• Ср 17.07.2024
  • Харків  +38°С
  • USD 41.26
  • EUR 44.98

Сьогодні 13 липня: яке свято та день в історії

Культура   
Сьогодні 13 липня: яке свято та день в історії

13 липня 1772 року Джеймс Кук почав перше в історії кругосвітнє плавання із заходу Схід. Цього дня 1870 року Отто фон Бісмарк випустив “Емську депешу”, що спровокувала франко-пруську війну. 1930-го стартував перший Чемпіонат світу з футболу. А 1947-го країни Європи прийняли “план Маршалла”.

Свята та пам’ятні дати 13 липня

13 липня державні та професійні свята в Україні не відзначають. Також немає значних всесвітніх пам’ятних дат.

13 липня в історії

13 липня 1772 року британський мореплавець Джеймс Кук розпочав своє навколосвітнє плавання. То була друга експедиція Кука.

Мореплавець Джеймс Кук
Ілюстрація: картина Натаніеля Денс-Холланда

Достеменно невідомо, яке завдання ставило перед мореплавцем Адміралтейство. Але серед цілей експедиції точно було дослідження південних морів. Кораблі вийшли з Плімута, потім прибули до Кейптауна, де на борт зійшов ботанік Андерс Спаррман. Після цього курс узяли на південь. 17 січня 1773 року Кук та його експедиція вперше в історії перетнули Південне полярне коло. Мореплавці досліджували маловивчені райони Тихого океану поблизу Нової Зеландії, відвідали Таїті та острів Хуахіне. 21 грудня 1773 року вдруге перетнули Південне полярне коло. Найпівденнішої точки за час плавання досягли 30 січня 1774 року. Там шлях експедиції перегородило суцільне поле льоду. Потім відвідали острів Пасхи, Маркізькі острови та знову підійшли до берегів Таїті. Після цього побували на островах Дружби та Фіджі. У вересні 1774-го відкрили Нову Каледонію. Потім експедиція Кука знову відвідала Кейптаун і рушила в полярні води. Там відкрили Південну Георгію. Але Антарктиди так і не досягли. В Англію мореплавці повернулися 30 липня 1775-го.

13 липня 1870 року Отто фон Бісмарк розіслав з Бад-Емса дворами Європи телеграму, що увійшла в історію як “Емська депеша”.

Пам'ятник Емській депеші у Бад-Емсі
Пам’ятний знак “Емська депеша” у Бад-Емсі. Фото: Holger Weinandt

В її основу було покладено інформацію прусського таємного радника Генріха Абекена, адресовану Бісмарку – про події у курортному місті Бад-Емс. Там французький посол у Пруссії Вінсент Бенедетті вивів із себе короля Пруссії Вільгельма I наполегливими вимогами переконливо засвідчити відмову Гогенцолленів від претензій на іспанський престол. Спочатку Вільгельм, не бажаючи ускладнювати відносини з Францією, зв’язався з Леопольдом Гогенцолленом та його батьком і дав зрозуміти, що бажано офіційно відмовитися від домагань. Леопольд погодився та припинив претендувати на корону Іспанії. Здавалося б, конфлікт було вичерпано. Але 13 липня Франція почала вимагати більшого – офіційного зобов’язання від Вільгельма I заборонити Леопольду прийняти іспанський престол, якщо йому це запропонують. Форма, в якій французи висловили свої вимоги, була такою, що Вільгельм роздратувався. Він сказав послу, що не може давати таких обіцянок.

Читайте також: 18 березня 1890 року під тиском Вільгельма II заяву про відставку написав “залізний канцлер” – Отто фон Бісмарк

Тоді з Парижа прийшла нова “ідея” – щоб король письмово пообіцяв ніколи не робити замахів на гідність Франції. Тоді Вільгельм зовсім відмовив послу в аудієнції. Бенедетті довелося викладати вимоги свого політичного керівництва на вокзалі перед від’їздом Вільгельма до столиці. Король Пруссії пообіцяв, що продовжить цю розмову в Берліні. А, залишаючи Бад-Емс, розпорядився повідомити канцлера про ці події. Бісмарк, на відміну від Вільгельма, зовсім не хотів уникнути війни з Францією, а був не проти її розв’язати. Тож він “творчо обробив” отриману інформацію, викресливши з повідомлення обіцянку короля продовжити розмову в Берліні. У результаті вийшов текст “Емської депеші”, в якому Вільгельм I відмовився прийняти французького посла і “наказав передати, що більше не має нічого повідомити йому”. Бісмарк розраховував, що таке приниження точно спровокує французького імператора Наполеона III розпочати війну. І не помилився.

Уже наступного дня переклад цього тексту опублікували французькою. Повідомлення викликало обурення в суспільстві. І вже 19 липня 1870 року Французька імперія оголосила війну Пруссії. Цю війну французи програли, причому досить швидко – за рік. А її наслідком стало падіння Наполеона III та створення Французької республіки – з одного боку. А з іншого – остаточне об’єднання німців у Німецьку імперію. Очолив її прусський король Вільгельм I, а рейхсканцлером став той самий Отто фон Бісмарк. До того ж Німеччина за мирним договором отримала Ельзас і частину Лотарингії, за які билася з Францією протягом значного періоду історії. Ці землі довелося повернути французам після Першої світової – за умовами Версальського договору.

13 липня 1930 року розпочався перший чемпіонат світу з футболу. Приймав змагання Уругвай.

Чемпіонат світу з футбору в Уругваї - плакат
Ілюстрація: wikipedia.org

Цю країну ФІФА обрала через святкування століття її незалежності. Також збірна Уругваю двічі перемагала на літніх Олімпійських іграх (1924-го та 1928-го). У чемпіонаті брали участь лише 13 збірних: сім із Південної Америки, дві – з Північної Америки та чотири – з Європи. Переможцями стали уругвайці. У фіналі вони грали зі збірною Аргентини.

13 липня 1940 року народився український дисидент та політв’язень, член Української Гельсінської групи Іван Сокульський.

Іван Сокульський – дисидент
Фото: “Радіо Свобода”

З творчістю поетів-шістдесятників він познайомився 1962-го під час навчання у Львівському університеті. 1964-го перевівся до рідного Дніпропетровська. Але з місцевого вишу його виключили “за поведінку, яка не сумісна зі званням радянського студента”. Сокульський став на захист української культури, написавши разом із Михайлом Скориком “Лист творчої молоді м. Дніпропетровська”, де автори протестували проти цькування Олеся Гончара за роман “Собор”. А також виступали проти політики русифікації та цькування української інтелігенції. Після цього листа переслідувати стали й самого Сокульського. 1969 року його засудили 4,5 року в таборах суворого режиму.

Але після звільнення він “не виправився” – вступив до Української Гельсінської групи, розповсюджував самвидав. За це 1980 року його заарештували повторно. Отримав ще більш жорстке покарання – десять років таборів суворого режиму та п’ять років заслання. Ще до закінчення тюремного терміну його звинуватили у “хуліганстві” та дали ще три роки. А 1987-го Сокульський зміг передати на свободу свідоцтва про порушення прав людини та тортури, які застосовували до політв’язнів – з усіма фактами та прізвищами. Ці свідчення потрапили на Захід і стали справжньою “інформаційною бомбою”. Адже тоді Горбачов переконував цивілізований світ, що жодних політв’язнів у СРСР немає.

Після широкого міжнародного розголосу в 1988 році Сокольського звільнили. Він брав активну участь у створенні “Просвіти” на Дніпропетровщині, товариства “Меморіал” імені Василя Стуса, Народного руху. 20 травня 1990 року на пікетуванні на підтримку незалежності України його жорстоко побили агенти КДБ. 22 червня 1992 року Іван Сокульський помер, а довідку про його повну реабілітацію сім’я отримала на 40-й день після його смерті.

13 липня 1947 року під час Паризької конференції міністри закордонних справ 16 країн західної Європи погодилися ухвалити план відновлення, що увійшов в історію як “план Маршалла”. До участі в конференції запрошували й східноєвропейські держави та Фінляндію. Але під тиском СРСР вони змушені були відмовитися. За рішенням Паризької конференції створили Адміністрацію економічного співробітництва в Європі, а в США — Урядовий комітет із вивчення економічного стану країн, які бажають отримати допомогу. Реалізовувати план почали 1948 року, коли Конгрес США ухвалив закон “Про економічне співробітництво”. Однією з умов отримання допомоги було виведення комуністів зі складу урядів. І всі країни Західної Європи це зробили.

Церковне свято 13 липня

13 липня християни відзначають Собор 12-ти апостолів: Петра, Андрiя, Якова Зеведеєва, Йоана, брата його, Филипа, Варфоломія, Фоми, Матфея, Якова Алфеєва, Юди Якового, або Фадея, Симона Кананіта та Юди Іскаріота. Собор святих славних та всехвальних 12-ти апостолів є давнім святом. Вшановуючи кожного з 12 апостолів окремо, церква встановила і спільне святкування на честь них – наступного дня після пам’яті апостолів Петра та Павла.

Народні прикмети

Якщо вранці випала роса, то скоро підуть дощі.

Жаби гріються на сонці – до сильної спеки.

Що не можна робити 13 липня

Не можна пити алкоголь.

Не можна прибирати та прати.

Не рекомендується стригти волосся.

Не можна сваритися та згадувати образи.

Автор: Оксана Горун
Популярно

Ви читали новину: «Сьогодні 13 липня: яке свято та день в історії»; з категорії Культура на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 13 Липня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "13 липня 1772 року Джеймс Кук почав перше в історії кругосвітнє плавання із заходу Схід. Цього дня 1870 року Отто фон Бісмарк випустив “Емську депешу”, що спровокувала франко-пруську війну. 1930-го стартував перший Чемпіонат світу з футболу. А 1947-го країни Європи прийняли “план Маршалла”".