Безробіття в Україні: кому загрожує через атаки росіян по складах і заводах
Фахівці з логістики, вантажники і комірники знайдуть нову роботу швидше, ніж айтівці, сталевари та металурги, розповіла “Об’єктиву” експертка з працевлаштування Тетяна Пашкіна.
У глобальне зростання безробіття в Україні експертка не вірить.
«Якщо це кількість офіційно зареєстрованих безробітних, то я не думаю, що вона зросла суттєво. Тому що у більшості випадків люди, які працюють на бізнес-ринку, не завжди знають про держслужбу, не завжди розуміють для чого вона існує і не є активними її парафіянами, як то кажуть. Стосовно людей, які вийшли вимушено на відкритий ринок праці та наразі шукають роботу, так, у мережі LinkedIn є чимала кількість постів від людей, яких скоротили у великих компаніях, у Fozzy Group, наприклад, стосовно того, що вони завершили співпрацю і тепер відкриті до нових пропозицій», – зазначила Тетяна Пашкіна.
Але на тій же платформі час від часу трапляються зустрічні пропозиції від інших роботодавців, які готові прийняти на проєктну зайнятість або на завжди певних працівників, бо мають вакансії і готові розглянути цих кандидатів.
«Є ситуація шокової реакції людей, що плани їхнього особистого розвитку, фінансові плани – усе це досить швидко закінчилося, тому що скорочення відбувалися стрімко і за великим переліком професій. Але, будемо відверті, це сотні, можливо тисячі людей, але не десятки тисяч, тому хоча це відсоток і суттєвий, але не глобально-кардинальний», – наголосила експертка з працевлаштування.
Щодо фахівців з логістики, комірників, вантажників, то це завжди були дефіцитні професії, тому люди цього профілю не будуть надто довго шукати нову роботу, заспокоїла Пашкіна. На відміну від маркетологів або програмістів, тому що в ІТ-сегменті зараз не дуже сприятливе становище.
«Значно гірша ситуація у містах типу того ж Кривого Рогу, там, де закрилися великі підприємства, на яких люди працювали не те що десятиріччями – династіями, і їм немає заміни. І людям доведеться або піти на біржу на 8 тисяч допомоги максимум на декілька місяців, або перелаштовуватися чи переїжджати, якщо вони готові залишатися в професії. Тому що я не впевнена, що на початку наступного року ці підприємства відновлять свою роботу», – констатувала експертка з працевлаштування.
До того ж там, де були великі містоутворювальні підприємства, які розбомбили росіяни, є вторинний негативний ефект від глобального скорочення робітників.
«Залишилися без заробітку велика кількість людей, які не лише отримували гроші, але й витрачали їх – і коштом цього жили усі магазинчики, салони краси, ресторани, кафе у місті. Тепер їм теж буде непереливки», – зазначила Тетяна Пашкіна.
