«Драйву немає»: депутат і голова ХАЦ Булах – чи лишилась у Харкові опозиція 📹

Чи готуються у Харкові до місцевих виборів та чи залишилася в місті опозиція? Чому сесії міськради відбуваються без дискусій? Про політичне життя у Харкові МГ «Об’єктив» поговорила з депутатом міськради, керівником ГО «Харківський антикорупційний центр» Дмитром Булахом. Він розповів, чи розглядає свою кандидатуру на крісло мера, про взаємодію з Ігорем Тереховим, про своє ставлення до всього «безкоштовного», чи може знову балотуватися від політсили нині нардепки Юлії Світличної, з ким ніколи не піде на вибори, а також про «мобілізацію на замовлення».

ДІЯЛЬНІСТЬ МІСЬКРАДИ

– Дмитро, вітаю! Чи існує зараз опозиція в міській раді? Вас вважають одним з найбільш опозиційних депутатів. А останнім часом навіть іноді більше ви хвалите.

– Я думаю, що в Харкові і взагалі в Україні залишилася опозиція, але проблема в тому, що ми живемо в часи великої війни. І, відповідно, всі наші зусилля, як керівництва міста, як і опозиції, провладних фракцій сконцентровані на тому, щоб відбитися від агресії. І цим багато що пояснюється. Звісно, що опозиція є. Головний критерій в оцінці опозиційності – це голосування. Це не слова, це не дописи в соцмережах, це навіть не відео, які зараз ми з вами знімаємо. Це голосування. І от може будь-який харків’янин відкрити протокол голосування і побачити, чи підтримує кадрові рішення, земельні питання, бюджетні питання, якісь структурні питання. Я їх не підтримую. Я один з небагатьох, хто не підтримує ці питання в нинішній міській раді.

– З вами багато хто не підтримує?

– Максимум до десяти людей не підтримує. Зазвичай від трьох до п’яти людей не голосують за ці питання, в тому числі я.

– Тобто для дуже активної якоїсь опозиційної діяльності, ви вважаєте, що не ті часи просто?

– Я думаю, що градус опозиційності сильно впав з 2022 року. Це правда. Я один з тих, хто до великої війни підтримував цей градус. Зараз він менший. У тому числі це моє свідоме рішення, бо я вважаю, що це правильно на час великої війни. Ми живемо фактично на лінії фронту. Я не вважаю, що між собою чубитися – це правильно. Настільки чубитися. У мене є комунікація з міським головою. Я йому пропоную якісь рішення, багато з яких він сам підтримує. Ми взаємодіємо, скажімо, в неформальній такій атмосфері. У нас немає тої конкуренції, як була раніше. І я вважаю, що це, дивлячись на обставини, правильно.

– Зараз сесії міської ради відбуваються онлайн, у закритому режимі. Ми, журналісти, отримуємо тільки вже відеозаписи. Тому нам трошки складно судити. Як взагалі зараз? Фракції, які були, залишилися в тому ж вигляді?

– Мені здається, що сесії обласної ради більш відкриті, на мій погляд. Тобто, їх транслюють в онлайні. І мені здається, міській раді теж треба рухатись в цьому напрямку. Хоча, ще раз скажу, що політики як такої зараз дуже мало в міській раді. Це достатньо технічні рішення, вони не політичні часто. Ну, 70-90% таких рішень. Та навіть більше, мабуть. І тому драйву такого немає. Сесія онлайн – це не сесія наживо. Це умовна сесія. Так, по-чесному, як це працює.

– А якщо вже заговорили, обласна рада ще щось вирішує?

– Обласна рада ще щось вирішує, але, звісно, що під час особливого періоду її повноваження дещо менше, ніж зазвичай. Ну і загалом повноваження обласної ради були менше, ніж міської. І ще до великої війни. Що стосується фракцій, фракції залишились, крім фракцій “ОП-ЗЖ” та “Партія Шарія”. Фракція “ОП-ЗЖ” фактично просто перейменувалася. Фракції “Партія Шарія”, мені здається, немає не тільки де-юре, а й де-факто. Усе через санкції РНБО.

– Періодично я бачу, що деякі депутати йдуть, на їхнє місце приходять інші.

– Тут зі всіх фракцій. Ну, крім нашої, мабуть, фракції йшли депутати. Йшли депутати “ЄС”, “Успішний Харків”, “ОП-ЗЖ”.

– Чи немає, можливо, домовленостей між фракціями щодо такого одноголосного голосування?

– Ну, можливо, вони є, але я про них нічого не знаю. З нашою фракцією немає таких домовленостей. Ми голосуємо, як вважаємо, як приймаємо фракційне рішення. Або якщо є особисті бачення, голосуємо так, як вважаємо за потрібне. Мені невідомо, що є якісь спільні рішення голосувати одноголосно.

– Що якісь фракції зараз об’єдналися…

– Ну, я думаю, що це природно сталося. Це не сталося через домовленість, це сталося природно. У тому числі в результаті агресії російської.

МІСЬКІ ІНІЦІАТИВИ

– Як ви оцінюєте останні міські ініціативи щодо безплатного проїзду у транспорті, щодо прикрашання міста на всі можливі свята? І от зараз ще планують встановити водомати з безплатною питною водою. Чи підтримуєте? Бо такі питання, викликають різні думки серед суспільства.

– По транспорту я давно пропонував міському голові іншу історію. Зараз понад три мільярди йде на безоплатний проїзд. Це не чиїсь гроші, це наші гроші. Тобто вони просто фінансуються не з кишені напряму, а через бюджет наш спільний, міський бюджет. Тому нічого безплатного немає. Насправді це просто фінансується іншим чином. Я вважаю, що було б правильно, я це озвучував, почати переходити до тому числі диференційних оплат.

– Вашу пропозицію не підтримали?

– Поки ні. Я думаю, що це політичне питання, більше ніж господарське. Але запровадити постійний квиток за 100 гривень, просто на всі види транспорту, це небагато. Це можуть дозволити собі майже всі. І я навіть, той, хто майже транспортом не користуюся, я б його купив. І можна б його, на мій погляд, було б продавати в інших навіть містах, як певну підтримку нашого міста, нашого транспорту. Якщо Харків – залізобетон, підтримайте, просто купіть через інтернет. Навіть ніхто і користуватись не буде. Але це певна співучасть у тому, щоб наше місто жило. І я думаю, що це було б більш адекватно. Це були б хоч якісь живі кошти.

– Є така думка, що оці всі рішення, соціальні, можливо, хтось по іншому назве, що вони для того, щоб люди не виїжджали, залишалися в місті й поверталися. Що ви думаєте про це?

– Ну, я не думаю, що це ключові фактори, щоб люди звідсіля не їхали чи поверталися. Ключовий фактор повернення або виїзду з Харкова – це безпека. Ну, давайте чесно казати. Не транспорт, не прикрашання якимись прикрасами, не водомати.

– Ваше ставлення до квітів.

– Я вважаю, що їх занадто. Я казав це відверто тому ж міському голові, що їх дуже багато. На мій погляд. Про якість я навіть не хочу казати, вона в мене теж дуже викликає питання. Але, звісно, є контраргумент про те, що людям в таких важких умовах потрібна якась розрядка, якийсь елемент щастя. Я не можу сказати, що поділяю цю думку, але певним чином вона має право на життя. Якщо це безкоштовно, а мені кажуть, що це безкоштовно, ну, просто коли ти постійно їж солодке три дні, то на четвертий день ти вже не відчуваєш цукру, солодкості цієї. Треба просто, ну…

– Забагато.

– Забагато. Більше почуття якогось такту і міри. Щодо водоматів, то я не знаю взагалі звідкіля ця історія, за чиї кошти, ким вона фінансована.

– Міський бюджет.

– Я чув, що якісь артезіанські свердловини бурилися або буряться і зараз.

– По місту?

– Так. Або біля міста, або в місті. І я не розумію економіку цієї історії. Тут же питання, наскільки це буде затратно у плані коштів, тому що в нас є певні пріоритети.

– Щодо приватних підприємців, які мають водомати по місту, чи оця ініціатива соціальна не спричинить те, що вони будуть вимушені піти взагалі?

– Я не думаю, що ця кількість водоматів вимірюються сотнями.

– На початку три десятки.

– Водоматів приватних сотні, а цих 30… Ну, у нас є джерела в Саржиному яру, на Клочківській, де люди набирають воду просто з джерела. Ну, скільки їх там? Хай теж 15. Це сильно впливає на приватних підприємців? Ні. Ну, так і тут. Я думаю, 30 водоматів не сильно вплинуть на загальний ринок. Вода не коштує так дорого, щоб хтось йшов зайвий кілометр для того, щоб безкоштовно набрати води. Наскільки це витратно для бюджету, для всіх харків’ян, це треба аналізувати.

Читайте також: Бювети з безплатною питною водою в Харкові: скільки це коштує, підрахував ХАЦ

ЧИ ГОТУЮТЬСЯ МІСЬКІ ПОЛІТИКИ ДО ВИБОРІВ

– Чи є зараз в міській раді розмови щодо пройдешніх виборів місцевих? Якщо вони будуть. Чи йде вже підготовка, чи боротьба вже почалася?

– Боротьби ще, на мій погляд, не почалося, але є певне відчуття, що ось скоро, може, ми підійдемо до стартової риски. Я не Господь Бог, я не граю у прогнозиста. Я думаю, що це може статися цього року. Це не факт, але може статися цього року, там 60%.

– Ви самі готуєтесь?

– Ну, так. Я не буду брехати. Певним чином, так, але не те, що готуюся. Я морально готуюся. Тобто, оці всі ініціативи, які ми з вами сьогодні обговорювали, про транспорт, про водомати, про прикраси, ви ж просто можете порівняти кількість прикрас. У цьому році і у 2024-му. Кількість виросла. Це, мені здається, один з таких маркерів, що скоро вибори можуть бути.

– Чи розглядаєте для себе мерство. Або будете продовжувати депутатство? І якщо будете продовжувати депутатство, то від якої політичної сили балотуватиметеся?

– Не знаю. Я нічого не можу сказати зараз і не буду казати, тому що я не розумію, в яких умовах ми це будемо все проводити. Які будуть первісні дані для цих виборів. Мені важко про це щось казати зараз. У мене загалом зараз більше думок, чесно кажучи, про те, як відбитися. Тобто, так, є певна внутрішня готовність, внутрішні думки, але їх не дуже багато, чесно. Концентруюся більше на тому, щоб відбитися від агресії, а там вже потім розбиратися, хто куди, що до чого. Для всіх нас це найголовніша задача.

– Можливо, що ви знову підете від “Блоку Світличної “Разом!”. І взагалі, якщо заговорили, що зараз з пані Світличною, з її політичною кар’єрою, спілкуєтесь ви, взагалі в яких відносинах?

– Чи можливо, що я піду зі Світличною? Все можливо. У нас нормальні робочі стосунки. За майже п’ять років існування нашої фракції жодного разу Юлія не втручалася в її діяльність. Жодного разу. Тобто, ми з нею радилися іноді, це було до п’яти разів за ці п’ять років. Могли радитись, але не було, типу, голосувати за чи проти, такого не було. Це, до речі, більш демократично, ніж до цього, де я був. І в нас адекватні робочі стосунки, я з нею бачуся. Що з нею? Ну, вона народний депутат, вона мажоритарниця від округу, де Лозова, Берестин – південної частини області. Я думаю, що в неї є перспективи, якщо вона піде. Ми поки не розуміємо, знову ж таки.

– Ви не спілкувалися, що вона розглядає для себе? Якщо будуть вибори, то що це буде?

– Ну, ми можемо тільки здогадуватися. Ні я, ні вона, ні ви, ніхто не знає, в яких умовах це буде, коли це буде. Можна тільки здогадуватися. Звісно, я впевнений, що вона братиме участь у цих виборах. І ми всі будемо брати участь. Формат цієї участі мені незрозумілий.

– Не пропонували ще нічого?

– Різні люди пропонують різне. Поки що жодних рішень немає, навіть біля рішення немає. Як буде у нас якась зрозуміла ситуація з безпекою взагалі в країні і з війною, тоді у нас будуть вже якісь формати зрозумілі взаємодії зі всіма. У мене є просто певні свої думки, з ким я точно не піду. Я точно не піду з “ОП-ЗЖ”, біля “ОП-ЗЖ”. Оця вся історія. Як вони будуть називатися наступного разу, я не знаю, чи будуть вони. Я не розділяю їхню ідеологію, їхні цінності. Я все життя інших протилежних цінностей. Я точно не піду від “Слуг народу”, біля “Слуг народу”. Як вони будуть називатися: “Колона слуг”, “Колона народу”. Я не розглядаю для себе зараз. Я вважаю, що це дуже погана історія.

– Ви розчарувалися?

– Я не очаровувався. І не розчарований. Найгірші здогадки виявилися такими, які, власне, реалізувалися. Ті, що і відбулися. Ситуація у країні, яка є зараз, вона є продуктом монобільшості, якості цієї монобільшості, окремих осіб цієї монобільшості, ну і неспроможності цієї монобільшості опиратися тиску зовні, ззовні парламенту. Це скликання парламенту я навіть парламентом не назву, чесно кажучи. Це просто Верховна Рада восьмого скликання і все. Парламент, який не відбувся. На жаль, вони не стали суб’єктом, з яким погоджують свої рішення автори проєктів, будь-то виконавча влада якась. Тобто їм спускають проєкти, їм спускають – за що голосувати. Я не вважаю, що це майданчик для обговорення і вдосконалення.

– Чи є конкуренти зараз у пана Терехова? Якщо будуть вибори в цьому році?

– Ну, я думаю, в будь-якому разі будуть якісь конкуренти, він же ж не буде єдиним кандидатом у списку. У нього зараз достатньо, мені здається, велика підтримка. Чи буде вона на момент виборів такою? Я не знаю. Можливо, буде. Можливо, ні. Я думаю, що є певні історії, які можуть зіграти злий жарт.

– Можливо, ви назвете когось, хто міг би з ним позмагатися. Себе не бачите?

– Це важке питання. Себе я, у принципі, би бачив, скажімо так. Але я ж реаліст і я поки що розумію, що це… Ну, в мене немає на сьогодні такого прям… Тобто, є певне розуміння, що я зміг би. Але немає такого, що це бажання всього мого життя. Тобто я б зміг. Чи це на часі для мене зараз? Не впевнений. Думаю, що ні.

– Чому досі немає секретаря міської ради? І взагалі які його функції? Тобто що має людина виконувати на цій посаді?

– Секретар міської ради – це важлива посадова особа, друга людина в місті. Заступники міського голови – це не другі люди. І дуже шкода, що його немає, але у відсутності секретаря, мені здається, політичні причини. І я думаю, що цього скликання секретаря так і не буде. Ну, по-перше, для того, щоб вибрати секретаря, треба фізично провести сесію, а не онлайн. Тому що голосувати треба таємно, бюлетенями. Це передбачено законами, це процедура. Але, я думаю, що це вирішуємо. Мені здається, що міський голова… Просто є різні фракції в міській раді, немає монобільшості, тобто більшості однієї фракції. Треба цю кандидатуру погоджувати. Ну, не погоджувати, розуміти, що її виберуть різними фракціями фактично. І мені здається, що такого погодження на сьогодні немає. І нерозуміння, хто міг би стати цією єднальною фігурою. Мені здається, в цьому причина відсутності. І я думаю, що секретаря цього скликання не буде.

КОМУНІКАЦІЯ З ХОВА

– Як ви можете оцінити наразі комунікацію між міською радою і обласною військовою адміністрацією? Бо є такі висловлювання, думки, що вона не дуже добра.

– Дивіться, я всього лише один депутат міської ради і мені невідомо про комунікацію голови міської ради, чи його заступників, чи керівництва міста. Ну, напевно невідомо. Але те, що я бачу просто як людина, яка більш-менш розуміється в цих процесах, мені здається, що комунікація важкувата, як кажуть. І я, як той же представник міської ради, вважаю, що це погано насправді. Тому що такі часи, все ж таки краще комунікувати більше. Це перше. А друге, особисто моє враження, що тут проблема багато в чому в обласній адміністрації. У мене багато питань до обласної адміністрації.

– Можете детальніше про це розказати?

– Я знову ж таки не хочу в цей час загострювати. Але в мене, як у громадянина, ну і щодо того, що відбулося з фортифікаціями нашими, з іншими речами, в мене дуже багато питань, що відбувається. І це не додає їхній діяльності. Та ж школа у Старому Салтові відновлена, знову розбомблена. Ну, дуже багато питань щодо пріоритетності. Для мене це виглядає як намагання просто освоїти бюджет і вивести кошти. Часто. У мене багато таких питань. Я не бачу аналізу помилок, багато в чому. На жаль. Є в мене з чим порівнювати, як функціонує міська рада і обласна адміністрація, ще як у військового. Щодо міської ради набагато менше питань.

– Щодо виділення коштів на військо, як ви можете сказати? Міська рада допомагає, дійсно?

– Те, що я знаю, що міська рада допомагає достатньо. По-різному, але я знаю, що допомагає. Чи допомагає обласна адміністрація? Ну, щось допомагає, мабуть, але, знову ж таки, дуже багато питань. От дуже багато питань, просто не час їх зараз озвучувати. Я думаю, що ці питання, але все одно їх прийдеться озвучувати, на них відповідати, що відбувалося в ці часи.

– Ви згадали ліцей у Старому Салтові. Зараз там, здається, ще збираються будувати укриття після того, як його зруйнували. Це вже по вашій громадській діяльності, я маю на увазі ХАЦ.

– От я дізнався, що відбулися збори групи “Прозорість та підзвітність” обласної адміністрації, де вони взяли на контроль цю ситуацію, але не сказали, що вони його будувати не будуть. Просто школа обійшлася нам у 200 мільйонів, їх вже немає. І зараз туди вбухають ще 150 мільйонів. Ну, що коментувати. Це в тому числі ці питання, що я кажу, що прийде час на це відповідати. Як пріоритети обиралися.

– Взагалі, як визначати об’єкти, які доцільно відбудовувати? Коли скрізь може прилетіти.

– Нам потрібен всім алгоритм, зрозумілий і нам, і обласній адміністрації, і місцевим радам, як вибираються ці об’єкти. Не пальцем в небо, а є алгоритм, відповідність критеріям. Якщо ти набираєш умовні 75 балів зі 100, тоді доцільно. Якщо не добираєш, то недоцільно. Просто цей алгоритм треба зробити, презентувати і сказати: от дивіться, друзі, за цим алгоритмом це проходить, а за цим не проходить. Тому ми робимо там, а там не робимо.

СЛУЖБА В НАЦГВАРДІЇ

– Щодо вашої військової служби зараз. Як ви поєднуєте службу в Нацгвардії, депутатство в міській раді і те, що ви є очільником антикорупційного центру.

– Зараз прям супер поєдную, тому що я у відпустці. Дуже приємно поєднувати. Але взагалі дуже важко, тому що військова служба забирає майже весь час. Тобто це дуже вимотує і дуже ресурсно для мене. І мені дуже важко це поєднувати по факту.

– Чи ви можете розказати, в якому форматі ви служите?

– У мене штабна посада.

– Ви на контракті?

– Ні, я мобілізований.

– У 2022 році ви казали, що вас хотіли мобілізувати на замовлення. Було таке?

– Так, це очевидно, мене хотіли мобілізувати на замовлення. У той час, коли я лежав на стаціонарі в обласній лікарні, я лікувався від пневмонії, постковідної пневмонії, за мною їздила машина, слідкувала. Їздячи на крапельниці в цю лікарню, за мною слідкували і потім ДСР, Департамент стратегічних розслідувань – вручили. Хто розуміє, ДСР – це орган, який займається великими розслідуваннями. Це може робити поліція, ТЦК. Один був представник ТЦК, якого взяли з собою, і два співробітники ДСР. Це ми потім поговоримо, що це за співробітники, це все буде, я думаю, що прийде час, це всі дізнаються.

– Чи з’ясували ви, чиє це було замовлення, хто замовник?

– Я знаю, чиє це було замовлення, але, ну, поговоримо, знаєте, порахуємо. Врешті-решт.

– Навесні 2024 року повідомлялося, що у вас проводили обшуки співробітники СБУ, ДБР і тоді в офіційних повідомленнях була інформація, що це пов’язано з якимись порушеннями у прийнятті на військову службу. Чим взагалі закінчилась ця історія? Чи з’ясували ви, які були претензії, можливо, до вас? Чи закрита ця справа?

– Дивіться, це тариф популярний називається, тому що у 2022 році політичний призов намагалася влаштувати, а у 2024-му році оця історія з обшуком. Я не знаю, що мали на увазі слідчі чи хто там коментував таким чином. Для мене відомо лише одне, що люди прийшли до мене, я ще їхав на військову службу зранку, вони мене в під’їзді мого дому перестріли, влаштували обшук, забрали мій телефон особистий, це вже рік тому, і все. Жодних більше дій, жодного руху, жодних пояснень офіційних, неофіційні були, звісно, а офіційних не було. Все. Що вони мали на увазі? Було кримінальне провадження. За моєю інформацією, жодного прогресу в цьому кримінальному провадженні не було. І моє враження було, що це історія, щоб забрати в мене телефон і щось там знайти, але крім фотографії мого кота і кішки там нічого не було. Все закінчилось обшуками. Потім я виявив відеостеження. Щобільше, я бачив, що за мною стежать з вересня 2023 року.

Читайте також: У Харківському антикорупційному центрі заявили про обшуки в голови ГО Булаха

– На сторінках Антикорупційного центру писали, що, можливо, це пов’язано саме з діяльністю цієї громадської організації?

– Я впевнений, що це пов’язано з діяльністю, що це заказуха була. Я впевнений, що це пов’язано і з ХАЦем, і з моєю громадянською позицією щодо несприйняття в тому числі реконструкції ліцею у Старому Салтові. На той час якраз ХАЦ дуже сильно цю історію підсвічував. Може і саме з цим, а може, ну, є різні версії. Але я думаю, що це такий певний ефект концентрації певної часової. Тобто щось не подобалося одне, друге, третє, п’яте, десяте, а потім – “та задолбало”. До речі, і кулуарно ніхто не відмовлявся від цієї версії. Навіть ті, хто до цього мали відношення. Тобто всі розуміли.

– Тобто ви спілкувались з кимось і вам хтось підтвердив це?

– Ніхто, власне, не суперечив, що це була заказуха. Так, це була заказуха. І, загалом, оця історія, на мій погляд, якщо навіть брати оцей політичний призов, це ж не про мене історія. Багато таких ситуацій було і є. Ну, це, я не знаю, це просто настільки…

– Ви маєте увагу на залякування мобілізацією?

– Так, використання мобілізації як фактора залякування чи санкцій, чи репресії. Це просто треш. Люди, які це роблять або які цьому не заважають маючи повноваження, для мене це просто люди, які працюють проти нашої держави. Так, як це виконується, я таких випадків багато знаю, це неадекватно, це просто всупереч не те, що моралі, всьому просто. Це відбиває мотивацію взагалі. От зараз проблеми в нас з комплектуванням очевидні, це в тому числі результат отаких підходів. В тому числі, тому що ця несправедливість. Вона існує постійно і ми всі знаємо про неї, призов, відстрочка, те, що там хтось купує, а хтось не купує. Всі розповідають про те, що економічне бронювання погано, але воно існує.

– Ви особисто підтримуєте економічне бронювання?

– Я підтримую економічне бронювання, тому що воно фактично існує, але у вигляді хабарів. Просто тупих хабарів. Це чорний ринок відмазок.

– А могли б ці гроші йти до бюджету.

– До бюджету, на підтримку війська, можна було б цільово їх спрямовувати. Прозорий механізм, який був би зрозумілий і не викликав би жодних питань. Натомість у нас існує просто чорний ринок цього ж економічного бронювання, де сьогодні ти бронюєшся за п’ять тисяч доларів, а завтра за дві, а післязавтра за вісім. Це залежить тільки від настрою в якихось людей, кому яку валізу треба відвезти. Це неправильно, це просто руйнує всю тканину суспільної довіри і бажання йти захищати щось взагалі. Той рівень несправедливості, який існує, це і результат відсутності прозорої процедури економічного бронювання. Політичний призов на службу. Розумієте, у мене він політичний. А часто в малих містечках просто хтось кому не подобається. Ті, хто залякують, це просто вороги нашої країни, я по-іншому це не назву. Це ублюдки. І ці люди будуть відповідати за це, я гарантую.

– Це відбувається на місцях чи є певна вертикаль?

– Я думаю, що починалося на місцях, але це точно стало відомо дуже швидко в центрі. І в центрі це не зупинили. І це фактично дозвіл на такі підходи, з цим ніхто не бореться, цю тему взагалі ніхто на центральному рівні не обговорює. Вважається, ну, типу, ми якщо не будемо казати про проблему, то немає проблеми. А це не так. Проблема є, і те, що відбулося, і те, що зараз ми маємо на землі у 2025 році, це продукт отаких підходів.

Читайте також: «Влада не захотіла конкуренції». У Харкові не відкрили реабілітаційний центр