Як у Харкові створюють пустелі та розводять амброзію, розповів біолог

 Біолог, викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.Сковороди Юрій Бенгус навів аргументи проти тотального викошування комунальниками трав у Харкові.

На своїй сторінці у фейсбуці Бенгус опублікував свіжі фото “перемоги порядку” в Харкові – у вигляді пожовклих уже в травні залишків скошеної трави. Вчений пояснив, чим відрізняються газони, які можна косити, від порослі трав, що для цього не призначена.

“Є газони спортивні та партерні (в центральних скверах і парках). Вони засіяні сортовими злаками, їх регулярно поливають і вдобрюють. Такі газони треба косити з травня по вересень щотижня. З цим питань немає. Є луки, які селяни використовують під сіножаті. Їх косять на сіно. Квітучі трави на таких луках є небажаними, їх знищують косінням. Залишають багаторічні злаки (пирій, кострицю, тонконіг, райграс і інші). Сіножаті – це спосіб заробляти гроші користуючись з природи (як і завжди у сільському господарстві). Але в Харкові сіножатям не місце! Є спонтанні трав’яні “газони”, які утворилися на прибудинкових та інших територіях у місті. Їх, як правило, ніхто не поливає, не засіває і не удобрює. Але їх намагаються регулярно косити. Що з цього виходить – харківці бачать на власні очі. Замість корисного різнотрав’я з конюшини, лядвенцю, деревію, пирію, волошок, оману, королиці, маків, живокосту, люцерни й іншої краси, ми маємо або сухі “пустелі”, або зарості амброзії, лободи й інших трав, що продукують алергенний пилок, або “голу” землю, що продукує пил. Це природна реакція на косіння. Подивіться на Олексіївку, або на такі самі “пустелі” на Салтівці. Ці “пустелі” зроблені косінням”, – підкреслив Бенгус.

Читайте також: “Вчу комунальників, що трави в Харкові – найкращі союзники” – інтерв’ю Юрія Бенгуса

Він пояснює: коли комунальники косять лучні трави на родючому ґрунті, то на звільнених таким чином територіях розвиваються амброзія та лобода.

“Якщо місце “зайняте”, то проростки амброзії гинуть. Амброзія може рости навіть на чистому щебені, але гине серед багаторічних трав. Ми самі сприяємо її поширенню“, – попередив учений.

Якщо ж ґрунт неродючий, то в результаті регулярних “покосів” він перетворюється на “пустелю”.

Біолог дав рекомендації, як правильно поводитися з травами в місті. Зокрема, підкреслив, що сіножатям у Харкові не місце. Він рекомендує досівати там, де вже утворилися “пустелі”, багаторічні трави та захищати ці ділянки від косіння.

Читайте також: Чому знову посадити сосни біля Каравана в Харкові погана ідея – відповідь біолога

“Косити багаторічні трави не можна до червня (а деякі до серпня), і косити потрібно не нижче 10 см”, – наголосив учений.

Під деревами в місті Бенгус рекомендує висаджувати лісові рослини: від фіалок до барвінку. А ті ділянки, які вже захопила амброзія, доведеться рекультивувати та засівати лучними травами (їх не можна косити до визрівання насіння).

“У будь-якому разі комунальники мають розрізняти трави (хоча б відрізняти амброзію від конюшини). Як кажуть мені чиновники: “Ви вимагаєте неможливого!”. Дивно. Невже вивчити десяток видів трав так важко? Адже ці люди навчилися читати та рахувати, то невже неможливо їх навчити відрізняти амброзію від конюшини? А з різними травами потрібно поводитися по різному”, – підкреслив біолог.