Секретарь горсовета просит не считать его «медиатором» между Кернесом и Аваковым.

«Я общался больше с Кернесом, чем с Добкиным и построил систему баланса» — об этом Игорь Терехов заявил изданию «Бабель».

«Арсен Борисович не мог общаться ни с [мэром] Михаилом Добкиным. Однажды он мне сказал: «Слушай, ну ты же коммуникабельный, попробуй с ними выстроить какую-то линию, потому что председатель областной государственной администрации, мэр города, секретарь горсовета — между ними не может быть противоречий, это вредит области и городу». Я общался больше с Кернесом, чем с Добкиным и построил систему баланса. Когда Авакова освободили от должности председателя областной государственной администрации, а на его место назначили Добкина, я сразу написал заявление об увольнении. Но с Кернесом продолжал общаться. Он сказал: «Смотри, я, конечно, заинтересован, чтобы мы работали вместе». Я ответил: «Не знаю, надо подумать». Мы тогда поговорили с Аваковым, который сказал, что никакой политической составляющей [в этом назначении] нет. Мы очень долго потом говорили с Геннадием Адольфовичем — в «Национале», затем в мэрии, потом снова поехали в «Националь», такие разговоры продолжались несколько дней. У меня было два условия — я никогда не буду в «Партии регионов» и мы не говорим об Авакове. Он эти условия принял, и мы начали работать», — сообщил Терехов.

Ранее Аваков высказал сомнения о слухах про подкуп Кернеса за сдачу Харькова России. Министр отметил, что до последнего майдана у него были хорошие отношения с мэром Харькова.

1 человек погиб, 5 были госпитализированы.

Всего в автобусе, который попал в ДТП возле Кашице, находились 10 украинцев, — сообщил сообщил спикер Министерства иностранных дел Украины Олег Николенко.

Автобус в ночь 22 марта врезался в ограждение, вылетел в кювет и перевернулся. Погиб один из водителей автобуса.

Пострадавших перевези в больницы ближайших населенных пунктов, остальных пассажиров разместили в школьном общежитии.

Автобус — рейсовый, перевозчик — киевская фирма.

Напомним, что в результате ДТП, в которое попал в Польше автобус рейсом «Познань-Херсон», погибли 6 человек, были травмированы 39.

Также сообщалось, что две польские больницы отказались лечить украинцев без страховки.

По состоянию на 22 марта в Харькове с начала эпидемии зарегистрировано 64 685 случаев заболевания коронавирусом.

Об этом сообщили в пресс-службе Харьковского горсовета со ссылкой на Харьковский областной лабораторный центр.

Всего в Харьковской области за период наблюдения лабораторно подтвердили 95 416 случаев заболевания COVID-19, 12 183 человека находятся под медицинским наблюдением, 81 415 пациентов выздоровели, 1 818 — умерли.

По состоянию на 22 марта, в области за сутки привили первой дозой вакцины 20 человек, всего с начала вакцинации – 3 389.

По данным Центра общественного здоровья, по состоянию на 22 марта в Украине зафиксировано 7 893 новых случая коронавирусного заболевания. Всего в Украине – 1 554 256 лабораторно подтвержденных случаев COVID-19, 30 098 человек умерли, 1 260 842 — выздоровели.

Напомним, что, по данным СНБО на утро 22 марта, в Харьковской области за сутки коронавирусом заболели 456 человек. Скончались 15 пациентов.

Также сообщалось, что по новому карантинному зонированию Харьковщина остается в “желтой” зоне.

В обращении обыгрывается заявление Айны Тимчук о том, что средняя зарплата сотрудников театров области составила 16,5 тыс. грн.

«Айна, де мої 16,5 тищ? Тидищ!» — спрашивают актеры.

Напомним, председатель Харьковской ОГА Айна Тимчук заявила на сессии облсовета, что «сегодня в театрах, мы посчитали, средняя зарплата – 16,5 тысячи гривен. Это большая заработная плата».

Это заявление вызвало протесты сотрудников театров, которые заявили, что никогда не имели такой зарплаты.

Позже в ХОГА сообщили, что «сотрудники всех учреждений получили заработную плату за февраль, также уже выплачена часть за март«.

22 марта артисты планируют выйти пикетировать ХОГА. Как сообщили в пресс-службе облгосадминистрации, к театралам, которые будут митинговать под зданием, выйдет или директор департамента культуры, или вице-губернатор.

Собранные средства пойдут на ремонт центра, где дети с синдромом Дауна смогут развиваться и социализироваться.

Здание центра на ул. 23 Августа, 2, передано в аренду, но нуждается в ремонте. Об этом сообщает пресс-служба Харьковского горсовета со ссылкой на организаторов.

В рамках марафона прошел концерт, на котором выступили приглашенные артисты и «солнечные дети». Также организаторы провели аукцион. Все желающие могли приобрести картины украинских художников или передать средства Харьковской благотворительной организации родителей детей с хромосомными особенностями и докторов-генетиков.

Ранее сообщалось, что в Украине для всех детей введут специальные депозитные счета. Средства на эти счета будут поступать от использования и добычи недр.

Также сообщалось, что юные музыканты с нарушением зрения выступили с молодежным оркестром.

Движение на участке Гражданской улицы закрыто на два месяца.

Движение транспорта по ул. Гражданской, на участке от пер. Слесарного до Харьковской набережной, запрещено до 21 мая. Как сообщили в пресс-службе Харьковского горсовета со ссылкой на департамент инфраструктуры горсовета, это связано со строительством сетей водоснабжения строящегося ТРЦ.

На этот период объезд закрытого участка будет осуществляться по прилегающим улицам: пер. Слесарному, ул. Короленко, пр. Московскому.

Ранее сообщалось, что в Харькове установят новый пост TruCAM.

Напомним также, что в разгар эпидемии в крестном ходе в Харькове поучаствовали 3000 человек.

Правительство предложило снизить минимальную стоимость машины, с которой нужно уплачивать налог.

Вместо действующего порога в 2,2 млн грн правительственным законопроектом №4104 планируется ввести 1,2 млн, расширив базу налогоплательщиков. Об этом сообщает «Обозреватель».

«Указанные изменения предлагаются в связи с тем, что после увеличения размера минимальной заработной платы в 2020 году перечень автомобилей, который размещен на официальном веб-сайте Минэкономики, сократился почти в 1,5 раза по сравнению с 2019 годом, что привело к уменьшению количества автомобилей, которые подлежат налогообложению», – поясняют в Министерстве финансов.

Ранее сообщалось, что на Харьковщине собрано 2,4 млрд грн НДФЛ.

Также сообщалось, что фрилансеры не будут спешить переходить на “регулируемые нестандартные формы трудовых отношений”.

Коммунальщики ликвидируют дефекты на теплосетях.

Отопление отключили в домах Московского, Холодногорского, Слободского и  Немышлянского районов города. Об этом сообщили в КП «Харьковские теплосети».

Восстановить теплоснабжение коммунальщики обещают к вечеру 22-23 марта.

Подробнее.

Ранее сообщалось, что без тепла в Харькове остались жители более 60 домов.

До этого сообщалось, что в Харькове более 200 домов остались без тепла.

Фракция «Слуги народа» потребовала дать оценку событиям под Офисом президента 20 марта.

Фракция «инициирует проведение внеочередного заседания в кратчайшие сроки с участием силовиков и принятие постановления по оценкам данного происшествия». Об этом сообщает партийная пресс-служба.

Отметим, что по заявлениям ряда политиков и представителей Офиса Президента, «вдохновителем» акции назван Петр Порошенко, что вызвало протесты со стороны «Евросолидарности».

По словам самих организаторов, возле ОП готовился перфоманс в связи с тем, что Зеленский не отреагировал на осуждение активиста Стерненко. Бить стекла и бросать дымовые шашки организаторы не планировали.

Отметим также, что сам Президент Владимир Зеленский по-прежнему не отреагировал на осуждение Стерненко и акцию его сторонников.

Напомним, что в феврале в Одессе активиста «Правого сектора» Сергея Стерненко приговорили к 7 годам и 3 месяцам лишения свободы с конфискацией имущества за похищение человека и незаконное хранение оружия.

20 марта протесты сторонников Стерненко возле Офиса президента перешли в хулиганские действия: были выбиты стекла, разрисованы лозунгами и оскорбительными надписями стены, двери, таблички.

Пресс-служба президента оценила убытки, нанесенных зданию на Банковой сторонниками Стерненко, в два миллиона гривен.

За совершение противоправных действий во время митинга правоохранители задержали одного из самых агрессивных участников.

Житель села Малые Проходы после работы не вернулся домой.

39-летнего Константина Омелюженко с 15 марта нет дома. Об этом сообщили в поисковом отряде «Милена».

Рост Омелюженко — 165 — 170 см, он плотного телосложения. Одет в бушлат и кирзовые сапоги. На плече — татуировка.

Ранее сообщалось, что из 4-й “неотложки” сбежал пациент.

Напомним также, что на Харьковщине разыскивали дезертира.

Горели сараи общей площадью 70 кв. м.

Под Харьковом спасатели ликвидировали пожар на территории частного домовладения, где горели два хозяйственных строения. Об этом  сообщили в ГУ ГСЧС Украины в Харьковской области.

Ликвидация пожара, причины которого устанавливаются, заняла два с половиной часа.

Происшествие случилось вечером 21 марта на ул. 1-го мая в селе Р. Тишки Харьковского района.

Ранее сообщалось, что на Харьковщине на выходных горели автомобили.

Также сообщалось, что на Харьковщине ночью сгорел Mercedes.

В связи с проведением ремонтно-восстановительных работ в части домов Харькова временно прекращено водоснабжение.

Как сообщает пресс-служба КП “Харьковводоканал”, водоснабжение отключили в таких районах:

Новобаварский район:

ул. Большая Гончаровская, 11, шоссе Григоровское (Комсомольское), 47 (стояк), ул. Исполкомовская, 28, пр. Ново-Баварский (Ильича), 70 (п. №3, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Индустриальный район:
ул. Библика (2-й Пятилетки), 63 (п. №1, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Киевский район:
ул. Гвардейцев Широнинцев, 121 (п. №7, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Московский район:
ул. Академика Павлова, 140 (п. №2, стояк) до 18:00 22.03.21 г.

Основянский район:
ул. Достоевского, 1-а (п. №2, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Слободской район:
ул. Ньютона, 139 (п. №2, стояк), ул. Танкопия, 16 (п. №3, стояк), ул. Танкопия, 28 (п. №8, стояк), пр. Гагарина, 43 (стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Холодногорский район:
ул. Андреевская (Кубасова), 41/43 (п. №1, стояк), ул. Большая Панасовская (Котлова), 17 (п. №1) до 20:00 22.03.21 г.

Шевченковский район:
пр. Людвига Свободы, 34 (п. №6, стояк), 42-а (п. №1, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Напомним, что в Харькове появится новая зона отдыха у воды.

Ранее сообщалось, что харьковчане просят обустроить Журавлевский гидропарк и озеро на ул. Зубенко.

Всего за время эпидемии на Харьковщине скончались 1818 пациентов.

По данным СНБО на утро 22 марта, в Харьковской области за сутки коронавирусом заболели 456 человек. Скончались 15 пациентов.

Ранее сообщалось, что по новому карантинному зонированию Харьковщина остается в “желтой” зоне.

Напомним также, что в ковид-больницах Харькова- нехватка мест.

Причины возгорания ВАЗ и Peugeot выясняются.

В поселке Песочин под Харьковом утром 21 марта сгорел ВАЗ. В Основянском районе Харькова вечером 20 марта — Peugeot 405. Об этом сообщили в ГУ ГСЧС Украины в Харьковской области.

В обоих случаях к приезду пожарных в автомобилях горели моторные отсеки. Причины загорания автомобилей выясняются.

Происшествия случилось на улице Гоголя в Песочине и на проспекте Гагарина, 174, в Харькове.

Ранее сообщалось, что на Харьковщине ночью сгорел Mercedes.

Напомним также, что под Харьковом спасатели помогали водителю Lexus.

Об этом сообщил заместитель председателя облсовета Андрей Малыш в эфире программы «Информационный вечер» на телеканале Simon.

Малыш отметил, что информация, которую предоставляют руководители больниц Харькова «несколько разнится с данными официальных источников».

«Из моей личной информации (люди звонят, обращаются) – проблема с количеством коек, проблема с обеспечением кислородом действительно есть. Например, «чернобыльская» больница, которая стала «ковидной» в прошлом году, из которой людей увезли в Чугуев. Да, действительно, она заполнена на 100%. Там разворачивают дополнительные места, но  это проблему не решит. Это все в пределах 200 коек. Я просто лично разговаривал c и.о. директора. Она заверила, что все необходимые медикаменты и кислород у них в наличии, они полностью обеспечены, но коек не хватает. Это точечный момент, который я знаю», — сообщил Малыш.

Он сказал, что такое несовпадение официальной статистики с реальностью вынуждает депутатов реагировать.

«Мы перейдем к тому, что контроль усилится, и это будет депутатский контроль. Я буду настаивать на том, что если реальность не сходится с заявленным, то мы обязательно будем принимать меры воздействия», — подчеркнул Малыш.

Он сказал, что, вполне вероятно, будет создана рабочая группа, которая займется инспектированием больниц, «если у облздрава не хватает возможностей, сил или профессионализма в этом процессе».

При этом заместитель председателя облсовета сообщил, что взаимодействе с Харьковской ОГА у депутатов есть – в том числе и в вопросах противодействия COVID-19.

«Слава Богу, появился профильный зам у губернатора, у главы ХОГА – это Михаил Черняк. Достаточно с хорошим запасом знаний и профессионализма, и я надеюсь все-таки, что от него будет исходить инициатива в наведении порядка, потому что беспорядок так и присутствует. Не может ведомство, которое отвечает за здравоохранение в области, находиться без руководителя на протяжении года. Находиться в таком состоянии в момент кризиса, которым является COVID», — сказал Малыш.

Напомним, сам Михаил Черняк в «Информационном вечере» заявил, что с нынешним руководителем облздрава «разберутся отдельно». Перед этим и.о. директора департамента здравоохранения ХОГА Геннадий Бондарчук предложил журналистке рулеткой измерить длину кислородных трасс в железнодорожной больнице Харькова.

Повреждены тысячи зданий и более тысячи человек просят их эвакуировать.

Больше всего от мощных ливней пострадал Новый Южный Уэльс. Об этом сообщает Reuters.

По информации экстренных служб Австралии, аварийные бригады получили уже около 6000 вызовов с просьбой об оказании помощи и 700 прямых призывов к спасению. Только из районов на северо-западе Сиднея эвакуируют 4000 человек.

My towns being hit with bad flooding, so that’s fun pic.twitter.com/J1QtwcqyS5

— Leaf 🌱 (@treehousenerd) March 19, 2021

В школах пострадавшего австралийского штата отменяют занятия, некоторые дороги перекрыты, и даже вакцинация от коронавируса приостановилась. Доставить вакцину для 6 млн человек невозможно из-за потопа.

The view from my mothers balcony at the Coopernook Hotel. The red corolla is her car, parked on the «high ground». #NSWFloods pic.twitter.com/tCvL8xH5lP

— Rob (@Rob19033512) March 20, 2021

Но и на этом беды австралийцев могут не прекратиться. На ближайшие 2 дня синоптики обещают ливни — еще более сильные, чем предыдущие.

Напомним, землетрясение в Исландии пробудило давно потухший вулкан (видео, фото).

За драматичною історією ув’язненого нацгвардійця слідкувала вся Україна. Що відчував він сам, Марків розповів у програмі «Інформаційний вечір» на телеканалі Simon.

Український військовий Віталій Марків провів за ґратами в італійській в’язниці 1222 доби. Це – лише невелика частина того строку, який йому присудив італійський суд (аж 24 роки).  Марківа звинуватили в загибелі на Донбасі італійського фотографа Андреа Роккеллі. Разом із російським колегою Андрієм Мироновим Роккеллі потрапив під мінометний обстріл поблизу Слов’яснька в травні 2014 року. Пізніше в українській Генпрокуратурі повідомили, що Роккеллі перебував у «сірій зоні» без погодження з офіційною владою України. 3 листопада 2020 року апеляційний суд Мілана повністю виправдав Марківа.

Історія нацгвардійця лягла в основу документального фільму «Позивний: Італієць». Автор фільму, директор департаменту комунікацій Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко також взяв участь у «Інформаційному вечорі».

«Ми виграли одну битву, але війну ще не закінчили»

—  Не знаю, чи можна казати, що у вашому судовому процесі поставлено остаточно крапку?

Віталій Марків: Ну, по-перше, касація подала скаргу, тобто сторона обвинувачення подала скаргу в касацію.

—  Це наступний етап справи?

В.М.: Так, зараз очікуємо, що прийме рішення Верховний касаційний суд Республіки Італія.

—  У них система схожа на нашу? Тобто є касаційний, а далі є ще Верховний суд…

В.М.:  Ні, є касаційний суд. Він може затвердити вирок другої інстанції, або перенаправити на першу, або на другу. Приблизно так мені говорили.

—  Тобто все ще….

В.М.:  …може повернути, звичайно. Тому битва… Ми виграли одну битву, але війну ще не закінчили. Це моє особисте.

«Одразу помітив, що курки в них були зведені»

— Такого ніколи не бувало, щоб 15 поліцейських арештовували одну людину. Як це відбувалося?

В.М.:  Їх, можливо, було й більше. Можливо, більше 20, 18 — це точно.Усе дуже просто: ми прилетіли в аеропорт у Болонью. Чому в Італію? Дружина пропонувала й інші країни – Єгипет чи Грузію, чи Турцію. Я їй говорю, що в мене ж там усе-таки мати. Я дружині хотів показати, де я виріс, чим займався, познайомити з друзями та з сестрою…Прилетіли в Больнью, все нормально, приземлилися, вийшли з аеропорту на парковку, виїхали на автомобілі – зупиняє автомобіль карабінерів. І в той момент одразу під’їжджає 4 автомобілі  цивільних – позашляховики. Вистрибують люди в цивільному зі значками на шиї та зброєю в руках. Я як військовий помітив, що в них у всіх курки були зведені, тобто вони вже готові були використати зброю в будь-якому випадку.

— Тобто  їх орієнтували на вас як на військового?

В.М.:  Як на людину, яка могла чинити спротив, так. Я усе це я одразу помітив. А мій вітчим, сестра – вони не зрозуміли. Дружина теж не зрозуміла. Але я помітив, що курок був зведений. Тому в принципі я не так за себе переживав, як за своїх рідних та близьких.

«Перше, що мене спитали: чи дійсно я хочу зв’язатися з посольством»

— А далі, що було? На вас намагалися якось тиснути – психологічно, фізично, можливо?

В.М.:  Були можливості. Як вони робили. Вони робили все дуже просто. Вони мене посадили в автомобіль, наділи кайданки – і прямим рейсом відправили в комісаріат. У комісаріаті мені вручили обвинувальний акт. Я з ним ознайомився, оскільки італійською я володію дуже добре – на рівні української, тобто на рівні рідної мови. Я одразу зрозумів, що тут дійсно йдеться про серйозні обвинувачення.У першу чергу я сказав проінформувати українське посольство та консульство. Заявив, що я український військовий, назвав номер свого жетону. У відповідь на прохання зв’язатися з посольством, перше, що мені сказали, чи дійсно я хочу зв’язуватися з посольством? Я кажу: звісно. Вони пішли зв’язуватися. Пройшло 1 – 1,5 години. Кажуть: ну, зараз. Я ще раз їм сказав зв’язатися з посольством та консульством. Потім утретє. І вже так сказав: я вимагаю, щоб ви повідомили посольство, консульство та мого адвоката.

— А це скільки вже пройшло годин?

В.М.:  Десь 3 години. На це я отримав відповідь, що консульство не бере трубки. А адвокат тебе відвідає в тюрмі. Я кажу: в якій тюрмі?Проходять усі протокольні процедури:  відбитки пальців, фотографії, ознайомлення, підписання… Забрали особисті речі, які я мав при собі.І не тільки мене перевірили, але й мою дружину, вітчима, сестру. На це вони не мали підстав, тому що обвинувачення мав тільки я один. Перевіряти речі, документи членів моєї родини вони не мали право взагалі. Я про це дізнався вже після того, як я повернувся в Україну.Ніхто нічого не коментував. Сказали: в тебе буде зустріч із прокурором, адвокатом уже у в’язниці. Тобто в них уже все було готово, щоб відправити мене до в’язниці.Найцікавіше, що з Болоньї до Павії — приблизно 260 — 300 км. Згодом активіст Олесь Городецький (людина від української діаспори, яка займалася цими питаннями) дійшов висновку, що згідно з чинним законодавством Італії мою справу мав розглядати суд або прописки моєї матері та моєї (там, де я проживав), або місця затримання (тобто Болоньї). А в останньому випадку місце падання позову — це Ломбардія. Якось перші два чинника вони переплюнули і перекинули на самий останній, тобто в Павію. Людина, яка загинула, вона з Павії, прокуратура та судді місцеві.

«Журналіст, який хоче висвітлювати війну, свідомо бере на себе частину ризику»

— Артем, коли наша сторона приєдналася до цієї справи? Як взагалі дізналися про цей арешт?

Артем Шевченко: Ну, цього ніхто не очікував. Не знав ніхто, що він — в оперативній розробці правоохоронних органів Італії як причетний до загибелі італійського журналіста Роккеллі. Який — я хочу нагадати — поїхав на нашу війну, усвідомлюючи ризик фронтової журналістики. Я неодноразово висвітлював військові конфлікти в різних точках світу (шість закордонних відряджень до Іраку, на інші війни, неодноразово бував на нашій, де й познайомився з Віталієм). Репортер, журналіст, який хоче висвітлювати війну, свідомо бере на себе частину ризику за власне життя та здоров’я. Цього не міг не розуміти Роккеллі. На жаль, цього не розуміло італійське правосуддя, яке визначило, що Роккеллі став жертвою злочину, навмисного злочину. Не того, що він на війну приїхав, де стріляють — законна влада, яку представляє Віталій, і ворог, сепаратисти, яких представляв Гіркін та його банда і Російська Федерація, яка за ним.

В.М.: Вибачте, доповню стосовно слідства. Прокурори наполягали на тому, що під час ось цього періоду (коли приїхали журналісти) не відбувалися ніякі бойові дії, тобто все було спокійно, все було тихо, сепаратистів взагалі не було на своїх позиціях. Це я вам коментую позицію прокуратури: сепаратистів на позиціях не було.

«Наскільки мені відомо, прапори ніхто не ніс за собою»

—  Тобто приїхали, застосували зброю —  і все?

В.М.: Приїхали журналісти зробити фотографії — українці з Карачуна. Тобто понад 1800 метрів побачили журналістів, ідентифікували, хто італієць, хто француз, а хто росіянин (яким чином, мені не відомо, наскільки мені відомо, прапори ніхто не ніс за собою). Відкрили по них прицільний вогонь зі зброї (всупереч тому, що балістика не дозволяє цього). Сепаратисти почули, що стріляють по їх позиціям, прибігли з дому та відкрили вогонь у відповідь. Їхня реконструкція взагалі не відповідає тамтешнім подіям і реаліям нашим.

А.Ш.: Ми у фільмі намагалися показати, що загибель репортерів Миронова та Роккеллі сталося у розпал активних бойових дій під Слов’янськом. 24 травня загинув (у той самий день, щоправда на інших позиціях) перший гвардієць добровольчого батальйону ім. Кульчицького Станіслав Зінчік. До того гинули десантники, з якими він ніс службу. Це був розпал активних бойових дій. Активно застосовувалися міномети, були збиті наші вертольоти. Через 5 днів після загибелі Роккеллі загинув генерал Кульчицький на гелікоптері з дванадцятьма  міліціонерами та гвардійцями на борту. Це велика війна була! Ми намагалися показати це в фільмі, що це епізод, який вшитий в загальну картину війни, загальних людських втрат, за які відповідає країна-агресор – Російська Федерація.

«Був відчай, бадьорість, була настороженість — було все»

А.Ш.: Повертаючись до вашого запитання. Безумовно, включилися одразу. Міністерство внутрішніх справ, не тільки державна вся служба, але МВС особливо, тому що це наш боєць, тому що гвардія — це природна складова Міністерства внутрішніх справ. Вони нерозривні з нашим відомством. Тому почали всі кроки з міжнародним захистом, консультації з дипломатами, юристами, як можна допомогти. Це серйозний довгий кейс. Витримали все відповідно вимог італійського законодавства.

— Яким чином? У нас же не було прецедентів? У нас не має знавців юриспруденції Італії?

А.Ш.: У тому й складність: знайти адвоката класного, який захищав Віталія. Одного. Другого. Знайти юристів. Дуже велику роль зіграли дипломати наші – посольство та консульство, консул Євген Шквира, який знає все.

В.М.: Пан Євген Шквира — це та людина, яка побачила всі мої відтінки. Йому я щиро вдячний. Він вперше приїхав до мене в Павію — до в’язниці. Понад 6 годин його протримали. Дуже зневажливо з ним повелись. Він вистояв, почекав, зустрівся зі мною, переговорив. І з того моменту він отримав таку роль — майже фільтра. Він був тою людиною з якою тримала контакт моя мати. Після зустрічі зі мною він дзвонив до матері: «Так, я був із Віталієм, у нього хороший настрій, усе нормально». Або: «Він трохи засмучений, але ми його підтримаємо». Тож він побачив усі мої відтінки, а за три з половиною роки, уявить собі, — це був відчай, бадьорість, це була настороженість, це було все. Він на собі побачив і подекуди навіть відчув, коли мені потрібно було виговоритись. Тому пану Євгену, коли ми зустрілися, я особисто сказав «дякую» — не як дипломату, а як другу, як людині. Я бачив його очі, я розумів, що він дійсно переживає. Не тільки він, усі люди, які взялися за це.

«Дружині запропонував: ти ж молода, я не змушую тебе чекати»

—  Вас беруть — і виривають фактично з життя. Ви починаєте з цього моменту жити абсолютно по-іншому. У чому були – в тому й до тюрми доправили. Я ніколи не був у такій ситуації, але можу уявити шок, у якому ви знаходились і емоційну навантаженість усіх цих днів. Але, напевно, була якась матеріальна сторона: просто передати речі якісь. Як із цим справлялися? Як допомагала наша держава або українці, які жили в Італії?

В. М.: Допомога була дуже важливою, насамперед, ось цю важку працю на свої плечі отримала моя родина: це моя мати, сестра, мій вітчим-італієць, чоловік моєї матері (вони 20 років як одружені), моя дружина. З нею я домовився, щоб вона не приїжджала до мене. Я їй сказав: «Чекай мене вдома!» Вона запитала: «А коли? » — «Не знаю. Скільки б часу не пройшло – чекай мене вдома!»

Перед тим, як я їй ці слова сказав, вона єдине до мене приїхала, коли мене утримували в Павії, єдиний раз я її бачив у тюрмі. Я коли побачив її очі, побачив, що вона дуже важко це переживає, перше, що я в неї запитав: чи вірить вона в моє обвинувачення? Вона сказала: «Ні». Я їй сказав: «Добре, ти за мене не переживай, я вистою!»

Як тільки мене засудили, почуття були дуже пригнічені. Я не мав права це передати, показати. Признаюся, що дружині запропонував (все-таки четверть століття): ти ж молода, я не змушую тебе чекати. У мене було 10 хвилин розмови з дружиною, з яких я отримав майже 6 хвилин майже нецензурної лексики. Дружина сказала все те, що вона про мене думала. Вона сказала, що скільки б часу не було, вона чекатиме. Я зрозумів: все, питань не має, я вистою! Це була підтримка з боку моєї родини.

«З тюрми забрав із собою 20 кг листів та малюнків»

Що стосується передач. Передачі — це моя мати, залізна жінка. Вона з таким сталевим характером, вона багато чого пережила у своєму житті. Було дозволено 20 кг посилок на місяць. Це все — від листів до одягу. З одягу я такого нічого не просив. Їжу просив, тому що харчування в Італії — не з найкращих. У принципі, з голоду не помреш, але воно таке… І мати 2 рази на місяць приїздила до мене в тюрму. Я їй теж намагався сказати: «Може, раз на місяць? » Ні, мати сказала: «Я приїду, а ти не вийдеш, то будеш мати на совісті». Якось так. Ну, в мене мати дуже цілеспрямована. Я розумів, що вона дійсно приїде.

Я замовляв у неї такі речі, а вона не спала, готувала, вночі їхала… А я нагадаю, що це 570 км. В одну сторону. Це 1140км. Це 2 дні випадає з життя — просто в дорозі. І це 2 рази на місяць. Це попри зустрічі з адвокатами, зустрічі з активістами…

Потім величезна підтримка була з боку української діаспори. Я вже говорив про Олеся Городецького. Там була Мар’яна Бут. Настільки багато людей, що безпосередньо з ними тримав контакт, переписувався з ними. Не всі листи до мене доходили, все-таки цензура була. Але я з собою з тюрми забрав 20 кг листів та малюнків. Це буде моя пам’ятка на все життя. Вони писали мені листи, вони допомагали мені поштовими марками. Гроші не могли передавати. Це мені мати передавала – можливо, вони їй передавали. Гроші взагалі заборонено передавати в листах.

Листи підтримки надзвичайно давали допомогу моральну та психологічну. Кожен раз вони приїжджали до мене на суд, вони відпрошувалися. Я нагадаю, що всі ці жінки, українки та українці, ветерани, які теж були на Сході й жили в Італії (вони теж до мене приїжджали, зі всіх відомств, незалежно це МВС, чи ЗСУ, чи НГУ). Вони приїжджали та підтримували. Вони в день суду відпрошувалися, брали власним коштом відпустку, щоб приїхати до мене й підтримати. Тому, коли я виходив й бачив їх, я знав, що я не один.

«Близько 30 громадян Італії воювали проти України на боці сепаратистів»

— Чи правда, що відчувався тиск з російського боку? Ми бачили ,що там працювали так звані російські журналісти, пропагандисти й так далі. А на процесуальному рівні відчувалося, що там хтось є за спинами?

В.М.: Безумовно це було, це відчувалося. Якби очі мали язик, мали можливість все це висловити, це була б суцільна нецензурна лексика. Це власне те, що я відчув, те, що я бачив.

А.Ш.: Ця історія — дуже показова в політичному та геополітичному аспекті. Така політична ситуація в Італії склалася, що до влади прийшли симпатики Росії на той момент. Цей регіон, Північна Італія, Ломбардія відрізняється традиційною прихильністю до Росії. Дуже сприймає їх комунікаційні пропагандистські кампанії, політичні впливи дуже сильні. Між іншим, ви, напевно, знаєте: близько 30 громадян Італії воювали проти України на боці сепаратистів. Деякі – до цих пір там. Це злочинці, це терористи. Деякі — в розшуку в Італії. Цей кейс, ця історія показує, що Італія на той момент була піддана російським комунікаційним пропагандистським політичним впливам. Дві присяжні слухали вирок зі сльозами на очах.

В.М.: Окремі, окремі частини Італії. Усю Італію я не можу до уваги взяти. Я виріс там. Якщо брати до уваги моє засудження, майже 14 років я прожив у Італії й можу сказати з упевненістю, що там є 3 категорії громадян: проєвропейці, проросійські та є нейтральні. Вони живуть собі незалежно, щоб їм було добре.

— У нас так само.

В.М.: Звичайно, це нормальне явище в усіх країнах. Що стосується Павії — це таке вкрай негативне явище було. На обличчі не було написано, хто вони й звідки, але я говорю те, що побачив у Павії — зі сторони суддів і не від усіх присяжних. Такий цікавий момент. Коли мені виносили вирок, я побачив очі двох присяжних, це були дві жінки. Вони стояли зі сльозами на очах. Це мене дуже сильно вразило. Усе ж таки людина, яка прийняла рішення засудити на четверть століття, не буде стояти плакати. Не знаю, який там процес – чи більшість, чи меншість, — але не одноголосно прийняте рішення. І суддя заїкалася, їй стало погано. Це можна побачити на відео.

«Їхнє розуміння співпраці з органами слідства — це було порушення присяги Україні»

— Мені здається, що навіть більший строк для вас просили?

В.М.: На 7 років більше. У принципі, я очікував те, що буде такий висновок негативний. Тому що будь-які аргументи захисту не сприймалися, не бралися до уваги. Усе, що говорив захист, сприймалося негативно. Тому можна було очікувати, що щось піде не так. Це по-перше. Що стосується вироку — так, 24 роки я особисто не очікував, але після оприлюднення мотивації (це 90 днів пройшло, вони написали), там були 3 пункти основних. Перший — не визнання своєї провини, я себе вважав невинуватим. Якщо ти не визнав себе винуватим, то ось тобі добавка. Другий — те, що не розкаявся. Як можна, якщо ти не визнаєш перший пункт, визнавати другий пункт? Якщо я не визнаю своєї провини, я маю розкаятися за те, що не чинив? Третій — за відсутність співпраці з органами слідства. Але, на жаль, їхнє розуміння співпраці з органами слідства — це було порушення присяги Україні. Тобто тією інформацію, яку вони хотіли від мене почути, я не володів або я так чи так не міг її надати.

— Наприклад, це розташування військових частин?

В.М.: Наприклад, ім’я, прізвища військовослужбовців та ідентифікація їх по фотографії. Я не можу це надати. Це по-перше, по-друге — це військова таємниця. Ім’я командирів. Це теж військова таємниця. Розташування військ. Це теж військова таємниця. Єдине в мене запитали: «У вас були міномети?» — «У нас не було мінометів». — «У кого були? » — «Не знаю, я цього не бачив, я не володію інформацією». Вони вважали що це не співпраця. Потім були ще підступні випадки. Намагання щось там піти на угоду. Я цього взагалі не визнавав.

У травні приїхав пан міністр Арсен Борисович Аваков та на той момент т.в.о. командувача Національною гвардією України генерал-лейтенант Микола Балан. Я не знав, що вони будуть. Тим більш, був під таким інформаційним ковпаком. Усе фільтрувалося. Але я військовий, я навіть не розпитував. Я знав на 99,9%, що мене прослуховують і це може бути використане проти мене. Я їх побачив на суді. Я приємно був вражений, я відчув таку підтримку, що все-таки я не один.Одна річ — коли ти це чуєш від адвоката, консула, матері, дружини, а друга — коли ти побачив самого міністра, який провів майже 8 годин у залі суду, не виходячи звідти. Він повністю сидів увесь процес, усе засідання. Він усе це уважно слухав. Я бачив, я спостерігав за ним, я відчував, що все добре, що я не один.

Потім я з ним зустрівся. У нас декілька хвилин було. Він сказав, що є одна можливість вийти з тюрми – це визнати провину та потім з часом просити помилування в президента. Я розумів, чим це загрожує, які наслідки можуть бути. Я довго не думав. Я сказав: «Я зрозумів. Я на це не готовий піти. По-перше, в пам’ять моїх товаришів, по-друге, я дав присягу». І він наступне сказав: «Ми тебе не залишимо!»Він не казав, скільки часу я проведу в тюрмі. Ніхто про це не міг знати. Але він сказав: «Скільки б цього не було, ми тебе не залишимо, тримайся». Усе, на тому зустріч закінчилась. Він потім ще раз зайшов — і ми зробили фотографію. Головнокомандувач приїхав на суд, міністр приїхав на суд, мої побратими приїхали на суд. Я відчув підтримку зі сторони бригади, зі сторону Головного управління, зі сторони Міністерства внутрішніх справ.

«Італійські слідчі жодного разу не приїхали на місце подій»

— Впевнений, що для вас ця підтримка була дуже важлива. Але була ще підтримка процесуальна. Тобто фактично — це перший випадок, коли українська сторона на юридичному полі воювала за наших солдат і відстоювала правду. Артеме, ви фактично реконструювали ті події за допомогою судових експертів. Як це вам вдалося? Наскільки точна та інформація, та картина що ви зібрали?

А.Ш.:  Фільм собою являє, по суті, документальний байопік, тобто життєпис однієї людини, вписаний в контекст загальних подій. Ми спробували зробити це просто, хронологічно точно. Ми намагалися зробити це дохідливо, без зайвої метафоричності та гіперболізації. Щоб кожен, хто подивився, зрозумів з чого все почалося. Хто такий Роккеллі, чому він загинув. Яке було тло, на якому розгорталися ці події. Що це була війна. Що війна була жорстока. Що війна — розпалена росіянами, вони почали звірства у Слов’янську з вбивств мірних мешканців. Ми всіх їх показуємо, там багато облич, багато фотографій, багато точних даних: ось, дивіться, ця особа загинула там, ось ця – там. За Слов’янськ загинуло 63 (вдумайтесь у цю цифру – 63) армійці, гвардійці, міліціонери, військовослужбовці та представники Служби безпеки.

Тобто наш фільм – це розповідь простою мовою драми Віталія Марківа. Там є всі компоненти, більш військові компоненти. Ми показуємо багато про війну, про розгортання бойових дій, про тактику, про головні епізоди війни в битві за Слов’янськ. Там багато (для журналістів це важливо) інформаційно-комунікативної складової. Адже Роккеллі був фоторепортером. Це єдиний іноземний журналіст, який загинув на нашій війні внаслідок того, що він виконував свою роботу фронтового репортера, але виконував її так… необачно. Ні бронежилетів у них не було, ніяких засобів захисту, ніяких ознак. Це вчить фронтових репортерів: якщо ти висвітлюєш війну, то ти свідомо мусиш брати на себе ризик, готуватися та забезпечувати себе від таких ситуацій.

Це історія юридично-криміналістична. Що таке італійські судді, як вони розслідують, які є докази, що судді беруть до уваги — що не беруть. Як у нас йшло слідство, як збиралися докази, чому він не винний, які експертизи проводилися?

— А італійські експерти до нас не долучалися?

А.Ш.: Італійське слідство ми все чітко показуємо в фільмі. Вони жодного разу не приїхали на місце подій. Міністр Аваков це каже. Коли українська сторона їх запрошує: «Приїдьте, подивіться, ви ж судите з чого? Ви ж в очі не бачили. Той був там, той був там… Поміряйте відстані, попитайте свідків». Не поїхали. Але це все зробило слідство Національної поліції. Знайшло свідків, хто був поруч. Тобто зробило колосальний обсяг роботи для того, щоб переконати суспільство (ну, наше, мабуть, не потрібне було), щоб адвокатам дати переконливі юридичні механізми, щоб досягти успіху в італійському суді.

В.М.: Крім того, що вони не приїхали, не розглядали… Не було абсолютно ніяких доказів. Вони не знали, хто стріляв, коли стріляв, як стріляв, з чого стріляв. Будь-які матеріали вони використовували через GoogleMap. Будь-які матеріали вони використовували через незрозумілі координати — хто, що, яким чином усе це було. Вони застосовували засоби інформації як доказову базу, тобто уривки відео таких каналів як RT («Russia Today») та «LifeNews». Вони не відповідали Україні.

Адвокат, говорив: «Добре, не хочете їхати в Україну, давайте ми зробимо подібні експерименти чи експертизи в Італії». Судді в Павії категорично відмовлялися.Під час моєї останньої промови в апеляції я сказав, що впевнений на всі 100% у своїй невинуватості. Я готовий відповісти за кожну фотографію, за все. І в мені є факти, що спростовують все.

Намагалися використати якісь незрозумілі фотографії, тобто фотографії, на яких мене не було фізично, але вони кажуть, що десь знайшли в мене в телефоні – значить, це моє. Я кажу: «Секундочку, то нічого, що якщо ти підписаний, образно, в групі в «Вайбері», то всі підписники автоматично отримують фотографію від того, хто її відсилає. Перевірте матеріали, це не фотографія, яка зроблена з мого власного телефону, я її отримав. Це не є доказом».Усі фотографії, що вони показували під час слідства, не мають ніякого відношення до мене. Була одна така фотографія стосовно, наприклад, військовослужбовця, який помер. У них показано, що це жертва війни та так званих українських «карних підрозділів».

Та людина офіційно написала та відправила лист: «Я не мертвий, я взагалі військовослужбовець Нацгвардії. Так, я тоді святкував у вільний від служби час і не в зоні АТО. Це мій товариш, який отримав звістку, що в нього народилася дочка. Ми не були у військовій частині, ми святкували, я перебрав і заснув. Він не добрався до машини, розбив себе брову». Він показував, вислав фотографію що він живий.

Там була безліч фотографій, які не мають взагалі ніякого відношення до мене особисто — ні до справи, ні до мене. Тобто, таким чином сторона обвинувачення розуміла, що підстав та доказів проти мене в них не було, але вони хотіли якимсь чином скомпрометувати мене як особистість.

«Перший прокурор, який отримав мою справу, хотів її архівувати»

— А от, власне, давайте до цього. Усе одно, образно кажучи, хтось пальцем мав вказати на вас: ось — підозрюваний у вбивстві. Хтось мав зібрати ці матеріали, хтось мав первісну інформацію здобути, що ви були там десь поруч тощо. Хто це міг бути? Хто є замовником або принаймні розпочав це все?

В. М.: Я не знаю, чи варто це говорити стосовно якоїсь супер-агентурної мережі на початку. Я думаю, що ні, тому що перший прокурор, який отримав цю справу, взагалі хотів її архівувати. Людина загинула під час бойових дій. Він її передав іншому прокурору (якомусь своєму заму) і сказав: «Ось, дивись — для мене висновок ось такий». Передав молодому прокурору, який, власне, висунув проти мене обвинувачення. І він знайшов щось, що людина набагато від нього старша і досвідчена не знайшла. І почав щось строїти, щось підіймати, якісь такі докази. Що стосується француза…

А.Ш.: Француз – це Вільям Рогелон, колега Роккеллі, який був разом із ним, французький журналіст.

В.М.: Коли він повернувся до Франції й давав перші свої покази, він сказав чітко і ясно, що він не може ідентифікувати, з якої сторони стріляли.У 2017-му році, коли мене затримували, він чітко міг сказати, що це були українці.

Це перший пункт, а другий… На суді сторона обвинувачення, прокуратура, хотіла в якості доказу показати (тоді слухали Рогелона), чи може він ідентифікувати українську військову форму. Звісно, були продемонстровані зразки української форми по монітору, шеврон батальйону Кульчицького, були теж шеврони сепаратистських угруповань терористичних… Було дві форми: олива та піксель ЗСУ. І він ідентифікував, що він бачив, що це були українці. Я зразу говорю адвокату: «А то нічого, що ця форма була прийнята в кінці 2014 —  на початку 2015 року? » Під час подій у травні ми були в синьому пікселі. У нас не було оливи. І наш шеврон, ось цей – батальйону Кульчицького, він був з 2015 року. І зовсім інший був шеврон. Ми були з хрестом Національної гвардії – Першого стрілецького батальйону. І він із точністю ідентифікував цей. Це теж підозріло.

Усе-таки прокурор зрозумів, що щось тут не так, що його зловили, й він у майбутньому це питання більше не підіймав.

«Це відкривало дорогу до юридичної процедури переслідування будь-якого нашого солдата»

— Артеме, ви хотіли щось додати?

А.Ш.: Я хотів додати, що, безумовно, Віталій майже став жертвою потужної, добре прорахованої інформаційно-психологічної спецоперації Росії на території Італії. Вона реалізовувалася через низьку агентів впливу Росії на території Італії. Ми у фільмі показуємо одну особу, яка могла бути такою. Вона довгий час (20 років) проживає на території  Італії, а під час захоплення Слов’янська раптом стала прессекретарем такого собі народного мера Пономарьова — наркоман був, який втік потім у Росію.

Можливо, через неї, можливо, через низьку інших агентів впливу більш вагомих, більш важливих вони встановили, що Віталій має законне італійське підданство і що він збирається приїхати в Італію. А якщо так, то давайте спробуємо пред’явити йому обвинувачення. Якимось чином донесли цю дезу.

Тобто ця ідея була десь продумана, сформована, запакована у вигляді якогось проєкту чи плану, розроблена якісно та приведена до правоохоронних органів Італії, які почали оперативну розробку його сім’ї, почали прослуховувати телефон його матері. Я їх розумію, вони хотіли отримати відповідь на питання, хто вбив Андреа Роккеллі та Андрія Миронова, але перед усім – Андреа Роккеллі. Але головне, що відповідальність за їх смерті несе той, хто розпочав цю криваву війну. Це Гіркін – терорист, його бойовики та Росія, Кремль. Вони відповідальні за війну, на якій загинув італійський фоторепортер із російським громадянином-перекладачем.

І те, що Слідчий комітет Російської Федерації перед Новим роком (за тиждень) оголосив Віталія в розшук, пред’явив йому обвинувачення в загибелі Андрія Миронова, обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту, і вже після того, як його звільнили, як його виправдав апеляційний суд Мілану, нічого не роблячи 7 років до цього щодо смерті Андрія Миронова (ми це показуємо у фільмі, останнім титром).

Усе це свідчить, що це — їх авторства інформаційно-психологічна міжнародна спецоперація на території Росії проти й Віталія, і, в його обличчі, нашої країни. Адже якби цей вирок встояв у апеляційній інстанції і вступив би в законну силу, то під ударом опинилися б усі його товариші по службі. Усі хто там служив. Усі десантники 95-ї бригади на чолі з їх командиром. Усі, всі, всі…

І за великим рахунком це відкривало дорогу до великої потужної юридичної процедури переслідування будь-якого нашого солдата, який би потрапив не тільки під італійське правосуддя, не тільки на території Італії, а й інших країн Євросоюзу — просто за кордоном. І це нібито мало якусь мету, адже жертвами становились цивільні особи: італійський фоторепортер і російський перекладач.

Але за великим рахунком відповідальність за них несе Росія. Вони розпалили цю війну, вони їх вбили. І ми показуємо у фільмі, що, скоріш за все, ці люди приїхали на позиції бойовиків, пішли знімати ці позиції, бойовики це побачили — відкрили по ним вогонь зі стрілецької зброї. Це дуже чітко видно, встановлено, й навіть Миронов про це говорить. Вони поховалися на дні яру, вони побачили, що вони побігли до яру, вони не могли їх ідентифікувати, хто це, що це. Ну, знаєте, на війні, коли всі нерви напружені… Тим більш, часто між собою перестрілювалися. Вони побачили, що якісь чужинці забігли, й просто цей яр накрили мінометним вогнем — дуже точно, прицільно вдарили мінометом.

В.М.: Там вони понад 20 пострілів зробили.

А.Ш.: Тобто це треба хотіти. Це треба знати, що ти хочеш влучити туди — у той яр побігла ціль, за якою ти полюєш і яку ти обстріляв. Ризиковано туди йти зі стрілецькою зброєю – давайте, туди накидаємо мін. Ось така була логіка.

«Заборонено використовувати механізми Інтерполу для політичного переслідування»

— Але це припущення. Це наше припущення. У нас взагалі є можливість довести, встановити всі обставини? Сказати, хто є безпосереднім винуватцем загибелі цих людей?

А.Ш.: Слідство Національної поліції триває. Проведені всі експертні дослідження. Це нелегко робити, враховуючи відстань від тих подій у сім років, але всі свідки, які були там, встановлені. Ті 2 бойовики, які давали свідчення на пропагандистському каналі  «Russia Today» ,начебто, про причетність українських сил до смерті Роккеллі та Миронова й перебувають у розшуку як члени незаконних збройних формувань.

Я думаю, що це буде зроблено. Але це — довга дорога, бо долі цих терористів, цих бойовиків абсолютно різні. Хтось загинув у боях із силами правопорядку та армією, хтось утік, хтось розбігся. Це нелегко буде зробити, але ми показали й доказали, що Віталій до цього не причетний. Він виконував законну місію охорони держави, охорони стратегічного об’єкту. Символ нашого фільму —  це телевежа, яку він обороняв. Це дуже символічно, оскільки, ви знаєте, це — символ наших інформаційних просторів, веж, які військові мусять обороняти, а ми, журналісти-комунікаційники, охороняти. І добре, що зараз у державі розпочався процес, коли країна присікає ворожі інформаційні впливи.

— Ви казали про останні процесуальні дії росіян. Про те, що Віталія оголошено в розшук. Міжнародний ордер чи національний? Тобто є, скажімо, можливість через лінію Інтерполу, що вони запросять екстрадицію Віталія?

А.Ш.: Безумовно ми, Міністерство внутрішніх справ, – член Інтерполу, будемо робити все, щоб цього не допустити. Заборонено використовувати механізми Інтерполу для політичного переслідування. А це, безумовно, політичне переслідування. Ми не допустимо цього. Але це дуже серйозний крок, який, як на мене, значно впливає або вплине на свободу пересування Віталія, принаймні зараз. Можливо, в майбутньому щось змінитеся, йому видніше, бо триває ще процес.

Книгу про себе ще не читав

— Давайте поговоримо про мирну частину цієї історії. Я не знаю чи ви усвідомлюєте що стали частиною історії? Подобається вам це чи ні. «Забронзовіли» ви чи навпаки, але ви — частина історії. Як ви до цього ставитесь? Ви вже — не просто герой, а герой, який живе на сторінках книг.

В.М.: По-перше, хто такий герой? Я себе героєм не вважаю. Я себе вважаю просто військовослужбовцем, який виконує свій обов’язок. Для мене канони геройства були зовсім інші. Це Тарас Сенюк — полковник, командир 1-го батальйону 95-ї бригади, який віддав своє життя за країну, фактично, врятував моє життя та життя моїх товаришів, та генерал-майор Кульчицький, який теж був безпосереднім командиром мого батальйону імені генерала Кульчицького, для мене велика честь служити в ньому. Це — та людина, яка дійсно любила службу. Знаєте, як його називають у нас? Генерал із серцем солдата. Оце — справжні герої. Мені випала велика честь познайомитись із ними.

Так, можна сказати, що я трішки відважно повівся, мужньо повівся. Не зрадив присязі, не зрадив країну. Але, на мою думку, були приклади таких людей… Можна брати від курсантів, які співали в Криму український гімн і не зрадили присязі. Це було дуже величезним прикладом. Можна взяти декілька десятків років тому бій під Крутами — там теж боролися за нашу державу. Це будь-який доброволець…Ми не мали нічого і майже ні с чим зустрілися із серйозним ворогом. Ми їх зустріли, гідно зустріли, не дали пройти далі. Ми виконали свій чоловічий обов’язок і довели, що можемо боронити нашу державу.

Що стосується на міжнародному рівні, якщо брати до уваги українську діаспору, українських дипломатів, журналістів, адвокатів (українських та італійських), Міністерство внутрішніх справ, пана міністра, генерала, президента… та всі українські відомства, то ми одним єдиним фронтом показали, що ми можемо відстоювати власні інтереси. Тут ми не захищали Марківа в Італії. Ми захищали військовослужбовця насамперед

.— Вам сподобалось те, що написано в книзі про вас?

В.М.: Я ще не читав. Я обов’язково її прочитаю. Я знайду час. Але я погортав. Головне — що вона висвітлює ті події, що відбувалися під час розслідування та слідства й періоду затримання. Я погортав, я зрозумів, що це — ті факти, які були. Зміст книги мені сподобався.

— Зараз ви вчитесь. Я знаю, що вам не цього всього, але, можливо, колись самі візьметесь за літературу?

В.М.: Можливо. Я продовжую службу в лавах Національної гвардії України. Продовжую навчання. Відновився на навчання в Академії внутрішніх справ на факультеті правознавства. Буду жити в Україні, буду служити Україні.

Синоптики прогнозируют осадки с понедельника по среду.

И если завтра, 22 марта, по прогнозу Харьковского гидрометцентра, нас ожидает дождь, то во вторник и среду — вновь мартовский снег.

Подробнее прогноз на ближайшие 3 дня выглядит так.

В понедельник, 22 марта, — переменная облачность, днем местами небольшой кратковременный дождь, ветер юго-западный, 7 — 12 м/с. Температура ночью 1 — 6 ° мороза, днем 4 — 9 ° тепла. По городу Харькову дождь не прогнозируют.

Во вторник, 23 марта, будут небольшие осадки в виде снега и дождя. Ночью на дорогах местами — гололедица. Ветер северный, 7 — 12 м/с. Температура ночью -4 … + 1 °, днем 0 — 5 ° тепла.

В среду, 24 марта, — вновь снег с дождем.  Ночью на дорогах местами — гололедица. Ветер северо-восточный, 7 — 12 м/с, утром и днем порывы до 15 — 20 м/с. Температура ночью -4 … + 1 °, днем 0 — 5 ° тепла.

Отметим, что погода была центральной темой в газетах Харькова начала ХХ века.

Противодействие распространению коронавирусной инфекции в Украине происходит хаотично.

Такое мнение высказал заместитель председателя Харьковского облсовета Андрей Малыш в эфире программы «Информационный вечер» на телеканале Simon.

Отвечая на вопрос о возможном очередном локдауне и его последствиях для малого бизнеса, Малыш выразил мнение, что главная проблема не в карантинных органичениях, а в отсутствии стратегии в их введении и снятии.

«В моем понимании, если мы идем в локдаун, мы должны входить в него четко, строго, жестко. Выдерживать его — и выходить. А у нас хаотичные шаги — например, карантин выходного дня. Статистически его позитивные результаты видны, но статистика у нас «подрабатывается» под достижение результата», — сказал заместитель председателя облсовета.

Малыш привел пример Израиля, где от жесткого локдауна страна планомерно перешла к массовой вакцинации и постепенно возвращается к обычной жизни.

«У нас же хаотичные движения: тут закрываем — там открываем, сегодня мы вакцину покупаем, а завтра ее нет… Получается, что мы не планируем ситуацию, а реагируем на нее. У нас происходит проблема, и мы пытаемся ее как-то «залатать», — отметил Малыш.

Он также подчеркнул, что примером действий для Украины может стать не Израиль, а гораздо более близкая и понятная Польша.

«Да, они пострадали, сильно пострадали, но рост у них не прекратился. Он приблизился к нулю, но о падении мы пока не говорим. Глубоко уверен, что именно польский пример должен был служить для нас  маркером развития Украины», — сказал зампредседателя Харьковского облсовета.

Напомним, харьковские предприниматели требуют от власти публичных консультаций по карантину.

О планах восстановительных работ в Новобаварском районе Харькова сообщили в мэрии.

Так, на 2021 год запланирован ремонт подъездов №1-3 в доме по ул. Дудинской, 4, капитальный ремонт внутриквартальных дорог и тротуаров по ул. Полтавский Шлях, 169, 171 и 173 и капитальный ремонт внутриквартальной дороги и тротуара по ул. Юрия Паращука, 11 и 13.

Во время встречи с секретарем Харьковского горсовета Игорем Тереховым местные жители попросили расширить этот список и отремонтировать дорогу между домом по ул. Юрия Перещука, 13, и школой №28 и сделать рядом с домом футбольное поле.

По информации пресс-службы Харьковского горсовета. большую часть ремонтных работ выполнят, когда потеплеет.

«Весной в Харькове начнется комплексное благоустройство. Соответствующий план мероприятий был утвержден на заседании исполнительного комитета городского совета», — сообщили в мэрии.

Напомним, в Харькове продолжится ремонт домов и внутриквартальных дорог.

Всеукраинский форум «Украина 30» приостановят на 3 недели.

Причина этого —  введения ряда карантинных ограничений в Киеве, сообщила пресс-служба форума.

«Мы заботимся о здоровье участников и гостей мероприятия», — сообщили на странице форума в Facebook.

Напомним, несмотря на рекорды по заболеваемости и вторую позицию в стране по количеству новых случаев коронавируса, Харьковская область остается в «желтой» зоне карантина.

Пресс-служба президента озвучила сумму убытков, нанесенных зданию на Банковой сторонниками Стерненко.

«По предварительным экспертным оценкам, повреждения здания Офиса Президента оцениваются примерно в два миллиона гривен», — сообщили на Facebook ОП.

Смывать краску с гранита необходимо немедленно, говорят в офисе, предупреждая: «если не начать смывание краски в течение 72 часов, она въестся в гранит, и тогда суммы убытков будут совсем другими».

Напомним, акция сторонников Стерненко прошла у стен ОП вчера, 20 марта. Активисты закидывали админздание файерами, взрывали шумовые гранаты, били стекла. Также стены офиса и табличку “Президент Украины” обрисовали граффити местами нецензурного содержания. Одного из участников событий уже задержали.

Минздрав опубликовал обновленные показатели для определения регионов со значительным распространением COVID-19.

Несмотря на рекорды по заболеваемости и вторую позицию в стране по количеству новых случаев коронавируса, Харьковская область остается в «желтой» зоне карантина.

Согласно данным Минздрава, наша область еще не достигла порога по заболеваемости ОРВИ (показатель — 80,3% при норме не более 100%). Также «в норме» показатели выявления коронавируса и тестирования.

Количество пациентов, оказавшихся в больницах с коронавирусом или подозрением на него, у нас в области растет. В течение последних 3-х дней показатель увеличился с 52,7 до 55,2 на 100 тыс. населения (регион приближается к пороговому значению — 60). Динамика роста госпитализаций колебалась от 15% до 18,8% (при норме не более 50%). Согласно официальным данным, загруженность коек с кислородом у нас выросла от 32% до 33,6% за последние три дня (норма — не более 65%).

Напомним, как чиновники объясняют, почему при такой статистике пациентов из Харькова вынуждены везти за кислородом в Чугуев.

Харьковский бизнесмен Александр Давтян высказал свое мнение о команде управленцев, которая формируется в ХОГА.

«Считаю, сейчас у харьковского губернатора подобралась хорошая команда заместилетей. Если госпожа Тимчук даст нормальный посыл, они будут нормально работать», — отметил Давтян в»Большом интервью» на телеканале Simon.

В частности он рассказал о Михаиле Харнаме, кандидатуру которого на должность заместителя председателя Харьковской ОГА согласовал Кабмин.

«Знаю Михаила. На мой взгляд – высокопорядочный человек, что немало значит, если его чиновничьи кабинеты не испортят. Специалист в области строительства. Строительный бизнес –очень тяжелый. И я надеюсь, что, даже несмотря на пандемию, в Харькове этот бизнес будет развиваться. И такой профильный зам губернатора, который будет курировать эти направления, для Харькова будет в помощь. Тем более – это человек из бизнеса, он знает, что нужно людям», — сказал Давтян.

Про еще одного нового представителя команды Тимчук – Михаила Черняка Александр Давтян сказал, что он — «специалист, которого долго не было».

Напомним, Михаил Черняк откровенно рассказал о ситуации в медицине Харьковской области в эксклюзивном интервью МГ «Объектив».

В КП «Харьковводоканал» сообщили о плановых отключениях водоснабжения в городе.

Так, в связи с проведением ремонтов временно отключили воду в следующих районах:

Новобаварский:
ул. Большая Гончаровская, 11, въезд Свет Шахтера (переулок Свет Шахтера) (ч/с), пер. Колодезный (ч/с), ул. Исполкомовская, 28, шоссе Григоровское (Комсомольское), 47 (стояк) — до 20:00 21.03.21 г.

Киевский:
ул. Гвардейцев Широнинцев, 121 (п. №7, стояк) до 20:00 21.03.21 г.

Московский:
ул. Академика Павлова, 140 (п. №2, стояк) до 18:00 22.03.21 г.

Основянский:
ул. Достоевского, 1-а (п. №2, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Слободской:
ул. Ньютона, 139 (п. №2, стояк), ул. Танкопия, 16 (п. №3, стояк) до 20:00 21.03.21 г.

Холодногорский:
ул. Андреевская (Кубасова), 41/43 (п. №1, стояк) до 20:00 22.03.21 г.

Шевченковский:
пр. Людвига Свободы, 34 (п. №6, стояк), 42-а (п. №1, стояк) до 20:00 21.03.21 г.

Напомним, на ремонт трубопровода в Лозовой выделили 5 млн из необходимых 754 млн.

Мужчина привлек внимание патрульных на проспекте Юбилейном.

«Мужчина что-то прикапывал в землю и делал фото на телефон», — сообщили на странице Патрульной полиции в Facebook.

Во время общения с полицейскими подозрительный «копатель» нервничал.

«Впоследствии он сообщил, что у него с собой свертки, по его словам, с наркотическими веществами. Также мужчина сказал, что эти свертки он распространяет через так называемые «закладки», — сообщили полицейские.

В итоге у гражданина изъяли 32 свертка с «веществами синтетического и растительного происхождения».

ЧП случилось в Золочевском районе.

Погибшему было 74 года. Об этом сообщили в ГУ ГСЧС Украины в Харьковской области.

Сообщение о пожаре спасатели получили в 22:30 20 марта.

«На момент прибытия пожарных в жилом доме горели домашние вещи и деревянные конструкции перекрытия здания на площади около 15 кв. м. На месте пожара было обнаружено тело владельца квартиры, мужчина 1946 года рождения», — сообщили в ГСЧС.

Огонь погасили к часу ночи. Предполагают, что причиной пожара стало нарушение правил пожарной безопасности при эксплуатации электробытовых приборов.

Напомним, во время пожара в Барвенковском районе спасли 94-летнего мужчину.

В планах городских властей — почистить озеро на ул. Власенко и разбить на берегах спортивные и игровые площадки.

Территорию по ул. Власенко в Новобаварском районе комплексно благоустроят. Об этом сообщила пресс-служба Харьковского горсовета со ссылкой на секретаря горсовета Игоря Терехова.

В районе дома на ул. Власенко, 9, установят игровую и спортплощадку, скамейки, новое освещение, а также — сделают пешеходные дорожки.

«За домами есть небольшой водоем, где в советское время даже был пляж. Мы посмотрим, как прочистить это небольшое озеро, чтобы люди могли там отдыхать», — сообщил Терехов во время встречи с жильцами микрорайона.

В мэрии также сообщили, что в этом году на ул. Власенко отремонтируют подъезды в домах №9 и 22, а не ул. Власенко, 8, 10 и 12, приведут в порядок внутриквартальную дорогу и тротуары.

Напомним, харьковчане просят обустроить Журавлевский гидропарк и озеро на ул. Зубенко.

В полиции сообщили, что начали уголовное производство.

События под стенами ОП квалифицировали как хулиганство. Идет досудебное расследование.

«За совершение противоправных действий во время митинга правоохранители задержали одного из самых агрессивных участников. Это — уроженец Винницкой области, 1995 года рождения», — сообщили в отделе коммуникаций полиции Киева.

По информации полиции, задержанного уже привлекали к ответственности ранее — за незаконное обращение с оружием, боеприпасами или взрывчатыми веществами.

«Следственным отделом Печерского управления полиции начато уголовное производство по ч. 4 ст. 296 («хулиганство») Уголовного кодекса Украины. Санкция статьи предусматривает до семи лет лишения свободы», — отметили полицейские.

Напомним, акция сторонников Стерненко прошла у стен ОП вчера, 20 марта. Активисты закидывали админздание файерами, взрывали шумовые гранаты, били стекла. Также стены офиса и табличку «Президент Украины» обрисовали граффити местами нецензурного содержания.

Клуб «Монолит» проиграл четвертьфинальную серию ивано-франковскому «Урагану».

По итогам регулярного чемпионата харьковчане заняли 7-е место, набрав в 18-ти играх 18 очков. В плей-офф вышли восемь команд: второй снизу этого октета «Монолит» встретился со второй командой сверху таблицы, «Ураганом». Серия длилась до трех побед одной из сторон.

Клуб из Ивано-Франковска справился с задачей за минимальное количество игр, победив трижды — 9:1, 5:2 и 8:3. Таким образом харьковская команда завершила участие в чемпионате Украины.

При этом харьковчане продолжают борьбу за Кубок страны. 2-3 апреля в Сумах пройдет Финал Четырех второго по значимости национального трофея. «Монолит» сыграет вместе с хозяевами финала, клубом «Сумы», а также — киевской командой «ХИТ» и победителем пары «Ураган» — «Продэксим» (Херсон).

Ранее сообщалось, что харьковчанка не смогла добыть олимпийскую лицензию в настольном теннисе (фото)

В областном центре критично не хватает врачей.

Имеющие медицинское образование могут найти работу во Львове. Об этом заявил Львовский городской голова Андрей Садовой.

«Нам критично не хватает врачей и других медицинских работников…. Знаю, что у нас есть много медиков, которые смогут прийти на помощь. В конце концов, если вы не из Львова, то имеете хороший повод это изменить.  Мы хотим сформировать базу врачей, которые готовы присоединиться к спасению людей. Просим всех, кто имеет медицинское образование звонить к нам на Горячую линию города — 1580 «, — сообщил мэр в соцсетях.

Ранее сообщалось, что решение об ужесточении карантина в Харькове будет рассматриваться после школьных каникул. Введение более жестких ограничений в областном центре зависит от динамики эпидемии COVID-19.

Также сообщалось, что Харьковская область в ближайшее время окажется в “оранжевой” зоне. Т

Участники акции требовали освободить Стерненко и других политических заключенных.

Активисты зажигали фейерверки, закидывали Офис Зеленского файерами, взрывали шумовые гранаты, били стекла. Двери офиса и таблица на нем облиты краской и «украшены» надписями в поддержку Стерненко и оскорблениями в адрес Зеленского и Авакова.

Периодически возникали небольшие стычки с правоохранителями.

Заместитель министра внутренних дел Украины Антон Геращенко оценил действия активистов как «хулиганство».

Как сообщают СМИи, участие в акции приняли несколько тысяч человек.

Фото — соцсети.

В феврале в Одессе активиста “Правого сектора” Сергея Стерненко приговорили к 7 годам и 3 месяцам лишения свободы с конфискацией имущества за похищение человека и незаконное хранение оружия. Министр внутренних дел Арсен Аваков заявил, что в Украине подменяются “понятия настоящих героев и создаваемых” и что Стерненко – не герой.

Вулкан Фаградалсфьяль потух более 6 тысяч лет назад, и последний раз «просыпался» 800 лет назад.

В последние недели на острове были зафиксированы многочисленные подземные толчки. Землетрясение магнитудой 3 балла пробудило на полуострове Рейкьянес вулкан Фаградалсфьяль, — сообщают заубежные СМИ.

Трещина — 500-700 метров, лава медленно стекает в одном направлении. Власти Исландии считают, что угрозы от самого извержения людям нет, однако есть вероятность загрязнения воздуха вулканическим пеплом. Мощный выброс пепла, который обычно сопровождает вулканическое извержение, пока не зафиксирован.

Ранее сообщалось, что в Индонезии проснулся вулкан Синабунг. Вулкан в индонезийской провинции Северная Суматра выбросил столб пепла на высоту 1500 метров.

В новой типовой программе предусмотрено по 7-8 уроков в день для учащихся средних и старших классов.

Это огромная перенагрузка. Такое мнение высказал образовательный омбудсмен Сергей Горбачев, — передает «Освіта».

«Я не разделяю оптимистичной оценки типичной образовательной программы, поскольку она сохранила огромную перенагрузку на учеников. Наши дети в 5-6-7 классах имеют по 7-8 уроков. Это совершенно недопустимо. Это надо менять«, — заявил омбудсмен.

Как отметил Горбачев, такая нагрузка возникла из-за того, что уроки физкультуры не вошли в общую нагрузку. Это неправильно, — считает омбудсмен.

Использовано иллюстративное фото.

Ранее сообщалось, что харьковские школьники ушли на каникулы.

Также Сергей Горбачев заявил, что школьников будут ставить на учет в полиции, если те будут принимать участие в буллинге и издеваться над другими детьми.

Решение принято Шевченковским районным судом Харькова.

Согласно постановлению суда по административному делу № 761/2033/21 гражданин был оштрафован на 10,2 тыс. грн с обязанностью платить судебный сбор в 454 грн. Суд также решил лишить прав водителя Mercedes-Benz, который с признаками алкогольного опьянения 30 декабря 2020 г. был остановлен патрульными в Киеве на улице Жилянской.

Прав экс-замминистра и экс-директора крупного завода в Харькове лишили на год.

Виталий Немилостивый – харьковчанин, народный депутат Украины VII созыва, с апреля 2007 г. по декабрь 2007 г. работал генеральным директором Государственного предприятия “Завод имени Малышева”, дважды был заместителем министра промышленной политики Украины.

Ранее сообщалось, что харьковчанина уволили с должности замминистра. Виталий Немилостивый пьяным ездил по Киеву, а при задержании патрульными скандалил и угрожал своей должностью.

Украина будет восстанавливать территориальную целость только политико-дипломатическим путем.

Такой комментарий дал премьер-министр Украины Денис Шмыгаль на вопрос корреспондента “Бильд”, планирует ли Украина освобождать Донбасс военной силой.

«Мы четко стоим на позиции о восстановлении нашей территориальной целостности, включая Крым, исключительно политико-дипломатическим путем. И речь здесь, прежде всего, о возвращении наших граждан, которые вынужденно оказались в оккупации, а не просто о части территории. На сегодня Украина не видит другого пути решения этого военного конфликта, чем дипломатический путь переговоров, в частности в норманнском формате», — заявил Шмыгаль.

Ранее сообщалось, что стороны – участники конфликта на Донбассе обвиняют друга друга в готовности к силовому решению конфликта. Такое заявление сделала представитель председателя ОБСЕ в Украине и в Трехсторонней контактной группе Хайди Грау.

Напомним также, что советники лидеров «Нормандской четверки» обсудили возвращение к режиму полного прекращения огня на Донбассе.

Мероприятие было проведено на Печенежском водохранилище.

Участие в разъяснительной акции взяли, кроме рыбаков, спасателей и курсантов и преподавателей университета гражданской защиты, сотрудники рыбоохранного патруля Харьковщины, — сообщили в патруле.

Были отработаны алгоритмы действий для самостоятельного спасения и оказания первой медицинской помощи при переохлаждении и травмировании. Кроме этого, рыбакам были вручены памятки с перечнем мер безопасности при ловле на льду.

Ранее сообщалось, что водолазы нашли тела рыбаков, утонувших на Харьковщине.

Также сообщалось, что в Харьковской области 23 февраля два рыбака утонулии, провалившись под лед.

Такое решение принял Киевский районный суд г. Харькова.

«По пожару в доме престарелых всем четверым продлили содержание под стражей без права на залог.» Об этом журналистам сообщил пресс-секретарь Харьковской областной прокуратуры Дмитрий Чубенко.

Напомним, что в Харькове во время пожара в частном доме престарелых “Золотое время” на ул. Нижней Гиевской погибли 15 человек, еще один человек позже умер в хосписе. По делу проходят четверо подозреваемых — администратор Игорь Мирончук, управляющие Ольга и Вячеслав Кравченко и владелец дома Славик Акопян.

Также сообщалось, что после гибели пенсионеров в Харькове и студентов в Одессе могут ужесточить наказание за служебную халатность.

Об этом харьковский литератор сообщил своим читателям.

«Провакцинувався. И вам советую, если есть возможность», — написал Сергей Жадан в Instagram.

Какой именно вакциной сделали прививку, поэту, он не сообщил, но отметив, что сейчас в Украине официально проводится вакцинация Covishield.

На 20 марта в Харьковской области, по данным областного лабораторного центра, привито 2859 человек.

Ранее сообщалось, что Жадан стал лауреатом рейтинга “Книга года-2020”. Харьковского писателя назвали лауреатом в двух номинациях.

Количество погибших на Донбассе, по мнению министра, не дает возможности рассматривать иначе президента РФ.

«Мы должны думать. Как не допустить, чтобы эта бешеная собака не прорвалась в Украину«. Такое мнение министр внутренних дел Украины Арсен Аваков высказал в эфире “Свобода слова Савика Шустера”.

«Свой ответ мы получили еще в 2014 году. По данным ООН, на Донбассе погибли 13 200 человек, в том числе 3000 мирных жителей. По нашим данным, значительно больше. Конечно, все бы остались живы, если бы Путин не ввел туда свои войска … Путин — убийца, для нас нет вопроса«, — заявил министр.

Аваков отметил личные впечатления от посещения Славянска, где бандиты убили четырех священников.

«Их просто вывели и расстреляли».

Аваков также читает, что Украина должна быть готовой к переходу от холодной войны Российской империи с западной цивилизацией к «горячей войне».

Напомним, что Байден заявил: ” Считаю ли я Путина убийцей? Да.” В ответ Путин заявил, что “кто как обзывается, тот так и называется”.

Также напомним, что Байден считает Путина убийцей, но США хочет сохранить отношения с Россией. Об этом заявила пресс-секретарь Белого дома Джен Псаки.