«Хочу, щоб Україна була країною прав і свобод», — Олександр Шевченко про праймеріз УКРОПу та стратегію економічного розвитку країни
Народний депутат України, учасник президентських праймеріз партії УКРОП Олександр Шевченко розповів про внутрішньопартійні вибори кандидата в президенти, про те, як створювався курорт «Буковель», а також про економіку й майбутнє України.
– Пане Олександре, праймеріз партії УКРОП відбулися в усіх областях України. До списку претендентів увійшли ви, Оксана Тунік-Фриз та Ірина Головатенко. Це найвідоміші й найперспективніші укропівці?
– Я вважаю, що праймеріз — це демократичний фундамент нашої політичної сили. Стосовно претендентів — то чи найперспективніші вони, повинні вирішувати люди. Найголовніше те, що кожен наш партієць мав змогу стати учасником перегонів.
– Чи багато було охочих?
– Декілька місяців тому претендентів було п’ятеро. Однак двоє з них, скоріше за все, втратили віру в свою перемогу. Тож до фіналу дійшло троє. Мої опоненти — це достойні політики. Я приєднався до УКРОПу в 2015 році, бо це дійсно демократична партія. Вона не є політсилою однієї особи. Аналогів такої партії в Україні нема. Всі інші висуватимуть одного кандидата, свого «вождя».
– Так, УКРОП не назвеш партією однієї особи, однак, коли він формувався, то список її лідерів був доволі чіткий. Це був ешелон впливових політиків, тож де вони зараз?
– Вони всі з нами.
– То чому вони не йдуть на вибори?
– Бо таким було їхнє особисте рішення. Рішення йти в президенти я так само прийняв самостійно, мені його ніхто не нав’язував. Ви маєте розуміти, що Шевченко не є «пішаком» у чиїйсь грі. Ще в 2012 році Любомир Гузар сказав, що політика є найвищим ступенем служіння людям. І я живу цим правилом. Я хочу, щоби Україна була країною прав, свобод і справедливості. Однак про яку справедливість може йтися, коли пенсіонери мають 1,5 тисячі гривень пенсії, а заробітна плата в багатьох регіонах не перевищує 3-5 тисяч?
– Як ви збираєтеся підіймати пенсії та зарплати, якщо економіка країни, м’яко кажучи, не в найкращому стані?
– А в якому ще стані може бути економіка, коли немає стратегії? Ми постійно беремо позики в Міжнародного валютного фонду, а в підсумку — пшик. Ці позики в МВФ нагадують порятунок безнадійно хворого, хіба не так?
– Так і є. МВФ — це кредитор останньої надії.
– Авжеж. Та хіба наша країна не має потенціалу? В нас родючі землі, в нас є нафта й газ, в нас є інші корисні копалини. Я наведу приклад адекватної стратегії. Є маленька країна «Буковель». 18 років тому в прикарпатському селі Поляниця мешкало 600 осіб. Його дотаційний бюджет становив 30 тисяч. Сьогодні громада збільшилася до тисячі осіб. А бюджет села — 50 мільйонів. Чи потрібно цій громаді щось від влади? Очевидно, що ні. В цьому і полягає стратегія. Коли ми стали займатися «Буковелем», то спочатку замовили в канадської фірми екологічний дизайн. Ми абсолютно чітко дотримувалися плану — що за чим і в які періоди має бути. Ми розробили стратегію на два наступних десятиліття. У підсумку «Буковель» розвивається, іде вперед. Кількість туристів росте, половина — це іноземці з Європи. Ми обрали для «Буковеля» правильну стратегію, що базувалася на світовому досвіді розвитку гірськолижних й інших курортів. Тепер цілий регіон, сотні тисяч людей, що там живуть, уже не мають думки тікати за кордон. Вони приймають туристів, збудувавши і великі готелі, і маленькі садиби. Сфера гостинності запрацювала. Ось це — якісний приклад стратегії розвитку.
– А яка у вас стратегія?
– Проста. Слід зібрати ліпших світових фахівців із різних галузей. Посадити їх за один стіл і влаштувати мозковий штурм. Внаслідок народяться ідеї. В ось цій місцині, — скажуть вони, — можна розвивати морський туризм, тут — туризм у горах, а ось тут можна розвивати сільське господарство. Розбивши нашу країну на сегменти, ми зможемо визначити свого роду «магніти», які дозволять об’єднати громади — на основі максимального економічного ефекту для конкретної громади і для конкретного громадянина. А не так, як об’єднують громади зараз: дві сильні об’єднали, вони стали ще сильнішими, а маленькі — занепадають.
– Переможець праймеріз дійсно стане кандидатом у президенти? Чи не змінить партія рішення в останню хвилину?
– Це виключено. В статуті політсили чітко прописано: той, хто виграє внутрішньопартійні праймеріз, той і буде кандидатом у президенти.
– Ви перемогли в багатьох областях?
– Так. Але суть не в тому, хто де переміг. А в тому, щоби пройти цей демократичний шлях. Ми хочемо завоювати довіру людей. Ми хочемо побороти тих, хто були при владі всі 27 років і завели країну в економічну прірву.
Новости по теме:
- Категории: Интервью, Политика, Украина; Теги: выборы, Шевченко;
- Чтобы узнавать о самом важном, актуальном, интересном в Харькове, Украине и мире:
- подписывайтесь на нас в Telegram и обсуждайте новости в нашем чате,
- присоединяйтесь к нам в соцсетях: Facebook , Instagram , Viber , а также Google Новости,
- смотрите в Youtube, TikTok, пишите или присылайте новости Харькова в нашего бота.
Вы читали новость: ««Хочу, щоб Україна була країною прав і свобод», — Олександр Шевченко про праймеріз УКРОПу та стратегію економічного розвитку країни»; из категории Интервью на сайте Медиа-группы «Объектив»
- • Больше свежих новостей из Харькова, Украины и мира на похожие темы у нас на сайте:
- • Воспользуйтесь поиском на сайте Объектив.TV и обязательно находите новости согласно вашим предпочтениям;
- • Подписывайтесь на социальные сети Объектив.TV, чтобы узнавать о ключевых событиях в Украине и вашем городе;
- • Дата публикации материала: 21 ноября 2018 в 12:32;
Корреспондент в данной статье раскрывает новостную тему о том, что "Народний депутат України, учасник президентських праймеріз партії УКРОП Олександр Шевченко розповів про внутрішньопартійні вибори кандидата в президенти, про те, як створювався курорт «Буковель», а також про економіку й майбутнє України. ".