Скандал у Харківській ОВА – хто розкрадав гуманітарку на початку вторгнення?

“Я прокинулася від вибухів і одразу побігла на роботу, о сьомій ранку вже була на роботі”. Так згадує перші дні повномасштабного вторгнення росіян керівниця апарату Харківської ОВА Вікторія Белявцева, пишуть “Коментарі”.

У повному хаосі, під обстрілами на місцях тоді залишилися не всі. Почалася зовсім інша робота, адміністрація мала забезпечити людей продуктами та всім необхідним. Все це відбувалося в умовах, коли місто опинилося посеред лінії фронту, а ворог вже підступах до ключових адмінбудівель.

Тепер в тому, що вона нібито причетна до привласнення 15 мільйонів гривень ще у березні 2022 року, Белявцеву підозрюють детективи НАБУ. Це – вартість більше двох сотень тон гумвантажу курятини, який відправляли на Харківщину.

Белявцева підтверджує: на початку березня договір з “Укрзалізницею” та директором приватного підприємства на постачання м’яса для роздачі людям дійсно уклала саме вона. І не тільки м’яса, а й сотень тон інших продуктів від багатьох постачальників. На той момент через удар по будівлі ОВА спеціального ключа з підписом не лишилося у жодного уповноваженого працівника адміністрації, крім неї.

“Коли першого числа ракета поцілила в будівлю адміністрації, ми дивом не загинули. Ми буквально нараду перенесли на 15 хвилин, ракету цю я зустріла на перехресті Ярослава Мудрого і Мироносицької, на машині під’їжджала до адміністрації. У мене єдиної з тих, хто мав право підпису, зберігся ключ. Це флешка, якою ми підписуємо документи. Ніхто із заступників ніколи не носив її з собою. А у мене вона була в сумці, я не залишила її на роботі, і вона врятувалася так від ракетного удару”.

Запровадити рух гуманітарної допомоги по областях саме через платформу Укрзалізниці вирішили Офіс Президента та Кабмін. Таке рішення ухвалили на початку березня 2022 року. Окремо профільне міністерство визначило підприємства, в яких можна було купувати продукти, та за рахунок бюджету нагодувати людей в постраждалих районах. Кожна з обласних адміністрацій могла долучитися, але для цього потрібен був той самий апаратний ключ-флешка. Виявилося, що більше вцілілих ключів на всю ОВА не залишилося – так Вікторія Белявцева долучилися до забезпечення області продуктами. Але фактично Обласний гуманітарний штаб на Харківщині, який створили за вказівкою Офісу Президента, очолила заступниця голови ХОВА Олега Синєгубова  Віта Ковальська. Її він привіз з собою з Полтави та поставив на посаду заступника буквально за пару тижнів до вторгнення. Також до цього Гуманітарного штабу входили керівники силового блоку регіону, народні депутати та голови деяких райадміністрацій – всі, хто залишився на місцях, вижив та не втік.

“Після удару по адміністрації ми переїхали до будівлі Держпрому, і звідти, з того цокольного поверху, я практично не виходила багато тижнів. Все, що ми робили в перші місяці війни, не входило до жодних наших посадових обов’язків, ми ніколи цим не займалися, ніколи такого не робили. Діяти доводилося спонтанно. Я дійсно замовляла ці продукти, бо мала право підпису – це були цілі ешелони круп, консер, сухого молока та багато чого іншого. Але впевнитися в тому, що все насправді прийшло, можна було в єдиний спосіб – приїхати на станцію. Справами на місці займалися інші люди з команди губернатора”, – згадує Белявцева.

На сайті ХОВА регулярно з’являлися повідомлення про роботу цього штабу. Скільки борошна, сиру, молока та інших продуктів виділялося для потреб громад, звітувала саме заступниця голови адміністрації Ковальська. Саме вона докладно розповідала, іноді навіть на фоні вантажних вагонів, – куди й скільки продуктів поїде цього разу.

Ані до прийому, ані до розподілу цих гуманітарних вантажів, Белявцева жодного стосунку не мала, говорить її адвокат Євген Ріяко.

“Голова ОВА сам ухвалив рішення, окремим розпорядженням надав повноваження Белявцевій  підписувати документи. Хочу підкреслити – лише оформлювати документи. Не було повноважень щодо приймання товару. Юридично це нонсенс, але тоді, на початку війни, все було по-іншому. Тоді були певні люди, які безпосередньо приймали товар. І лише одна людина, яка цей товар в очі не бачила, ставила електронний підпис і завантажувала в систему”, – каже адвокат.

З усіх сотень вагонів з продуктами, які ОВА замовляла у виробників, правоохоронців чомусь зацікавила лише одна партія курятини. Розбираються вже близько року, та насправді жодного розкрадання чи привласнення і не було – кому б його не закидали, – каже адвокат Белявцевої.

“Уся курятина була роздана людям. Виникли питання саме до того, чи своєчасно 235 тонн товару було доставлено до Харкова. Слідство намагається довести, що до системи була завантажена інформація про отримання цієї партії курятини, вона була вже оплачена, але сам товар ще фактично не прибув до міста. Потім у ХОВА розібралися та знайшли цю партію, яка зберігалася на складі, і її врешті таки роздали. Та навіть і цим питанням Белявцева ніколи не займалася”, – повідомив Євген Ріяко.

Це саме той період, коли гуманітаркою зацікавилися правоохоронці. І тоді ж, згадує Вікторія Белявцева, їй пропонували підписати документи на м’ясо “заднім числом”.

Читайте також: Керівницю апарату ХОВА, яку підозрює НАБУ, звільнили

“Мені нічого було невідомо про можливі маніпуляції з цими вантажами, я не продавала продукти, не займалася їхнім розміщенням на складах або транспортировкою до громад. Я їх лише замовляла – цілодобово працювала, сидячи в напів-підвальному приміщенні. Тому, звісно, я категорично відмовилася це робити”, – каже Белявцева.

Ймовірніше за все, після цієї відмови вона і перетворилася на так звану “слабку ланку”. Тепер змушена захищатися та звертатися до юристів.

“У нас є докази того, що одна команда – приймала і роздавала гуманітарні вантажі, а друга дистанційно підписувала документи, не знаючи насправді реально, скільки прийшло. Тут  була унікальна ситуація – ключ лише в неї, вона фізично не могла встигати робити обидві справи, довелося довіряти колегам”, – розповідає адвокат Ріяко.

Рішення щодо запобіжного заходу для чиновниці суд буде ухвалювати в середу. Вікторія Белявцева заявляє, що готова боротися за своє ім’я. Адже весь цей час працювала та робила всю роботу, яку їй доручало керівництво, не покинула посаду та до останнього боролася і продовжує боротися за своє рідне місто. Тим часом на її посаду, каже Белявцева, вже давно знайшли нову людину з Полтави.