Як війна змінює тваринний світ Харківщини: раки-клони й ДНК-технології (відео)
Зростання популяцій деяких диких звірів, мор річкових мешканців через промислові викиди та акваріумні раки, які клонують себе та захоплюють харківські водойми. Про те, як повномасштабна війна впливає на фауну регіону, МГ «Об’єктив» розповіли науковці Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.
«Моя особиста експертна думка полягає в тому, що бойові дії не так шкідливі для тваринного світу, помітного нам тваринного світу, ніж звичайна людська діяльність», — говорить провідний науковий співробітник Музею природи ХНУ ім. В. Н. Каразіна Олександр Зіненко.
Вплив війни на диких тварин та міграцію
Найпомітніше, що спостерігають науковці, — це зростання популяцій деяких тварин через заборону на полювання.
«За мною лисиця, і багато доволі є повідомлень: “Бачили лисицю, бачили лисицю в межах міста”. Це почало відбуватися навіть до 2022 року, і зараз це продовжується. Чисельність, наприклад, фазана виросла або сарни, косулі, можливо, інших копитних. Який масштаб цих змін, ми лише здогадуємося», — розповідає Зіненко.
Водночас таке зростання популяцій тягне за собою ризики для людей, зокрема загрозу поширення небезпечних інфекцій.
«У першу чергу, йдеться про сказ, випадки якого почастішали і в Харківській області, і в Україні в цілому», — застерігає Зіненко.
А от спалах чисельності гризунів на незібраних полях, який фіксували у перші роки повномасштабного вторгнення, наразі пішов на спад, констатує науковець.
«Екосистема зреагувала на таку підвищену чисельність гризунів і все ж таки компенсувала їх хижаками, які почали трішки тримати їхню чисельність під контролем. Таким чином якийсь баланс був досягнутий», — пояснює Зіненко.
Через бойові дії біологи не мають можливості обстежити землі Куп’янщини, аби оцінити стан червонокнижних бабаків. Для цього застосовують аналіз супутникових знімків.
«Їхні нори можна побачити навіть з космосу. У позаминулому році був диплом магістерський, захищений за цією темою. Там бабаки є, чисельність їхня приблизно така сама, хоча тенденція намічається до її зниження. Звісно, є прямий вплив бойових дій і що важливо, що є заростання місцевості рослинністю, що насправді для бабака не дуже сприяє», — констатує вчений.
Нова специфічна небезпека з’явилась для птахів.
«Одна із таких явних загроз зараз для птахів, для кажанів – це сітки антидронові. І вже є випадки, коли їх військові виплутували з цих сіток. Особливо страждають при цьому вранові й страждають при цьому сови», — зазначає Зіненко.
Читайте також: Оптоволокно FPV-дронів губить природу — загроза екоциду на Харківщині (відео)
Екологічні лиха на водоймах Харківщини
Серйозного удару завдано і водним екосистемам області. У квітні через атаку російського безпілотника на підприємство в Харкові стався витік бурякової патоки. Наслідки забруднення річок виявились відчутними під час експедицій.
«Ми побачили зменшення біологічного різноманіття у Сіверському Дінці. Наше припущення, що це викиди патоки. Це були п’явки, молюски, ми їх не знайшли. Усе було так дивно, що торік всього було багато, а цього року ми шукали, ми їх не знайшли. Це свідчить, що щось відбувається», — каже професор кафедри зоології та екології тварин ХНУ ім. В. Н. Каразіна Сергій Утєвський.
За словами науковців, зникнення навіть таких істот як п’явки чи молюски — це сигнал про втрату стійкості всієї річкової системи.
«Різноманіття – це показник здоров’я екосистеми. Якщо воно зменшується, то екосистема втрачає свій потенціал для розвитку, для витривалості і вона може деградувати», — підкреслює Утєвський.
Біологічна інвазія: мармурові раки-клони та тропічні види
Окремим викликом для харківських водойм стала біологічна інвазія чужорідних видів, яких люди випускали з акваріумів під час евакуації.
«У 2022-2023 роках велику кількість акваріумів люди злили. Або у водойму, або деякі люди виливали просто під дерево», — розповідає співробітник кафедри зоології та екології тварин Сергій Сідоровський.
Серед знахідок у місцевих водоймах опинилися екзотичні види, зокрема північноамериканський мармуровий рак.
«Це мармуровий рак. Він походить з Північної Америки, в наших водоймах його не було донедавна. Якщо людина їхала під час війни і не знала, що буде, вона просто викидала все, що було в акваріумі в найближчий ставок, і не думала, що буде далі. А вони там прижилися, і тепер ми їх знаходимо у великій кількості», — зазначає Утєвський.
Головна особливість цього виду – у специфіці його розмноження.
«Це все самиці. Вони розмножуються клонуванням. Тобто вони утворюють свою копію, так можна сказати. І вони всі генетично ідентичні. Самців немає. Вони дуже швидко можуть збільшувати розмір свої популяції. Вони витісняють нашого місцевого рака, він може зменшити свою чисельність і зникнути», — пояснює Утєвський.
Окрім мармурових раків, біологи знаходять у водоймах регіону й інші чужорідні види — від австралійських раків до тропічних креветок та равликів.
«Австралійський рак Червоний кіготь. Дівчинка. Під час війни одного спіймали в озері у Кривому Розі. Ну, це явно хтось його сюди випустив. Гарний який», — демонструє екземпляр Сідоровський.
ДНК-технології для моніторингу екосистем
Оцінити реальний масштаб збитків класичними методами зараз складно через брак фахівців та замінування територій. Тому каразінці запроваджують передову технологію — аналіз середовищної ДНК. Завдяки європейським грантам та підтримці Міносвіти, біологам достатньо набрати склянку води з річки, щоб дізнатися про всіх її мешканців.
«За допомогою ось цього приладу, це ампліфікатор називається, ми проводимо полімеразну ланцюгову реакцію. Ми можемо визначати, яка ДНК знаходиться в наших зразках. І після того ми проводимо визначення тих чи інших об’єктів, наприклад, тварин. І це називається ДНК-баркодинг», — пояснює Утєвський.
«Досліджуючи ДНК з водойм, ми отримуємо колективний портрет усього, що там живе. І це може бути під сотню, більше сотні видів. Є таке поняття “темне біорізноманіття”. Всі знають зайця, лисицю, сову, іще когось. А насправді більшість видів – це дрібні, непомітні, складні для визначення види безхребетних, які тим не менш створюють величезну біомасу і виконують величезну роботу в екосистемі», — підсумовує Зіненко.
За допомогою метода середовищної ДНК каразінці раніше виявили нові види: плітки, п’явок та мух. Але у майбутньому він може стати вагомим інструментом для юридичної фіксації екологічних злочинів. Адже саме молекулярні аналізи дозволяють точно задокументувати зникнення видів та зміну екосистем.
