Ахтем Сеітаблаєв розповів про свої стрічки
У рамках щорічного кінофестивалю Kharkiv MeetDocs відомий український актор та режисер провів майстер-клас, у якому розповів про фільми «Хайтарма», «Чужа молитва», «Кіборги», «Захар Беркут» та «Номери».
«Назва «Хайтарма» з кримсько-татарської перекладається як повернення. Мені пощастило зняти одну з перших стрічок в історії свого народу. І фільм ми присвятили одній із трагічних сторінок народу, а саме депортації кримських татар», — розповів Ахтем. 18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. Понад 180 тисяч людей було незаконно виселено з території Криму.
«Фільм «Чужа молитва» — це певною мірою продовження історії Криму, але в неї є відмінність. Це історія про те, як кримська татарка, Саіде Аріфова, під час Другої світової війни в Бахчисараї врятувала більше ніж 90 дітей, переважно євреїв, яких знищували в ті часи. Щобільше, ця дівчина врятувала їх двічі. Саїде «перетворила» дітлахів на кримських татар. Вона вигадала їм нові імена та навчила мусульманської молитви. 1944 року розпочалася депортація кримських татар і коли офіцери НКВС вантажили цих дітей у машину, Саїде встигла показати документи та довести, що вони євреї й не підлягають депортації «, — розповів режисер.
Під час зйомок Крим вже був окупований, тому більшу частину фільму знімали у Грузії.
«Думаю, що не треба говорити про те настільки для мене важлива стрічка «Кіборги». У свій час я мав честь бути ведучим у циклі програм «Хоробрі серця». І коли ти чуєш історії воїнів, дивишся їм в очі, розумієш, що це не п’єса, це не вигадана історія. Це розповідають люди, які й є героями тих історій», — розповів Ахтем.
Сюжет фільму «Кіборги» про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі. З кожного придбаного квитка на фільм 5 гривень йшли до фонду «Повернись живим». Загалом зібрали 1 мільйон 600 тисяч гривень. Їх розділили між 100 родинами, загиблих кіборгів.
«У стрічці «Захар Беркут» я захотів розказати не про військову перемогу, безперечно вона там буде. Будуть бої, буде історія військової мужності, але, в першу чергу, це світоглядний конфлікт між Тугаром Вовком і Захаром Беркутом», — розповів Сеітаблаєв.
Фільм знімали за мотивами однойменної повісті Івана Франка про боротьбу за свою Батьківщину. За словами Ахтема, йому писали багато вчителів української літератури і говорили, що школярі після перегляду цього художнього фільму, почали читати книгу Франка.
«Для мене «Номери» — це історія Ноєва ковчега і поєднання на території однієї п’єси такого різноманіття жанрів. Це ще одне підтвердження, що талановита людина, якою і є Олег Сенцов, доволі часто передбачає політичні події», — розповів Ахтем.
Фільм створювався за п’єсою Олега Сенцова, який на той час був у російській колонії суворого режиму. Ахтем зазначив, що між ними було надіслано та отримано приблизно 100 листів, у яких відбувалося спілкування з творчою командою.
Раніше повідомлялося про те, шо в останні дні кінофестивалю організатори відкрили доступ до справжнього арсеналу фільмів Позаконкурсної програми.
