Live

Мобільні АЗС? Як сховати автозаправки від БпЛА й уникнути дефіциту пального

Економіка   
Мобільні АЗС? Як сховати автозаправки від БпЛА й уникнути дефіциту пального

Чи може спричинити дефіцит пального ситуація з АЗС, які щодня атакують росіяни. Якщо він виникне – як це вирішити, МГ «Об’єктив» розповів доктор економічних наук, професор ХНЕУ ім. С. Кузнеця Дмитро Шиян.

Побудувати одну АЗС – дуже непроста справа, по грошах це понад $1 мільйон, каже економіст. Та й навряд паливні мережі зараз вкладатимуть кошти у марну справу, адже нема ніякої гарантії, що нову АЗС росіяни знову не знищать.

«Наразі, згідно останньої статистики, понад 100 АЗС розбиті по Україні, можливо, вже понад 150 (під час розмови з експертом у Харкові відбулася чергова атака по АЗС – прим. ред.). У першу чергу, постраждали прифронтові регіони – Чернігівська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька область. Я зустрічав статистику, що в Україні до повномасштабного вторгнення було до 6 тисяч АЗС. І тут вирішення, вважаю, одне – потрібне створення мобільних АЗС, тобто спеціальні цистерни, які обладнані, мають декілька секцій і можуть розливати дизельне пальне, 95-ий бензин. Свого часу, це були ще 90-ті роки, коли цей ринок тільки зароджувався, я навіть пам’ятаю, що можна було заправити авто біля дороги, бо там стояла якась невеличка цистерна», – розповів Дмитро Шиян.

Згодом ці напівлегальні мобільні АЗС «прикрили». Тож тепер їх можна відродити, але на іншому технічному рівні. І має бути спеціальне державне рішення.

«Мобільні АЗС будуть постійно змінювати точки дислокації. Це технічно значною мірою може вирішити проблему російських ударів. Бо коли АЗС вже 10 років стоїть на одному місці, то це одна справа. А коли мобільна заправка зараз тут, а за годину її немає, то це ускладнює її пошук. Це, безумовно тимчасове рішення, це не нормально. Але якщо треба доставити паливо до споживачів, то це оптимальний варіант. Мобільні АЗС будуть десь там стояти, продавати, а потім періодично змінювати свої точки дислокації, щоб не було ударів Для компаній це будуть додаткові витрати, бо на АЗС продавали не лише бензин», – запропонував варіант вирішення проблеми Дмитро Шиян.

Як повідомляла МГ “Об’єктив”, 6 липня мер Харкова Ігор Терехов констатував, що новою ціллю для своїх ударів військові РФ обрали АЗС. Він запевнив: попри масовані атаки, дефіциту пального чи ажіотажу немає, заправки продовжують працювати. Водночас мер закликав харків’ян та гостей міста не затримуватись на АЗС без гострої потреби, планувати візити туди за відсутності повітряних тривог та швидко їхати далі, щоб не створювати черг. Міська влада, власники мереж та військові спільно розробляють додаткові заходи безпеки для захисту станцій. У регіонах, що знаходяться під постійними російськими атаками, запровадять додаткові заходи безпеки для заправних станцій.

Читайте також: Вечірня атака БпЛА на АЗС у Харкові: Терехов пише про пожежу та пораненого

Автор: Оксана Якушко

Популярно



  • Щоб дізнаватися про найважливіше, актуальне, цікаве у Харкові, Україні та світі:
  • підписуйтесь на нас у Telegram та обговорюйте новини в нашому чаті,
  • слідкуйте за нами у соцмережах: Facebook , Instagram , Viber , Threads , LinkedIn , Google News, Bluesky,
  • дивіться у Youtube, TikTok, пишіть або надсилайте новини Харкова до нашого боту.

Якщо вам цікава новина: «Мобільні АЗС? Як сховати автозаправки від БпЛА й уникнути дефіциту пального», то перегляньте більше у розділі Економіка на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті
  • • Дата публікації матеріалу: 8 Липня 2026 в 21:45;

Матеріал підготувала редакція МГ «Обʼєктив», кореспондент Оксана Якушко у цій статті розкриває тему новин про те, що "Чи може спричинити дефіцит пального ситуація з АЗС, які щодня атакують росіяни. Якщо він виникне – як це вирішити, МГ «Об’єктив» розповів професор ХНЕУ ім. С. Кузнеця Дмитро Шиян.".