Реставрація чи офісний центр із паркінгом? Битва за маєток у центрі Харкова 📹

Маєтку з казковою архітектурою на вулиці Максиміліанівській, 11, у Харкові авторства архітектора Олексія Бекетова, відомому як “пряничний будинок”,— 125 років. Зараз він у центрі юридичної війни. Сперечаються, чия це власність. В обласній прокуратурі наполягають, що державна. У відомстві заявили, що “користувач” нерухомості, ГО “Харківське медичне товариство”, начебто планує побудувати на ділянці офісний центр із підземним паркінгом. У ГО стверджують, що вони є повноцінними власниками маєтку і показують свіжий договір на реставрацію будівлі. Справа дуже заплутана, з багатьма учасниками. Апеляційний суд 18 лютого відмовив прокуратурі у поверненні маєтку державі, власником залишається ГО, але це рішення ще можна оскаржити в касаційному порядку.

Центр Харкова, район станції метро “Архітектора Бекетова”. Тут, на вулиці Максиміліанівській, 11, є особлива споруда авторства цього видатного архітектора — “пряничний будинок”, якому 125 років. І вже декілька років поспіль він разом із земельною ділянкою є об’єктом справжньої юридичної війни. Сперечаються — чиє це майно.

Керівник Асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку “Перша харківська асоціація ОСББ” Юрій Мица зазначив: “Починаючи з 15 січня 1944 року зазначена будівля належить на праві власності ГО “Харківське медичне товариство”. Протягом останніх 82 років”.

Прокурорка Віра Сірик висловила іншу позицію: “Дана будівля є державної форми власності, а користувачем є “Харківське медичне товариство”.

Особняк професора-орнітолога Миколи Сомова є пам’яткою містобудування та архітектури місцевого значення. І законодавство не забороняє таким об’єктам бути у приватній власності.

Архітектор Віктор Дворніков прокоментував світову практику: “Загалом практика приватної власності на об’єктах культурної спадщини дуже поширена у світі. І це найефективніший спосіб, коли ринковими умовами досягається управління. Але враховуючи нашу таку пострадянську ситуацію, на жаль, одиниці позитивних кейсів, коли дійсно власники відповідально ставляться до питань збереження”.

Режим експлуатації пам’ятки регулює охоронний договір. Але він не є запорукою її збереження, адже контроль з боку держави є формальним, продовжує Дворніков.

“Що означає псевдореставрація? Ми сучасними матеріалами натягуємо, намазуємо губи, але при цьому об’єкт втрачає свою дійсно достовірну історичну цінність. І ми ризикуємо те саме мати й тут”, – не виключає архітектор.

Увагу до цієї справи на початку лютого привернула обласна прокуратура, заявивши, що “історія Харкова — під загрозою”. Мовляв, юридична особа планує побудувати на ділянці офісний центр із підземним паркінгом.

Прокурорка Віра Сірик у судовому засіданні показала документи: “Архітектурне завдання. Замовник — “Медичне товариство”. Рік — 2007″.

Представник ГО “Харківське медичне товариство” Геннадій Костиря відповів: “Нинішнє керівництво займає посаду 10 років. А ви кажете про 2007 рік та актуальність цих даних”.

Де саме планували раніше чи й досі планують будувати — замість “пряничного будинку” чи на ділянці поруч із ним — жоден присутній на засіданні відповісти не зміг. Представник “Харківського медичного товариства” наголошує, що такому у принципі не бувати: “Про жодну реконструкцію, будівництво якихось торгівельних центрів, підземних паркінгів не йдеться”.

Навпаки, мовляв, запланували реставрацію. Але договір про такі наміри уклали декілька днів тому — 13 лютого.

“Виконавець — ТОВ “Промбудконструкція”. За змістом якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи, науково-проєктну документацію щодо реставрації фасадів громадського будинку за адресою вулиця Максиміліанівська, 11. Мова йде про реставраційні роботи. Тобто на підставі архівних відомостей, як виглядала ця будівля раніше. Вже коли проєкт сам розробиться, можливо, сам проєкт повинен буде узгоджуватися з відповідними органами, але сам договір — ні”, — пояснив Костиря.

У справі окрім “пряничного будинку” фігурують інші житлові та нежитлові приміщення у Харкові та передмісті, а позивачами є обслуговуючий кооператив “Дубки-Харків”, Асоціація об’єднань співвласників багатоквартирного будинку “Перша харківська асоціація ОСББ” та низка третіх осіб.

Громадська діячка, правнучка Олексія Бекетова Олена Рофе-Бекетова зазначила: “Дуже заплутана ситуація. Багато учасників цієї справи, навіть недотичних до цієї справи, раптом там з’явилося питання щодо будинку по Максиміліанівській. І це виглядає так, начебто хотіли сховати, так би мовити, серед іншого”.

Прокурорка Віра Сірик розповіла: “За первісним позовом ОСББ і “Дубки” вирішили питання щодо поділу такого об’єкта, який розташований на вулиці Ольминського, 11, тобто на даний час це вулиця Максиміліанівська. Дана будівля має державну форму власності. Безпосередньо про це знав як представник за первісним позовом ОСББ Мица Юрій Вікторович, оскільки він брав участь у справі, яка розглядалася у 2023 році. І відсутні будь-які підстави були в ОСББ і “Дубків” вирішувати долю даної будівлі”.

“Історія настільки «мутна», що навіть юристам розібратися складно”. Так ці судові тяжби схарактеризували активісти ГО “Харківський антикорупційний центр”.

Прокурорка висловлює схожу думку: “Прокурор в апеляційній скарзі стверджує, що все це штучний спір щодо поділу неналежного вам майна…”

Перериває суддя, який невдовзі відмовляє прокуратурі й закриває справу. У Східному апеляційному господарському суді прокуратура вимагала скасувати рішення Господарського суду Харківської області, який визнав власником маєтку та ділянки ГО “Харківське медичне товариство”. Причина відмови, як пояснили у пресслужбі облпрокуратури, начебто “порушення інтересів держави підтверджено не було”. Наступним етапом оскарження може бути касація. Але це ще вирішують.

“З точки зору архітектури Харкова, можна сказати, що це унікальний об’єкт. Це окремо розташований маєток такого замкового типу, це міська садиба, яка формує не фасадну лінію, а просторове таке рішення. Навколо неї мав би розташовуватися невеличкий сквер або парк і саме в тому її цінність, що вона розбиває оцю міську забудову”, наголошує архітектор Віктор Дворніков.

Руйнацій маєтку додав російський удар — над входом і на тримальних стінах виникли тріщини. Роздивитися пам’ятку зсередини нам не дозволили — чоловік, який не представився, заявив, що це приватна власність. Ще одну частину будівлі займає відділ Державної виконавчої служби.

“На будинку Сомова у 1994 році зняли дах, власне, такий шатрообразний. Не знаю, у власників чи у користувачів цієї будівлі досі не вистачило ні сил, ні грошей, не знаю, можливостей, чого не вистачило — цей дах повернути. Тобто будівля, безумовно, потребує реставрації. І це така вже мрія, можна сказати, щоб іще й повернути той дах”, – додала Олена Рофе-Бекетова.

Якою ж у реальності буде доля будівлі — слідкуватимемо.

Читайте також: Розорювали стародавнє поселення: в аграрія забирають землю на Харківщині