Малину збирали під обстрілами і впритул до фронту на Харківщині

Ягідний бізнес у селищі Старовірівка на Харківщині з’явився 6 років тому, коли економіст Любов Юр’єва започаткувала агрофірму «Сила природи», розповідає ШоТам.

Вона збирала ягоди під щоденним обстрілами, бо не змогла залишити громаду без заробітку у важкі часи.

«У нас літало прямо над головами – ракети, літаки, гвинтокрили. Було повне розуміння, що ось-ось – і дійде до нас. Страшно було», – зізнається Любов Юр’єва, керівниця агрофірми.

Любов добре знається на логістиці продажів і вирощуванні ягід, бо за має освіту економіста та фітопатолога. До війни на 15 га висаджувала малину, ожину і полуницю. І працевлаштовувала на сезон десятки місцевих зі Старовірівської громади.

Аж тут почалося вторгнення, окупанти підійшли впритул до села.

«Кожного вечора всі автівки стояли заправлені паливом. І ми чекали, щоб якщо що, можна було вночі виїхати. Всі сиділи по домівках, і була дуже велика депресія і страх» – пригадує Любов Юр’єва.

. Але ягоди наливалися і зріли – кидати врожай не можна було. Бо за щось треба потім зимувати.

«Коли люди вийшли на роботу, і побачили, що є робота, то всі згуртувалися, і ми почали працювати дуже ефективно. Це дуже було круто – те, що люди зробили минулого року», – каже Любов Юр’єва.

Нерідко доводилося проводити інструктаж з безпеки просто неба.

«Так навкруг лунало, та й ми тремтіли, але збирали. Так буває дуже часто стрілянина навкруги, ну а що ж робити? Треба працювати. І літаки летять, так швидко над головами, що ми пригинаємося, але нікуди нам подітися», – каже працівниця агрофірми «Сила природи» Галина Шкрібляк.

Зараз росіян відбили подалі від громади, а Любов приймає на роботу переселенців. І підтримує працівників, що служать у лавах ЗСУ.

«Минулого року ми від своєї фірми купили автівку для розвідників. Ми передавали свою продукцію на дві лікарні – на 4 невідкладну у Харкові і на 16 у Дніпрі, щоб наша ягода дійшла до бійців. Що ми могли зробити з нашою ягодою, кому передати, хто в нас де служить, ми з тими хлопцями постійно зв’язуємося. Хлопець, який працював у нас агрономом, наразі він на «нулі», – розповідає Любов Юр’єва.

Наразі триває сезон збору малини. Ягоду заморозять і планують відправити її за кордон. Експортують малину в Польщу, Німеччину й Італію.

Хоча це органіка, попиту на великі партії в Україні немає. А зберігати врожай після повномасштабного вторгнення стало дорожче і важче.

Щоб зберегти врожай, зібране щодня возять до Дніпра – ближче морозильних установок немає.

«Ми заморожували нашу продукцію в Харківській області в селищі Руські Тишки, яке розбомбили. І наразі ми возимо нашу ягоду аж у Дніпропетровську область. Це дуже далеко, логістика дорога, ми не можемо за один раз відвезти всю нашу партію. А ми маємо возити щодня, кожен наш збір в кінці дня, бо власного заводу з замороження ми, на жаль, не маємо», – зазначає Любов Юр’єва.

Читайте також: Ціни. Скільки коштують у Харкові кавуни, дині, персики та кукурудза