Сьогодні 18 грудня: яке свято та день в історії

18 грудня за церковним календарем – пам’ять преподобних Сави Освяченого, Киріона та Захарії. У світі – Міжнародний день мігрантів. А ще цього дня було затверджено “план Барбаросса”.

Свята та пам’ятні дати 18 грудня

Державні свята та пам’ятні дати України цього дня не відзначають.

Під егідою ООН відбувається Міжнародний день мігрантів.

18 грудня в історії

18 грудня 1940 року було затверджено директиву № 21, відому всім за кодовою назвою плану нападу на СРСР – “план Барбаросса”. Свою назву він отримав від прізвиська імператора Священної Римської імперії Фрідріха I Барбаросси. Розробляли таємний документ півроку. “План Барбаросса” був оптимістично розрахований на швидкий та повний розгром радянської Червоної армії та захоплення території СРСР аж до лінії Волга – Архангельськ. Цілі своїм військовим сформулював сам Гітлер 22 липня 1940 року. Так, розгром СРСР передбачав подальше визнання Великобританією гегемонії Третього Рейху в Європі. Територію СРСР фюрер хотів “розчленувати”, зокрема створивши Рейхкомісаріат Україна, федерацію Прибалтійських держав, Білорусь. А територію Фінляндії розширити до Білого моря. Надалі апетит Гітлера ще зріс, і він вирішив, що “відкусити” частину території недостатньо – треба знищити СРСР цілком, одним стрімким ударом. Німецькі полководці планували задовольнити побажання свого фюрера за рахунок глибокого та швидкого висування танкових клинів. Першим завданням було відкинути радянські війська настільки далеко, щоб вони не мали змоги здійснювати нальоти на територію Німеччини. Далі – відтіснити супротивника до тієї самої лінії А – А (Волга – Архангельськ). Азіатський залишок території СРСР розраховували паралізувати за допомогою авіації. Проте цей амбітний план радикально розійшовся з реальністю. 

18 грудня 1991 року – незалежність України визнала Вірменія.

Церковне свято 18 грудня

18 грудня християни вшановують пам’ять преподобних Сави Освяченого, Киріона, ченця, та сина його Захарії, єгиптян.

Преподобний Сава Освячений жив у V столітті в Каппадокії. Його батько був воєначальником. Відправляючись на службу в Олександрію, батько залишив хлопця на виховання своєму братові. На восьмому році життя хлопець вступив до монастиря святої Флавіани. І як батьки не вмовляли Саву повернутися у світ та одружитися, він відмовлявся. У 17 років Сава прийняв чернечий постриг. Був послушником у різних монастирях до 30 років, мав дар чудотворення. Після 30 років зачинився в печері й лише в суботу залишав затвор і приходив до обителі, де брав участь у богослужінні та їв. Через деякий час преподобному дозволили зовсім не залишати затвора, і святий Сава трудився в печері протягом п’яти років. Із часом Сава покинув обитель й оселився в окремій біля обителі преподобного Герасима Йорданського. Так з’явилася Велика Лавра. За вказівкою з небес ченці влаштували в печері церкву. За своє життя преподобний Сава заснував ще кілька обителей. Також він відомий тим, що написав перший статут церковних служб – Єрусалимський, прийнятий усіма Палестинськими монастирями. Святий помер у 532 році.

Преподобний Каріон, залишивши дружину й двох дітей, оселився в одному з єгипетських скитів у IV столітті. Коли в Єгипті настав голод, дружина Каріона принесла дітей до скиту. Святий узяв собі сина, а дочку віддав матері. Тож син Каріона Захарія виховувався в скиту з дитинства, й усі знали, що він син Каріона. Проте коли юнак виріс, монастирська братія почала нарікати на ці родові зв’язки. Тоді батько та син пішли до Фіваїди, але й там їх переслідувало невдоволення ченців. Тоді святий Захарія пішов до отруйного озера, поринув до ніздрів у воду і пробув у ній годину. Обличчя і тіло його вкрилися струпами, немов у прокаженого, і навіть батько ледве впізнав його. Але коли преподобний Захарія причащався, правду про нього було відкрито святому пресвітерові Ісидору, і він сказав: “Чадо, минулої неділі ти причащався, як людина, а нині як ангел”. Після смерті Каріона Захарія став подвизатися разом із преподобним Мойсеєм Муріном, який заявив, що бачив, як на Захарію зійшов Святий Дух. Помер Захарія наприкінці IV століття і був похований у скиті.

Народні прикмети

Білки ходять землею – до відлиги, а якщо не спускаються з дерев, то буде морозна погода.

Вікна вкрилися льодом – до погіршення погоди.

Що не можна робити 18 грудня

Не слід починати жодних важливих справ та ходити в гості.

Не можна конфліктувати, лаятися та сперечатися з близькими.

Вагітним у цей день не можна мити голову, інакше дитина матиме проблеми з мовленням.