Діти на Харківщині працюють на ЗСУ: роблять корисні речі для фронту (сюжет)

Діти з Безлюдівки власними силами допомагають українській армії: разом із батьками волонтерять у вільний час.

Під силу юним волонтерам – і плести маскувальні сітки, і виготовляти окопні свічки. Але головне, що можуть зробити діти для військових – це, звичайно, не виготовити велику кількість необхідних речей чи передати їжу. Тут регулярно виробляють амулети, малюнки, де зображають довгоочікуване мирне життя, щоб бійцям на передовій стало трохи тепліше. Подробиці – у сюжеті МГ “Об’єктив”.

Знайомтеся, це Марія. У свої 9 років вона вже знається на недитячих речах – таких, як окопні свічки, якими користуються українські військові. І охоче ділиться деталями цієї технології.

Марія, школярка

– Ми беремо картон, обрізаємо його, а потім скручуємо та кладемо в таку баночку.
– А за день скільки можеш зробити?
– Не знаю, багато.

Вперше дитячу майстерню в Безлюдівці школярка відвідала разом із батьком. Він показав доньці процес плетіння маскувальних сіток. Тоді учениця 4 класу виявила бажання волонтерити.

Марія, школярка

– Я хочу допомагати військовим.
– А коли ти це вирішила?
– Ну, як мій попа сказав, тоді й захотіла.

Як і Марія, наслідує своїх батьків Ілля. Його тато – волонтер. І допоки він допомагає українським бійцям, син теж займається волонтерськими справами.

Ілля, школяр

– Просто стало цікаво допомогти.
– Як часто тут з’являєшся?
– Приблизно раз на тиждень. Свічки здебільшого. Віск плавимо.

У Безлюдівці багато дітей, у тому числі переселенців. Щоб знайти їм заняття, батьки вирішили організувати подібні заходи – так би мовити, поєднати цікаве з корисним. І щоб заохотити дітлахів – пригощають їх ласощами. А почалося все з того, що люди отримували гуманітарну допомогу з Харкова. І через деякий час вирішили продовжити цей ланцюжок добра – не лише приймати, а й надавати допомогу іншим.

Лариса Величко, волонтерка БФ “Деполь Україна”

Там велика кількість малечі. Тільки минулого тижня дві жінки з багатодітних сімей народили немовлят. Наприклад, в одному місці ми даємо на 350 дітей віком від 3 до 16 та близько 100 малюків, тобто немовлят. Війна триває досить довго, усі вже вморилися від неї, що стосується дітей – вони передусім. Тому намагаємося їх, як то кажуть, балувати.

У свою чергу, деякі жителі Безлюдівки також не сидять без діла – волонтерять. А діти допомагають їм у креативі. Наприклад, так виглядає ящик з-під боєприпасів. Саме в них бійцям на передову передають речі та їжу. А прикрасами займаються діти.

Анастасія, школярка

Тут листя було трохи темне, а я його зробила світлішим. Я тут листя малювала, а ще листя соняшнику.

Поліна, студентка

Хто що може – той і робить. Хто вміє малювати, той малює. Хто вміє щось робити своїми руками, той робить своїми руками. Вони теж усі розуміють, хочуть скоріше перемоги нашої, чекають.

Але головне, що можуть зробити діти для військових, – це, звичайно, не виготовити велику кількість необхідних речей чи передати їжу, кажуть місцеві. Найкраще діти здатні підтримати українських захисників. Тут регулярно виробляють амулети, малюнки, де зображають довгоочікуване мирне життя. І багато іншого.

Це діти розмалювали гільзи, написали такі записочки із побажаннями для військових. Ось Гліб написав: дякую, нехай вас бог береже. Ось ще написав: привіт, бажаю здоров’я, мирного неба.

Так добровільна дитяча праця робить свій внесок у загальний волонтерський рух у Харківській області. І якими б міцними та серйозними не були бійці, перебуваючи на передовій, вони чекають на чергову порцію позитивних емоцій від “квітів життя”, заради яких кожен з них цілодобово, в нестерпних умовах війни захищає свою Батьківщину.

Владислав, школяр

Я роблю оберіг для військових солдатів. Думаю, підтримує. Трохи настрій піднімає – що в них вірять.

Наразі одне з ключових питань волонтерів у Харківській області – допомогти перезимувати як військовим, так і цивільним. Є великий попит на теплі речі та засоби обігріву.

Ганна Скорик, завідувачка філії БФ “Деполь Україна” в Харкові

Дати людям обігрівач, а немає електрики – буде проблема. Наприклад, ми були в Циркунах, люди мають газ, але люди не мають взагалі електрики. Видаємо теплі ковдри, подушки, постільні речі, обігрівачі. Також у ці регіони деокуповані ми почали заїжджати. Там, де люди не мають світла, ми хочемо надати кілька генераторів. Пічки, буржуйки, дрова.

Проте залишаються потреби й у їжі. Насамперед, кажуть волонтери, це стосується деокупованих територій. Існує багато населених пунктів, де люди не можуть придбати продукти, навіть якщо вони мають кошти – через зруйновану інфраструктуру.