Сьогодні 7 вересня: яке свято та день в історії

7 вересня – День військової розвідки України та День підприємця. 7 вересня 1792 року перша група запорізьких козаків переселилася на Кубань. У 1812-му росіяни програли армії Наполеона Бородінську битву. У 1822-му незалежність проголосила Бразильська імперія. У 1891-му році до Канади прибули перші українці. У 1940-му відбулося перше масоване бомбардування Лондона німецькою авіацією. У 2022-му на Харківщині звільнили села Байрак та Нова Гусарівка під Балаклією.

Свята та пам’ятні дати 7 вересня

7 вересня – День воєнної розвідки України та День підприємця (відзначають у першу неділю вересня).

У світі – День відмови від військової іграшки або Всесвітній день знищення військової іграшки.

Також сьогодні: Міжнародний день чистого повітря для блакитного неба, Всесвітній день поширення інформації про м’язову дистрофію Дюшена, Всесвітній день польової епідеміології, Міжнародний день поліцейського співробітництва, День мережива, День пам’яті Google.

7 вересня в історії

7 вересня 1792 року перша група запорізьких козаків переселилася на Кубань. Цього дня в Тамані висадився загін під командуванням полковника Сави Білого. Докладніше.

7 вересня 1812 року французька армія під командуванням Наполеона розбила росіян у Бородінській битві (у 125 км від Москви). Докладніше.

7 вересня 1822 року  незалежність проголосила Бразильська імперія. Докладніше.

7 вересня 1891 року до Канади прибули два іммігранти з Івано-Франківської області (на той час – Станіславщини) – Іван Пилипів та Василь Єлиняк. Офіційно вони стали першими українцями в Канаді.

“Ми з Небилова перші поїхали до Канади. Це село коло Калуша. Я ходив до школи та навчився читати й писати. Учитель вже в школі го­ворив про Америку і Канаду, а потім чули ми від німців, що мали там своїх кревних. З нашого села працювали люди при сплавах на Лимниці, а тамки говорили про Канаду, бо то був такий час, що люди говорили про цей край. “Маєте адресу свого кревного?” — питаю одного німця. “Маємо”. “Напишіть мені”. — “Добре”. “Гаврей написав мені адресу сина і доньки і я написав лист. На мій лист прийшла відповідь. Відписали мені: “Лишай гори й доли та ходи сюди”. Я відписав: — “Добре, я поїду”, – цитує спогади Івана Пилипова “Історична правда”.

Реалізувати свою ідею Пилипову вдалося не так швидко. Його дружина боялася їхати, особливо – перепливати океан. У родині було троє дітей. Зрештою домовилися, що Іван поїде першим: подивиться, що там відбувається, в Канаді, й потім зможе забрати родину. Гроші на далеку поїздку він здобув, продавши частину худоби. Разом з емігрантом вирушили двоє односельців – також одружених і які також не брали із собою родини. Одного з них дорогою “розвернули” чиновники, яких не влаштували його документи. Тож до Гамбурга прибули вже вдвох – Пилипів і Василь Єлиняк. За спогадами, через океан на кораблі вони пливли 22 дні та наприкінці подорожі річкою дісталися Монреаля.

Надалі українці подорожували Канадою та з’ясували, що там можна “здобути землю задарма”. Місцеві поселенці ділилися своїми історіями, що зводилися до того, що за три-чотири роки життя на “новій землі” можна стати на ноги. Провівши таку розвідку, Пилипів повернувся до України за своєю родиною та сім’єю свого товариша. Удома він став справжньою місцевою пам’яткою. Народ збирався послухати розповіді мандрівника про “чарівні” краї, де багато “нічийної” землі. Багатьом, звичайно, це все здавалося мало не казками. Проте знайшлися люди, які виявили бажання їхати. Пилипів мав домовленості з власником судна в Гамбурзі, що якщо збере певну кількість пасажирів, йому заплатять за кожну родину. Наявність такого договору він не приховував, а дарма. “Канадцем” зацікавилися австрійські правоохоронці, його заарештували та судили, давши невеликий термін – щоб “не підбурював людей”. Попри це, частина українців, які вже зібралися в дорогу, вирушила до Канади. Пилипів згодом також повернувся – разом із родиною, вже після того, як вийшов із в’язниці. Виходячи з його спогадів, про еміграцію він не пошкодував.

“Наш нарід поступив в Канаді, навчився багато. Тай Канада посту­пила. Люди робили волами, потім кіньми, а тепер машинами. Кіньми їхати йде вже за поволи, то люди купують авта. Наші фармарі мають вже авта до виїзду. З Алберти вибрали українці трох послів: двох до Едмонтону, а одного до Оттави. Михайло Лучкович добре говорить. В Манітобі люди вибрали двох послів. Мій син Василь варта того, щоб його вибрали послом; дуже добрий фармар і школи має. Розуміє, що фармарі потребують і знає, як за ними обстати. В старім краю якось не добре; нашому народови ще гірше стало. Люди пишуть тай газети голосять, що там б’ють людий як за панщини. Там хотять, щоб наш чоловік лишився неписьменним, без школи. Мо­лоді, що вродилися вже в Канаді, того не знають; хто приїхав з краю, той памятає, як там було; поляки нами помітували. І чи довго воно ще так буде?” – написав перший представник української діаспори в Канаді.

7 вересня 1940 року нацисти провели перше масоване бомбардування Лондона. Докладніше.

7 вересня 2022 року на Харківщині звільнили села Байрак та Нова Гусарівка під Балаклією. Докладніше.

Церковне свято 7 вересня

7 вересня вшановують пам’ять мученика Созонта. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо ще не почався листопад, то зима буде пізньою й теплою.

Якщо ворони голосно каркають, то погода погіршиться.

Якщо птахи не сідають на землю, то скоро піде дощ.

Дощ, який у цей день почався після обіду, затягнеться надовго.

Що не можна робити 7 вересня

Не можна пускати в ліс дітей.

Не можна вінчатися та хрестити дитину (особливо, якщо в цей день іде дощ).

Не можна підходити близько до водойм.