Оптоволокно FPV-дронів губить природу – загроза екоциду на Харківщині (відео)
Оптоволокно від російських FPV-дронів створює загрозу екоциду в лісах на околицях Вовчанська на Харківщині. Окупанти затягують сосни кілометрами прозорих ниток, випускаючи дрони кожні 20 хвилин на відстань до 40 км. МГ «Об’єктив» поспілкувалася з речницею 57-ї ОМПБр та експертом Української природоохоронної групи, щоб з’ясувати масштаб нової загрози. Прозорі пастки масово гублять тварин, а мікропластик роками отруюватиме ґрунти та водойми.
Наче павутиння, яке виблискує у променях сонця. Оптоволокно від смертоносних російських FPV створює справжній екоцид у соснових лісах під Вовчанськом, що на півночі Харківщини.
«Я думаю, коли ми побачимо це наживо, коли ми зможемо туди доїхати — це будуть взагалі жахаючі кадри», — говорить начальниця відділу комунікацій 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Руслана Богдан.
«Для тваринного середовища це абсолютно точно матиме негативні наслідки. Тут треба розуміти лише масштаб», — зазначає біолог, ветеран, експерт Української природоохоронної групи Андрій Тупіков.
Сам Вовчанськ зруйнований і там вже немає нічого живого, і лісів відповідно теж, додає Руслана Богдан. Але лишаються ліси навколо міста, й саме їх окупанти заплітають оптоволокном. Кадри із затягнутими скляними нитками соснами дрон бригади зняв неподалік селища Вільча близько місяця тому.
«Траси» на 60 кілометрів: як ворог застосовує технологію
«Ми називаємо це трасами волоконними, — розповідає Руслана Богдан. — Оптика, вона дуже специфічна, і літати на ній важче, тому що є вірогідність обриву. Тому вони складають певні маршрути й потім ними рухаються. Дійсно, є кілька ділянок таких у зоні відповідальності 57-ї окремої мотопіхотної бригади, де ми безпосередньо тримаємо оборону, де дійсно так виглядають ліси».
Росіяни затягують оптоволокном території на Вовчанському напрямку вже з півтора року — із початку 2025-го. Відтоді, як випробували технологію під час боїв у Курській області.
«Спочатку це були короткі дистанції — 5 км, потім 10 км. Дуже інтенсивно ворог застосовує волокно. Це не щогодини відбувається. Буквально кожні 20 хвилин летить російський FPV-дрон», — каже Руслана Богдан.
Проводити будь-які обстеження цієї місцевості чи намагатися прибрати волокно наразі неможливо з міркувань безпеки. Навіть не кожну локацію можна зняти з повітря. Тож поточний масштаб катастрофи невідомий.
«Але для нас було важливо показати те, що відбувається, тому що оптика, вона шкодить довкіллю безперечно. І дійсно, це наслідки, які ми будемо довгий час ще відчувати. Сама оптика, вона доволі крихка. І це фактично скло всередині. Воно покрите ще захисним шаром. Важко уявити, наскільки це забруднює природу», — наголошує Руслана Богдан.
Смертельна пастка для пернатих та звірів
Військові зараз масово знаходять гнізда, які птахи будують з оптоволокна.
Але для скількох пернатих воно стає причиною загибелі? Цій вухатій сові пощастило: у січні під час виконання бойових завдань її врятували бійці бригади «Ахіллес». Військові обережно вивільнили птаха з пут і випустили на волю.
А у квітні на Куп’янщині поліцейські рятували оленя, який рогами заплутався в антидроновій сітці та оптоволокні. Налякана тварина не виявляла агресії і втекла, як тільки її звільнили.
«Тому це точно вплине негативно на птахів, на їх пересування, на кажанів. Знаходили кажанів, які заплутувались в оптичному волокні, великі тварини, чотириногі, скажімо так, які по лісу блукають, страждали від заплутування в оптичному волокні», — пояснює Андрій Тупіков.
Мікропластик та скло: чим загрожує оптичне волокно довкіллю
Окрім тваринного світу шкода однозначно буде ґрунтам та водному середовищу. Однак наразі прогнозувати наслідки можна лише загально, адже детальних досліджень на тему того, як оптоволокно шкодить довкіллю, ще не проводили.
«Тема нова, і наукові дослідження почали проводитися з 2024 року, умовно кажучи. Ми розуміємо, вони дистанційні. Оскільки у нас немає прямих даних з забруднення саме хімічними речовинами, які наявні в оптичному волокні, тому науковці дивляться близькі, споріднені якісь речі й роблять якісь екстраполяції. Так робиться прогноз», — зазначає Андрій Тупіков.
Зокрема зараз вивчають вплив на природу мікропластику. Але не такого, що входить до складу оптоволокна.
«У більшості забруднення відбувається PMMA пластиком наразі, а дослідження, вони переважно на полістиролі і поліетилені. Як вони засмічують ґрунти, як вони потрапляють в мікроорганізми, як себе поводить мікропластик у водному середовищі», — говорить Андрій Тупіков.
Аби військове оптоволокно було гнучким, його роблять багатошаровим, з полімерним покриттям, пояснює науковець.
«Ми говоримо тут про мікропластик, який забезпечує покриття цього оптичного волокна. А щодо забруднення скляною серцевиною, наразі немає таких даних», — додає Андрій Тупіков.
Як очистити ліси та що кажуть військові
Також залишається відкритим питання, як очищувати ліси.
«Зрозуміло, що треба буде його якось збирати, наприклад, з повітря. Чіпляти якісь гачки на дрони й збирати їх масово. Але що буде насправді, незрозуміло поки що», — розмірковує Андрій Тупіков.
Військові ж зазначають: коли дійде черга до очищення, може з’явитися така технологія, яку зараз ще навіть не уявляють.
«Сьогодні дуже рано думати про те, як його знімати. Сьогодні варто думати, в першу чергу, про протидію і про покращення застосувань наших екіпажів, їхнє оснащення, для того, щоб теж працювати оптикою. Тому що це ефективна зброя. На жаль, ще рано думати про екологічні наслідки, варто думати, як зберегти життя від цих самих оптоволоконних дронів», — підсумовує Руслана Богдан.
