Острів на Журавлівці у Харкові: міськрада презентувала концепцію оновлення 📹
У Харкові презентували концепцію благоустрою острова на Журавлівці, яка передбачає створення шести-семи відпочинкових зон та велопішохідної інфраструктури. Також на острів хочуть пустити муніципальні автобуси. Наразі це не робочий проєкт, а волонтерська візія архітекторів та дизайнерів, до обговорення якої закликають долучитися містян. Під час публічної зустрічі громадськість та фахівці порушили питання фінансової моделі об’єкта, бізнесу на альтанках та чистоти водойми. Перебіг дискусії — у репортажі МГ «Об’єктив».
Шість-сім зон відпочинку та новий міст
«Цей острів, концепція, що він утримує сам себе. Ідея така», — зазначає головний архітектор Харкова Антон Коротовських, презентуючи концепцію благоустрою острова на Журавлівці.
«Ми ділимо цей острів на майже шість-сім окремих зон відпочинку. Починаючи від спортивної зони, пляжної зони і закінчуючи зоною для медитації. Або усамітнення в альтанках», — розповідає Коротовських.
Оновлення території згідно з концепцією поетапне. Перш за все хочуть облаштувати головний вхід з оглядовим майданчиком, алею та центральний пляж. Крім того, у візії є нові вбиральні, душові, кав’ярні та центр подій зі сценою, а також паркувальний майданчик на в’їзді. Заїзд лишатиметься з вулиці Нескорених.
«Планувався розгляд підвіз людей комунальним транспортом — автобусами до центра острова з розворотним майданчиком. Щоби, наприклад, від якоїсь станції метро автобус під’їжджає, забирає людей і везе на цей острів», — пояснює головний архітектор міста.
Окремою фішкою має стати новий міст, який з’єднає острів із сусіднім островом у напрямку гідропарку, створивши єдину велопішохідну мережу.
Побажання містян збирають до 15 вересня
Але посадовці наголошують, що представлений плакат — це лише ідея.
«Це не проєкт, це не робочий проєкт, це не ескізний проєкт, на нього не було витрачено жодної гривні бюджетних коштів. Це, так би мовити, спільна робота дизайнерів, архітекторів, волонтерів, які пропонували свої бачення», — підкреслює Коротовських.
Мета презентації полягає в тому, щоб свої побажання та пропозиції висловили містяни. Це можна зробити до 15 вересня за посиланням.
«Ми обговорюємо ідею. Ми дивимось, чи є зацікавлені експерти, громадськість у цьому обговоренні. Ми робимо протокол на підставі отриманого фідбеку, подаємо відповідний протокол слухань до міської ради. А далі ми розуміємо формат або воркшопів, який далі буде», — говорить засновник ГО «ХАЦ», депутат Харківської міськради Дмитро Булах.
«А вже потім, коли мова заходить про робоче проєктування, для цього вже є тендери, відбір переможців та подальший робочий проєкт зі складанням кошторисів та отриманням експертиз», — додає Коротовських.
Платні альтанки та самоокупність території
Приводити острів до ладу комунальне підприємство «Харківзеленбуд» почало ще у травні — невдовзі після того, як міськрада розірвала договір з попереднім орендарем. Комунальники виконали чималий обсяг робіт: вздовж берега висадили нові дерева, подекуди прибрали очерет, на пляж завезли пісок та вичистили дно, виставили нові шезлонги, відремонтували спортивний майданчик та зробили новий, дитячий. Також на острові з’явилися нові альтанки. Дерев’яні, які робили комунальники, дотепер у вільному доступі, запевнили МГ “Об’єктив” у «Зеленбуді». Водночас на території функціонують і платні альтанки у VIP-зоні.
Читайте також: Безплатно, але не все: як перетворюють на “салтівський рай” пляж на Журавлівці
«Ми прийшли з Ольгою Клейтман на цей острів зараз. Я навмисно орендував альтанку. Я заплатив ФОПу Хачатурян Є.І. Я порахував, скільки там альтанок і всього іншого. Це про мільйони гривень йдеться. І питання — хто проєктує, дуже слушне. Яка модель на принциповому рівні для Харкова? Що ми отримаємо? Чи ми отримаємо ще один об’єкт, який будемо обслуговувати, прибирати й все таке інше, а гроші будуть заробляти інші?», — обурився активіст та автор телеграм-каналу «Харків для людей» Павло Храмов.
«Модель цього острова — повна самоокупність. Що відбувається в принципі зараз, на даний час. Є безкоштовний пляж, є дуже багата, велика кількість доріжок, які необхідно кожен день прибирати, збирати сміття, підмітати. То ми розподіляємо, що ті, хто йдуть на платні послуги, вони автоматом платять своїми коштами за ці послуги, які надаються безкоштовно», — відповідає Коротовських.
На питання МГ “Об’єктив” про те, скільки з травня було витрачено бюджетних коштів на цей об’єкт і хто робив платні альтанки, головний архітектор зазначив: «Ми розподіляємо цей проєкт. Є роботи, які виконувалися власними силами комунальних підприємств у рамках благоустрою території, приведення її до санітарних вимог для того, щоб мешканці могли спокійно там знаходитись в безпечних умовах. І є об’єкти, які будували, розміщували орендарі власними силами за власні кошти. Про кількісні фінансові показники я не можу сказати, я не дотичний до цього питання».
На питання щодо подальшого благоустрою до появи проєкту Коротовських відповів, що наразі йдеться лише про поточні роботи з утримання території.
«Є проєкт реконструкції та ревіталізації цього острова, а є просто утримання території, яке виконується в рамках якогось бюджетного асигнування», — пояснив посадовець.
Чому не варто позбавляти острів комерції
Під час зустрічі висловлювали й інші побоювання щодо комерціалізації зони відпочинку.
«Може цей острів виключити з полювання за новими місцями для МАФів?», — звернувся до присутніх архітектор Сергій Можейко.
«Зрозумійте, все одно люди будуть заїздити туди на машинах. Будуть смажити там шашлики. Відпочивати. Хто за цим буде прибирати? Буде безлад. Буде як на Печенізькому водосховищі. Що там відбувається після зимових рибалок, що там відбувається після літніх рибалок… Це десятки тисяч тонн сміття», — пояснює позицію міської влади Коротовських.
Заростання ряскою та майбутнє харківських річок
Говорили на зустрічі й про поєднання острова в єдину концепцію із загиблим лісом, який зараз відновлюють комунальники, а також про екологічний стан водойми.
«Якщо подивитися взагалі на Журавлівський гідропарк, це штучне утворення, яке було зроблене в 50-х роках. Всім подобається, що нам зараз зробили харків’янам, які там відпочивають, але вони кажуть: але ж купатися неможливо», — зауважив Храмов.
Активіст пояснив: річка зарегульована греблею, і без кардинальних рішень водойма продовжуватиме заростати ряскою.
«Якщо ми демонтуємо цю греблю, а я думаю, що це станеться колись, то весь цей острів, все це повернеться в поле, яким воно і було. Зате у нас буде річка жива. Чи дивимось ми настільки далі в генплані, щоби щось робити з нашими харківськими річками, чи будемо ряску збирати й вдавати, що річка в нас не гниє?», — закликав до роздумів Храмов.
Коротовських у відповідь підкреслив, що річкова мережа — це єдина система всієї країни, і розв’язувати такі проблеми лише в межах Харкова технічно неможливо.
«Ми знаємо, що зараз відбувається з річкою Сіверський Донець, ми розуміємо, що зараз відбувається з іншими водосховищами, які знаходяться в зоні активних бойових дій, тому спрогнозувати зараз, що буде через 10 або 15 років, я думаю, не візьметься жодний гідротехнолог», — резюмував Коротовських, вчергове наголосивши, що вважає неправильним чекати завершення війни й нічого не робити в місті.
