Сьогодні 17 червня: яке свято та день в історії

17 червня 1885 року в гавань у Нью-Йорку прибула Статуя Свободи. У 1950-му провели першу успішну пересадку нирки. У 1953-му радянські війська танками придушили повстання в Східній Німеччині. А в 1972-му в США затримали співробітників виборчого штабу президента Ніксона, які налаштовували “підслушку” в таборі демократів у готелі “Уотергейт”.

Свята та пам’ятні дати 17 червня

17 червня державні та професійні свята в Україні не відзначають.

Під егідою ООН проходить Всесвітній день боротьби зі спустеленням і посухою.

17 червня в історії

17 червня 1774 року Джорджа Вашингтона призначили головнокомандувачем Континентальної армії федератів.

17 червня 1885 року до гавані в Нью-Йорку прибув дарунок від французів – Статуя Свободи.

Її доставили в розібраному стані – 350 частин спакували у 214 ящиків. Перевозив цінний вантаж французький військовий вітрильник “Ізер”. Статуя мала стати дарунком США до сторіччя американської революції. Проте за різних причин “запізнилася” на 10 років. Ідея спорудження монумента належала професору та громадському діячеві Едуару де Лабуле. І висловив він її ще в 1856 році. До роботи над проєктом він долучив молодого скульптора Фредеріка Огюста Бартольді. Для нього Статуя Свободи стала головним проєктом на найближчі 15 років.

Натхненницею образу Свободи стала дівчина з барикади, яку скульптор бачив під час вуличних боїв у Парижі в 1851 році. Вона тримала в руці піднятий смолоскип, що палав. Бартольді працював над мідною оболонкою статуї, а її внутрішній масивний каркас створював інший відомий француз – інженер Густав Ейфель (автор всесвітньо відомої вежі). Загальна вага міді, використаної для відливу статуї, – 31 тонна, сталевий каркас важить 125 тонн. Висота статуї із п’єдесталом 93 метри. Створення монумента фінансували французькі громадяни, а постамент для неї – американці. Після прибуття запчастин до США її збирали протягом чотирьох місяців і урочисто відкрили 28 жовтня 1886 року.

17 червня 1950 року лікар із Чикаго Річард Лоулер провів першу успішну трансплантацію нирки. Пацієнткою була 49-річна Рут Такер із діагнозом полікістозна хвороба нирок. Операцію провели в лікарні “Little Company of Mary”, і вона зайняла 45 хвилин.

17 червня 1953 року радянські та східнонімецькі війська жорстко – із застосуванням військової техніки – придушили Берлінське повстання.

Приводом для нього стала невдоволеність німців “радянізацією” Східної Німеччини. Процес відбувався “в кращих традиціях” СРСР: з утисками малого бізнесу, наступом на приватну власність, “перекосом” у бік важкої промисловості та як наслідок – тотальним дефіцитом і чергами. При цьому німці мали можливість порівнювати ситуацію з тим, що відбувається в західній частині країни, де діяв план Маршалла та відроджувалася економіка. Усі сподівання, що смерть Сталіна щось змінить на краще, не справдилися. Тож народне обурення виплеснулося на вулиці.

Повстання почалося 16 червня – з мирного маршу протесту в Берліні проти підвищених норм виробітку. На вулиці вийшли 5000 працівників. Марш завершився за три години. Але наступного дня на вулиці вийшло набагато більше людей – близько 17 тисяч. Як з’ясувалося, східнонімецьке та радянське керівництво до цього підготувалися. Ще вночі в місто завели військову техніку. Після полудня танки й броньовані машини спрямували проти натовпу. Війська відкрили вогонь. Повстання швидко придушили. Тільки за офіційними даними під час тих подій загинуло щонайменше 34 особи.

17 червня 1972 року в готельному комплексі “Уотергейт” поліція затримала п’ять агентів, які встановлювали “підслушку” в штабі Демократичній партії. З цього почався один із найвідоміших політичних скандалів у історії США, що коштував посади президенту Ніксону.

Зухвалу акцію в “Уотергейті” під час передвиборчої кампанії спланували співробітники так званого Комітету переобрання президента (CREEP) Джордж Гордон Лідді та Говард Хант. Щодо мети підслуховування існують різні версії: від бажання дізнатись про плани демократів на виборах до необхідності дізнатися, чи немає в них компромату на Ніксона. Що цікаво – найняті агенти вдерлися в штаб демократів уже не вперше. До цього вони вже встигли встановити “жучки” на телефони начальника штабу Ларрі О’Брайена і виконавчого директора Асоціації демократичних представників у законодавчих зборах штатів Роберта Спенсера Олівера. Але пристрій у телефоні О’Брайена вийшов з ладу. Тож 17 червня його хотіли замінити.

Виявив злочинців звичайний охоронець готелю. Він звернув увагу на відімкнений замок на одних із дверей і викликав поліцію. Поліціянти закрили всі входи, “прочесали” будівлю та затримали п’ятьох агентів. Масштабний скандал виник не одразу. Принаймні Ніксон таки встиг обратися на другий строк і навіть ще “покерувати” США. Проте поступово (не без допомоги ФБР) інформацію про справжній розмах подій отримали ЗМІ. Серію матеріалів про “брудну” виборчу кампанію опублікувала “The Washington Post”. Коли розпочався суд над затриманими агентами, до нього вже була прикута вся увага американського суспільства. Засідання транслювали по ТБ.

У 1974 році справа дійшла й до самого Ніксона, який вперто намагався “відкрутитися”, зокрема, не надавав плівки з Овального кабінету, на яких були задокументовані його розмови з помічниками. Але Верховний суд таки наказав видати плівки – й на них виявилося саме те, що передбачалося. Зокрема, розмова президента з начальником апарату про те, як перешкоджати розслідуванню “Уотергейту” за допомогою ЦРУ та ФБР. Конгрес запустив процедуру імпічменту. І з рештою Ніксон змушений був здатися – 8 серпня 1974 року він написав заяву про відставку та оголосив про неї на ТБ. А після цього одразу покинув Вашингтон.

Церковне свято 17 червня

17 червня християни вшановують святителя Митрофана, патріарха Константинопольського. Батько Митрофана Дометій був рідним братом римського імператора. При цьому він став християнином, і під час гонінь на християн із двома синами пішов у Візантію. Там він став пресвітером, а згодом обійняв єпископський престол. Згодом єпископами стали і його сини Проб, а після його смерті – Митрофан.  Імператор Костянтин Великий, познайомившись зі святим Митрофаном під час візиту до Візантії, забрав того із собою до Риму. У 325 році під час першого Вселенського собору в Нікеї Костянтин Великий ініціював обрання Митрофана патріархом. Так він став першим патріархом Константинопольським. На той момент Митрофан уже був глибоким старцем. Сам він на Соборі не був присутній. Після завершення зібрання імператор та головні учасники заходу відвідали Митрофана.  На прохання імператора святитель вказав собі гідного наступника – єпископа Олександра. Святитель Митрофан мирно помер у 326 році, у віці 117 років.

Народні прикмети

Якщо на Митрофана пішов дощ, то ще кілька днів дощитиме.

Сильний вітер у цей день – до хорошого врожаю овочів, веселка – ягід, роса – грибів і горіхів.

Що не можна робити 17 червня

Не можна дивитися на своє відображення у воді.

Не можна ловити рибу та бруднити воду – кидати в неї сміття чи плювати.

Не можна лінуватися.