Яд у чорноземі: яка невидима загроза внаслідок боїв отруює Харківщину (відео)

Харківщина офіційно визнана найбільш замінованим регіоном країни — потенційно небезпечні понад 1,2 мільйона гектарів або 40% усієї території. Окрім видимих мін та тисяч нерозірваних снарядів у пухкому чорноземі дослідники фіксують приховану хімічну небезпеку від важких металів. Поки держава запускає програми компенсацій через Prozorro, частина аграріїв очищує поля власноруч. Про космічний моніторинг кратерів, реальні темпи розмінування та кримінальні справи проти фермерів-добровольців — у репортажі МГ “Об’єктив”.

Харківщина офіційно — найзамінованіша область України. Але що це означає? Загальна площа регіону — понад 3 мільйони гектарів.

«Приблизно 1 млн 200 тисяч гектарів маємо сумарно замінованої землі», — констатує заступник начальника ХОВА Євген Іванов.

«Це територія вся, яка була під окупацією. Це 40% Харківської області. Та, яка ймовірно забруднена», — додає начальник ГУ ДСНС України у Харківській області Артем Астахов.

Але не всі землі потребують глобального розмінування із залученням саперів та техніки. За словами Євгена Іванова, іноді вистачає НТО — сертифікованого нетехнічного обстеження.

Оцінювати масштаби лиха можна по-різному. Екологи ХНУ ім. В.Н. Каразіна провели космічний моніторинг. Професор кафедри екології та менеджменту довкілля Андрій Ачасов демонструє результати: «Ось ці червоні точки, це якраз вони показують, репрезентують ті 46 тисяч вирв, кратерів, які були зафіксовані за результатами досліджень. Північ області найбільше й південь, під Ізюмом».

Кратери ці — від усього, що летіло під час боїв. Тобто коли говорять про потенційне замінування, йдеться не лише про міни. Науковці дешифрували космічні знімки за період лютий-жовтень 2022 року — саме тоді на Харківщині відбувалися наймасштабніші активні бойові дії. Це дослідження підтримали Міжнародний фонд «Відродження» та уряд Швеції.

Створеними мапами вже поділилися з ДСНС, ХОВА та громадами. Професор переконаний, що дослідження убезпечить людей, адже загроза часто лишається невидимою: «До 25% тих снарядів, що потрапляють, вони можуть не вибухати і залишатися в ґрунті. Оскільки наші чорноземи пухкі, м’які, то вони просто занурюються туди, їх там не дуже ти її побачиш».

Ще одна загроза також схована від очей. Це хімічне забруднення.

«Важкі метали — це доволі широке поняття. Найпростіше — це плюмбум, свинець. Це і кадмій, і нікель, і навіть купрум можна віднести», — пояснює Андрій Ачасов.

У будь-яких металевих боєприпасах є важкі метали. Вони залишаються в ґрунтах, доволі міцно там зв’язуються, можуть мігрувати до рослин або вимиватися водою. Зрештою все це так чи інакше доходить до людини, що несе пряму небезпеку. Питання — в концентрації цих речовин. Цю тему каразінці також дослідили у 2025 році на прикладі Роганської громади.

«На 48 гектарів було щось близько 100 кратерів нараховано на полі. Ось, і ми проводили відбір ґрунтів і хімічний аналіз. Аналіз показав, що все не так погано, на щастя. Тобто, перевищено фон, але нижче за гранично допустимі концентрації, тобто для ґрунту нормально», — розповідає науковець.

Є ще один цікавий факт: сільськогосподарські машини постійно перемішують ґрунт, через що відбувається ефект розсіяння забруднення. Ачасов називає це позитивною новиною і підходить до того, щоб створити карту зонування Харківської області. Враховуючи кількість вирв на полі, можна буде чітко сказати, наскільки воно забруднене.

Згідно з офіційними даними ХОВА, після деокупації потенційно замінованими вважають 572 тисячі гектарів саме аграрних земель. Директор департаменту цивільного захисту ХОВА Іван Сокол розповідає про державні механізми підтримки: «Щодо розмінування земель сільгосппризначення, то на даний момент в державі діє державна програма щодо 100% відшкодування розмінування земель сільгосппризначення. Це після проведення НТО, фермерські господарства збирають заявки, подають їх через Державний аграрний реєстр, потім в Центрі гуманітарного розмінування розглядаються їхні заявки й виносяться ці заявки на тендер. Обирається переможець і тоді відкривається відповідний рахунок фермерським господарствам. І після проведення розмінування та організація, яка проводила розмінування, має право вже отримати зазначені кошти».

Також за даними ХОВА, через систему Prozorro вже укладено 140 договорів, і успішно виконано 95 — очищено майже 16 тисяч гектарів аграрних земель. Додатково діють міжнародні програми, за якими громадам очищують поля і видають сертифікати.

Проте масштаби катастрофи залишаються колосальними. Начальник Ізюмської РВА Степан Масельський наголошує: «Майже 70% від забрудненості Харківської області припадає на Ізюмський район. Мені як аграрію за першою освітою сьогодні дуже боляче дивитися на наші землі, які заростають бур’янами й там не виробляється продукція, тим паче, що Україна – це житниця Європи».

Але деякі фермери скаржаться, що так і не змогли скористатися жодною з допомог. Засновник сільськогосподарського ТОВ із Барвінківської громади Олександр Гаврилюк ділиться своїм відчаєм: «Та я всюди звертався. Всюди. Одні розмови. Більше нічого. Площі у нас 3100 гектарів, заміновано ще 600. Розмінували ми 2300 самі й зараз продовжуємо розміновувати».

На питання, як саме фермери проводять очищення своїми силами, чоловік відповідає відверто: «Беремо міношукач, в рядок чіпляємося і ходимо по полю розміновуємо. Перед цим бажано спалюємо, хоч не можна спалювати, але ми спалюємо. А потім ходимо, міни витягуємо і в посадку затягуємо. Наші працівники не мали профільної освіти, вони не вчилися цьому, вони трактористи. Підірвався хлопчик. От тепер я, спочатку я перший раз об’їжджаю, а потім вже він за мною. От за те, що він підірвався на моєму тракторі, це проти мене порушили кримінальну справу. В Києві в СБУ від 8 до 15 років виставили, що дадуть».

І подібні випадки підривів цивільних не припиняються. Поля залишаються порожніми, і на супутникових знімках чітко видно світлі плями — закинуті масиви, де через мінну небезпеку немає жодних сільськогосподарських культур. Андрій Ачасов зазначає, що людей там наразі немає, і з точки зору дикої природи це, можливо, навіть на краще, але для економіки регіону — це катастрофа.

Зараз на Харківщині працюють національні та міжнародні оператори. ДСНС задіяна здебільшого на Ізюмщині, а також у Вільхівській громаді.

«Це повністю весь спектр замінованих територій. Там є і аграрні землі, там є і лінії електромереж, і газоводи, і інші комунікації», — пояснює очільник обласної ДСНС Артем Астахов.

Якщо взяти офіційні дані, що з початку повномасштабного вторгнення на Харківщині розмінували близько 40 тисяч гектарів територій, то виходить, що це трохи більше ніж 3% від усіх потенційно забруднених земель.

«Тому, незважаючи на те, що величезні ресурси тут підключені, на жаль, не можна сказати, що у нас сьогодні кардинально змінилася ситуація. От саме для цього у нас перший рік вже приїхало 14 сертифікованих операторів, для того, щоб нетехнічним обстеженням якісь ділянки повилучати. Це також 85 людей та 29 одиниць техніки», — підсумовує Астахов.

Офіційні відомства від точних прогнозів щодо повного очищення регіону утримуються. Професор Андрій Ачасов резюмує: «Це дуже тривалий процес. Сподіваємось, що знайдемо людей, знайдемо сили, знайдемо гроші для того, щоб все ж таки привести наші землі до ладу».

Цей матеріал створено в межах спільного проєкту, який реалізується Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди.

Читайте також: “Іскандер” та десятки БпЛА атакували Харківщину – Синєгубов про наслідки