1. Загальні положення

1.1. Ця Політика безпеки редакції визначає основні правила та принципи організації безпеки співробітників під час виконання ними професійних обов’язків.

1.2. Політика охоплює фізичну, цифрову, інформаційну, психологічну та організаційну безпеку, а також порядок дій працівників у ситуаціях, що можуть становити загрозу їхньому життю, здоров’ю чи майну.

1.3. Політика окремо визначає особливості роботи працівників та організації робочих процесів і взаємодій у редакції в умовах повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

1.4. Політика поширюється на всіх працівників редакції, а також на фрілансерів, авторів, операторів, фотографів та інших осіб, які виконують редакційні завдання від імені редакції.

1.5. Головним пріоритетом Політики безпеки МГ «Об’єктив» є життя та здоров’я людини. Ми наголошуємо: безпека важливіша за редакційне завдання, оперативність і бажання отримати ексклюзив.

1.6. Працівник має право відмовитися від виконання редакційного завдання або припинити його виконання, якщо вважає, що воно створює загрозу його життю чи здоров’ю.

1.7. Відмова від виконання небезпечного завдання не може бути підставою для покарання, дискримінації чи іншого негативного ставлення до працівника.

1.8. Редакція враховує особливості роботи журналістів в умовах воєнного стану, зокрема ризики, пов’язані з обстрілами, бойовими діями, роботою на місцях надзвичайних подій, мінною небезпекою, кримінальними загрозами, цифровими атаками та психологічним навантаженням.

1.9. Безпека є спільною відповідальністю редакції та кожного її працівника. Редакція створює умови для безпечної роботи, а працівники дотримуються встановлених правил і повідомляють про відомі їм загрози.

2. Мета Політики

Метою цієї Політики є:

• захист життя та здоров’я працівників редакції;
• мінімізація безпекових ризиків;
• визначення зрозумілого порядку дій у небезпечних та надзвичайних ситуаціях;
• захист редакційного обладнання, інформації та цифрових ресурсів;
• забезпечення можливості безперервної роботи редакції у разі виникнення кризових ситуацій;
• формування культури безпеки та відповідального ставлення до ризиків у редакційному колективі.

3. Сфера застосування

3.1. Ця Політика застосовується під час виконання будь-яких редакційних завдань, а також віддаленої роботи на сайті та в соцмережах МГ «Об’єктив».

3.2. Положення Політики поширюються, зокрема, на:

• роботу журналістів та операторів на виїздах;
• дистанційну роботу редакторів стрічки сайту в умовах повітряних тривог;
• роботу в районах підвищеного ризику та прифронтових територіях;
• відрядження;
• висвітлення наслідків обстрілів;
• журналістські розслідування та роботу з потенційно небезпечними джерелами;
• використання редакційних інформаційних систем, техніки та цифрових сервісів.

3.3. У разі залучення до виконання редакційних завдань фрілансерів, підрядників або інших сторонніх виконавців редакція, за можливості, ознайомлює їх із вимогами цієї Політики до початку роботи.

4. Основні принципи безпеки

4.1. Пріоритет життя і здоров’я.

Життя та здоров’я працівників мають пріоритет над будь-яким редакційним завданням.

4.2. Принцип обґрунтованого ризику.

Редакційне завдання не повинно передбачати невиправданого ризику. Рішення про роботу в потенційно небезпечних умовах ухвалюються з урахуванням реального рівня загрози та можливостей для її мінімізації.

4.3. Право на відмову від небезпечного завдання.

Працівник має право відмовитися від виконання завдання або припинити його виконання, якщо виникла загроза його життю чи здоров’ю.

4.4. Добровільність роботи в умовах підвищеного ризику.

Працівник не може бути примушений до виконання завдання в районі підвищеного ризику без його усвідомленої згоди.

4.5. Оцінка ризиків до початку роботи.

Перед виконанням завдань, пов’язаних із підвищеним ризиком, редакція оцінює можливі загрози та визначає необхідні заходи безпеки.

4.6. Взаємна відповідальність.

Працівники повинні дбати не лише про власну безпеку, а й повідомляти колег та керівництво про відомі їм загрози.

4.7. Розосередження

На час дії в Україні режиму воєнного стану редакція не збирається в одному приміщенні, не працює в офісі. Кожен працівник працює дистанційно. За потреби особистої зустрічі декількох співробітників колективу така зустріч проводиться в безпечному просторі (підземному приміщенні, метрополітені, укритті).

4.8. Конфіденційність інформації, пов’язаної з безпекою.

Інформація про місцезнаходження працівників, маршрути їхнього пересування, місця проживання, контактні дані, плани відряджень та інші відомості, розголошення яких може створити загрозу, повинна захищатися від несанкціонованого поширення. Усі звернення редакція приймає виключно на визначені для цього редакційні месенджери та електронну пошту для уникнення ризиків зламу особистих мобільних телефонів і соцмереж (це не виключає особистих контактів із перевіреними джерелами інформації).

4.9. Принцип мінімізації наслідків.

У разі виникнення небезпечної ситуації пріоритетом є збереження життя та здоров’я людей, після чого — збереження обладнання, інформації та забезпечення продовження роботи редакції.

5. Ролі та відповідальність

5.1. Директор

• затверджує цю Політику та забезпечує її виконання;
• створює умови для безпечної роботи працівників;
• за можливості забезпечує редакцію необхідними засобами захисту, зв’язку та автономної роботи;
• визначає порядок дій у кризових та надзвичайних ситуаціях;
• ухвалює рішення щодо зміни режиму роботи редакції або її релокації;
• забезпечує можливість проходження працівниками відповідного навчання;
• контролює періодичний перегляд та оновлення Політики.

5.2. Головний редактор

• організовує безпечне виконання редакційних завдань;
• бере участь в оцінці ризиків, пов’язаних із редакційними завданнями;
• погоджує відрядження та роботу в районах підвищеного ризику;
• за необхідності змінює, переносить або скасовує редакційні завдання з міркувань безпеки;
• визначає порядок комунікації з працівниками під час виконання небезпечних або віддалених завдань;
• організовує реагування редакції на безпекові інциденти;
• забезпечує ведення обліку безпекових інцидентів;
• ініціює перегляд Політики у разі зміни безпекової ситуації або після серйозного інциденту.

5.3. Працівники редакції

Працівники редакції зобов’язані:

• дотримуватися вимог цієї Політики;
• використовувати за потреби надані засоби індивідуального захисту та інше необхідне обладнання;
• оцінювати власну безпеку перед початком і під час виконання редакційного завдання;
• невідкладно повідомляти редакцію про виникнення загрози або безпекового інциденту;
• дотримуватися встановлених правил цифрової та інформаційної безпеки;
• відповідально ставитися до редакційного обладнання;
• підтримувати зв’язок із редакцією під час відряджень та інших завдань, для яких такий зв’язок визначений;
• не приховувати інформацію про інциденти або загрози, які можуть вплинути на безпеку інших працівників.

Працівники  редакції мають право:

• відмовитися від небезпечного завдання;
• припинити виконання завдання у разі виникнення безпосередньої загрози;
• повідомити керівництво про небезпечні умови роботи;
• отримати необхідний інструктаж щодо безпечного виконання завдання;
• звернутися по психологічну допомогу у випадках, передбачених цією Політикою.

6. Оцінка ризиків

6.1. Перед виконанням редакційних завдань, пов’язаних із підвищеним ризиком, проводиться оцінка потенційних загроз.

6.2. Оцінка ризиків проводиться, зокрема, перед:

• відрядженням до району підвищеного ризику;
• роботою на територіях, що знаходяться в зоні потенційної дії FPV-дронів, можуть бути замінованими – як внаслідок окупації, так і дистанційно;
• висвітленням наслідків обстрілів;
• роботою під час масових заходів;
• журналістськими розслідуваннями, якщо вони можуть створювати додаткові фізичні або інші безпекові ризики;
• виконанням інших завдань, щодо яких є підстави вважати, що вони можуть створювати підвищену небезпеку.

6.3. Під час оцінки ризиків враховуються, зокрема:

• актуальна безпекова та військова ситуація;
• час, що потрібен, аби дістатися укриття, на території, куди планується виїзд;
• наявність захищеного транспорту, транспортна доступність та рівень безпеки трансферу;
• наявність засобів індивідуального захисту та першої медичної допомоги;
• рівень мінної небезпеки на території, куди планується виїзд;
• криміногенні ризики;
• погодні та природні умови;
• доступність медичної допомоги;
• можливість евакуації;
• наявність засобів зв’язку;
• тривалість перебування в небезпечній зоні;
• інші обставини, які можуть вплинути на безпеку працівника.

6.4. Оцінка ризиків має враховувати не лише ситуацію на момент виїзду, а й можливі зміни умов під час виконання завдання.

6.5. За результатами оцінки ризиків головний редактор може:

• дозволити виконання завдання без додаткових умов;
• дозволити виконання завдання із застосуванням додаткових заходів безпеки;
• змінити умови або спосіб виконання завдання;
• перенести виконання завдання;
• скасувати завдання.

6.6. Остаточне рішення щодо можливості виконання завдання ухвалює головний редактор або інша уповноважена ним особа з урахуванням наявної інформації про ризики.

6.7. Попередньо здійснена оцінка ризиків не скасовує права працівника самостійно припинити виконання завдання, якщо безпосередньо під час роботи виникла загроза його життю чи здоров’ю.

6.8. Форма оцінки ризиків наведена в Додатку до цієї Політики.

7. Фізична безпека працівників

7.1. Редакція вживає заходів для мінімізації фізичних ризиків, пов’язаних із виконанням професійних обов’язків.

7.2. Залежно від характеру завдання та рівня ризику редакція, за можливості, забезпечує працівників необхідним захисним спорядженням та обладнанням, зокрема:

• бронежилетами відповідного класу захисту;
• захисними касками;
• аптечками індивідуальної домедичної допомоги;

• повербанками та іншими автономними джерелами живлення;
• світловідбивними жилетами та іншим спорядженням, якщо цього потребують умови роботи.

7.3. Працівник перед початком роботи повинен перевірити наявність і справність необхідного спорядження та повідомити редакцію про виявлені несправності або його відсутність.

7.4. Працівник не повинен використовувати несправне або непридатне для конкретних умов захисне спорядження.

8. Робота на місці надзвичайних подій

8.1. Співробітники редакції не працюють на місці ліквідації наслідків обстрілів у момент, коли там триває робота екстрених служб – для уникнення загрози потрапляння під повторний удар.

8.2. Під час висвітлення наслідків інших надзвичайних подій (пожеж, техногенних чи природних аварій, руйнувань, наслідків обстрілів після завершення роботи екстрених служб та інших НС) журналісти повинні:

• дотримуватися законних вимог та вказівок ДСНС, поліції, військових та інших уповноважених служб;
• не заходити до небезпечних або аварійних будівель без відповідного дозволу та без упевненості у безпечності такого перебування;
• не перебувати без необхідності поблизу нестабільних конструкцій;
• дотримуватися вимог мінної безпеки;
• використовувати передбачене для конкретних умов захисне спорядження;
• негайно залишати небезпечну зону, якщо ситуація погіршується або з’являється безпосередня загроза життю чи здоров’ю.

8.3. Редакційне завдання не є підставою для свідомого порушення вимог безпеки або законних вимог уповноважених служб.

9. Мінна безпека

9.1. Працівникам забороняється:

• заходити на деокуповані території та території в прифронтовій зоні, щодо яких немає інформації про їхню мінну безпеку;
• заходити за огородження, попереджувальні знаки або інші позначення небезпечної території;
• торкатися, переміщувати або намагатися самостійно знешкоджувати підозрілі чи вибухонебезпечні предмети;
• сходити з безпечного маршруту без необхідності;
• використовувати транспортні засоби або проходити територіями, безпека яких не підтверджена.

9.2. У разі виявлення підозрілого предмета працівник повинен:

• припинити рух і не наближатися до предмета;
• попередити інших людей про небезпеку, не наближаючись до предмета;
• за можливості повернутися тим самим безпечним маршрутом;
• повідомити відповідні екстрені служби;
• повідомити редакцію про ситуацію.

10. Робота під час повітряної тривоги

10.1. Головні принципи

• Життя та здоров’я працівників важливіші за роботу.
• Працівники повинні реагувати на сигнали повітряної тривоги та інші офіційні попередження про небезпеку відповідно до встановлених правил і конкретної ситуації.
• Редакційне завдання не є підставою для ігнорування сигналу повітряної тривоги або свідомого перебування в небезпечному місці.

10.2. Дії працівника

Після оголошення повітряної тривоги працівник, який перебуває на виїзді, повинен:

• припинити роботу або безпечно завершити поточну дію;
• оцінити рівень загрози згідно з повідомленнями системи диференційованих повітряних тривог;
• за наявності загрози для території перебування – перейти до найближчого доступного укриття;

• якщо переміщення до укриття потребує багато часу, що створює більшу небезпеку, ніж перебування на місці, – зайняти максимально безпечне доступне місце;

• повідомити редакцію про ситуацію та своє місцезнаходження, якщо це безпечно та технічно можливо;
• залишатися в укритті до завершення небезпеки.

• не ризикувати життям і здоров’ям заради фото- або відеозйомки процесу повітряної атаки або її перших наслідків.

Після оголошення повітряної тривоги працівник, який працює на стрічці сайту або в соцмережах дистанційно, повинен:

• припинити роботу або безпечно завершити поточну дію;
• оцінити рівень загрози згідно з повідомленнями системи диференційованих повітряних тривог;
• за наявності загрози для території перебування – перейти до найближчого доступного укриття або безпечного місця (принаймні – виконати вимоги правила двох стін);
• продовжити роботу в безпечному місці за умови наявності там зв’язку;
• за неможливості продовжити роботу – попередити головного редактора та тимчасово передати задачу колегам.

10.3. Дії керівництва

У разі масованого обстрілу або різкого погіршення безпекової ситуації головний редактор або уповноважена особа повинна бути на зв’язку для отримання інформації від співробітників, що знаходяться на виїзді. Має нагадати співробітникам, що працюють дистанційно, про потребу перервати роботу та перейти в безпечне місце.

10.4. Після завершення небезпеки

Працівник, який перебував у зоні небезпеки, за можливості повідомляє редакцію:

• про своє місцезнаходження та стан;
• про можливість продовжувати роботу;
• про пошкодження або втрату техніки;
• про травми чи інші наслідки події;
• про обставини, які можуть становити загрозу для інших працівників.

11. Реагування на надзвичайні ситуації

11.1. Дії працівника

• у разі виникнення надзвичайної ситуації працівник насамперед повинен подбати про власну безпеку;

• викликати екстрені служби, якщо це необхідно;
• за можливості повідомити редакцію про своє місцеперебування (для підтримки редакцією за потреби зв’язку з екстреними службами);
• виконувати законні вказівки екстрених служб;

• за потреби та можливості переміститися до безпечного місця;

• після стабілізації ситуації за можливості повідомити редакцію про свій стан і наслідки події.

Працівник не зобов’язаний повертатися до небезпечної зони для порятунку техніки, матеріалів або виконання редакційного завдання.

11.2. Дії редакції

У разі надзвичайної ситуації редакція, залежно від обставин:

• підтримує зв’язок із працівником;
• організовує або координує необхідну допомогу;
• за необхідності контактує з екстреними службами або іншими уповноваженими організаціями;
• повідомляє визначених контактних осіб, якщо це необхідно та дозволено;
• визначає, чи може працівник продовжувати роботу;
• за необхідності змінює або припиняє виконання редакційних завдань;
• аналізує інцидент та вносить зміни до процедур безпеки.

12. Робота під час блекаутів, тривалих відключень електропостачання та проблем із мобільним зв’язком

12.1. Редакція вживає заходів для забезпечення безперервності роботи під час тривалих перебоїв з електропостачанням, мобільним зв’язком або доступом до Інтернету.

12.2. Для цього редакція:

• визначає критично важливі редакційні процеси;
• забезпечує співробітників автономними джерелами живлення;
• забезпечує взаємозамінність співробітників (головний редактор відповідає за коригування графіків роботи таким чином, щоб співробітника, який залишився на тривалий час без електрики та зв’язку, замінив інший, котрий у моменті має доступ до комунікацій);
• визначає резервні канали внутрішньої комунікації.

12.3. Працівники повинні, наскільки це можливо:

• підтримувати зарядженими телефони та робочі пристрої;
• мати заряджені повербанки;
• зберігати необхідні для роботи матеріали в режимі офлайн;
• знати основні та резервні канали зв’язку з редакцією;
• бути готовими підстрахувати колег у критичні моменти та за потреби змінити свій робочий графік.

12.4. Втрата зв’язку

Якщо працівник не має можливості вийти на зв’язок із редакцією у визначений час (на початку робочої зміни на стрічці сайту або після завершення виконання редакційного завдання на виїзді), він повинен зробити це одразу після відновлення зв’язку.

Якщо основний канал зв’язку недоступний, використовується резервний канал.

Якщо працівник не виходить на зв’язок протягом двох годин після визначеного часу та є підстави вважати, що це може бути пов’язано з безпековою ситуацією, редакція застосовує внутрішній алгоритм перевірки його місцезнаходження та стану.

13. План безперервності діяльності редакції

13.1. Метою плану безперервності діяльності є збереження ключових функцій редакції та можливості продовжувати роботу в разі надзвичайної ситуації, тривалих перебоїв з електропостачанням або зв’язком, кібератаки чи інших кризових обставин.

13.2. Редакція визначає критично важливими наступні процеси

• підтримка роботи вебсайту: протидія кібератакам і забезпечення наповнення стрічки новин;
• за тимчасової неможливості відновлення безперебійної роботи сайту – забезпечення публікації інформаційних повідомлень у соцмережах і месенджерах МГ «Об’єктив», що визначені як ключові (Telegram, YouTube);
• робота хоча б однієї з наявних функцій зворотного зв’язку (електронна пошта, Telegram -бот, повідомлення у визначені месенджери редакції);
• внутрішня редакційна комунікація;
• збереження редакційних матеріалів;
• доступ до бухгалтерських та адміністративних документів;
• резервне копіювання даних.

13.3. Заходи забезпечення безперервності

Редакція:

• зберігає резервні копії критично важливої інформації;
• дублює важливу документацію в електронному вигляді;
• використовує хмарні або інші резервні сервіси;
• забезпечує резервний доступ до критично важливих акаунтів і систем;
• визначає порядок взаємозамінності працівників (зокрема, залучення релокованих працівників до підтримки редакційних процесів за умови локального блекауту або іншої надзвичайної ситуації в регіоні дислокації більшості колективу);
• визначає порядок відновлення роботи після серйозного інциденту.

14. Порядок релокації редакції

14.1. Підстави для релокації

Питання про повну релокацію редакції може розглядатися у разі:

• виникнення безпосередньої загрози окупації;

• тривалого припинення роботи критичної інфраструктури (відсутності електрики, мобільного зв’язку та інтернету, опалення в зимовий період).
• інших обставин, які унеможливлюють роботу редакції.

Питання про релокацію окремих співробітників:

• співробітники, які працюють віддалено та відповідають за роботу стрічки сайту й соцмереж, ухвалюють рішення про своє місцеперебування самостійно;
• редакція не обмежує таких співробітників у справі релокуватися на ті території, які вони вважають більш безпечними;
• співробітники, які задіяні у виїздах на території регіону або в підтримці роботи критично важливого редакційного обладнання, мають право ухвалити рішення про релокацію на ті території, які вони вважають більш безпечними, – за умови попередження директора, головного редактора або відповідальної особи та узгодження нових умов роботи;
• директор, головний редактор або відповідальна особа не може відмовити співробітнику у праві релокуватися на більш безпечні території, але має право бути заздалегідь поінформованим про заплановану співробітником релокацію.

14.2. Ухвалення рішення

Рішення про повну релокацію редакції ухвалює директор або інша уповноважена особа з урахуванням рекомендацій головного редактора та актуальної безпекової ситуації.

Рішення про релокацію окремих співробітників ухвалює директор, головний редактор або інша уповноважена особа, виходячи з умов пункту 13.1.

14.3. Дії під час релокації

Редакція:

• визначає безпечне місце для продовження роботи;
• організовує переміщення необхідного обладнання;
• забезпечує збереження та резервне копіювання критично важливих даних;
• інформує працівників, які мають потребу відвідувати офіс для підтримки роботи критичного обладнання, про порядок переходу на нове місце роботи.

15. Цифрова та інформаційна безпека

15.1. Цифрова та інформаційна безпека є складовою загальної безпеки редакції.

15.2. Доступ до редакційних ресурсів

Працівники повинні:

• використовувати індивідуальні облікові записи;
• використовувати унікальні та складні паролі;
• застосовувати двофакторну автентифікацію там, де вона доступна;
• не передавати паролі та коди доступу іншим особам;
• не використовувати спільні облікові записи без необхідності;
• не залишати облікові записи відкритими на чужих або загальнодоступних пристроях;
• не надавати номери своїх мобільних телефонів у відкритий доступ.

За можливості редакція використовує менеджер паролів та інші централізовані засоби керування доступом.

15.3. Робочі пристрої

Працівники повинні:

• своєчасно звертатися до ІТ-фахівця редакції для встановлення оновлень операційної системи та програмного забезпечення;
• не встановлювати на робочі гаджети програмне забезпечення з неперевірених джерел;
• не підключати невідомі зовнішні носії інформації;
• використовувати засоби захисту від шкідливого програмного забезпечення;
• блокувати пристрій, коли залишають його без нагляду;
• негайно інформувати ІТ-фахівця редакції про будь-які безпекові проблеми з обладнанням або програмним забезпеченням (ймовірний злам, спроби отримати доступ до акаунтів, появу ознак роботи шкідливого програмного забезпечення, неможливість увійти в облікові записи або інші ознаки кібератак);
• негайно повідомляти редакцію про втрату або викрадення робочого пристрою.

15.4. Робота з редакційною інформацією

Працівники:

• використовують для зберігання та передачі редакційної інформації погоджені редакцією сервіси;
• не передають внутрішні документи, бази даних та інші службові матеріали стороннім особам без відповідних повноважень;
• не публікують службову інформацію, яка може створити загрозу працівникам, джерелам або редакції;
• повідомляють ІТ-фахівця редакції про підозрілі листи та повідомлення.

15.5. Захист джерел

Редакція вживає розумних та доступних заходів для захисту конфіденційності джерел інформації.

Доступ до персональних даних джерел обмежується колом працівників, яким ця інформація необхідна для виконання професійних обов’язків.

Інформація про джерела не розголошується без законних підстав або згоди джерела, якщо така згода необхідна.

16. Безпека під час відряджень

16.1. Відрядження, пов’язані з підвищеним рівнем ризику, погоджуються головним редактором або уповноваженою ним особою.

16.2. До початку відрядження працівник разом із редакцією оцінює основні ризики та погоджує порядок комунікації.

Визначаються:

• місце призначення;
• орієнтовний час прибуття;
• час та спосіб виходу на зв’язок;
• відповідальна за зв’язок особа в редакції.

За потреби визначаються:

• основний і резервний маршрути;
• контакти осіб, з якими планується зустріч;
• доступні укриття;
• можливості евакуації.

16.3. Перед виїздом працівник перевіряє:

• документи;
• телефон та інші засоби зв’язку;
• заряд пристроїв і повербанків;
• доступ до необхідної робочої інформації.

За потреби працівник перевіряє:

• аптечку;
• необхідне захисне спорядження.

16.4. Під час відрядження

Працівник:

• підтримує погоджений зв’язок із редакцією;
• повідомляє про суттєві зміни маршруту;
• не здійснює необґрунтованих ризикованих дій заради отримання матеріалу;
• дотримується законних вимог правоохоронних органів, військових та інших уповноважених служб;
• негайно повідомляє редакцію про виникнення небезпечної ситуації.

16.5. Після відрядження

Працівник повідомляє редакцію про безпечне завершення відрядження та, за необхідності, про інциденти або ризики, які виникли під час роботи. Інформація про такі випадки використовується для вдосконалення майбутніх оцінок ризиків.

17. Психологічна безпека та підтримка працівників

17.1. Загальні положення

Робота журналістів, особливо в умовах повномасштабної війни, може бути пов’язана з тривалим стресом, емоційним виснаженням, професійним вигоранням та переживанням травматичних подій. Редакція докладаємо зусиль для створення максимально можливих за наявних обставин умов для зниження ризику суттєвого погіршення психологічного стану співробітників. Ми вважаємо підтримку нормального психоемоціного стану співробітників не менш важливою, ніж організацію їхньої фізичної безпеки.

17.2. Заходи підтримки

Редакція працює в наступних напрямках:

• пошук програм психоемоційної підтримки та психологічної допомоги для журналістів;
• інформування співробітників про можливість взяти участь у відповідних тренінгах, ретритах та програмах;

• залучення експертів для організації навчань із психологічної самодопомоги та управління стресом;
• забезпечення постійної комунікації зі співробітниками на предмет їхнього психологічного стану та ймовірної потреби в підтримці;
• забезпечення за потреби додаткової відпустки, вихідних та інших доступних можливостей для психологічного розвантаження та відновлення;
• підтримання культури взаємоповаги та взаємодопомоги.

17.3. Права працівника

Працівник має право:

• звернутися по психологічну допомогу;
• повідомити про потребу в перерві або відновленні після складного завдання;
• попросити про тимчасову зміну або перенесення завдання, якщо його виконання створює для нього неприйнятне психологічне навантаження;
• не розголошувати колегам особисті обставини, пов’язані з потребою в психологічній підтримці, за винятком випадків, коли така інформація необхідна для забезпечення безпеки;
• отримувати від відповідальної особи редакції інформацію про наявність програм психоемоційної підтримки, психологічної допомоги та ретритів для журналістів.

18. Реєстрація та аналіз безпекових інцидентів

18.1. Редакція веде облік безпекових інцидентів для аналізу ризиків та вдосконалення заходів безпеки.

18.2. До безпекових інцидентів, що реєструються, можуть належати:

• травми;
• дорожньо-транспортні пригоди;
• обстріли та інші небезпечні події, що сталися в момент перебування співробітника на визначеній території;
• погрози;
• переслідування;
• затримання;
• пошкодження або втрата майна чи техніки;
• кібератаки;
• несанкціонований доступ до інформації;
• порушення конфіденційності джерел;
• інші події, які створили або могли створити загрозу працівникам чи редакції.

18.3. Працівник повинен повідомити редакцію про інцидент у найкоротший безпечний строк.

18.4. Після серйозного інциденту редакція проводить внутрішній аналіз обставин події та, за необхідності, переглядає відповідні процедури безпеки. Метою такого аналізу є запобігання повторенню подібних ситуацій, а не покарання працівника за сам факт виникнення інциденту.

19. Навчання працівників

19.1. Редакція сприяє проходженню працівниками навчань, необхідних для безпечного виконання професійних обов’язків.

Залежно від характеру роботи навчання може охоплювати:

• домедичну допомогу;
• мінну безпеку;
• психологічну самодопомогу;
• правила поведінки під час обстрілів;
• цифрову безпеку та кібергігієну;
• роботу на місці надзвичайних подій;
• роботу в умовах підвищеного ризику.

19.2. Нові співробітники мають бути ознайомлені з цією Політикою до початку виконання професійних обов’язків.

19.3. У разі істотної зміни безпекової ситуації або після серйозного інциденту редакція може проводити додаткові інструктажі.

20. Перегляд та оновлення Політики

20.1. Політика переглядається у разі:

• скасування режиму воєнного стану в Україні;
• серйозного безпекового інциденту;
• істотної зміни безпекової ситуації;
• зміни законодавства або інших нормативних вимог, що стосуються роботи редакції;
• зміни організаційної структури редакції;
• релокації редакції;
• виявлення недоліків під час практичного застосування Політики;
• проведення внутрішнього аудиту безпеки.

20.2. За результатами перегляду до Політики можуть вноситися зміни, доповнення або нові процедури.

20.3. Зміни до Політики затверджуються директором або іншою уповноваженою особою.

20.4. У разі перегляду Політики або внесення змін до неї, всі співробітники редакції мають бути поінформовані про це по факту затвердження нової версії документу та ознайомлюються з актуальною редакцією у розумні терміни.