«Під прицілом»: українські заводи стали на військові рейки (фото)

 «Все для фронту – все для перемоги!» — радянське гасло часів Другої світової війни, знайоме багатьом українцям лише з підручників історії та радянських кінострічок, сьогодні в Україні стало вкрай актуальним закликом. Через війну, розв’язану Росією проти України, вітчизняна економіка поступово переходить на військові рейки. Передусім це стосується промислових, машинобудівних підприємств та підприємства оборонної промисловості країни. Останні стали ціллю номер один для російських загарбників. Незважаючи на переможні звіти у повністю контрольованих кремлем російських ЗМІ про знищення об’єктів військової інфраструктури та підприємства ОПК, ворогу не вдалося отримати перевагу у повітрі, не кажучи вже про наземні військові операції. Збройним силам України завдяки небаченій мужності та високому професіоналізму українських воїнів, вдалося зупинити просування ворога та завдати нищівних втрат російській армії. Багато машинобудівних, промислових підприємств сьогодні працюють у тилу та продовжують випускати продукції, яка необхідна воюючій країні.  Та війна оголила давню рану на тілі української державної промисловості – неефективний менеджмент та корупцію. Саме тому, реформування державного промислового сектору не треба зупиняти і під час війни.

Реформи  – гальмують, волонтери – працюють

У довоєнних звітах чиновників все виглядало пристойно: бюджет Міноборони зростає, оборонні підприємства працюють, держоборонзамовлення виконується, армія отримує військову техніку. Та в демократичних країнах, до якої належить Україна, слова чиновників перевіряє громадянське суспільство.  Протягом багатьох років у ЗМІ систематично повідомлялося про шалену корупцію в оборонці, невиконання державного оборонного замовлення. Піком стали журналістські розслідування щодо причетності до корупції вищого керівництва державного концерну «Укроборонпром». Після кількаразової зміни керівництва концерну та розслідувань господарської діяльності структури Національним антикорупційним бюро, Державним бюро розслідувань, що викликало широкий суспільний резонанс, «Укроборонпром» було вирішено реформувати.

На початку жовтня минулого року Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Згідно закону мало відбутися структурне перезавантаження 118 розрізнених підприємств «Укроборонпрому». Державні та казенні підприємства, які входять до складу Концерну, повинні були перетворитися на господарські товариства, з подальшим об’єднанням у холдинги за галузевою ознакою: аероспейс, бронетехніка, радарні системи, високоточне озброєння та боєприпаси, морські системи, авіаремонт і спецекспортери. На жаль, реформування забуксувало. А в лютому Росія без оголошення війни напала на Україну.

Згідно бюджетного запиту у 2022 році Міністерству оборони потрібно 129 млрд грн. Державний бюджет ці очікування перевищив і профінансував міністерство на понад 133 млрд. Та це лише менше половини від необхідного де-факто. Про це за місяць до війни повідомила Вікторія Вишнівська, менеджерка Незалежної антикорупційної комісії (НАКО) з комунікації та адвокації:

«Між першим і другим читанням проєкту Держбюджету, фінансування Міноборони зросло зі 129 млрд до понад 133. Це більше, аніж відомство просило у запиті. Але якщо врахувати потребу в додатковому фінансуванні, то така сума вже не виглядає настільки масштабно. По факту, цьогоріч Збройні Сили України забезпечені лише на ледве 47%. Але і ці 47% — рекорд для українського бюджету», — зазначила Вікторія Вишнівська.

За її словами додаткове фінансування необхідне для всіх бюджетних програм міністерства. Втім найбільше коштів потрібно на озброєння: понад 80 млрд.

«Йдеться не лише про закупівлю, але й розвиток, ремонт та модернізацію вже існуючої військової техніки. Приміром, додаткові 6,7 млрд грн дали б змогу відновити 1230 одиниць озброєння. Більше фінансування також дозволило б придбати 230 одиниць бронетехніки та понад 2300 автомобілів, замість запланованих 50 та 39 відповідно. Окрім цього, “план максимум” Міноборони передбачає закупівлю 90 безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це могло б суттєво зменшити навантаження на волонтерів, оскільки саме вони й надалі регулярно закуповують безпілотники для армії у великих масштабах», — повідомила Вікторія Вишнівська.

Волонтерські організації та фонди не зупиняли матеріально-технічну підтримку армії з 2014 року, тому з перших днів військової агресії Росії включилися у роботу в режимі 24/7. Благодійний фонд «Повернись живим» — одна з найбільш впізнаваних волонтерських організацій в Україні.  За інформацією Генштабу ЗСУ із 24 лютого по 18 березня фонд зібрав для війська 2 291 324 310,43 гривні. За перші три тижні фонд закупив майна на суму 1 193 849 577,33 грн і передав армії 7 954 засоби зв’язку різного типу, 2 546 шоломів, 1 293 одиниці тепловізійної, нічної та іншої оптики, 1 312 бронежилетів і 573 квадрокоптери. У фонді говорять, що з початку війни до фонду надходять дуже значні суми, які витрачаються на закупівлю необхідних речей для українського війська, але потреби ще більші. В інтерв’ю виданню LB.ua голова фонду «Повернись живим» та керівник ГО «Український мілітарний центр» Тарас Чмут розповів, що сьогодні головна потреба Збройних сили України – зброя, яка допоможе проводити наступальні операції

«Боєприпаси, забезпечення, озброєння і техніка. У нас достатньо людей, у нас достатній бойовий дух, у нас непогані командири. У нас є готовність воювати, але нам не вистачає чим», — зазначив Тарас Чмут.

За його словами волонтерські організації не можуть закупити необхідне озброєння, зокрема ППО, це повинна робити держава:

«Вихід простий – або купувати ППО, або отримувати як міжнародну технічну допомогу. Або шукати альтернативні шляхи», — підсумував волонтер.

Допомога колективного Заходу не покриває усіх потреб українського війська. Озброєння, яке надходило до війни і надходить сьогодні пристосоване для ближнього бою, для партизанської війни. Про це зазначив радник керівника Офісу президента України Олексій Арестович на своєму ютуб-каналі.

«Проблема у тому, що [Україні] не вистачає важкого озброєння. У мене таке враження, що вони [Захід] дають озброєння на партизанську війну. Вони дають гранатомети, ПЗРК, ПТКР – як моджахедам у Афганістані. А зброя, яка потрібна армії поки що не дуже надходить. Це вкрай не добре», — зазначив Арестович.

РОБОТА У ТРИ ЗМІНИ

Тим часом українські підприємства оборонно-промислового комплексу продовжують свою роботу в умовах воєнного стану. В «Укорборонпромі» повідомляють, що підприємства концерну працюють у три зміни, щоб забезпечити Збройні сили військовою технікою.

«За один місяць війни підприємства «Укроборонпрому» виготовили, модернізували та відремонтували більше озброєння та військової техніки ніж за увесь минулий рік. Українські оборонні підприємства перейшли на графік роботи у три зміни. З перших днів війни працюють виїзні ремонтні бригади», — заявила речниця ДК «Укроборонпром» Наталія Сад.

В концерні розповіли, що державні оборонні підприємства продовжують залучати фахівців робітничих спеціальностей до роботи над зміцненням обороноздатності країни. На сьогодні оголошені вакансії токарів, слюсарів, фрезерувальників, зварювальників, шліфувальників, механіків, інженерів. Вже відгукнулось 10 тисяч українців, частина з них отримали роботу на підприємствах «Укроборонпрому».

Також в концерні повідомили, що підприємства «Укроборонпрому» ремонтують не лише українську військову техніку, а й захоплену в Україні російську військову техніку.

«Підприємства «Укроборонпрому» на 100% виконують щоденний графік виробництва та ремонту військової техніки, погоджений головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. Кожного дня «Укроборонпром» передає українській армії необхідну військову техніку… Модернізація та її ремонт здійснюються цілодобово. Підприємства «Укроборонпрому» освоїли ремонт російської трофейної техніки. Йдеться, зокрема, про системи реактивного залпового вогню «Смерч» та «Ураган», а також зенітно-ракетний комплекс «Оса», — розповіла речниця концерну.

Наталія Сад також повідомила, що з перших днів війни концерн здійснює перенесення своїх підприємств на безпечну територію.

Також запускаються й інші промислові підприємства. Зокрема цього тижня окремі металургійні заводи відновлюватимуть виробництво і зможуть частково експортувати свою продукцію. Про це в ефірі «Єдиних новин» розповів міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

«Останні тижні ми активно співпрацюємо з галузями промисловості над відновленням виробництва, нашого виробничого та експортного потенціалу. Конкретні речі – минулого тижня ми пройшли повністю весь металургійний комплекс, вже є результати…Є складнощі з логістикою, не працюють порти, але ми перебудуємо цю логістику, аби вони все ж могли працювати. Це важливо для багатьох міст, де такі заводи є основними підприємствами, і які створюють робочі місця», – розповів міністр.

Загалом, втрати у металургійній галузі України сягають 30-40% від усіх потужностей. Про це повідомив генеральний директор групи «Метінвест» Юрій Риженков в ефірі телеканалу «Україна 24».

«Маріупольські заводи — це більше третини сталевого виробництва України. Тобто, Україна на сьогодні втратила близько 30-40% своїх металургійних потужностей», — повідомив гендиректор «Метінвесту».

Риженков підкреслив, що заводи будуть відновлені за умови, що Маріуполь буде українським містом.

Це наша позиція: ми завжди, у всі роки працювали виключно за українськими законами, в українському правовому полі та системі оподаткування. Для того, щоб заводи працювали, там має бути український суверенітет, — заявив Риженков.

За його словами, наразі два металургійні заводи перебувають під контролем Збройних сил України та захисників Маріуполя.

Ціль номер один

Оборонні підприємства стали ціллю номер один для російської окупаційної армії. Майже з перших днів війни по підприємствам ОПК завдавали удари ворожою артилерією, авіацією, крилатими ракетами.

В Харківській області під авіаудар ворога потрапив Балаклійський ремонтний завод, який входить до складу «Укроборонпрому». Про це 28 лютого телеканалу «Настоящее время» повідомив Балаклійський міський голова Іван Столбовий.

— У межах міста знаходиться невеликий ремонтний завод у нас, який ремонтує військову техніку на замовлення «Укроборонпрому». По ньому було завдано авіаудар — дуже потужний, все місто здригнулося, — розповів мер Балаклії.

Сьогодні Балаклія знаходиться під окупацією російських військ. У місті перебої зі світлом, водопостачанням, бракує продуктів харчування, не працюють магазини. Можливості доставити гуманітарну допомогу обмежені. 28 березня Олег Синєгубов, голова Харківської ОДА повідомив, що голова Балаклійської територіальної громади Іван Столбовий пішов на співпрацю з російськими окупаційними військами.

У перший день весни Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, яке входить до ДК «Укроборонпром» зазнало масштабних руйнувань у результаті ворожого обстрілу. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив очільник «Укроборонпрому» Юрій Гусєв. Судячи по опублікованим фото більшою мірою пошкоджені адміністративні будівлі. Сьогодні ХАЗ продовжує функціонувати та відвантажувати продукцію.

«Не дивлячись на активні бойові дії підприємство продовжує функціонувати: відвантажувати продукцію, оформлювати відповідні документи, розчищати територію, приймати замовлення. Так, вчора, на одне з українських підприємств було відвантажено товар за договором. Також наші партнери зробили замовлення на певну продукцію», — йдеться у повідомлені на Facebook-сторінці підприємства.

Також 1 березня російські війська завдали авіаційного удару по Харківському заводу підйомно-транспортного устаткування. 7 березня російські окупанти нанесли удар авіацією та реактивною системою залпового вогню по Харківському бронетанковому заводу (входить до складу ДК «Укроборонпром»). За повідомленням ГУ Нацполіції в Харківській області зруйновані та зазнали значних пошкоджень корпуси цехів підприємства.

У Миколаєві вранці 13 березня російські війська бомбили ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря» (входить до складу ДК «Укроборонпром»). Завод зокрема виробляє газотурбогенераторні установки для кораблів.

«Вранці бомбардували «Зорю». Схоже літаками, за Матеріальними воротами (прохідна заводу — прим.ред.). З’ясовуємо обставини», — повідомив у Telegram голова Миколаївської ОВА Віталій Кім.

Ракетних ударів зазнали підприємства ОПК і у глибокому тилу. Так 18 березня по Львівському  державному авіаційно-ремонтному заводу було завдано ракетного удару. Мер Львова Андрій Садовий повідомив у Telegram, що будівлі підприємства знищені.

«Кілька ракет вдарили по авіаремонтному заводу. Від ударів його будівлі знищено. Активну роботу заводу було завчасно зупинено, тому наразі людських жертв немає», – повідомив мер.

За повідомленням повітряного командування «Захід» Повітряних сил ЗСУ по Львову було випущено шість крилатих ракет із підводного човна у Чорному морі. За даними військових, дві ракети були знищені у повітрі засобами зенітних ракетних військ повітряного командування «Захід».

Міський голова Львова Андрій Садовий повідомив на брифінгу, що всі оборонні об’єкти були заздалегідь вивезені зі Львова.

«Ми до 25 лютого вивели зі Львова об’єкти мілітарної структури. І це удари в цивільних», – зазначив він.

Загалом станом на 24 березня в наслідок російської збройної агресії завдано шкоду 92 заводам та підприємствам на суму 2 млрд 921 млн доларів США. Такі дані наводить Київська школа економіки, яка разом з експертами та волонтерами провела аналіз шкоди завданої російськими військами в рамках проєкту «Росія заплатить».

31 березня в наслідок масованого обстрілу російських окупаційних військ зазнав пошкоджень харківський турбінобудівний завод «Українські енергетичні машини». Про це сайту «Суспільне Новини» повідомив генеральний директор підприємства Віктор Суботін. За його словами були пошкоджені корпуси й обладнання, триває оцінка збитків.

«Люди були на вулиці, сонце було. І коли почався обстріл, на щастя, вони були неподалік від бомбосховища, тому всі встигли сховатися. Обстріл тривав більше години. Били по площах, де розташований завод. Прилетіло не тільки на нашу територію, а й до сусідів на ХЕМЗ і на проспект Московський. Безумовно, руйнування є, але, на щастя, усі живі. Все відновимо. Зараз цим займаємося. Наша задача — зберегти людей», — розповів керівник заводу.

З початку агресії в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 4,4 тисячі житлових будинків, 92 заводи та підприємства, 378 навчальних закладів, 138 закладів охорони здоров’я, 8 цивільних аеропортів та 10 військових аеродромів, 7 ТЕС/ГЕС тощо.

Міністерстві економіки також підрахували збитки України від російського вторгнення. На сьогодні сума збитків сягнула 565 млрд доларів, з них $119 млрд — втрати інфраструктури, $112 млрд — втрати ВВП у 2022 році. Про це повідомила перша віцепрем’єрка-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко у Facebook. Міністерка опублікувала структура руйнувань:

— 119 млрд долл США – втрати інфраструктури (зруйновано та пошкоджено майже 8 тис км доріг, десятки залізничних станцій, аеропорти);

— 112 млрд долл США – втрати ВВП у 2022 році;

— 90,5 млрд долл США – втрати цивільного населення (10 млн кв. м. житла, 200 тис автомобілів, продовольче забезпечення 5 млн осіб);

— 80 млрд долл США – втрати підприємств та організацій;

— 54 млрд долл США – втрати прямих інвестицій в українську економіку;

— 48 млрд долл США – втрати державного бюджету.

«Варто зазначити, що кожного дня цифри змінюються і, на жаль, вони зростають. Саме тому Україна, попри всі перешкоди, буде домагатися стягнення з агресора компенсаційних виплат. Як за судовими рішеннями, так і за рахунок передачі нашій державі заморожених на активів рф», — зазначила Юлія Свириденко.

На відновлення української економіки, зруйнованої інфраструктури знадобляться щонайменше десять років. Таку думку  висловив голова фонду «Повернись живим» Тарас Чмут.

«Зараз Росія завдає непоправної шкоди нашій промисловості, економіці, оборонно-промисловому комплексу, Збройним силам. Тобто ми будемо дуже послаблені в найближчі десятиліття», — резюмує волонтер.

Сьогодні більшість промислових підприємств, які знаходяться у місцях бойових дій та на окупованій території не в змозі працювати. Зокрема в Харкові зупинені більшість машинобудівних заводів. Розпочати повноцінну роботу підприємства зможуть лише після припинення вогню. Одне з головних завдань – збереження трудових колективів, які вмить стали безробітними.  Директор Харківського обласного центру зайнятості Володимир Міненко повідомив, що незважаючи на умови роботи в режимі військового стану, держава продовжує підтримувати виробничі підприємства, виплачуючи допомогу по частковому безробіттю.

«Сьогодні 5 ринкоутворюючих підприємств м. Харкова отримали майже 3 млн. грн для виплати понад 1,5 тисячам працівників. Ще 20 підприємств звернулись за такою допомогою у березні. Даний механізм дозволяє роботодавцям зберегти трудові колективи, а працівникам отримати грошову підтримку в цей важкий час», — проінформував Міненко.

Загроза обстрілів українських заводів та інфраструктури наразі залишається високою. Такий прогноз озвучив керівник Офісу президента України Олексій Арестович на своєму ютуб-каналі.

«Бити будуть по об’єктах ОПК, навіть якщо будуть бити, і по об’єктах інфраструктури, навіть якщо будуть бити. Вони б’ють щоночі. Причому щотижня інтенсивність цих ударів зростає», — зазначив радник керівника ОПУ.

На думку Арестовича авіаційні удари та ракетні обстріли ще будуть тривати довго,  та це не привід панікувати, навпаки – необхідно зосередитеся на боротьбі з російськими окупантами.

Пристрасті навколо «Мрії»

Одним з перших від російської армії постраждав завод ДП «Антонов». Найбільший літак у світі АН-225 «Мрія» був знищений 24 люто – у перший день війни го. Літак вартістю 3 млрд доларів російські окупанти знищували свідомо і послідовно. За словами Анатолія Федорука міського голови Бучі (місто, що знаходиться за 4 кілометри від Гостомеля, де базувався літак) російські окупанти знищили літак після низки авіанальотів.

«Після 5-го авіанальоту розбомбили «Мрію» повністю. Це трапилось в перший день (24 лютого — прим.ред.). Обстрілювали з вертольотів», — розповів у коментарі Радіо Свобода Анатолій Федорук.

В ДК «Укроборонпром» повідомили, що на момент вторгнення російських військ АН-225 «Мрія» знаходилась на ремонті у аеропорту Гостомель, тому не встигла вилетіти з України. Також зазначили, що літак планується відновити.

«За орієнтовними підрахунками на це знадобиться більше 3 млрд доларів та понад 5 років. Наше завдання зробити так, аби ці витрати покрила саме Російська Федерація, яка завдала умисної шкоди українській авіації та сектору вантажних авіаційних перевезень», — йдеться у повідомленні концерну.

Знищення «Мрії» російським окупантами викликало широкий резонанс у суспільстві. Головне питання: чому літак залишався в Україні попри високу ймовірність нападу Росії? Командир екіпажу «Мрії» Дмитро Антонов на своєму на ютуб-каналі звинуватив керівництво заводу «Антонов» у бездіяльності, яка призвела до знищення літака. За його словами, 26 січня, майже за місяць до війни, представники НАТО та NSPA (назва агентства, що займається закупками та забезпеченням Альянсу) через попередження Заходу про можливий напад Росії на Україну пропонували керівництву «Антонова» перебазувати весь його флот у Лейпциг — разом із усім персоналом, екіпажем та запчастинами.

«Чому літак залишився в Гостомелі? Тому що не було рішення про перегін літака в будь-яке місце, нехай це буде Польща, найближчий аеропорт Жешув, Лейпциг…Я вважаю, що не було прийнято рішення про перегін, тому що був відсутній топ-менеджмент нашої компанії, який бадьоренько, за два тижні до війни, весь поїхав в Лейпциг», — сказав Антонов.

ДП «Антонов» відкинуло звинувачення колишнього капітана літака. 19 березня в повідомленні підприємства на офіційній Facebook сторінці зазначено, що наразі встановити ключовий чинник знищення АН-225 неможливо через захоплення аеродрому АТП «АНТОНОВ» збройними силами Російської Федерації.

«Інформація про непрямі причини знищення літака АН-225 «Мрія», яка розповсюджується, базується винятково на особистих думках та оціночних судженнях командира екіпажу «Мрії» Дмитра Антонова», — йдеться у заяві підприємства у своєму фейсбуці.

Через місяць після знищення літака 24 березня колектив Державного підприємства «Антонов» озвучив ініціативу заснувати Міжнародний фонд відродження транспортного літака Ан-225 «Мрія».

«Незважаючи на тяжкі часи, колектив ДП «АНТОНОВ» із рішучістю вважає за необхідне не допустити повної безповоротної втрати легендарного літака як одного із символів сучасності та розпочати роботи з відродження флагмана транспортної авіації Ан-225 «Мрія». Для цього є всі підстави – конструкторська та науково-технічна документація, а саме головне – наявність, велике бажання та натхнення колективу ДП «АНТОНОВ». На жаль, у тяжкий час для України та ДП «АНТОНОВ» для вирішення цієї задачі є обмаль коштів. Ми пропонуємо заснувати Міжнародний фонд відродження транспортного літака Ан-225 «Мрія», — йдеться у повідомленні ДП у Facebook.

Командир екіпажу «Мрії» Дмитро Антонов на своєму ютуб-каналі зазначив, що створення Міжнародного фонду відродження АН-225 не часі через війну і може загальмуватися через корупційні ризики.

«Оскільки ми живемо в країні, де процвітає корупція і її рівень доволі значний. В такій країні державне підприємство є ідеальною машиною з відмивання коштів. Тому в даній ситуації поручати державному підприємству створення фонду відродження вкрай ризиковано», — зазначив пілот.

Пошук винних призвів до відсторонення Сергія Бичкова від виконання повноважень гендиректора ДП “Антонов”. Про це повідомила прес-служба «Укроборонпрому».

«29 березня, ДК “Укроборонпром” відсторонив Сергія Бичкова від виконання ним повноважень генерального директора Державного підприємства “Антонов”, що входить до складу концерну. Підставою для відсторонення стало службове розслідування щодо, зокрема, перевірки окремих фактів, оприлюднених у засобах масової інформації. «Укроборонпром» усіляко сприяє Службі безпеки України у з’ясуванні обставин можливих порушень», — йдеться у повідомлені.

АН-225 «Мрія» був і залишається символом не лише українсокої, а світової авіації. Тому обов’язково треба з’ясувати справжні причини, чому літак залишився на аеродромі в Гостомелі пори високий ризик знищення. Пристрасті навколо «Мрії» триватимуть ще довго. Експерти зазначать, що економічна доцільність відновлення літака відсутня – він не зможе окупитися за рахунок вантажних перевезень. Але «Мрія» – це більше ніж літак, це надбання людства. Тож відновлення літака – історична місія нової України.

Війна реформі не завадить

Агрегатобудування, машинобудування, промисловість, оборонно-промисловий комплекс України – це у переважній більшості промислово-інфраструктурна спадщина Радянського Союзу. Дещо вдалося модернізувати, осучаснити, але українська економіка, а відтак і згадані галузі, не є інноваційною. Безумовно, є сучасні підприємства в машинобудуванні, які змогли вибудовати високотехнологічну виробничу модель, але їх одиниці. Реформування ДК «Укроборонпром» повинно було стати початком широкомасштабного впровадження концепції індустрії 4.0 (високі технології, інновації) в національній промисловості, машинобудуванні. І війна не повинна стати на заваді реформам, адже стрімке відновлення промисловості України, яка зазнала величезних руйнувань через російську військову агресію, можливо лише за умови побудови інноваційної економіки. «Укроборонпром» і до війни, і під час війни не зміг позбутися іміджу неефективної структури. 21 березня трудовий колектив ДП «ДержККБ «ЛУЧ», яке підпорядковане «Укроборонпрому» звернувся до Президента України Володимира Зеленського з проханням невідкладно передати підприємство до управління Кабінету Міністрів України. Причина – бездіяльність менеджменту концерну у перші дні війни.

«Дії окремого керівництва ДК «Укроборонпром» яскраво контрастують на фоні їхнього фактичного самоусунення від координації підприємств-учасників Концерну у перші два тижні війни. У найважчі дні, які вимагали прийняття оперативних, вольових, ризикованих рішень під ракетно-бомбовими ударами ворога, керівництво ДК «Укроборонпром» було паралізоване…Лише після слів Президента України про досягнення стратегічного перелому у війні, керівництво ДК «Укроборонпром» 11 березня 2022 року відвідало наше підприємство. Проте, не для надання допомоги чи взяття на себе відповідальності, а для проведення чергових інспекцій та висунення звинувачень…Враховуючи вищезазначене, вважаємо, що задля збереження ДП «ДержККБ «ЛУЧ», подальшого забезпечення Збройних Сил України нашою продукцією, необхідно невідкладно передати ДП «ДержККБ «ЛУЧ» до управління Кабінету Міністрів України для подальшого формування холдингу ракетобудівних підприємств на чолі з ДП «ДержККБ «ЛУЧ», — йдеться у листі.

ДП «ДержККБ «ЛУЧ» зокрема виробляє український протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П», який довів свою високу ефективність на полі бою – десятки російських танків були знищені саме завдяки «Стугні». Також «Луч» спеціалізується на розробці та виробництві ракетних зенітних комплексів малої та середньої дальності (до 100 км) – саме тієї зброї, яка сьогодні вкрай необхідна Україні.

До заяви ракетобудівників приєдналися і авіапромисловці. В Асоціації підприємств авіапромисловості України «Укравіапром» зазначають, що реформування концерну повинно продовжитися незважаючи на воєнний стан. Авіапромисловці також направили лист до Президента України з проханням підпорядкувати державні стратегічні ракетобудівні та авіабудівні підприємства Кабінету Міністрів України. Також у листі зазначено, що ДК «Укроборонпром» не впоралися з управлінням стратегічними державним підприємствами в умовах воєнного стану.

«В умовах військової агресії Російської Федерації дехто з керівництва ДК «Укроборонпром» продемонстрували свою неспроможність до оперативних рішень по управлінню підприємствами, по збереженню їх матеріально-технічної бази, наданню фінансової допомоги працівникам підприємств» — йдеться у листі президента асоціації «Укравіапром» Віктора Попова.

В «Укравіапромі» наполягають на якомога скорішому виведенню ракетобудівних та авіабудівних державних підприємств з ДК «Укравіапром» та створенні ракетобудівного та авіабудівного холдингів, що передбачає реформа цих галузей, яка була розпочата ще у минулому році.

«Ми підтримуємо позицію трудового колективу ДП «ДержККБ «Луч» та звертаємось до Вас із проханням ухвалити рішення щодо невідкладної передачі ДП «ДержККБ «Луч» до сфери управління Кабінету Міністрів України для подальшого формування холдингу ракетобудування. A також, враховуючи  наші попередні пропозиції, з метою збереження стратегічних підприємств авіабудування просимо ухвалити рішення про невідкладну їх передачу до сфери управління Кабінету Міністрів України з метою формування холдингу «Антонов», як це планувалося раніше», — зазначено у листі.

Україна не змогла у повній мірі використати величезний потенціал оборонно-промислового комплексу у підготовці до війни. Таку думку поділяє голова фонду «Повернись живим» та керівник ГО «Український мілітарний центр» Тарас Чмут. Нещодавно він заявив, що кошти з держбюджету на оборонку використовувалися вкрай неефективно.

«Ця війна, яку ми ведемо зараз, показала, що попередні вісім років в значній мірі були провальними. Тому що ми вкладали купу грошей, просто космічні гроші в масштабах Міноборони, ми вкладали в ДКР (дослідно-конструкторські роботи), в якісь закупівлі, дослідження, які по факту не дали нічого. В той же час ми не мали коштів нормально провести ремонти ракет для «Точки-У» або закупити нормальну кількість «Корсарів», «Стугн», просто «насипати», щоб, умовно кажучи, у кожного підрозділу ТРО була своя «Стугна». І там (в КБ «Луч» — прим.ред.) потужності виробляти їх є. Там десятки тисяч ракет можна було виробляти в місяць», — розповів військовий аналітик.

Україна – демократична держава з розвинутим громадянським суспільством. Саме тому, навіть в умовах війни, обґрунтована критика в бік найбільшої структури оборонно-промислового комплексу є прийнятною. Невідомо скільки продовжиться війна, скільки українців загинуть на фронті та у містах під обстрілами російських військ, які ведуть війну на виснаження, вдаючись до актів геноциду проти мирного населення України. Але сьогодні чітко зрозуміло одне – після перемоги у війні, щоб якомога швидко відновити економіку та роботу промислових, машинобудівних підприємств, в тому числі підприємств ОПК, необхідно у стислі терміни провести необхідні реформи, змінити старі підходи до управління державними підприємствами та цілими галузями. В Україні немає часу на чергові корупційні скандали, які не завершуються судовими вироками. З першого дня війни корупціонерів треба прирівнювати до мародерів, які повинні бути негайно й невідворотно покарані згідно закону. Швидке відновлення роботи підприємств, відбудова зруйнованих міст можлива лише за умови впровадження інноваційної сучасної економіки. А поки що – все для фронту, все для перемоги!

Долучитися до збору коштів на потреби військових через БФ «Повернись живим» можна за посиланням –

https://www.facebook.com/backandalive/posts/2231987336958691