Сказано

“Головне – не перемога, а участь” – для російських і білоруських спортсменів. А для українських спортсменів, які загинули, – навіть вшанування пам’яті заборонене. МОК стверджує, що це не про політику, а лише про спорт. Але це вже не має нічого спільного з Олімпійськими іграми – це політичні ігри. МОК не захищає нейтралітет – він захищає свій імідж. Обличчя українських спортсменів, які віддали життя за свободу, виявилися “надто політичними” для вашого ідеального телевізійного шоу. Олімпійський ідеал губиться в холодних розрахунках глобального спортивного бізнесу.

Спорт не означає безпамʼятство, а олімпійський рух має допомагати зупиняти війни, а не підігравати агресору. На жаль, рішення Міжнародного олімпійського комітету дискваліфікувати українського скелетоніста Владислава Гераскевича говорить про інше. Це точно не про принципи олімпізму, які засновані на справедливості та підтримці миру. Я дякую нашому атлету за чітку позицію. Його шолом із портретами загиблих українських спортсменів – це про шану і памʼять. Це нагадування всьому світові, що таке російська агресія і яка ціна боротьби за незалежність. І в цьому немає порушення жодного правила.

МОК заборонив не участь українського спортсмена, а власну репутацію… МОК залякував, зневажав і навіть читав лекції нашим спортсменам та іншим українцям про те, як вони повинні мовчати про “один зі 130 конфліктів у світі”. МОК також систематично не протистояв найбільшому порушнику міжнародного спорту та Олімпійської хартії — Росії. Країні, яка розпочала три вторгнення під час Олімпійського перемир’я за останні три десятиліття, впровадила найбільшу державну програму боротьби з допінгом, вбила 650 українських спортсменів і тренерів і пошкодила 800 спортивних об’єктів в Україні. Саме цих росіян потрібно заборонити, а не вшанування їхніх жертв.

Скористатися найхолоднішими днями зими для терору проти людей для Росії важливіше, ніж скористатися дипломатією. І це дуже чітко демонструє, що потрібно від партнерів та що може допомогти. Вчасне постачання ракет для систем ППО й захист нормального життя – наш пріоритет. Без тиску на Росію завершення цієї війни не буде. Зараз Москва обирає терор та ескалацію, і через це потрібний максимальний тиск.

На мапі [руху повітряних сил над територією України] зображений черговий раунд російсько-українських переговорів. Люди, які вірять, що в обмін на вихід українських військ з Донецької області та/або надання статусу російській мові та УПЦ МП і так далі — росія припинить, заспокоїться, встановить мир, перебудує економіку війни на цивільні рейки й поверне додому 700 тисяч вояків… як би ви назвали цих людей?

Російські z-канали розганяють вкид про нібито “енергетичне перемир’я” та тимчасовий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі. Якщо це й правда, то причина тут тільки одна – у Росії вичерпалися запаси ракет, і їй просто нема чим зараз завдавати ударів. Останні рази Росія била по Києву “цирконами” та ракетами 2026 року випуску. Тобто тим, що наскребла та зробила щойно. Тепер накопичуватимуть для наступних ударів. Саме за такою схемою усі чотири роки обстріли й відбувалися. Йшов період посилення обстрілів – потім період спаду, коли поповнювали запаси. Нині такий період накопичення вони спробують видати за “крок доброї волі” та “великодушну згоду на перемир’я”. Нібито “пожаліли людей”. Коли накопичать – придумають черговий “обстріл резиденції Путіна” та почнуть бити знову.

Припинення повітряних ударів нам куди більше невигідно, ніж росії… У той час як РОВ тероризує мирне населення України, українські дрони методично тероризують російські підприємства ВПК, часом унікальні, єдині у своєму роді на території Росії, виснажуючи її та створюючи кризові ситуації за окремими галузями. Відчуваєте різницю та чому на росії хочуть, щоб удари хоча б на якийсь час зупинилися? Відновити пошкоджені об’єкти, підтягнути ППО, забезпечити прикриття нетрадиційними засобами захисту і… І накопичити засоби терору… У якийсь момент РОВ повернуться до терору, і тоді в них тільки накопичених дронів будуть тисячі, а нових пускових майданчиків не менш як пів сотні, які спокійно будуть будуватися, без побоювання ударів на випередження.

На дипломатичному рівні ми повністю провалили трек енергетичного геноциду росіян. Заява нашого спецпредставника в ООН про “сушите весла и плетите лапти” квінтесенція цього провалу… Українцям потрібно було говорити, що востаннє щось подібне в Україні було в 1941 році через фашистів. На рівні держави та на рівні Києва ми повністю провалили комунікацію з населенням. На жаль, зараз висновків ніхто не зробив. Ні на рівні Києва, ні на рівні держави немає не те, що комунікаційної стратегії, немає спікерів, які б могли грамотно комунікувати… Треба готуватися до найскладнішого. Найгірше, що може бути – це почати перекидати відповідальність, а це поки базовий сценарій.

Те, що зараз відбувається на Київщині, в Дніпрі, Запоріжжі, Чернігові, Харкові, Сумах,- це справжня гуманітарна катастрофа, спровокована ворогом. Росіяни чинять геноцид проти українців. Вони будуть щасливі заморозити літніх людей, дітей, жінок в ці страшні морози, бо чудово усвідомлюють наслідки ударів по енергетиці та знищення критичної інфраструктури. Це нічим не відрізняється від геноцидних практик Кремля проти українців у 20-30 рр. минулого сторіччя. Задача всіх нас, українських дипломатів, політиків, діячів культури – донести західним партнерам, що це саме геноцид. І росіяни мають відповісти за нього, зараз, а не через десятиріччя.

Харків – одне з небагатьох великих міст України, яке дуже ефективно використало допомогу наших міжнародних партнерів у сфері енергетики. Енергетичне обладнання закуповували за західні гроші, але знали що саме треба купити, де і як це буде використовуватись. Вже під час війни відбулась децентралізація системи постачання електрики та опалення. Але важливою є й інша складова антикризової енергетичної системи – кожен чиновник, енергетик і комунальник знає що саме і в які терміни треба робити… Чітко працює вся управлінська машина. Думаю, що є сенс в масштабуванні харківського антикризового досвіду в подоланні енергетичних проблем і наслідків російських обстрілів.
Сказано сьогодні > Мир, Україна, Харків, новини — OBJECTIV.TV
Що говорять лідери думок Харкова та України про події сьогодні? Як оцінюють те, що відбувається в Україні, лідери думок, політики та глави держав світу? Що говорять один про одного українські політики? Розділ "Сказано" - це короткі, але незважаючи на це ємні та яскраві цитати відомих людей на "гарячі" теми дня. Тут ви знайдете оцінку важливих та неоднозначних подій в Україні максимально компетентними експертами та людьми, чию думку не можна не враховувати. У фокусі нашої уваги: політика та економіка, операція об'єднаних сил, військова агресія Росії на Донбасі та події в окупованому Криму, коронавірус та вакцинація. Зайшовши до цього розділу, ви точно дізнаєтесь, хто що сказав і заявив, як назвав (або обізвав) опонента. Тут – збірка найкращих цитат за сьогодні. Останні новини: Сказано - OBJECTIV.TV