ХАЦ заблукав у чотирьох соснах? Деталі про дорогі “пінії” в Харкові

Сосни, які висадили в центрі Харкова, від початку не мали бути італійськими пініями. Як сформувалася ціна на рослини та в чому помилилися антикорупціонери, розповіли директори компаній – учасниць тендеру “Харківзеленбуду” – “Кузнецов ландшафтна студія” (KLS) та ТОВ “Голландські троянди”.

Знаменитими чотири сосни, які висадили під “Градусником” наприкінці минулого року зробив Харківський антикорупційний центр. Автори матеріалу на сайті ХАЦ звинуватили  СКП “Харківзеленбуд” у значній переплаті при закупівлі рослин.

За висновками розслідувачів,  Харківська міська рада придбала дуже дорогі дерева: три сосни “Пінія” за 973 тис. грн кожна, та ще одну таку ж сосну за 876,5 тис. грн. Ці дерева придбали у ТОВ “Кузнецов ландшафтна студія” (KLS). ХАЦ тоді заявив, що за кожну сосну могли переплатити більш ніж у 2,5-5 разів. Основний закид полягав у тому, навіщо місто купує такі дорогі італійські пінії, якщо їх можна придбати набагато дешевше. Як доказ були наведені фото схожих сосен з цінниками, розміщеними на сайті самої ж ландшафтної студії.

Але чомусь, говорить директор з розвитку компанії “KLS” Станіслав Кузнецов, розслідувачі порівняли дерева віком 10-15 років на сайті з 40-річними соснами на “Градуснику”, що абсолютно некоректно.

За його словами, насправді в розслідуванні з самого початку все пішло не так, а претензії антикорупціонерів не мають під собою чітких фактичних підстав та переконливого документального підтвердження.

“Мова взагалі не йде про італійську пінію. У тендерній документації чітко написано – “сосна звичайна Пінія”. Це зовсім різні дерева. В цьому випадку мається на увазі звичайна сосна, підстрижена у формі пінії. Це її номенклатурна назва. Справжня пінія не приживеться в нашому кліматі, тому ми купили звичайні сосни, сформовані зовні як пінії. Але ХАЦ подав їх у своєму матеріалі як оригінальні італійські, за які ще й нібито було переплачено”, – відзначив Кузнецов.

Показово, що як експертну оцінку ХАЦ використав допис харківського біолога Юрія Бенгуса з його особистої сторінки у фейсбуці. Але замість того, щоб підтвердити звинувачення у закупівлі саме італійських  піній, він прямо написав, що це звичайні сосни, сформовані під пінію за допомогою стрижки. Тобто – це саме такі сосни, які замовляв СКП “Харківзеленбуд”, за словами Кузнецова.

Коментуючи той допис, Бегнус підтвердив: коли побачив дерева на власні очі, з першого погляду зрозумів, що це не пінії.

“Я подумав, що це звичайна сосна і, ймовірно,  кримська. У цих дерев справді тільки форма стрижки пінії. Якщо давати фахову оцінку, то загалом дерева виглядають оригінально в цьому місці. Я фанат сосен, тому мені сподобалося”, – зазначив біолог.

За словами Станіслава Кузнецова, сосни брали в німецькому розпліднику, який спеціально для Харкова продав їх зі знижкою. До ціни входили транспортування, посадка, система фіксації рослин, а також ПДВ. Тобто 20% з кожних 973 тис. грн пішли у вигляді податку до міського бюджету.

“Чому брали німецькі дерева? Бо проєкт мав досить складні умови посадки: земельна ділянка знаходиться над метрополітеном, маленький об’єм ґрунту для коріння. Тому були потрібні підготовлені рослини, вирощені з шестиразовою пересадкою. Ці сосни готують 20-30 років, щоб сформувати у них міцну кореневу систему. Аналогічних українських дерев просто немає. Потрібні були сосни, які мають присадкувату форму і виглядають досить віковими. Це єдиний варіант посадкового матеріалу, який підходив за якістю та розмірами. Непідготовлені сосни з високою ймовірністю просто б загинули з часом”, – пояснив спеціаліст.

Станіслав Кузнецов підкреслив, що порівняльні ціни, які навів ХАЦ,  некоректні. На сайті компанії “KLS” представлені дерева різні за віком, розмірами та іншими характеристиками, і їх не можна порівнювати “на око” з іншими рослинами. Сосни, які купували для острівця біля “Градусника”, мають великий розмір, пристойний вік, високу кратність пересаджування, тому й коштують дорожче.  Важливе уточнення: різниця у вартості між учасниками тендера склала не 2,4 млн грн, як написав ХАЦ, а 1,3 млн. І це на загальній сумі тендера, а не на окремих позиціях, що дорівнює 13% від загальної суми з ПДВ.

Директор з розвитку компанії “KLS” відзначив, що така сама ситуація – з цінами на австрійські чорні сосни, які теж згадані в матеріалі ХАЦ як нібито завищені. Насправді в них теж включені аналогічні витрати на транспортування, посадку, фіксацію рослин. Тому економічно вартість цих сосен також цілком обґрунтована, говорить Кузнецов.

Слова представника KLS підтвердив і гендиректор компанії ТОВ “Голландські троянди” Андрій Погрібний. Фірма брала участь у тому самому “хвойному” тендері. Та навіть перемогла в ньому,  але згодом сама відмовилася від перемоги (а не отримала відхилення своєї пропозиції, як написав ХАЦ). За словами Погрібного, одразу всі деталі тендеру не були відомі, тому ТОВ орієнтувалося на українську продукцію та запропонувало 400 тис. грн з ПДВ за три сосни та 150 тис. грн з ПДВ – ще за одну. Але коли після перемоги з’ясувалися всі нюанси та побажання замовника, виконати тендер за такими цінами було просто нереально.

“Я  зрозумів, що треба буде везти сосни з Німеччини, бо таких в Україні не знайти, тому ми й відмовилися. Ціна, запропонована KLS, була цілком обґрунтованою та відповідала повністю витратам, які треба понести, щоб привезти дерева з Німеччини. За нашими розрахунками, одну сосну, зважаючи на розміри, треба було везти в Харків на одній машині. Це коштує 3-3,5 тис. євро. Потім розмитнення, ПДВ, розвантаження-завантаження, залучення людей, техніки для посадки, фіксація рослин. Це все витрати, тому ціна наших опонентів, вважаю, була адекватною. А розмови, що на цих деревах йде якийсь розпил… Я знаю всі процеси зсередини, тому розумію, що тут неможливо щось таке провернути, щоб заробити якісь нереальні кошти, бо процес ціноутворення цілком усім зрозумілий”, – підкреслив Андрій Погрібний.

У сухому залишку цієї історії маємо оригінальну локацію в середмісті. З часом, зазначає Станіслав Кузнецов, харків’яни побачать, наскільки це було виправдано.

“Цей проєкт не про Італію, він просто добре вписується у це місце. В цій частині Харкова неможливі інші варіанти посадки дерев, тому проєкт і вийшов таким. Хвойні потрібні в центрі міста, але вони не можуть вирости за рік. Тому цей проєкт і був реалізований у такому вигляді, і тепер маємо ще одну прикметну локацію. Як показує практика, все, що робиться заради благоустрою, озеленення міста, пізніше повністю себе виправдовує, яка б критика не лунала”, – наголосив спеціаліст.