• Вторник 02.06.2020
  • Харьков +13.46°С
  • USD 26.87
  • EUR 29.93

Театр, що перевернув догори дриґом українське мистецтво: “Березолю” – 98

Театр, що перевернув догори дриґом українське мистецтво: “Березолю” – 98

В останній день березня свій день народження відзначає “Березіль”

Театр “Березіль” подарував Харкову роботи геніального режисера-реформатора Леся Курбаса у творчому тандемі з драматургом Миколою Кулішем та художником Вадимом Меллером.

“Народний Малахій”,“Мина Мазайло”, “Маклена Граса”. Кожна з цих вистав змушувала критиків скрипіти зубами від гніву, а глядачів — таращити очі на лоба від подиву.

Курбаса не дарма називають реформатором. Він визначив для Українського театру принципово новий напрямок, відійшовши від класичного, побутового жанру (коли є традиційна родина, а в ній – традиційна драма), до модернізму та авангардизму. Майже 100 років тому для Курбаса та команди не було проблемою показувати в театрі екран, на якому транслювалися думки артистів. І це у той час, коли кіномистецтво тільки-но з’являлося!

Режисер вже розумів, що поєднати два вида мистецтва — слушна думка, хоча, навіть, зараз це тільки починають впроваджувати. Артисти на сцені перетворювалися на газ. У прямому сенсі. Купа людей перевтілювалися в одну велику рідину, яка вибухала під час кульмінації. А декорації Меллера -масштабні та незвичні, створювали іншопланетну атмосферу на сцені.

Але як ця трійка зібралася разом, та ще й у Харкові?

Народився Курбас у м. Перемишль (тоді —Австро-Угорська імперія), отримав Європейську освіту, був неймовірно освіченою та стильною людиною. Перші акторські кроки робив у Львові, Тернополі, потім – перебрався до Києва. Тут і створив студію-театр “Березіль” (тут і познайомився з Меллером, якого потім забрав з собою до Харкова). Чотири роки театр успішно працював в Києві, знайшов свого глядача, але мав переїхати, як “найкращий театр республіки” до тодішньої столиці — Харкова.

Знайомство та подальша співпраця з драматургом Кулішем зробила їх справжніми друзями. Вони разом відбивалися від критиків, створювали нові світи та, навіть, були вбиті однією кулею.

Курбаса, врешті, звинуватили у антидержавності та відправили на катування. Разом з Кулішем вони стали яскравішими представниками “Розстріляного відродження”. Але 7 років на посаді головного режисера “Березіль” влаштував суцільне перевертання догори дриґом мистецького столичного життя. Їх мало хто розумів тоді. Як справжні, геніальні артисти — вони значно випереджали свій час. І ці постановки були б дуже на часі сьогодні.

“Маклена Граса” можна побачити в Київських театрах, рік тому у Харкові в межах проєкту “Куліш. Курбас. Шекспір” свій погляд на п’єсу продемонстрував театр “Night Train” з Британії.


Вистава “Мина Мазайло” з успіхом йде в Києві, Львові. В репертуарі театра ім. Шевченка вона теж є, але побачити її можна, як квітку папороті — рідко. “Народний Малахій” пощастило побачити глядачам Вінничини.

У театрі Шевченка сьогодні відзначають день народження, адже із появою “Березоля” і народився цей величний театр. Історію тут оберігають та шанують. Тут є багато реліквій. Сторічних афіш, унікальних фотоархівів та безліч історій, які знають лише ті, хто дихає цим особливим повітрям театру. Подейкують, що актори театру Шевченка мають знання про унікальну методику Курбаса, тому й з успіхом продовжують працювати майже цілий вік.

Та, навіть, просто уявити, що Курбас ходив цими коридорами — мурахи йдуть шкірою. Після карантину – обов’язково відвідайте театр та відчуйте цей особливий стан.

×

Tакже вы можете позвонить в редакцию по телефонам (057) 763-12-12, 763-14-14 или отправить письмо.