Сьогодні 9 травня: яке свято та день в історії

9 травня в Україні – День Європи. У світі – Другий день пам’яті та примирення. У цей день 1913 року на екрани вийшов перший фільм про Фантомаса. У 1919-му головою Директорії УНР обрали Симона Петлюру. У 1920-му відбувся українсько-польський парад з нагоди звільнення Києва від більшовиків. У 1945-му громадянам СРСР оголосили про капітуляцію нацистської Німеччини. У 1950-му проголосили Декларацію Шумана, яка стала першим кроком до створення ЄС. У 2004-му в Чечні вбили Ахмата Кадирова. А у 2022-му президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України.

Свята та пам’ятні дати 9 травня

9 травня в Україні та ЄС – День Європи.

У світі – Другий день пам’яті та примирення.

9 травня в історії

9 травня 1913 року на екрани Франції вийшов фільм про Фантомаса. Докладніше.

9 травня 1919 року головою Директорії УНР обрали Симона Петлюру. Докладніше.

9 травня 1920 року на Хрещатику відбувся українсько-польський парад на честь визволення Києва від більшовиків.  Загарбників вибили зі столиці після Першого Зимового походу армії УНР – внаслідок спільного наступу українського та польського війська під час польсько-радянської війни. На жаль, успіх був нетривалим – уже 14 червня підрозділи Червоної армії повернулися до Києва. Що передувало цьому дню і те, що відбувалося 9 травня у столиці УНР, описав у блозі для “Бі-Бі-Сі Україна” кандидат історичних наук Андрій Руккас.

Польсько-український наступ був стрімким. Він розпочався 25 квітня. Уже 26-го війська поляків вступили до Житомира та Коростеня, 27 квітня – звільнили Козятин, 29 квітня – Вінницю та Жмеринку.

“За кілька днів ворогу завдали серйозної поразки, взяли зо два десятки тисяч полонених, захопили тисячі гвинтівок, сотні кулеметів і гармат, величезний паровозний і вагонний парк”, – пише Руккас.

Далі поляки вирішували, куди продовжувати наступ: на Київ чи на Південь. Отримали дані розвідки, що саме Київ більшовики активно боронитимуть, – і вирушили туди.

“Разом з поляками наступали й українці. Зі складу 2-ї стрілецької дивізії Армії УНР, що формувалась у той час на Поділлі, виділили комбінований загін в 450 багнетів, 190 шабель з 12 кулеметами та 4 гарматами. 27 квітня українські вояки визволили місто Могилів на Дністрі, мешканці якого влаштували їм радісну зустріч”, – зазначає історик.

Один із курйозних епізодів звільнення Києва від більшовиків стався 6 травня: польська розвідка на трамваї, що йшов із Пущі-Водиці, заїхала просто до центру столиці, де взяла в полон вісім червоноармійців – і тим самим шляхом повернулася назад.

“Виявилось, що ворожих військ у Києві немає. “Червоні” вирішили не оборонятись, а зберегли сили та відійшли за Дніпро. Тож 7 травня до міста спокійно увійшла спочатку з північного боку польська 7-ма кавалерійська бригада, а потім із західного – 1-ша піхотна дивізія Легіонів… 8 травня до Києва прибула 6-та стрілецька дивізія армії УНР на чолі з полковником Марком Безручком. Ще у лютому 1920 року за згодою польської військової влади в місті Ланьцут почалося її формування. До дивізії пішли українські вояки, котрі тоді перебували в польських таборах полонених та інтернованих”, – повідомив Руккас.

Сам парад 9 травня проходив під пальбу з гармат – на лівому березі Дніпра тривав бій із більшовиками за плацдарм у районі Дарниці. Хоча за планом приймати парад мали Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський, вони одразу після зустрічі в Києві виїхали: Петлюра – до Могилів-Подільського, Пілсудський – до Варшави. “За старшого” залишився генерал Едвард Ридз-Смігли, командувач польської 3-ї Армії. А поряд з ним стояв командир української 6-ї дивізії полковник Безручко та представники іноземних держав: французький полковник Шарль-Густав Анот та японський військовий аташе майор Ямавакі.

“Українських вояків, що крокували центральною вулицею Києва, замикаючи парад переможних польських частин, охоплювали суперечливі почуття: радість, смуток і навіть сором, – пише кандидат історичних наук. – Про них у своїх спогадах влучно написав тодішній старшина штабної сотні 6-ї стрілецької дивізії хорунжий Петро Самутин… “Рідний наш Києве! Не ми здобували тебе, не ми увійшли до тебе переможцями, – йдеться у спогадах. – Не наш командир робив перегляд військам і приймав дефіляду. Ми були в ролі чемно запрошених гостей, але не господарями. Присутність французів і японців ще більше пригнічувала нас. Напевно, під час перемаршу вони порахували кожного нашого стрільця та порівняли наші сили й польські… Нам було соромно за себе. Нас же 45 мільйонів, а де ж ми є? Ще раз підтвердилось, що тільки сила, і то власна сила, творить державу!”

9 травня 1945 року громадянам СРСР оголосили про капітуляцію нацистської Німеччини.  Докладніше.

9 травня 1950 року проголосили Декларацію Шумана, яка стала першим кроком до подальшого створення Європейського Союзу.  Докладніше.

9 травня 2004 року у результаті підриву вибухівки під час святкових заходів з нагоди Дня перемоги загинув президент Чечні Ахмат Кадиров.  Докладніше.

9 травня 2022 року президент США Джо Байден підписав закон, відомий як “Ленд-ліз для України”.  Докладніше.

Церковне свято 9 травня

9 травня відзначають перенесення мощей святителя та чудотворця Миколая з м. Мир Лікійських в м. Бар та  вшановують пам’ять пророка Ісаї. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо 9 травня йде дощ, то влітку не буде посухи та буде гарний урожай.

Якщо холодно, то потепліє тільки на Трійцю.

Якщо зацвіла калина, то можна купатися в ставку.

Що не можна робити 9 травня

Не можна плавати у відкритих водоймах – у річках, озерах та морі.

Не можна тяжко працювати.

Не можна стригти овець.