Відволіктися від «прильотів»: у ботсаду Харкова створили сенсорну зону (відео)
У Харківському ботанічному саду ім. В. Н. Каразіна волонтери разом зі співробітниками створили сенсорну ділянку, де можна пройтися босоніж по різних природних матеріалах. Ольга Трофименко, інженерка ботанічного саду, розповіла МГ «Об’єктив» про виникнення та втілення ідеї.
“Ця ідея виникла після того, як ми пройшли навчання з нашими американськими колегами, де терапевтичне садівництво вже давно використовується. Тоді й з’явилася думка облаштувати в нашому ботанічному саду сенсорну ділянку, де люди могли б трохи розвантажитися після негативних подій. Навіть після зими прийти, відчути себе вільним на природі, походити босоніж і відчути різні природні матеріали”, — розповіла Ольга.
За її словами, ще наприкінці березня почали продумувати концепцію, форму та наповнення ділянки. Основні роботи розпочалися наприкінці червня, коли проєкт було одностайно затверджено.
“У нашому колі ми розмістили каміння та деревні матеріали. Серед деревних – це спили різного діаметра, деревна кора і гілки деревні. З каміння – це галька різної фракції та дрібне каміння, схоже на морський пісок. Також на ділянці розташовані сектори з ялинковими шишками та рулонним газоном, щоб відвідувачі могли босоніж походити по травичці”, — додала Ольга.
Окрім сенсорної доріжки, у ботанічному саду облаштували стежку з тактильними рослинами — від м’якого листя й колосків, схожих на заячі хвостики, до колючих видів, зокрема томатів. Відвідувачі можуть торкатися їх і відчувати особливості. Як зазначила Ольга, основні роботи з облаштування сенсорної ділянки виконали волонтери громадської організації «Новий Акрополь».
“Прийшло дуже багато людей, понад 40 осіб було, і вони з ентузіазмом взялися до роботи. Навіть казали: “Давайте ще щось зробимо”. Допомогли нам і позбирати сміття, і траву позгрібали, навіть троянди пообрізали”, — говорить інженерка.
Волонтерка ГО «Новий Акрополь» Ольга розповіла, що представники організації двічі на рік приходять до ботсаду, щоби допомогти працівникам доглядати територію.
“Сьогодні ми облаштовуємо інтерактивну зону для відвідувачів, щоб люди могли пройтися босоніж природною поверхнею, про яку ми вже забули в місті. Тут і кора, і дрібне каміння, і велике каміння, також ось гілочки”, — додала Ольга.
Ще одна волонтерка Марія наголошує: такі простори містянам необхідні, бо лікарі рекомендують проводити на природі щонайменше 120 хвилин на тиждень.
“Отак розосередивши увагу, споглядати квіти й птахів — це неймовірно заспокоює наш розум. Тому радимо всім: дотик до природи — це те, що радять лікарі. У деяких країнах будують лікарні так, щоб вікна виходили на дерева. Коли ми бачимо горизонт, бачимо зелень, це дуже сприяє здоров’ю. Тому сьогодні ми долучилися до створення ще одного такого куточка в нашому місті”, — пояснила Марія.
Інша учасниця облаштування сенсорної ділянки, Олена, дізналася про подію із соцмережі Instagram і разом із подругою долучилася до заходу.
“Взагалі в мене є дача, і я така прихильниця всього цього, тож із задоволенням долучилась. Дуже хочеться допомогти нашому місту, тому що в такі часи збираємося, надихаємося, підтримуємо один одного, і створюємо нові локації. Ця локація дуже класнюча, можна босоніж походити й відчути себе дитиною. Тому створюємо, а потім самі ж першими будемо пробувати, тож доєднуйтеся до нас”, — закликала волонтерка.
Анастасія, молода мама двох маленьких доньок, також долучилася до заходу, про який дізналася, гортаючи стрічку Instagram.
“Я подумала, що дітям теж може бути цікаво розкладати цю кору, камінці, не тільки на майданчику погуляти, а долучитися до чогось цікавого й незвичного, та побувати в такому гарному місці. Мені найбільше сподобалося розкладати великі камінці”, — розповіла Анастасія.
Також жінка поділилася враженнями від прогулянки тактильною стежкою.
“Ось це тактильна стежка, там, де посаджені різні пряні рослини, трави ароматні. Це задіює не тільки зір, а й можна торкатися рослин, можна вдихати аромати. Це дуже-дуже класно”, — додала Анастасія.
На завершення Ольга Трофименко розповіла про головні цілі цього проєкту.
“По-перше, це про те, щоб залучити людей до ботанічного саду. Щоб вони не просто прийшли й сказали: “Я тут був”, а насолодилися відчуттям природи, щоб торкнулися цього каміння, розвантажилися і відволіклися від “прильотів”. Щоб люди могли походити босоніж, посидіти десь у затінку, прилягти на травичку, взяти з собою якусь книжку або сніданок і їсти сніданок на траві”, — підсумувала інженерка.
