“Уже долітають FPV, які туйки?”: харків’яни не стримувалися з архітекторами 📹

У Харкові 21 травня вперше за довгий час зібрали громаду, архітекторів та чиновників, щоб обговорити масштабні перетворення в центрі міста. Зустріч мала бути презентаційною, але перетворилася на жваву дискусію, у тому числі з нецензурною лексикою.

На початку зустрічі голова ГО «Харківський антикорупційний центр» Дмитро Булах зазначив: «Роками або десятиріччями у нас не було практики спілкування між адміністрацією і громадою. Мені здається, що це неправильно. Так не повинно бути далі».

У мерії пообіцяли, що такі зустрічі стануть регулярними. Головний архітектор Харкова Антон Коротовських запевнив: «Надалі всі проєкти, які будуть плануватися до реалізації, будуть обговорюватись. І ми зараз розробляємо різні варіанти — від початку, так би мовити, конкурсів відкритих».

Громаді продемонстрували п’ять проєктів, які стосуються перетворення центру. Зокрема Університетської гірки, де масштабні роботи відбулися торік. Інженер-проєктувальник Денис Захаров розповів: «Фактично, існуюча Університетська гірка створена штучно з насипних ґрунтів, які були влаштовані в 40-х роках. І як і будь-яка конструкція, з роками вона стала виходити з ладу. І з нормального стану вона стала обмежено придатною, а потім її частина стала аварійною».

Ведучий Радіо Хартія Антон Алохінссон запитав: «Чому це не було представлено завчасно громаді, не було широких громадських обговорень?»

Коротовських відповів: «Якщо брати чинне законодавство, дані роботи виконувалися як аварійно-відновлювальні. Внаслідок російської збройної агресії. І ці роботи не потребують якихось громадських обговорень. Звіт про обстеження схилу робив університет Бекетова. Причина зсувів — як стічні води, так і вибухові хвилі».

Архітекторка Анна Литовка поцікавилася: «Ви якось працювали з темою ідентичності цього місця? Чому так? І чому на видовій точці з’явилась ця трикутна вежа? Я про ватру».

Захаров пояснив: «Коли в 60-ті роки приблизно ставили оригінальний Вічний вогонь, мало кого цікавила ця історична ідентичність цього місця. Тому що воно виникло як Харківська фортеця. Це дійсно історична пам’ятка і проєктом не зачеплена охоронна зони навколо неї. Ви бачите коло. Згідно з законодавством, це охоронна зона. У даному випадку в проєкт входить сам амфітеатр та інженерні споруди. Що стосується декорації, яка в народі прозвучала як маяк або щось ще, вона до проєкту не входить. Це подарунок меценатів місту, в цьому році вона змінена на іншу».

Коротовських додав: «Щодо самого смолоскипу, моя думка яка: скільки людей, стільки й думок».

Дмитро Булах запитав: «Смолоскип, зрозуміло, що комусь подобається, а комусь ні. Але чому він не працює постійно? Там же повинен бути вогонь, а його немає. Чому?» Із зали пролунала відповідь: «Бо газ дорого коштує».

Архітекторка Ольга Клейтман поцікавилася: «У сукупності, скільки витрачено на цю територію за останні два роки?»

Захаров відповів: «Перша черга будівництва — те, що зараз збудовано, коштує близько 35-36 мільйонів гривень».

Клейтман запитала: «Чому тут не знайшлося місця для Алеї героїв? Чому це все тільки в розважальному плані?»

Коротовських відповів: «У нас дуже багато звернень щодо людей, які зникли безвісти. Це Алея надії. І є Алея слави. Зараз ми розглядаємо різні майданчики під розміщення даних місць пам’яті. Але до цього проєкту вони не дотичні».

Співзасновник ГО «Харківський антикорупційний центр» Євген Лісічкін запитав: «Чому ми із запізненням не тільки обговорюємо ці проєкти, а ще й із запізненням укладаємо договори по цих проєктах? Бо це стосується і Вічного вогню, і Лопанської набережної, коли роботи розпочинаються на декілька місяців раніше, ніж де-юре укладаються договори?»

Коротовських пояснив: «Якщо брати бюрократичний механізм, і якщо проходити всю цю процедуру, вона займає досить багато часу. Іноді йдуть на компроміси, просто виконують підготовчі роботи за рахунок комунальних підприємств Харківської міської ради. Сам тендер, він проходить трохи пізніше».

Говорячи про другу чергу Лопанської набережної, що планується до реалізації, Коротовських зазначив: «Основна проблематика — це занедбаність території. Критичний стан всіх інженерних комунікацій та підземних інженерних мереж. Концепція проєкту — створення також зон відпочинку. Також йдеться про відновлення інфраструктури для човнової станції. Це саме відновлення пірса».

Ще один проєкт стосувався капремонту та благоустрою нижньої частини Університетської гірки, що також ще у планах.

Захаров розповів: «Фактично, це нижня частина того ж схилу, про який ми казали раніше, і та ж проблематика, яку ми вирішували зверху, вона є і внизу. Простір вздовж Сергіївського майдану не користується попитом серед харків’ян. І це не дивина, тому що це фактично глухий кут. У рамках обговореної нами раніше велосипедної концепції інфраструктури, тут має пролягати веломаршрут. Навпроти основної алеї можна створити легкі металеві знімні конструкції, які можна підсвічувати в нічний час, а влітку можна засадити їх рослинністю, що повзе».

Архітекторка Анна Литовка запитала: «Чому там по периметру якісь туйки? Це трошки таке, кугутське рішення. Вибачте. Друге питання наступне: хто захоче відпочивати поруч із трасою? Хто там ходить?» Захаров відповів: «Зараз ніхто, бо йти нікуди». Литовка додала: «Поруч є річка, набережна. А я вирішила погуляти просто біля траси. Ці рішення — щодо затінення, конструкцій, я розумію, що це дуже багато буде коштувати».

Захаров відповів: «Хтось бажає піднятися на Університетську гірку. Хтось хоче залишитись гуляти вздовж набережної. А хтось хоче почилити тут. І на це й спрямовані подібні проєкти реалізації. Що стосується туйок та інших елементів… Більшість цих декорацій, вони не закладаються у проєкт принципово і показують, як може розвиватися цей простір».

Однією з найемоційніших стала розмова про те, чи варто взагалі займатися реконструкцією центру, коли триває війна. Соціолог Дмитро Заєць заявив: «Перед нами виконавці, які намагаються виправдатися за дії незрозуміло насправді кого, бо незрозуміло, хто замовник справжній. Що потрібно зараз — це будь-який мораторій на відновлювальні роботи, ремонти аварійні, неважливо — що, якщо це не загрожує життю та здоров’ю містян. Ви не цапи-відбувайли. Ви класні спеціалісти, архітектори, інженери. Ми теж не дурні. Навіщо нам це потрібно. Це проєкти мирного часу».

Він також додав: «Перекрили кільцеву дорогу, бо долітають FPV ворога. Які нах*р туйки? Вибачте».

Коротовських наголошував: «Якби ми цього не робили з 2022 року, що б зараз було б у місті Харкові? Я дуже часто чую, що не на часі, тому я теж свою думку висловлюю».

І тут виникла суперечка з військовослужбовцем Данилом Яковлевим. Той заявив: «Якби це гім*о не будували в Харкові, то лінія фронту була б трошки інша. І оці маніпуляції, як би виглядало місто… Мені байдуже, як воно виглядає. Я коли сиджу на позиціях у Куп’янську, мої друзі сидять на позиціях у Вовчанську, їм байдуже, як буде набережна виглядати. Ми хлопця вивозили з Куп’янська на машині, яка розвалюється, тому що в нас просто немає броні. А в цей час я бачу в Харкові, 2023 рік, реконструюється дорога за 100 млн грн. Тому краще нічого не робити. Краще нехай центр Харкова гниє повністю».

Коротовських відповів: «Ну просто місто буде пустим. Ви цього хочете? Ну нехай буде пустим. Це ваша думка, моя думка незмінна. Щодо нічого не робити в місті, хай це гниє, я з цим повністю не згоден».

Хоч назва презентацій обіцяла розкрити плани на 2026-й, у фіналі зустрічі залишилось незрозумілим, чи можуть якісь з проєктів почати реалізовувати вже цьогоріч. На питання МГ “Об’єктив” Коротовських відповів: «Коли розпочнуться роботи на цих об’єктах і розпочнуться тендерні процедури, зараз я вам не можу відповісти, тому що не отримані експертні звіти. Ми не розуміємо вартість. Якщо ми не розуміємо вартість — ми не можемо закласти ці кошти у бюджет».

Більше пообіцяли розповісти на наступній зустрічі. А також мають показати план-схему, яка поєднує всі перелічені перетворення в центрі міста.

Читайте також: Землі біля Олексіївського лугопарку повернула прокуратура Харкову