• П’ятниця 02.12.2022
  • Харків
  •   -1°С
  • USD 36.57
  • EUR 37.92
  • 🟢

Волонтерами нас назвали люди: військова історія продюсера з Харкова

Інтерв'ю   
Волонтерами нас назвали люди: військова історія продюсера з Харкова

Про лялькові вистави в метро й бомбосховищах, життя під обстрілами на Рогані, несподіване створення БФ “Freedom to Ukraine” та Харків, яким варто пишатися, – у розповіді продюсера та волонтера Романа Панченка.

Історією харків’янина Романа Панченка ми починаємо нову рубрику МГ “Об’єктив” – “Об’єктивні історії”. Її авторкою є наша колега Олена Скалецька.

Олена Скалецька

Далі – пряма мова авторки щодо ідеї та змісту рубрики: “Скільки разів я чула від оточуючих: “Це треба записувати”. Історії наших бійців, лікарів, дітей та їхніх батьків, вивезених з окупації, матерів, які втратили синів на фронті, волонтерів та багатьох інших. Тож вирішила зробити це, не зволікаючи. Світ має знати, хто такі українці. “Об’єктивні історії” – це історії людей, записані за їхніми словами.  Думаю, вони допомагають нам зрозуміти, хто ми.  А це найголовніше!  А ще це слова подяки тим, хто вже не зможе розповісти свою історію, але це зроблять його рідні, близькі, друзі. Це – пам’ять. Доки ми пам’ятаємо, вони живі.  І це можливість допомогти тим, хто потребує і слів підтримки, й донатів, що наближають нашу перемогу.

 Першою “Об’єктивною історією” в нашому циклі стане історія харків’янина – продюсера, волонтера, донора.  Роман Панченко у смокінгу на сцені Харківського державного академічного театру ляльок відкриває церемонію Незалежної театральної премії імені В’ячеслава Панченка, свого батька, видатного театрального адміністратора.  Це моє перше знайомство із Романом.  Потім було безліч вистав, гастролей, концертів Україною та за її межами.  Насичене продюсерське життя людини зі списком проєктів на роки вперед. 24.02.2022 все змінилося”.

 “А ми показували спектаклі під час бомбардувань”

“Почали вже в березні й зараз продовжуємо гастролювати  з театром ляльок, – каже Роман.  Не можу передати емоції людей, які вперше побачили наших  акторів  у метро, ​​бомбосховищах.  Коли я роздивився очі дітей, які живуть під землею, ми зібрали ляльок і почали ставити “Принцеси бувають різні”, “Івасика-Телесика”,”Цяточку”,”Чарівне кільце”. У липні готувалися до Festiwal Korczak, поїхали до Варшави з виставою “Я – норм”.

І зараз задумали інтерактивну виставу для дітей, які постраждали від війни.  Така думка з’явилася, коли ми приїхали з “гуманітаркою” до Малої Рогані, її лише звільнили.  Наші актори в  костюмах з ляльками почали виставу, а в очах дітей було повне нерозуміння того, що відбувається.  Вони щойно вилізли з підвалів, де місяцями ховалися від смерті.  Які принцеси та чудеса?  Ми працюємо з психологами, щоб розробити постановки, в яких діти зможуть обирати героїв та ставати учасниками гри. Проєкт складний, потребує участі психологів, педагогів, акторів, часу, фінансування, але ми переконані у його цінності. Ми ще не знаємо, якими травмами обернеться ця війна для маленьких українців”.

 Моє 24.02.2022

“Прокинулися, як і всі – під канонаду.  Зрозуміли, що війна, але не могли прийняти, що все це сталося.  Не готувалися, холодильник був порожній.  Стояв у черзі по продукти, й думав, що робити.  Дружина з інвалідністю, маленький син, великий собака, літні батьки, їхати нікуди.  Отак ми – батьки, діти, онуки, три покоління – живемо в одній квартирі на Рогані весь цей час.  Метро та бомбосховища поряд немає.  Спускатися в підвали в наших будинках у мирний час було небезпечно – темрява, вогкість.  Думали облаштувати підвал у гаражі, але який там захист, якщо довкола машини, бензин?  Над нами літало все, були прильоти поблизу домів, але все ж таки Рогань практично вціліла в порівнянні, наприклад, із Салтівкою”.

 Виявилося, ми – волонтери

“Волонтерами нас назвали люди, яким стали допомагати.  Як це починається?  Просто тобі дзвонять твої глядачі, колеги, знайомі та питають, де дістати інсулін, як перевезти лежачих родичів, як нагодувати тварин?  І ти це просто робиш.  Коли ти чуєш виття голодних собак на приватному секторі поблизу, ти просто витрачаєш останні гроші, щоб добути корм.

Бездомные собаки едят

Ти не поясниш колишньому домашньому улюбленцю, чому його покинули. Вдень із вогнем шукали заспокійливі засоби для тварин. Уявіть стан самотніх собак і кішок при обстрілах, коли їм нема в кого знайти захист.  Нині величезна проблема – стерилізація кішок.  Потрібні препарати та гроші.  Як і раніше, дуже потрібен корм.  Магазини відкрилися та його продають, але його треба багато й тих грошей, що до нашого благодійного фонду “Freedom to Ukraine” перераховують люди, не вистачає.

Люди, які поїхали, залишили вихованців на сусідів, а ті просто в розпачі – стільки тварин, а чим годувати?  Дзвонять нам. Розвезти їжу тваринам теж треба на чомусь. Ремонти машини, паливо – це великі витрати.  Наразі збираємо речі для мешканців звільнених сіл та міст Харківської області – теплий одяг великих розмірів – і для наших бійців, і для цивільних.  Зима – ще одне випробування.  В області інфраструктура зруйнована, людям нема, де жити.  А місті відключення світла – і теж не зрозуміло, чи будемо ми з теплом у майбутні холоди”.

Працездатні люди на межі виживання в Харкові та області

“Роботи в Харкові практично немає.  Дитсадки, школи закриті.  На кого лишити дітей? Навіть, якщо жінка знайде роботу?  Хоча із цим дуже складно.  У магазинах все є, але ціни підскочили у 2-3 рази.  Тепер найзахищеніші у нас пенсіонери, інваліди.  Вони отримують допомогу та можуть розраховувати на гуманітарну допомогу, на відміну від молодих, здорових громадян.  Ти залишився у рідному місті, переселенські гроші ти не отримуєш,  як і гуманітарну допомогу, бо не підпадаєш під вимоги. Підприємство закрите, й роботи немає. На скільки вистачить допомоги з безробіття, якщо її дають?  Це все – питання харків’ян, з якими вони звертаються до нашого фонду “Freedom to Ukraine”.

А ще сподіваємося роздобути мобільний автомобіль для крові.  Донорство – ще один наш проєкт.

Сдача крови

Крові катастрофічно не вистачає, і люди готові бути донорами.  Але їх треба привезти до Центру крові.  З області взагалі нема чим дістатися, а там багато охочих здати кров”.

 Війна повернула мені віру до людей

“Я знову повірив у людей. Це моє найбільше відкриття.  Хтось пішов воювати, хтось волонтерить.

Коли тебе просять допомогти, ти просто їдеш та робиш.  І довкола збираються такі ж люди, об’єднуються – і ось уже ми волонтери, і ось наш БФ “Freedom to Ukraine”.  Я -харків’янин. Харків у цій війні показав, який він насправді, і я цим пишаюся. І продовжую працювати.

Інформація про БФ “Freedom to Ukraine” для охочих надати допомогу – тут”.

Автор: Олена Скалецька

  • Категорії: Суспільство, Харків; Теги: , , , ;

  • Щоб дізнаватися про найважливіше, актуальне, цікаве у Харкові, Україні та світі:
  • підписуйтесь на нас у Telegram та обговорюйте новини в нашому чаті,
  • приєднуйтесь до нас у соцмережах: Facebook , Instagram , а також Google Новини,
  • дивіться у Youtube, TikTok, пишіть або надсилайте новини до нашого боту.
  • Ви читали новину: «Волонтерами нас назвали люди: військова історія продюсера з Харкова»; з категорії Інтерв'ю на сайті Медіа-групи «Об'єктив»

    • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
    • • Скористайтеся пошуком на сайті Об'єктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
    • • Підписуйтесь на соціальні мережі Об'єктив.TV, щоб дізнатися про ключові події у вашій країні та місті;
    • • Дата публікації матеріалу: 16 Листопада 2022 в 10:51;
    • Кореспондент Олена Скалецька у цій статті розкриває тему новин про те, що "Про лялькові вистави в метро й бомбосховищах, життя під обстрілами на Рогані, несподіване створення БФ “Freedom to Ukraine” та Харків, яким варто пишатися, – у розповіді продюсера та волонтера Романа Панченка".