Щоб позбутися “інформаційного клінчу”, Президент України може просто чітко і ясно сказати, що він довіряє Головнокомандувачу ЗСУ. Тим більше – на тлі інформаційних атак депутатів від правлячої партії (ну, добре, однієї депутатки) на Головнокомандувача ЗСУ. Усе дуже просто. І Президент, і міністр оборони можуть знизити це напруження кількома словами. Однак коли Президент замість цього говорить, що воєнні не мають займатися політикою, а міністр оборони говорить, що можуть прийматися рішення щодо більшої ефективності керівництва ЗСУ, то це, звичайно, напруженості в суспільстві не знімає.

Зараз абсолютна більшість українців підтримує одночасно і Зеленського і Залужного. Звільнення Залужного спровокує емоційний дисонанс для багатьох громадян України. Когось будуть звинувачувати, когось виправдовувати, важко буде підтримувати одночасно обох. Навряд це позитивно вплине на нашу згуртованість у боротьбі із зовнішнім ворогом. І це я ще дуже м’яко формулюю. Негативні наслідки можуть виникнути і у ставленні до України з боку наших міжнародних партнерів. Виникнуть і суто політичні ризики вже для Президента Зеленського.

Можна було б вчергове не звертати увагу на статтю в “The Economist”. Можна було б перекинуту це на вороже ІПСО. По суті всі такі статті стають їх частиною. Але після чергового тексту від Марʼяни, яка не є самостійним субʼєктом, це не вийде. Це буде схоже на поведінку страуса. Вважаю що ВГК і ГК мають в спільній статі, виступі, допису спростувати всю маячню щодо їх суперечок. Лідери влади й опозиції – публічно взяти на себе зобовʼязання припинити всі нездорові методи політичної конкуренції до перемоги.

Видання “The Economist” пише про… конфлікт між Зеленським і Залужним. Це дуже небезпечний симптом тоді, коли ми маємо демонструвати єдність… Найбільше роздратування у людей, які воліють жити у світі власних ілюзій, викликає саме правдива оцінка інформації. Тому оцінка часопису “The Economist” мене не дивує. Українська політика, українське суспільне життя, уявлення українських громадян про реальність завжди складалися з самих ілюзій.

У зверненнях Зеленського іноді між рядками бувають дійсно дуже важливі сигнали. В останньому повідомленні про засідання Ставки президент акцентував увагу на будівництві фортифікаційних споруд. Фраза “мін та бетону нашій державі вистачить” розшифровується як посилення оборони. І говорить про обʼєктивну ситуацію на фронті… ОП має чесно говорити з суспільством. Бо про контрнаступ позитивні позаштатні радники кричали з кожної праски. А про оборону – між рядками говорить президент.

Тепер усе зрозуміло: Мар’яна Безугла – російська шпигунка. І Арахамія – теж. Секретар Данилов розкрив їхні підступні плани, заявивши, що росія активізувала в Україні шпигунську мережу і намагається “вбити клин” між військовим та політичним керівництвом країни, а також “розпалити антиурядові настрої серед населення”, скористувавшись нібито “конфліктом” у вищому військово-політичному керівництві. Чекаємо на реакцію СБУ.

Певні польські перевізники блокують кордон з Україною, створюючи проблеми для українського бізнесу. Чи це приємно? Ні. Але. Це жодним чином не свідчить про ставлення Польщі чи ЄС, чи громадян ЄС до України. Це просто боротьба за гроші певної групи людей, які відстоюють свої економічні інтереси… Ми ще побачимо багато серій цього серіалу.

Можливо, комусь здалось, що настали мирні часи, що війна десь там по телевізору і можна дозволяти собі вночі шліфувати асфальт, дратуючи харків’ян… Усі ваші навички й уміння швидкої, агресивної їзди будуть дуже корисні для доставки БК на позиції, або евакуації поранених під ворожим вогнем. Адреси територіальних центрів комплектування підкажемо.

Щоб провести грамотну демобілізацію тих, хто зараз на фронті вже два (а дехто і більше) роки, треба мобілізувати мінімум таку ж кількість бійців, на ті ж самі посади та позиції, що були зайняті. Випливає питання, якою буде якість нових мобілізованих, тому що ті, хто вже майже два роки воює, це люди з неоціненним досвідом та бойовими навичками.

За час повномасштабної російської агресії з бюджету Харкова було виділено 825 мільйонів гривень на забезпечення оборони та безпеки міста. У 2023-му – 474 мільйони гривень. Усі бригади, які зверталися за підтримкою до Харкова, отримали цю підтримку. Жодній військовій частині ми не відмовили.