Дітям із села на Харківщині, які навчалися у курені, дали планшети та інтернет

Діти з Гонтарівки Старосалтівської громади, які раніше слухали уроки у курені, тепер навчаються вдома з інтернетом та новими планшетами, а курінь відвезли до Києва, розповідає Суспільне Харків.

У 2022 році після деокупації села хлопці побудували курінь на пагорбі, де був найкращий зв’язок у селі, щоб спілкуватися та навчатися. Ситуацію змінили волонтери з різних країн світу: вони привозили дітям іграшки, книжки та гаджети, а школі передали обладнання для роботи без світла.

Шестикласники Микола та Денис йдуть до пагорба у селі Гонтарівка. Торік вони будували тут курінь, щоб навчатися – це було єдиним місцем, де ловив зв’язок. Нині на цьому місці лишилося кілька цеглин.

Навесні цього року курінь відвезли до Києва – він став артоб’єктом у Київській школі економіки як символ впливу війни на дітей та силу освіти.

Тепер Микола Дзюба слухає уроки вдома, інтернет у селі відновили, а у школі видали планшет.

“Книжки привезли. Краще стало, можна вдома сидіти в інтернеті, а не там (у курені — ред.). Планшет допомагає. Інтернет хороший. Буває, пропадає, коли світла немає, а так —добре працює“, — говорить шестикласник Микола.

Після публікацій зробленого дітьми куреня у медіа та соцмережах учням та вчителям пропонували допомогу з різних куточків України та світу, майже всі діти школи отримали планшети та ноутбуки для навчання, розповідає директорка Гонтарівського ліцею Людмила Мироненко.

“І генератори у нас з’явилися, тому що взимку часто було, що вимикали світло. З’явилися для нашої шкільної котельної нові пристрої. До нас приїздили з Австралії, переписувалися ми з іспанцями, з Америки, Канади, дуже-дуже багато. Майже весь світ! Книги, до речі, ми отримали завдяки “Дітям Німеччини“, — говорить директорка закладу.

Волонтери привезли до школи книги українських авторів та підручники, говорить бібліотекарка Валентина Яропут.

“Ми не користуємось старими книжками, будемо списувати взагалі. Вони непридатні – дуже погані. Діти приходять, хочуть читати. Я дуже рада, що волонтери передали нам такий скарб“, — каже працівниця бібліотеки.

“Дуже багато шкільного приладдя було дітям: зошити, ручки, кольорові олівці, художня література. Така прекрасна література українською мовою“, — зауважує директорка ліцею Людмила Мироненко.

Нині у ліцеї навчається 95 дітей із Гонтарівки та кількох сусідніх сіл, говорить директорка Людмила Мироненко.

“Найбільший клас у нас — 15 дітей. Це 5-й клас. У класах у нас по 7-10 дітей. Охоплюємо навчанням не тільки наших гонтарівських дітей, а й з інших сіл. Бугаївський старостинський округ — кілька дітей у нас навчається“, — каже Мироненко.

У закладі звертаються до благодійників із проханням побудувати укриття, щоб діти могли приходити на заняття.

“Навіть у побудові укриття допомогу нам пропонували, але, мабуть, через те, що ми дуже близько до кордону (30 км- прим.ред) і бойові дії тривають, поки ця проблема залишається невирішеною. Дуже погано, що немає у нас укриття“, — каже Мироненко.

Через близькість до кордону навчання проводять у дистанційному режимі.

“Якби у нас було укриття, ми б хоча консультації два-три дні надавали дітям, було б краще надолужувати прогалини у навчанні, а вони є. Ми намагаємося консультації проводити. Нам допомагають волонтери з організації “Ми — браття, ми — українці”. Вони та наші вчителі допомагають дітям із математикою, мовою, і літературою. І розважаються діти: творчо працюють, займаються спортом“, — говорить Мироненко.

Школяр Микола Дзюба каже, планшету радіє, але уроків у шкільному класі не вистачає.

“Мені в школі більше подобається. За друзями сумую, фізкультуру добре проводити. Не так, як у планшеті й телефоні. В школі можна побігати, щось поробити, а в телефоні — ні. Побалакати з кимось. По уроках не вистачає найбільше фізкультури й математики. Не вистачає, щоб у школі пояснювали“, — говорить шестикласник.

Читайте також: На Харківщині троє хлопчаків збудували школу-курінь, де тепер навчаються