Солоденьке на останок: в онлайн-кінотеатрі Kharkiv MeetDocs почалися покази фільмів «Мої думки тихі», «Забуті» та «Будинок»
У останні дні кінофестивалю організатори відкрили доступ до справжнього арсеналу фільмів Позаконкурсної програми.
Марафон українських, копродуційних та закордонних фільмів у рамках кінофестивалю Kharkiv MeetDocs добігає кінця, але саме наприкінці починається найцікавіше.
По-перше, на останні два дні фестивалю, 30 та 31 жовтня, у Харкові заплановані два майстер-класи від акторки Римми Зюбіної та режисера Ахтема Саїтаблаєва. Детальніше про події тут.
По-друге, 29 жовтня розпочався конкурс короткометражного некомерційного кіно «Бардак». Конкурсні покази вже доступні на сайті-кінотеатрі кінофестивалю, а окрім того, сьогодні, 30 жовтня, у Харкові пройдуть живі позаконкурсні покази короткометражних стрічок. Детальніше тут.
І по-третє, в онлайн-кінотеатрі розпочалися безкоштовні онлайн-покази шести кінострічок Позаконкурсної програми. Глядачам покажуть фільми «Мої думки тихі», «Забуті», «Будинок», «Для Сами», «Городяни» та «Коли осяде пил». Усі фільми можна протягом двох днів дивитися на сайті кінофестивалю: https://meetdocsfestival.com/
«Забуті» — унікальна для кіноіндустрії стрічка режисерки Дар’ї Онищенко, яка розповідає історію саме з окупованої Луганщини. Світова прем’єра фільму відбулася в жовтні 2019 на Міжнародному варшавському кінофестивалі в межах конкурсної програми, де фільм був відзначений Спеціальним призом журі. Це історія кохання тих, хто не забув, ким насправді є. Коли війна знищує все навколо — впізнавані пейзажі, знайомих людей, звичне життя, — залишається стиснути кулаки та не дати зруйнувати себе. Ця боротьба об’єднала вчительку Ніну і сімнадцятирічного Андрія. Пристрасть, що спалахнула між ними, — чи не єдина зброя проти всього божевілля, що відбувається навколо.
«Мої думки тихі» — ігровий повнометражний фільм українського режисера Антоніо Лукича, який вже здобув міжнародні нагороди та прихильність глядачів. Зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті, молодий звукорежисер-фрілансер Вадим отримує шанс почати все спочатку. Він має записати голоси закарпатських тварин, і ця робота може стати його шансом назавжди покинути «незручну Україну» та відправитися в «привабливу Канаду». Однак все виявляється набагато складнішим, коли його головним супутником стає мама Вадима.
«Для Сами» — це інтимна й епічна подорож до жіночого досвіду війни, лист молодої матері до своєї дочки. Фільм розповідає про життя Ваад аль-Катеб через п’ять років після повстання в Алеппо, в Сирії, коли вона закохується, виходить заміж і народжує Саму, в той час, як навколо неї розгортається руйнівний конфлікт. Стрічка здобула 57 світових нагород та була номінована близько 77 разів. Режисерка, продюсер, оператор та головна героїня — Ваад аль-Катиб.
«Гаражане» — фільм режисерки Наталі Ефімкіної. Гаражі — це вираз відступу в приватну сферу, втечі від повсякденності життя. За Полярним колом, в небезпечному районі, де гірничодобувна компанія є єдиним роботодавцем, гараж залишається останнім шансом для самореалізації — і здається таким же різноманітним, як і мрії його власників.
«Коли осяде пил» — фільм нідерландця Джона Аппеля. Аматриче, Чорнобиль, Алеппо — три знакові місця катастрофи у сучасній історії. Аматриче був зруйнований землетрусом 2016 року, Чорнобиль пережив одну з найбільших ядерних катастроф в історії людства, і Алеппо, де з обережністю почалося відновлення, оскільки війна зруйнувала історичний центр.
