“Хартія” та 92 ОШБр звільнили “Берлін”: огляд фронту (відео)

“Берлін” під Липцями – росіян вигнали із 200 га лісу. Заздрість бєлгородських перекупів чи тверезий розрахунок: чому РФ маніакально б’є по “Барабашово”. Як у Харкові навчаються десятки тисяч дітей. Акцент на фронті змістився з Куп’янська на Борову: чи радикально? Про головні події війни у ​​Харківській області за тиждень – в огляді МГ “Об’єктив”.

Коротко про ситуацію на фронті

Протягом тижня кількість боїв на фронті на Харківщині зростала. За добу сьомого травня, за даними Генштабу ЗСУ, їх було вже 20. При цьому суттєво активізувався Харківський напрямок. До нього Генштаб відносить зараз і бойові дії на правобережжя Осколу. Серед нових локацій, де були бої, — околиці Строївки біля кордону на Куп’янщині. Успіхів, які зафіксували б осінтери, окупанти не досягли. При цьому з’явились позитивні новини щодо дій Сил оборони. 8 травня бригада НГУ “Хартія” повідомила про звільнення лісового масиву на північ від Липців, який росіяни називали “Берлін”. Загальна площа деокупованої території – понад двісті гектарів. Воювали за них спільно “Хартія” та 92 ОШБр, витративши на це п’ять із половиною місяців. Відповідні зміни на мапу фронту в Харківській області внесли й аналітики команди DeepState.

І знову “Барабашово”

Найбільший ринок України “Барабашово” не дає спокою росіянам. Туди, де колись стояли автобуси з бєлгородськими перекупами, тепер регулярно прилітають заздрісні “шахеди”. Цього тижня центр торгівлі Харкова став однією з цілей масованого нальоту. До атаки залучили 20 безпілотників.

“Сьогодні близько п’ятої ранку стався вибух. Після того, як прилетів “шахед”, відбулося загоряння. Це вже другий “приліт” по ринку за останні два місяці. Попередній був тут недалеко. Почали відновлювати магазини, демонтувати ушкодження. І знову стався “приліт”. Вигоріло наразі повністю три блоки. Це близько 90 магазинів“, – коментував на місці “прильоту” Олександр Макаренко, віцепрезидент концерну “АВЕК та Ко”.

Читайте також: Успіх СОУ на півночі Харківщини: які ризики тепер для росіян – Коваленко 📹

Підприємці Харкова за результатами цього удару вкотре порушили питання необхідності надати регіону особливий економічний статус. Адже бізнес, який забезпечує зарплати, податки та життя в місті, вочевидь став пріоритетною метою для окупантів.

“Люди в дуже такому, ви знаєте, жахливому стані, тому що опинилися без товару, який у них був у цих павільйонах, – поділився мер Харкова Ігор Терехов. – Це не перше влучання. Я пам’ятаю 2022 рік, коли дуже багато влучань було по цьому ринку. І не тільки по цьому ринку. Якщо кажуть, що росіяни хаотично гатять по Харкову чи по інших містах. Але це не хаотично, це така стратегія: вони хочуть залякати людей, щоб люди опинилися без бізнесу, без коштів. І це дуже важливо для нас сьогодні – підтримувати людей та бізнес, щоб бізнес попри все працював”.

Діти підземелля: як навчаються 100 тисяч школярів Харкова

Знищення бізнесу в Харкові стало для Росії черговим етапом спроб вичавити людей із міста. А одним із перших було знищення системи освіти. По вишах, школах і дитсадках Харкова системно прилітало з перших місяців повномасштабного російського вторгнення. Наразі в місті зруйновані або пошкоджені 60% шкіл, повідомила директорка департаменту освіти мерії Ольга Деменко. Однак навіть у вцілілих 40% перебувати неможливо. Дітей поступово спускають під землю – навчатися в укриттях. У таких умовах у місті мешкають десятки тисяч школярів.

Читайте також: Онлайн чи ні: як працює Школа Бойка в Харкові, в мерії не гарантують

“Цього року ми навчали в 184 школах 100 тисяч дітей. Сьогодні в Харкові перебувають 54,5% дітей усього. Ще 6,5% перебувають в Харківській області. 6% знаходяться в областях України та 33% дітей перебувають за кордоном. На сьогодні майже 8800 дітей мають можливість навчатися офлайн. Це трохи більш як 16% від усіх дітей, які перебувають у Харкові. Тобто ми маємо сьогодні 12 безпечних локацій. Це чотири підземні школи. Це 6 станцій метрополітену. І це ще 2 ПРУ у наявних навчальних закладах. Змусити когось повернутися ми не зможемо. Але сам Харків, він як магніт: притягує тих, хто його покинув”, – поділилася Деменко на брифінгу.

Чи відмовляться окупанти від Куп’янська?

Командування російського угруповання військ “Захід” змістило головні зусилля з Куп’янського напряму на Лиманський. Про це заявив військовий оглядач групи “Інформаційний спротив” Костянтин Машовець. За його даними, низку сил та засобів зі складу Першої танкової армії, що діє на Куп’янщині, перегрупували південніше. Зокрема підрозділи цієї армії фіксують на півночі Донецької області – в районі селища Нове. При цьому, на думку Машовця, метою загарбників тут все одно залишається Харківщина, а саме – район висот поблизу села Чернещина, що неподалік Борової. Мета ворога – охопити з флангів тактичну групу ЗСУ, яка обороняється на лінії Новоєгорівка – Греківка. При цьому зі втратами росіяни не рахуються

“Їхня мета – це вихід на Борову. А для виходу на Борову того потенціалу, який зараз тут зосереджений, особливо з постійними перегрупуваннями, постійними передислокаціями тих чи інших підрозділів, ну виникають сумніви, що вони здатні провести якусь високоефективну та дуже швидку наступальну операцію по всій Лимано-Куп’янській вісі. Особливо, якщо ми ще й згадаємо про плацдарм в районі Дворічної, який стагнує”, – вважає колега Машовця, оглядач “ІС” Олександр Коваленко.

Попри відсутність відчутних успіхів у ворога на Куп’янському напрямку та переведення зусиль на південь – до Борової та Лиману, українські військові аналітики не вважають, що від ідеї захопити Куп’янськ росіяни відмовляться.

“До Куп’янська у них не пропав інтерес і не пропаде. Це для них дуже важливий пункт, який вони намагаються взяти. Але, якщо говорити про цю всю ділянку, вона менш активна, якщо порівнювати з багатьма іншими. СКЛ  Якщо говорити про велику увагу, то це безпосередньо плацдарм в районі Новомлинська, Дворічної. Зараз активність іде в Западному, тому що вони постійно намагаються як узяти населений пункт, його десь обійти повністю СКЛ І на Кіндрашівку вони намагаються пробувати, тому що там певні висоти є і потім можна намагатися пробувати вийти на логістику на Куп’янськ. І вони намагаються там розвивати свій успіх, але, на щастя, поки що марно”, – прокоментував співзасновник проєкту “DeepState” Роман Погорелий.