• Вт 19.03.2024
  • Харьков  +5°С
  • USD 38.97
  • EUR 42.45

Академік розповів про природні ресурси Харківщини

Интервью   
Академік розповів про природні ресурси Харківщини

Харківщина є найбільшим газовидобувним регоіном в Україні. В нашій області є Шебелинське, Медведівське, Хрестищинське, Меліховське, Юліївське газоконденсатні родовища. На Харківщині є найбільші в Україні родовища поліметалів, бурого вугілля, які нажаль не розробляються. Будівельні матеріали – пісок, глину, крейду, вапняк видобувають на горі Крем’янець у місті Ізюм, у кар’єрі «Балцем» з відслоненнями крейди і кайнозою у Балаклійському районі, у Протопівській балці в селі Кам’янка Ізюмського району, в урочищі Козача гора з кайнозойськими відслоненнями у Балаклійському району та іншіх місцях.  Академік Суярко Василь Григорович розповів про природні ресурси Харківщини. 

Довідка. Суярко Василь Григорович — український геолог, доктор геолого-мінералогічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України та Української нафтогазової академії. Член Донецького відділення Наукового товариства Шевченка. Лауреат премії імені В.Н. Каразіна.

— Василь Григорович розкажіть, будь-ласка, про історію досліджень корисних копалин Харківщини.

— Якщо розповідати про історію досліджень корисних копалин Харківщини, то можна написати не один десяток томів, адже дослідження почалися з середини 19 сторіччя і тривають  досі.

— До яких часів належать перші геологічні відкриття? Чи відомо хто був ініціатором геологічних розвідок та чи є інформація про самих дослідників?

— Систематичне науково-обгрунтоване дослідження мінеральних ресурсів Харківщини почалося у середині 19 сторіччя після відкриття кафедри мінералогії й геогнозії у Харківському імператорському університеті (нині ХНУ імені В.Н. Каразіна). Перші дослідження мінеральних ресурсів Харківщини грунтуються на дослідженнях петрографії та мінералогії, які були ініційовані таким відомими вченими як Н. Д. Борисяк, В. О. Леваковський та А. В. Гуров. З результатами цих робіт можна ознайомитися у книзі А.В. Гурова «Геологические исследования в южной части Харьковской губернии и прилежащих местностях» (1869 р.).

— А в якому році було відкрите перше родовище вуглеводнів?

— Газовидобувні роботи почалися з 1930-х років. Найбільшим відкриттям стало Шебеленське газоконденсатне родовище, яке було введено в експлуатацію у 1950 році. Першовідкривачами була група харківських геологів на чолі з доктором геолого-мінералогічних наук Миколою Балуховським.

— Які геологічні умови призвели до формування, зокрема родовищ нафтиі газу?

— Родовище – це скупчення мінеральної сировини, яке утворилося внаслідок геологічних процесів. Є родовища осадові, магматичні, гідротермальні, тощо. Родовища нафтиі газу формуються за рахунок накопичення вуглеводнів у порожнинах гідрських порід – пастках. Вік родовища корисних копалин вказують за віком продуктивних горизонтів. Витриманий по площі пласт-колектор чи група пластів-колекторів є єдиною гідродинамічною системою, що містить пластову воду (розсоли) та вуглеводні у вільній фазі. Наприклад, продуктивні горизонти колись гігантського Шебелинського газоконденсатного родовища приурочені до відкладів середнього та нижнього карбону — це приблизно 300 мільйонів років тому. Проте, вік вуглеводнів є значно меншим, бо вони накопичувалися у пізніше створених порожнинах цих порід.

— Як розвивалися дослідження та видобування за радянських часів?

— Дуже швидко, наполегливо та успішно. В цей період на геологічні дослідження  виділялися величезні бюджетні кошти. Було виконано геологічну зйомку всієї території України. Проведено пошук та розвідку різних корисних копалин,  виділені перспективні ділянки для подальшої розвідки.

— Хто був ініціатором цих робот та їх виконавцями?

— Роботи ці виконувалися геологічними партіями та науково-дослідними інститутами. Серед них, наприклад у Харкові з 1959 р. існує Український науково-дослідний інститут природних газів (НАК «Нафтогаз України»).

— Які ще корисні копалини було знайдено?

— В цей період було знайдено найрізноманітніші родовища корисних копалин: нафти, бурого вугілля, кам’яної солі, фосфоритів, вогнетривких глин, піску, крейди.

— До якого геологічного часу належить утворення цих родовищ? Що було причиною їх створення?

— І причини утворення і вік родовищ є різним. Вік їх сотень і десятків млн. років до 1-2 мільйонів. І всі вони мають особливий генезис.

— Які об’єми видобування нафти та газу були наприкінці 80-х років?

— Для кожного родовища характерними є 4 стадії існування. Перша стадія – різке зростання видобутку за рахунок значного збільшення обсягів глибокого геологорозвідувального буріння. Друга стадія – досягнення максимального видобутку в період відносної його стабілізації, коли річні об’єми відрізняються в межах ± 5%. Третя стадія – період різкого падіння видобутку із-за завершення розбурювання експлуатаційними свердловинами основних родовищ відповідно до проектів їх розробки, виснаження запасів на 60–80% і відсутності нових аналогічних родовищ, які могли б компенсувати падіння видобутку на основних старих родовищах. Четверта – завершальна – стадія характеризується подальшим падінням видобутку нафти внаслідок виснаження запасів і відсутності нових родовищ. І от власне 80-ті роки характеризуються третьою стадією внаслідок якої суттєво зменшився видобуток нафти і газу. Надам трохи статистики.  За 1971–1975 рр. видобуто 61,4 млн. т, а запаси прирощені на 53,5 млн. т, за 1976–1980 рр. – видобуто 57,2 і прирощено 20,5 млн. т нафти. У 1981–1985 рр., було прирощено 44,6 млн. т нафти, а видобуто 25,7 млн. т, тобто приріст запасів в 1,88 раза перевищив об’єм її видобутку.

— Які родовища корисних копалин було відкрито за часів незалежності України на Харківщині?

— Це родовища підземних вод,  газові та нафтові родовища і будівельні матеріали. Спрогнозовано перспективні площі для видобування газу щільних колекторів («сланцевого газу»).

— Як видобуті матеріали були використані у промисловості?

— В першу чергу це газ, нафта, підземні води, будівельні матеріали.

— Який об’єм видобутку цих корисних копалин, нафти та газу були в останні роки?

— Ця інформація є у вільному доступі та розміщується на офіційних сайтах Укргазвидобування, а також на інтернет-ресурсі Геоінформ.

— Які, на вашу думку, перспективні напрямки для нових розробок корисних копалин на Харківщині, що можуть мати місце у майбутньому?

— Перспективними є напрямки розвідки родовищ вуглеводнів, поліметалів та бурого вугілля в межах південно-східної частини Харківської області.

— Розкажіть, будь ласка, про ваш особистий досвід геолога.

— Я народився у сім’ї геологів, тому геологію «всмоктав з молоком матері». На шкільних канікулах працював робочим у польових партіях. Тому питання «Ким бути?» переді мною не стояло. Я знав, що буду геологом. Після закінчення у 1973 році Ростовського державного університету 4 року працював в Артемівській геолого-розвідувальній експедиції. Після аспірантури та захисту кандидатської дисертації працював в Інституті мінеральних ресурсів Міністерства геології УРСР, Донецькому технічному університеті, Інституті геохімії, мінералогії та рудоутверення НАН України, УкрНДІгазі. І вже майже 10 років працюю у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна. За плечима польові експедиції, виробничий досвід, наукові дослідження. Свій досвід я передаю молодому поколінню науковців, багато років готуючи кандидатів та докторів наук.

— Чим для вас є робота з надрами?

— Робота з надрами для мене є захопленням. Це постійна наукова творчість. Бо будь-який змістовний результат є оригінальним і розкриває нові наукові перспективи пошуку родовищ, які так необхідні Україні.

Автор: Ігор Нещерет
Популярно

Вы читали новость: «Академік розповів про природні ресурси Харківщини»; из категории Интервью на сайте Медиа-группы «Объектив»

  • • Больше свежих новостей из Харькова, Украины и мира на похожие темы у нас на сайте:
  • • Воспользуйтесь поиском на сайте Объектив.TV и обязательно находите новости согласно вашим предпочтениям;
  • • Подписывайтесь на социальные сети Объектив.TV, чтобы узнавать о ключевых событиях в Украине и вашем городе;
  • • Дата публикации материала: 29 октября 2019 в 09:09;
  • Корреспондент Ігор Нещерет в данной статье раскрывает новостную тему о том, что "Василь Григорович Суярко про родовища у нашій області.".