• Понеділок 27.03.2023
  • Харків
  •   +11°С
  • USD 36.57
  • EUR 39.31
  • 🟢

“Ми маємо примусову релокацію”, – Чумак про харківський бізнес (інтерв’ю)

Інтерв'ю   
“Ми маємо примусову релокацію”, – Чумак про харківський бізнес (інтерв’ю)

У зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ 56% бізнесу Харківщини релоковано, 30% підприємців зараз розмірковують над поверненням, 12% – вирішили не повертатися. Про це президент “Асоціації приватних роботодавців” Олександр Чумак повідомив у коментарі МГ “Об’єктив”.

Також він розповів, чому підприємці регіону не можуть отримувати гранти та кредити за державними програмами, чи готові йти в область міжнародні інвестори, а також про те, чи можуть представники мікро- та малого бізнесу бронювати своїх працівників від мобілізації. 

“У Харківській області не працюють державні програми фінансування”

– Які зараз глобальні проблеми у харківського бізнесу? І скільки у відсотках, можливо, повернулося підприємців до Харкова?

– Якщо брати нашу організацію, то в нас релокованих 56% бізнесу. 20% з них приймають рішення щодо подальшого вибору локації або повернення. І 12% вже прийняли рішення не повертатись. Головна проблема відновлення діяльності – це наявність коштів для того, щоб це зробити. На жаль, у Харківській області не працюють державні програми фінансування. Грантові та кредитування “5-7-9%”. Це пов’язано з тим, що область внесена в перелік регіонів, де ведуться бойові дії. Ці кошти недоступні бізнесу, тому ми маємо фактично примусову релокацію. У нас є випадки, коли, наприклад, бізнес виїжджав у Полтаву для того, щоб ці гроші отримати. Тому вони подавали там заявку, для цього переводили свою податкову адресу. Тобто ми також втрачаємо бізнес через це. 

– Чи є така статистика, скільки підприємців постраждало від ракетних ударів та інших обстрілів? Тобто “прилетіло” до будівлі, офісу, кафе?

– Якщо брати мікро- та малий бізнес, наших членів, це незначний відсоток. Це насамперед ті, хто мав орендовані приміщення. Тому ми оцінюємо десь у 12-15%. Вони або змогли переїхати до інших приміщень, або була якась інша локація, де вони продовжують свою діяльність.

– Якщо дивитися у найближче майбутнє, як ви вважаєте, скільки підприємців повернуться до Харкова?

– Ми оцінюємо цифру до 30%. Це з тим, що в більшості підприємців тут залишилися клієнти. Або замовлення або точки, які вони використовують для продажу своїх послуг або товарів. Чи перукарні, чи фітнес-центри, велнес-центри. Їм дуже важливо сюди повернутись, тому що значна частина клієнтів саме тут знаходиться. Але, на жаль, вони ухвалюють це рішення щодо зовнішніх умов. Це дуже важлива і дуже важлива наявність регіональної стратегії розвитку економіки надалі. Для того, щоб бізнес розумів, де саме він може працювати, в якій ніші, де будуть його клієнти і якою часткою ланцюга доданої вартості він буде.

– 30% повернуться від тих, хто виїхав, так?

– Так.

– А 12% підприємців, які вирішили не повертатися. Які це сфери?

– Це послуги, торгівля, переробка продуктів харчування. Послуги індивідуальні чи для компаній.

– Тобто вони вже перенесли свої потужності до інших регіонів?

– Перенесли потужності, магазини, виробництва до інших регіонів. Або ми маємо приклади, коли виїхали до Європи.

– Здебільшого в які регіони України?

– Це захід. Рівненська, Луцька, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька області. Дещо є центр. Це Кіровоградська, Кропивницький. Київська область. Є Закарпаття. Небагато, але є. Якщо брати країни, то це Польща, Німеччина, Італія.

Підприємці просять виключити Харків та частину області з переліку територій, де ведуться бойові дії

– Тобто харківські підприємці виступають із ініціативою, щоб державні програми працювали в регіоні, де ведуться бойові дії? Що для цього потрібно? Законодавчі якісь рішення?

– Ми з жовтня-місяця намагаємось ініціювати внесення змін в перелік, який складає Міністерство з питань реінтеграції, для того, щоб виключити частину області, тому що ми розуміємо, що прикордонні громади навряд чи виключать, які знаходяться дуже близько до фронту, а також саме місто Харків. Тому що місто Харків – це основний економічний потенціал регіону. Для того, щоб бізнес міг отримувати ці кошти. У державній статистиці ми дивилися кількість підприємств, які отримують ці кошти – Харківської області та Харкова взагалі немає. Тобто ми навіть не входимо в десятку. 

– А раніше як було?

– Раніше ми завжди посідали друге-третє місце в Україні щодо розвитку. А зараз нас немає у десятці.

“Якщо брати норми бронювання, то мікро- та малому бізнесу дуже важко їх виконати”

– Щодо броні для підприємців, для айтівців від мобілізації. Чи є вона зараз?

– Якщо брати норми бронювання, то мікро- і малому бізнесу дуже важко їх виконати. Там, якщо я не помиляюсь, із восьми критеріїв треба відповідати трьом. І, на жаль, ці три критерії, максимум два, які може витягнути мікробізнес. Якщо брати конкретно ФОПа, в якого немає найманих, він взагалі не підлягає бронюванню. Його ризик призову найбільший. Якщо це сімейне підприємство, де працюють по суті жінка й чоловік, то призов одного з них фактично вбиває мікробізнес і ми втрачаємо робоче місце для сім’ї та доходи для сім’ї. Це велика проблема. Розуміння того, що треба вирішувати проблеми комплектації ЗСУ дуже важливо, і як знайти золоту середину – це велика проблема, яка потребує також вирішення. Мати постійно боєздатну армію й армію підприємців, які формують податки, з яких ми реалізуємо всі програми соціально-економічного розвитку і саме підтримку ЗСУ. 

– Тобто виходить, що малий бізнес взагалі не підлягає бронюванню? А середній, великий?

– Ми були на зустрічах щодо мобілізації. Ми розуміємо, що компанії, в яких є штатний розклад, тобто в яких є найманий персонал, це питання вирішувати набагато легше. Тому що вони розуміють, яку частину можуть забронювати. Є механізм, що дозволяє це зробити. Плюс є спеціалісти, які можуть правильно подати цю заяву. На жаль, у мікро- та малого бізнесу такої можливості немає. Тому він не може повністю використати цей інструмент.

Читайте також: “Обсяги не ті”, – ХОВА про тиск мобілізації на бізнес Харківщини (інтерв’ю)

“Десь 10% саме найманих працівників, які входять до нашої асоціації, вони зараз є захисниками”

– Є приклади, коли підприємці пішли на фронт.

– Ми опитували наших підприємців. У нас 6% наших членів служать. Є військовими ЗСУ або Нацгвардії. І в нас є компанії, в яких повністю призваний весь персонал. Якщо було дві-три людини працевлаштовано, то вони призвані. Десь загалом, я так оцінюю, десь 10% саме найманих працівників, які входять до нашої асоціації, вони зараз є захисниками, які допомагають нам працювати та боронити нашу державу.

“Якщо компанія отримувала підтримку в межах “Є роботи”, то ці гроші забороняють компанії повертатись у Харківську область”

– Щодо найманих працівників, чи велика потреба зараз? Багато людей потребують роботи.

– Є велика потреба, тому що після призову персоналу треба компенсувати втрачені робочі місця. Є проблема саме працевлаштування, тому що на ринку праці зараз великий дефіцит спеціалістів. Багато людей виїхало або в інші регіони або в інші країни. У нас компанії, які надавали можливість виїхати персоналу і допомагали з цим. Це дуже негативно вплинуло на самі компанії. Тому зараз йде пошук персоналу. У нас є випадки, коли компанії, які релокувалися, не можуть собі знайти найманих працівників у регіонах, де ринок праці з об’ємом набагато меншим, ніж у Харкові. І вони хочуть повернутися сюди саме через те, що в них є і клієнти, і персонал, який залишився. Якщо компанія отримувала підтримку в межах “Є роботи”, то ці гроші забороняють компанії повертатись у Харківську область, повертатись у регіон. Тобто ми маємо дискримінацію у двох напрямках. Ті, хто знаходяться тут – не можуть отримати ці гроші, а ті, хто отримали, – не можуть повернутись, тому що умови використання цих грошей забороняють їм виїжджати з цього регіону.

– В яких фахівцях наразі дефіцит?

– Виробництво і переробка металів. Виробництво пластикових виробів. Це виробництва, яким треба навчатися, як працювати на цьому обладнанні. Це спеціалісти, які надавали послуги. Зараз дуже багато інформації, що люди перенавчаються на перукарів, надання послуг манікюру, грумінгу. Тому що такі спеціалісти повиїжджали та з’ясувалося, що в Європі вони дуже в потребі знаходяться. Вони відразу знайшли там роботу й отримують нормальну зарплатню. Ще консультування. Дуже багато ми втратили експертів з бізнес-планування. Якщо в нас було до цього десь до 15 експертів, то зараз на Харків залишилося тільки три, які можуть надавати такі послуги. Якщо брати взагалі, то будь-яка галузь втратила спеціалістів.

“По суті треба сісти та з нуля зробити бізнес-план, і тільки після цього приймати рішення щодо повернення”

– Особисто ваша думка, чи на часі зараз повертатись тим, хто виїхав?

– Дуже багато таких питань. У першу чергу ми задаємо зустрічне питання: “Чи знаєте, чим будете займатися?” Чи розумієте, що зможете відновити бізнес, щоб були якісь прибутки?. У нас є випадок, що бізнес, який надавав послуги населенню, вони прорахували, що якщо вони повернуться і відновляться, то вони відновлять до 25% довоєнної кількості клієнтів. І це, на жаль, не перекриває ті витрати, які вони будуть нести. Чи буде ваша діяльність безпечною? Тому що ризики є. Чи є у вас достатньо персоналу? По суті треба сісти та з нуля зробити бізнес-план, і тільки після цього приймати рішення щодо повернення.

“Якщо Харківська область знаходиться в переліку таких, де ведуться бойові дії, то й міжнародний інвестор не повернеться”

– У Харківській міськраді досить часто згадують про міжнародні інвестиції. Як ви вважаєте, коли ця перспектива може стати реальністю.

– Перше. Коли повернуться державні інвестиції. Тому що міжнародні інвестори в першу чергу дивляться на державні програми. Якщо вони тут не працюють, якщо Харківська область знаходиться в переліку таких, де ведуться бойові дії, то й міжнародний інвестор не повернеться. Друге. Дуже важлива точка входу інвестора. Якщо в нас було дуже багато департаментів, які працювали саме з інвесторами, то зараз через брак персоналу дуже велике навантаження на тих спеціалістів, які залишилися. Може я не бачу, але в нас немає єдиного майданчика, який буде цих інвесторів сюди запрошувати, допомагати їм входити сюди. Немає стратегії воєнного відновлення і повоєнного розвитку. Для інвесторів це дуже важливо. Ми спілкуємося з донорами міжнародними, і навіть вони нам задають питання. Буквально два дні тому в мене була переписка щодо питання “як у вас з безпекою, тому що ми не можемо приймати рішення щодо запуску конкретного проєкту саме через те, що у вас почало частіше “прилітати”. Я пояснюю, що в нас є приміщення безпечні, комунікації та все таке.

Автор: Олена Нагорна, Вікторія Яковенко

  • Категорії: Інтерв'ю, Економіка, Суспільство, Харків; Теги: , , , ;

  • Щоб дізнаватися про найважливіше, актуальне, цікаве у Харкові, Україні та світі:
  • підписуйтесь на нас у Telegram та обговорюйте новини в нашому чаті,
  • приєднуйтесь до нас у соцмережах: Facebook , Instagram , а також Google Новини,
  • дивіться у Youtube, TikTok, пишіть або надсилайте новини до нашого боту.
  • Ви читали новину: «“Ми маємо примусову релокацію”, – Чумак про харківський бізнес (інтерв’ю)»; з категорії Інтерв'ю на сайті Медіа-групи «Об'єктив»

    • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
    • • Скористайтеся пошуком на сайті Об'єктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
    • • Підписуйтесь на соціальні мережі Об'єктив.TV, щоб дізнатися про ключові події у вашій країні та місті;
    • • Дата публікації матеріалу: 13 Лютого 2023 в 10:17;
    • Кореспондент Олена Нагорна, Вікторія Яковенко у цій статті розкриває тему новин про те, що "У зв’язку з повномасштабним вторгненням РФ 56% бізнесу Харківщини релоковано, 30% підприємців зараз розмірковують над поверненням, 12% – вирішили не повертатися. Про це президент “Асоціації приватних роботодавців” Олександр Чумак повідомив у коментарі МГ “Об’єктив”.".