Альпійські та морські птахи живуть у Харкові: хто ще «заселяється»

Чому водоплавні мартини обрали континентальний Харків, що привабило рідкісних сапсанів і чорних шулік, чому в Харкові мало співочих птахів і де можна побачити червонокнижних водоплавних, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів Станіслав Вітер, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Біосферного заповідника «Асканія-Нова». Це перша частина нашої розмови.

Чому у Харкові майже немає співочих дроздів

– Днями моя колега побачила в Харкові одуда. Якщо чесно, зустріти у Харкові чорного дрозда, яких у тому ж Львові чи європейських містах багато, було великою рідкістю…

– Дрозда дійсно важче побачити, аніж одуда, бо йому потрібні чагарникові зарості для влаштування гнізд, невисокі дерева і ділянки оголеного ґрунту для пошуку їжі. Його можна зустріти виключно в якихось паркових місцинах або під час міграції.

Значно більше в Харкові чикотнів – дроздових птахів, вони більшого розміру, всеїдні і влаштовують гнізда на високих деревах. І тому паркова зона – Центральний парк і Сад Шевченка – їх цілком влаштовують. І ці нові газони теж непогані для пошуку їжі. Саме чикотень – це міський мешканець, його майже не знайдеш поза межами міста, він полюбляє парки, де колоніями оселяється.

– А як щодо одуда у місті?

– Цей птах пов’язаний з людиною досить міцно, він мешкає біля ферм, у населеній зоні, може влаштовувати гнізда в будівлях, покинутих і навіть у жилих спорудах, у дуплах дерев, у купах сміття. Він дуже в цьому плані неперебірливий. Головне – наявність їжі. Але місто забезпечує одудів, мабуть, краще за дикі ландшафти: тут багато синантропних мух, які пов’язані з діяльністю людини, багато інших комах, яких можна зустріти в місті.

У Харкові більше птахів, пов’язаних із людиною

– Яких птахів у Харкові найбільше?

– Представників міських видів, що пов’язані з людиною: ті ж горобці, хоча останнім часом домового горобця стало значно менше. І точні причини цього ще не відомі. Але значно більше стало польового горобця.

Із синантропних птахів – сорока, сіра ворона, галка – досить звичайні види, сизий голуб, кільчаста горлиця, ластівки сільська і міська. Чорні серпокрильці, і з комахоїдних невеликих птахів співочих – найбільш помітна чорна горихвістка. Вона мешкає у високих будівлях, взагалі це гірський вид, альпійський…

– То як гірська пташка потрапила до міста?

– Чорні горихвістки поступово розселялися у рівнинну Європу протягом ХІХ століття по мірі забудови великих міст високими кам’яними спорудами, які є аналогами скелі. У містах ця пташка знаходить чудові умови, і за межами населених пунктів фактично не зустрічається. Виключно десь по скельних масивах, по виходах скелі біля річок, наприклад, на Святогірському скельному масиві або на Південному Бузі, там вона в природних ландшафтах.

Птахи в європейські міста почали селитися ще у ХІХ столітті

– Мені здається, у Харкові немає гарних умов для співчих птахів. Бо майже немає кущів, яких багато у Києві, Львові, містах Західної та Центральної Європи.

– У Південній і Західній Європі дуже популярні живі забори з чагарників. Це дуже хороше місце для гніздування співочих птахів. Але є співочі птахи, що не потребують чагарників, а живуть на деревах, у дуплах. Це синиці, білошиї та сірі мухоловки. Сірі мухоловки усюди по місту є. А білошиї мухоловки – більше у паркових зонах живуть, хоча цього сезону чисельність їх дещо менша, аніж у попередні роки спостережень.

– Могла війна зменшити чисельність цих птахів?

– Ні, війна – це відносно локальний вплив. Це, скоріш за все, це наслідок певних факторів на місцях зимівлі, наприклад посухи у саванах і рідколіссях Африки або сильні урагани на шляхах міграцій. Тобто те, що могло мати сильний руйнівний ефект в місцях концентрації мігруючих птахів на великих площах.

– Але все ж таки, чому в європейських містах так багато співочих птахів?

– Через те, що там більш давні ці міста, більш щільна забудова, мозаїчний ландшафт. І заселення птахів у міста почалося значно раніше, ще в ХІХ столітті. Тому в них дуже щільні популяції міських чорних дроздів, яких можна спостерігати також у Києві і на заході України, у Львові.

У харківських парках оселилися припутні та зяблики

– Є серед птахів такі, що нещодавно оселилися у Харкові?

– Зяблики – у парку Шевченка є три ділянки цих птахів і в Центральному парку є декілька ділянок, але він ще не став міським мешканцем, як у Львові.

– Час від часу містяни поширюють фотографії припутня…

– Це великий лісовий голуб, який в нашій країні поки що мешкає переважно у сільській місцевості, дикій природі, лісосмугах, великих садах, але останнім часом його бачать у містах. У західній частині країни він вже став міським мешканцем. І обживається у Харкові з 2015-го року: почав гніздитися у великих парках. А зараз його можна побачити навіть і у міській забудові з невеличкими ділянками дерев. Він любить молоді пагони, рослини, зерна, ягоди, комах.

Сапсани, чорні шуліки та канюки

– Кілька років тому я спостерігала сокола поруч із годівницею для маленьких птахів.

– У нас у місті є декілька видів хижих птахів. Декілька десятків пар боривітрів звичайних мешкає, близько 20 пар яструба малого у паркових зонах. Адаптувався до міських умов яструб великий. Він селиться у великих парках або у великих лісових масивах навколо Харкова, а полює у міській забудові, бо найулюбленіша його здобич – свійські голуби.

Також на околицях міста вже є кілька пар канюка звичайного. Вони гніздяться у навколишніх лісових масивах і полюють в межах Харкова на гризунів.

Читайте також: Якими деревами засадять центральні вулиці Харкова

– Незвично уявляти канюка як міського мисливця…

– В Індії шуліки є фактично міськими мешканцями, де зграї налічують сотні особин, витісняють воронових птахів і виконують дуже важливу санітарну функцію. У нашому регіоні за останні 3 роки втричі зросла чисельність чорних шулік – такий сплеск чисельності спостерігають у більшості регіонів євразійського ареалу цього виду. У Харкові є декілька поодиноких особин, поки що гніздування в межах міста немає. Але ми очікуємо, що в Харкові теж відбудеться адаптація до шулік до мешкання у місті.

– Чорні шуліки – це ж червонокнижні птахи?

– Так. А ще є в Харкові декілька особин сапсана. Це сокіл, який досить часто гніздиться у великих містах Північної Америки, Західної і Північної Європи, в Італії та Іспанії . У нас поки гніздування і розмноження на території міста немає, але є кілька птахів, які тримаються протягом року, і саме Харків є, мабуть, єдиним придатним місцем для мешкання цього виду в межах нашого регіону. Це наявність стосовно забудови, це дуже гарна кормова база у вигляді свійських голубів. Очікуємо, що цей рідкісний вид теж буде гніздитись у Харкові.

– Сапсани, якщо я не помиляюся, найшвидші з хижих птахів…

– Так, під час пікірування мають швидкість 320-330 км/г.

Сови в парках та мартини на Безлюдівці

– Якось під час вечірньої зимової прогулянки мені довелося зустріти сову у Харкові.

– У Харкові постійно мешкає три види сов, один є саме синантропним видом – це хатній сич. Він усюди слідує за людиною, живе у спорудах або навіть у технічних приміщеннях жилих будівель. Полює на мишей і навіть на пацюків, тобто в місті дуже непогані умови для нього.

Інший вид пов’язаний з гніздами воронових птахів, бо заселяє старі гнізда ворон, сорок, – це вухата сова. Вухаті сови мешкають і в висотній забудові, і в паркових зонах, і біля річок Лопань і Харків, і в приватній забудові. І третій вид – це сова сіра, вона мешканка лісів, і в місті зустрічається у паркових масивах.

– А ще я над Харковом спостерігала зграю мартинів, але це дивно!

– До речі, серед континентальних міст, які не пов’язані з морями або великими річками на кшталт Дніпра, Харків унікальний завдяки наявності великої колонії мартинів. У нас на околицях міста гніздиться кілька сотень озерних мартинів і колонія 350 пар жовтоногих мартинів. Жовтоногі – це великі мартини, яких ви можете спостерігати час від часу над містом, і вони перелітають.

– А де ж вони живуть? На Безлюдівці?

– Так, там є ангар, який фактично аналог скелі, недоступний для наземних хижаків, і на даху цього ангару мешкає колонія жовтоногих мартинів. А харчуються вони на звалищах, їм взагалі-то морське узбережжя і не потрібно. Чому вони зустрічаються на берегах морів і великих водосховищ? Бо по суті їхні береги – це величезне звалище різних відходів, які хвилі викидають на берег. Навколо Харкова є декілька звалищ. І безлюдівська колонія перелітає саме на Деркачівське звалище, там і харчуються. Вони цілком залежні від діяльності людини і є такими нашими супутниками.

На яких озерах Харкова можна побачити рідкісних птахів

– У Харкові великих річок немає, тож розмаїття водоплавних птахів годі очікувати?

– Так, в цілому наш регіон досить бідний щодо водно-болотних птахів. У нас переважно крижні і водяні курочки, зустрічається біла плиска – вона часто тримається берегів річок. Інший вид – жовта плиска живе на околиці селища Жихар. Цей вид, на відміну від білої плиски, потребує не берегів водойм, а лук, полів, якихось таких відкритих, трав’янистих екосистем. А от лиска зараз досить часто зустрічається в місті. На річці Лопані в центрі міста є дві пари, одна біля Центрального ринку, одна – біля Новоіванівського мосту. Інколи під час міграції зустрічається, окрім крижнів, також свищі, великі та малі чирянки. Інколи попелюхи. Попелюхи харчуються здебільшого безхребетними тваринами.

– Де їх можна побачити?

– Гніздова колонія, близько 10 пар, живе на озері Циганка, це південний край міста. Це взагалі унікальна водойма, бо там під час міграції зупиняються зграї декількох десятків особин крижнів і попелюхів, і різні черні, наприклад, морська та чубата черні. І цікаво, що якось там зустріли пару червонодзьобої черні – це дуже рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Цей вид більш характерний для сухих степових регіонів, а також напівпустель і пустель Євразії.

Щодо водоплавних птахів дуже цікаве озеро Основ’янське. Там є і великі поселення лисок, під час міграції до 600 особин цього виду збирається. Десь біля 20 пар пірникози великої. І гніздяться також поодинокі пари пірникози малої. Під час міграції там до 100 особин пірникози великої Зупиняються також лебеді-шипуни, 20 особин, минулого року було.

У другій частині ви дізнаєтесь, які цікаві тварини мешкають поряд із містянами у Харкові.