Без випускників у 2029-му: як оцінюють перехід на 12-річну школу в Харкові

У Харкові визначилися з попередньою мережею навчальних закладів у межах реформи старшої школи – 132 ліцеї та 52 гімназії. Її мають затвердити на найближчій сесії міськради. У той же час через переход на 12-річне навчання у 2029 році в Україні майже не буде випускників шкіл — це створить прогалину у наборі до вузів.

Про це на пресконференції повідомила директорка департаменту освіти Харківської міськради Ольга Деменко, передає кореспондентка МГ “Об’єктив”.

“У Харкові 184 школи. Із них попередня мережа, підкреслюю, попередня мережа – це 132 ліцеї і 52 гімназії. Найближча сесія міської ради повинна затвердити попередню мережу. Але чому вона попередня? Нам треба в 27-му році сформувати ці 10 класи і побачити, хто із них може бути ліцеєм, хто не може, бо там ціла низка умов. Наприклад, в паралелі повинно бути два класи. Не один, а два. Тобто, якщо ліцей набирає лише один клас, то він не може функціонувати як ліцей”, — пояснила Деменко.

Початкова школа охоплює 1-4 класи, гімназія – 5-9, а ліцей – з 10 по 12.

“Законодавчо можна, щоб була гімназія у складі ліцею. Тобто називається ліцей, і в ньому є гімназія і ліцейні класи. Це абсолютно правильно. У нас вже зараз дев’ять шкіл, які не мають початкової школи, які набирають дітей з 5-го класу. Але законодавство передбачає можливість і початкової школи… Різати по живому ми не будемо. Тобто, якщо центральна школа має можливість набирати з 5-го класу, це дуже добре. Але якщо школа більш віддалена, дає гарні результати і вона як виключення повинна мати початкову школу, ми будемо йти на зустріч і таким школам, і таким мікрорайонам, і таким батькам”, — зазначила Деменко.

Директори ліцеїв мають визначитися з профілем до 1 червня, продовжила очільниця міськосвіти. Буде три основних напрямки: STEM, мовно-літературний та соціально-гуманітарний.

“Профільність заключається в тому, що ліцей матиме лише одну із трьох галузей. Це, можна сказати, кластер. Один із кластерів обирається, але всередині кластера може бути або мононапрямок, або полінапрямок. Але в межах цього кластера – фізика, хімія, біологія, це абсолютно правильно. Школа виходитиме перш за все із кадрового забезпечення. У когось потужний вчитель історії, у когось найкращий вчитель української мови та літератури, хтось перемагає в математичних змаганнях. І треба обирати той напрямок, який школа видає найякіснішим і найрезультативнішим. І тоді ця школа і даватиме в цьому напрямку знання. Ми не будемо прив’язуватись до мікрорайону, бо ви ж знаєте, в ті ж самі 27-й ліцй, 45-ту гімназію чи у 47-й діти їздили з усього міста”, — пояснила очільниця міськосвіти.

Водночас Деменко зазначила, що досі немає затвердженого на рівні Міносвіти положення про академічні ліцеї.

“Ми поки що ми уявляємо, як це буде, але конкретики не маємо. Наприклад, заступник міністра одного разу каже, що повинно бути там мінімум 300 дітей, іншого разу каже, що мінімум 500 дітей. Тому я не можу зараз сказати, скільки дітей повинно бути в ліцеї. Але я, наприклад, не прив’язувалась би до кількості дітей. Знаєте, є кількість, а є якість”, — наголосила вона.

Деменко також звернула увагу на те, що через перехід на 12-річне навчання у 2029 році в Україні майже не буде випускників шкіл.

“Діти, які в 27-му році підуть в 10-й клас, закінчать школи в 30-му році, бо вони підуть вже в 12-й. А що це означає? Це означає, що в 2029-му році в Україні ніхто не буде закінчувати повну загальну середню освіту. Ви уявляєте собі оцю прогалину, цей провал по набору у вищі. За цим стоять викладачі, їхнє навантаження, їхня робота і так далі. Тому я не критикую, але як людина, яка виросла в школі і розуміється на школі, я би, наприклад, коли планувала цю реформу, я би її впроваджувала поетапно, щоб не було такого провалу у наборі до вишів”, — зазначила вона.

Три харківські ліцеї стали експериментальними майданчиками Міносвіти і розпочнуть впровадження реформи з 1 вересня 2026 року. Вони стануть єдиними закладами в місті, які у 2029 році випустять 12-ті класи.

Деменко заспокоїла вчителів, які бояться втратити роботу: перспективну мережу закладів школи знають уже рік.

“Ми просто це ніде не афішували, а школи вже рік знають, хто в якому режимі буде працювати”, — підсумувала вона.

Нагадаємо, раніше про реформу старшої школи МГ «Об’єктив» розповіла експертка швейцарсько-українського проєкту DECIDE Яна Брусенцова. За її словами, з 2027 року в Україні стартує профільна середня освіта, яка триватиме 12 років. Учні 10-х класів зможуть обирати один із трьох кластерів: мовно-літературний, соціально-гуманітарний або STEM, зосередившись на профільних предметах. Вона наголосила, що цей процес є незворотнім, адже перші «НУШівці» вже навчаються у 8-му класі. Брусенцова також пояснила, що мережа шкіл трансформуватиметься.

Читайте також: «Ми трохи переживаємо»: у Харкові 15% випускників не хочуть здавати НМТ