Сьогодні 18 травня: який день в історії

18 травня в Україні – День пам’яті жертв політичних репресій, День боротьби за права кримськотатарського народу, День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу та День резервіста. У світі – День музеїв. У 1291-му в цей день розпочався штурм останньої фортеці хрестоносців на Святій Землі – міста Акра. У 1792 році розпочалася польсько-російська війна, що відома як Війна на захист Конституції 3 травня. У 1944-му влада СРСР розпочала операцію з депортації кримських татар. У 1974-му Індія приєдналася до “Клубу ядерних держав”. У 2022-му на Харківщині звільнили Дементіївку. Також у цей день у різні роки створили грамофонну платівку та образ графа Дракули.

Свята та пам’ятні дати 18 травня

18 травня в Україні – День пам’яті жертв політичних репресій (третя неділя травня), День боротьби за права кримськотатарського народу та День пам’яті геноциду кримськотатарського народу, День резервіста України.

У світі – Міжнародний день музеїв, День пам’яті померлих від СНІДу (третя неділя травня).

Також сьогодні: Міжнародний день вакцини проти ВІЛ, Всесвітній день випічки (відзначають у третю неділю травня).

18 травня в історії

18 травня 1291 року розпочався штурм єгипетськими мамелюками останньої фортеці хрестоносців на Святій Землі – міста Акра. Докладніше.

18 травня 1792 року російські війська вдерлися на територію Речі Посполитої, розпочавши польсько-російську війну, відому як Війна на захист Конституції 3 травня. Цьому передував тривалий період ослаблення польської держави її сусідами, у якому найактивнішу участь брала Російська імперія.

Річ Посполита, на відміну від сусідніх імперій і монархій, була досить демократичною країною. Королів у ній обирали, велику роль відігравав парламент – сейм. З одного боку, це було прогресивно, з іншого – періоди безвладдя під час виборів короля та розбрат у сеймі робили країну “легкою здобиччю” для сусідніх авторитарних режимів. Росія почала активно втручатися в польську політику за часів Петра I. А найбільшого успіху (з російського, звичайно, погляду) досягла Катерина II. Вона спромоглася проштовхнути на польський престол свого колишнього коханця Станіслава-Августа Понятовського. Він став королем у 1764 році, а у 1768-му Річ Посполита уклала з росіянами “Договір про вічну дружбу”. Він і за змістом, і за наслідками підозріло схожий на решту “дружніх” договорів Росії всіх часів. У документі сторони “підтверджують найурочистішим чином постійний і вічний мир, безперервну щиру дружбу, близьке взаєморозуміння та добросусідство”.

“Вони погодилися гарантувати одна одній цілісність та збереження своїх нинішніх володінь, земель, провінцій та кордонів у Європі; і насправді все це вони цією статтею найурочистіше гарантують одне одному, і священно взаємно, на вічні часи”, – йшлося у другій статті цього документа.

Значною поступкою з польського боку стала згода зрівняти в правах у Речі Посполитій католиків та православних. Для глибоко релігійної католицької країни це стало приводом для серйозного внутрішнього розбрату. Політично ж цей договір, хоч і в гарній “обгортці”, фактично передавав країну під російський протекторат. Але Понятовський намагався проводити реформи та незалежну політику. Крім того, заступництво росіян не надто допомагало полякам зберегти територіальну цілісність: починаючи з 1769-го, сусідні Австрія та Пруссія поступово “прихоплювали” польські території під різними приводами – аж до створення “санітарної зони” для захисту від чуми. “Захисниця” Катерина, незадоволена “самоврядуванням” Понятовського й розуміючи сенс дій європейських монархій, приєдналася до процесу поки що прихованого поділу Речі Посполитої. У січні 1771-го вона заявила: “Якщо одні беруть, то чому не повинні брати інші”. І з цього моменту розпочала переговори з Пруссією та Австрією, які призвели до першого поділу Речі Посполитої у 1772 році.

Попри це відверте порушення “Договору про вічну дружбу”, його дію відновили у 1775 році. Понад десять років утримувалася певна стабільність. Але все змінила низка міжнародних воєн, що розпочалися наприкінці 1780-х: у 1787-му спалахнула Російсько-турецька війна, у 1788-му – Російсько-шведська. Вони послаблювали Російську імперію, що, з одного боку, підвищувало шанси Австрії та Пруссії “прихопити” собі ще польських земель, а з іншого боку – розв’язувало руки й самим польським політикам, які до того “задихалися в російських обіймах”.

“6 жовтня 1788 року відкрився Вільний сейм… 7 жовтня на другій сесії Сейму було створено генеральну конфедерацію, за якою зберігалися всі права, що закріплювали святу католицьку віру, цілісність Республіки, вільний республіканський уряд та всі прерогативи престолу та магістратів”, – пише польська Вікіпедія.

Цей сейм згодом отримав назву Чотирирічний. Він прийняв низку рішень, які, очевидно, не могли влаштовувати Катерину II.

“Скориставшись участю Росії у війні з Туреччиною та Швецією, частина шляхти під час Чотирирічного сейму провела низку реформ, спрямованих на відновлення політичної системи Речі Посполитої. Було вирішено створити армію чисельністю 100 тисяч осіб. У 1789 році Пруссія зміцнила армію Речі Посполитої, продавши 15 тисяч гвинтівок Коронній піхоті та невизначену кількість карабінів Національній кавалерії, а також 11 136 гвинтівок, 2261 пару пістолетів та 3927 шабель Литовській армії. 29 березня 1790 року було укладено наступальний та оборонний союз з Пруссією”, – пишуть автори польської Вікіпедії.

Апогеєм цього відходу від “вічної дружби” з Росією стало прийняття Конституції 3 травня, що вже офіційно відновлювала повну незалежність Речі Посполитої, скасовуючи російський протекторат. Вільними поляки відчували себе недовго. Уже 9 січня 1792 року Росія завершила війну з Османською імперією (війна зі Швецією завершилася ще раніше – у 1790-му). А у квітні 1792-го Франція оголосила війну Австрії, що відірвало Габсбурзьку монархію та її союзників від “польського питання”. Саме цей час Катерина II використала для нападу на Річ Посполиту. Формальний привід для війни забезпечили польські магнати-колаборанти, які виступали проти реформ Чотирирічного сейму. З них створили Тарговицьку конфедерацію, що й зараз є символом національної зради в Польщі. Адже ця конфедерація формально звернулася до Російської імперії “по допомогу”. І Катерина II “допомогла” – ввела війська до Речі Посполитої. Чотирирічний сейм доручив Станіславу-Августу Понятовському верховне командування армією та закрив своє засідання 29 травня.

“Формально неоголошена російсько-польська війна тривала з 16 травня по 26 липня 1792 року. Після передчасної капітуляції польської армії внаслідок приєднання короля до Тарговицької конфедерації, таргівчани за допомогою російських військ окупували всі воєводства Речі Посполитої, ліквідувавши владу, встановлену Чотирирічним сеймом”, – відзначає польська Вікіпедія.

Ця поразка зрештою призвела до Другого поділу Речі Посполитої в 1793 році. А згодом – третього поділу та ліквідації країни. Свою державність поляки змогли відновити тільки у XX столітті.

18 травня 1888 року в США винахідник грамофонної платівки Еміль Берлінер вперше продемонстрував її публіці. Докладніше.

18 травня 1897 року можна вважати “Днем народження графа Дракули”. Цього дня вийшов роман Брема Стокера “Дракула”. Докладніше.

18 травня 1944 року влада СРСР розпочала операцію з депортації кримських татар. Докладніше.

18 травня 1974 року Індія приєдналася до “Клубу ядерних держав”. Детальніше.

18 травня 1992 року кримські татари України вперше відзначили День національної жалоби на згадку про депортацію з Криму.

18 травня 2004 року під час спуску з гори Макалу загинув український альпініст та капітан збірної країни з альпінізму Владислав Терзиул. Детальніше.

18 травня 2022 року Генштаб ЗСУ повідомив про звільнення від російських окупантів села Дементіївка Харківської області.

Церковне свято 18 травня

18 травня вшановують пам’ять святих отців семи Вселенських Соборів. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо місяць у хмарах – буде дощ.

Якщо голосно каркають ворони – буде дощ.

Якщо з дуба опадає листя, то рік буде неврожайним.

Що не можна робити 18 травня

Не можна відмовляти в милостині.

Не можна починати нові справи чи переходити на нову роботу.

Не можна шити.