• Сб 18.05.2024
  • Харків  +10°С
  • USD 39.43
  • EUR 42.85

Сьогодні 3 травня: яке свято та день в історії

  
Сьогодні 3 травня: яке свято та день в історії

3 травня 1783 року відбулося закріпачення українських селян у Російській імперії. У Польщі 1791-го прийняли другу в Європі конституцію. У Львові та Києві в різні роки цього дня розпочали роботу перший в Україні кінний та електричний трамваї. А 1995-го засновано перший в Україні орден – Богдана Хмельницького.

Свята та пам’ятні дати 3 травня

3 травня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН проходять: Всесвітній день свободи преси та День Сонця.

3 травня в історії

3 травня 1783 року видано указ російської імператриці Катерини II про заборону селянам Лівобережної України та Слобожанщини переселятися з місць останньої ревізії. У такий спосіб відбулося закріпачення селян в Україні. Це був останній крок у процесі поглинання Гетьманщини Російською імперією. Перед цим Катерина, яку в Росії вважають “Великою”, дотиснула останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Разумовського. Він зрікся гетьманства, щоб залишити собі набуте за часів Єлизавети I майно та соціальний статус. Після цього на Слобожанщині ліквідували полковий устрій. 1775 року – зруйновано Запорізьку Січ. А за кілька років створено “Малоросійське генерал-губернаторство”, що зробило Україну стандартною частиною імперії. Внаслідок виходу указу 1783 року близько 300 тисяч селян Лівобережжя та Слобожанщини стали власністю своїх поміщиків. Їх тепер могли продавати чи міняти – як майно. Так жило кілька поколінь людей в Україні, допоки кріпацтво не ліквідували 1861 року.

3 травня 1791 року уряд Речі Посполитої після першого її поділу прийняв “Конституцію 3 травня” – вона стала другою (після Конституції Пилипа Орлика) письмовою конституцією в Європі та третьою у світі. Першою є Конституція США.

Конституція Речі Посполитої 3 травня
Фото: dziedzictwo.polska.pl

Головною метою прийняття документа було – встановити порядок у державі, яка після тривалого періоду величі стала об’єктом захоплення та нищення з боку сусідів – Росії, Пруссії та Австрії. Однак результат був протилежним: слідом за ухваленням Конституції 3 травня загарбники провели ще два поділи Польщі, знищивши державу на довгі роки. Конституція була досить демократичною для свого часу. Вона, зокрема, зрівнювала у правах міщан та шляхту, захищала селян, вводила поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову. При цьому вона передбачала наявність у країні монарха та спадкової передачі корони. Слідом за чинним королем Станіславом Понятовським трон мав успадкувати Фредерік Август I з династії Веттинів. Але 1795 року країна зникла з карти світу. У сучасній Польщі відродився День Конституції 3 травня. Його відзначають як державне свято.

3 травня 1880 року в Україні розпочав роботу перший трамвай. Він був кінним та працював у Львові. Лінію побудувало “Трієстинське трамвайне товариство” та протягом 25 років (за контрактом) було власником мережі. Згодом лінія перейшла у власність міста. Проїзд у трамваї став платним уже за два дні після відкриття – з 5 травня. Транспорт мав п’ять вагонів та здійснював 19 рейсів на день. У перші дні інтерес до новинки був такий, що всі вагони трамвая були набиті напхом.

3 травня 1892 року Київ уже переходив від кінного та парового до електричного трамвая.

Один із перших трамваїв України

До міста прибули перші два нові трамвайні вагони. Їх збудували на замовлення власника та ідейного натхненника трамвайного транспорту Аманда Струве. Креслення були американськими, а роботу виконували в Москві. Того ж дня вагони випробували на вулиці Олександрівській на Подолі. Згодом – 9 червня – електричний трамвай протестувала офіційна комісія, а 13-го він запрацював для пасажирів.

3 травня 1897 року народився український театральний режисер Януарій Бортник, який працював у Харкові в 1930-ті. Родом Бортник був із сучасної Тернопільської області. Першу частину свого життя провів у Тернополі та Львові. У місцевих театрах він розпочинав кар’єру як актор. А у 1920-х слідом за Лесем Курбасом (який значну частину свого творчого життя провів у Тернопільській області) переїхав на Київщину. Там у 1921 році Бортник став режисером Білоцерківської драматичної студії, яку 27 січня 1923 року реорганізували в Третю майстерню театру “Березіль”. Після переїзду “Березоля” до Харкова Януарій Бортник працював тут.

Януарій Бортник та Лесь Курбас
На фото: : стоять (справа наліво): Януарій Бортник (перший), Бабіївна Ганна (друга). Сидять (зліва направо): Лесь Курбас (другий), Валентина Чистякова (третя), Фавст Лопатинський (четвертий), З. Пігулович (п’ята). Фото: wikipedia.org

Він поставив “Яблуневий полон” Івана Дніпровського, “Змову Фієско в Генуї” Фрідріха Шіллера. З 1927 по 1930 керував театром малих форм “Веселий Пролетар”, створеному при “Березолі”. З 1931 по 1933 рік працював режисером у Харківській першій державній музкомедії, де поставив: “Самозваного принца”, “Шоколадного воїна, або Людину та зброю”, “Наталку-Полтавку”, “Сухий закон”. 1934-1936 жив у Дніпрі. Там він був режисером Дніпропетровського театру ім. Т. Шевченка. Останнім місцем роботи став Харківський театр революції. 1937 року Бортника заарештували за звинуваченням у націоналізмі, а згодом – розстріляли.

3 травня 1924 року загинув ідеолог українського націоналізму Микола Міхновський. Цього року він повернувся до Києва, вже окупованого більшовиками. Міхновського одразу заарештувало ДПУ. Проте за кілька днів допитів його відпустили. Але Міхновський добре усвідомив свої перспективи. 3 травня 1924 року його знайшли повішеним у саду в садибі Володимира Шемета, де він мешкав. У кишені покійного була записка: “Чим вони мене, краще я сам себе”. При цьому досі існує версія, що він все ж таки не чинив самогубства, а був убитий агентами ДПУ. У Харкові, з яким пов’язана значна частина біографії Міхновського, 2003 року встановили меморіальну дошку йому – на історичній будівлі Харківського університету (а згодом – Харківської інженерно-педагогічної академії) на вул. Університетській, 16.

Фото: Наталка Зубар

3 травня 1995 року засновано перший державний орден України – орден Богдана Хмельницького. Історія його застосування була нестандартною. Адже згідно із законом державні нагороди в Україні встановлює Верховна Рада. Але орден Богдана Хмельницького на початку заснував Президент України Леонід Кучма як свою відзнаку. 3 травня він підписав указ. Повноцінною державною нагородою орден став 2000 року, коли Рада ухвалила Закон України “Про державні нагороди України”, де у списку був і орден Богдана Хмельницького. Для нього зберегли правонаступність від президентської нагороди. Першими лицарями ордену стали дев’ять ветеранів – нагородження відбулося за кілька днів після виходу указу президента – 9 травня 1995 року. У ордену – три ступені. Найвища – перша.

Орден Богдана Хмельницького 1 ступеня
Фото: wikipedia.org

Нагородження відбувається поступово, починаючи з ІІІ ступеня. За законом нагороджувати орденом можна лише громадян України – переважно військових, за внесок у захист державного суверенітету, територіальної цілісності та посилення обороноздатності та безпеки України. Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня можуть вручати за бездоганне виконання військових та службових обов’язків. При цьому тричі три різні президенти України порушували головне правило щодо ордену – його вручали іноземцям. Та ще яким. Кучма зробив кавалером цього ордена директора російської ФСБ Патрушева, Ющенко – лівійського диктатора, полковника Муаммара Аль-Каддафі. А Янукович – заступника начальника Головного управління Народно-визвольної армії Китаю, генерал-полковника Лі Аньдуна.

Церковне свято 3 травня

3 травня християни вшановують пам’ять преподобного Феодора Трихини. Він був родом із Константинополя. Народився в заможній родині. З юності пішов у пустельну обитель у Фракії, де прийняв чернецтво. Феодор був суворим постником, носив лише одну грубу, колючу волосяницю. За це його й прозвали “Трихиною” – тобто “Власяничним”. Цим ім’ям був названий і монастир, в якому він трудився. За життя творив багато чудес і зцілень. Час життя преподобного Феодора невідомий.

Народні прикмети

Багато молодих шишок на ялинці – до хорошого врожаю пшениці.

Дощовий і холодний день – до поганого медосбору.

Спекотний і сонячний день – до великого врожаю полуниці.

Що не можна робити 3 травня

Не можна хвалитися своїми успіхами або матеріальним достатком.

Не можна рибалити.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 3 травня: яке свято та день в історії»; з категорії на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 3 Травня 2023 в 07:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "3 травня 1783 року відбулося закріпачення українських селян у Російській імперії. У Польщі 1791-го прийняли другу в Європі конституцію. У Львові та Києві в різні роки цього дня розпочали роботу перший в Україні кінний та електричний трамваї. А 1995-го засновано перший в Україні орден – Богдана Хмельницького".