• Чт 22.02.2024
  • Харків  -0°С
  • USD 38.62
  • EUR 41.72

Сьогодні 9 травня: яке свято та день в історії

Події   
Сьогодні 9 травня: яке свято та день в історії

9 травня в Україні – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та День Європи. 9 травня 1919 року головою УНР обрали Симона Петлюру, 1920-го відбувся українсько-польський парад з нагоди звільнення Києва від більшовиків. А 2022-го президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України.

Свята та пам’ятні дати 9 травня

9 травня в Україні відзначаютьДень перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Напередодні, 8 травня, Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт, яким запропонував це державне свято перенести на 8 травня та поєднати з Днем пам’яті та примирення. За заявою Зеленського, нова пам’ятна дата називатиметься День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років.

Сьогодні в Україні вперше 9 травня відзначають День Європи. Відповідний указ Президент підписав сьогодні, 8 травня. День Європи – загальноєвропейське свято, яке відзначають у всіх країнах ЄС.

Під егідою ООН проходять: Другий день пам’яті та примирення, Всесвітній день справедливої ​​торгівлі, Всесвітній день мігруючих птахів.

9 травня в історії

9 травня 1919 року головою Директорії УНР обрано Симона Петлюру.

Симон Петлюра – голова Директорії УНР, фото в газеті
Фото Симона Петлюри зі тижневика “Тризуб”

Фактично, він керував Директорією ще до цього – з лютого, коли у відставку подав Володимир Винниченко. Петлюра, який фактично створив і очолював військо Української народної республіки, насправді сам не був військовим. Він здобув освіту в Полтавській духовній семінарії, працював учителем та журналістом. З юності брав активну участь у національно-визвольному русі. 1900 року він вступив до лав Революційної української партії (РУП). “ДоУНРівська” біографія Петлюри включала життя на Кубані, у Львові, Петербурзі, Москві та Мінську. На Кубані 1903 року його заарештовували за революційні ідеї. У Львові 1904-го він спілкувався та співпрацював з Іваном Франком та Михайлом Грушевським. У Москві з 1912 по 1914 роки видавав журнал “Украинская жизнь”. Під час Першої світової війни вступив до Всеросійського Союзу Земств, який допомагав пораненим воїнам російської армії та біженцям. Того ж року із сім’єю оселився у Мінську.

Там Петлюру застала Лютнева революція. Вже маючи широкі зв’язки серед військових, Симон організував у Мінську Український з’їзд фронту у квітні 1917-го. Там Петлюру обрали головою української фронтової ради та від неї делегували на І Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві. Далі майбутнього військового міністра обрали до Українського генерального військового комітету (ГВК). Він став керівником цієї організації та увійшов до складу Центральної Ради. Там недовго був генеральним секретарем з військових справ (пост не затвердив Тимчасовий уряд, чию позицію ще враховували). З того часу тривав конфлікт Петлюри з іншим лідером УНР Володимиром Винниченком. Винниченко був проти формування української армії, Петлюра наполягав, що її потрібно створювати – причому швидко. Як продемонстрували подальші події, у цьому він мав рацію. Після більшовицького перевороту посаду генсека з військових справ Центральна Рада поновила. Уже в листопаді 1917-го Петлюра наказав українським військам зайняти усі найважливіші урядові об’єкти Києва. Однак надалі пішов у відставку через Винниченка, який звинувачував його у “перевищенні повноважень”. На початку січня 1918-го сформував та очолив Гайдамацький кіш Слобідської України. Ця військова частина брала активну участь у придушенні організованого більшовиками січневого повстання проти Центральної Ради. Петлюра особисто керував штурмом “Арсеналу” та боями за Київ. Згодом чиновники УНР приписали Петлюрі спробу “встановлення правої диктатури” та усунули його від командування кошем. 

Петлюра з гербом на рукаві
Фото: Dziesięciolecie Polski Odrodzonej. Księga Pamiątkowa 1918-1928, Kraków-Warszawa 1928, s. 111

Попри складні відносини з керівництвом УНР, Петлюра зовсім не сприйняв перевороту, влаштованого гетьманом Скоропадським і брав участь в антигетьманському союзі. Після зречення Скоропадського та переходу влади до Директорії Петлюра очолив міністерства військових і морських справ, а також мистецтва та народного здоров’я. Його конфлікт із головою директорії Винниченком продовжився. Той усе намагався порозумітися з більшовиками. Тож війну РРФСР оголосили лише 16 січня 1919-го – коли окупанти вже захопили Харків, Чернігів та наближалися до Полтави. У лютому 1919-го Винниченко пішов у відставку та поїхав за кордон. З того часу й до остаточної втрати державності УНР нею фактично керував Петлюра, хоч і не завжди на посаді голови Директорії.

9 травня 1920 року на Хрещатику відбувся українсько-польський парад на честь визволення Києва від більшовиків.

Українсько-польський парад у Києві, 1920 рік
Фото: Dziesięciolecie Polski Odrodzonej. Księga Pamiątkowa 1918-1928, Краков-Warszawa 1928, с. 111

Загарбників вибили зі столиці після Першого Зимового походу армії УНР – внаслідок спільного наступу українського та польського війська під час польсько-радянської війни. На жаль, успіх був нетривалим – уже 14 червня підрозділи Червоної армії повернулися до Києва.

9 травня 1945 року громадянам СРСР оголосили про капітуляцію нацистської Німеччини. Цього дня до Москви доставили літаком акт про капітуляцію, підписаний на вимогу Сталіна 8 травня – вдруге після капітуляції 7 травня у Реймсі. Також 9 травня вийшло останнє повідомлення німецької ставки. У ньому все ще була інформація щодо подій минулої доби на різних фронтах. Однак містилася також і заява про капітуляцію, тон якої був далекий від каяття: “Починаючи з півночі, зброя на всіх фронтах замовкла. За наказом грос-адмірала (Карла Деніца – Ред.) вермахт припинив боротьбу, що стала безглуздою. Тим самим закінчилося майже шестирічне героїчне єдиноборство. Воно принесло нам великі перемоги, а й важкі поразки. Німецький вермахт під кінець з шаною поступився величезній перевазі противника в силах. Німецький солдат, вірний своїй присязі, віддаючи себе до кінця своєму народові, зробив те, що не забудеться у віках”, – вважали на той час нацисти.

У СРСР указом президії Верховної ради від 8 травня встановили відзначення Дня перемоги 9 травня. До 1947 року цей день був неробочим. Однак потім вихідний 9 травня скасували, а повернули лише 1965-го. Жодних парадів 9 травня протягом 20 років не проводили. Єдиний парад перемоги відбувся 24 червня 1945 року, а наступний – через 20 років.

9 травня 1950 року проголошено Декларацію Шумана, яка стала першим кроком до подальшого створення Європейського Союзу.

ЄС – прапор Європейського союзу
Фото: Pixabay.com

Пропозицію об’єднатись озвучив міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. На початку він адресував своє звернення недавнім окупантам та ворогам – Німеччині (точніше – ФРН). Шуман запропонував об’єднати металургійну, залізорудну та вугледобувну промисловість Франції та Західної Німеччини. Подальші переговори тривали майже рік. А 18 квітня 1951 року було підписано Паризький договір зі 100 статей. До нього приєдналися Франція, Федеративна республіка Німеччина, Італія, Бельгія, Нідерланди та Люксембург. Договором створено Європейське об’єднання вугілля та сталі. Воно вважається попередником Європейського Союзу. День 9 травня, коли Шуман оприлюднив свою декларацію, відзначають щороку як День Європи.

9 травня 2004 року внаслідок підриву вибухівки під час святкових заходів з нагоди Дня перемоги вбито президента Чечні Ахмата Кадирова. Вибухівка спрацювала на трибуні стадіону, де він був. Згідно з офіційними даними, тоді загинули семеро людей, ще понад 50 отримали поранення. Винних у вбивстві досі не назвали. Спочатку відповідальність на себе взяв керівник чеченського руху за свободу від РФ і один із лідерів Республіки Ічкерія Шаміль Басаєв, заявивши, що “виконано вирок шаріатського суду щодо націонал-зрадників та віровідступників Кадирова та Ісаєва”. Проте згодом найімовірнішими організаторами вбивства Кадирова-старшого стали називати росіян. Мотиви та ймовірних виконавців згадують найрізноманітніших: від ФСБ (на замовлення Путіна) та військових (через протидію їхнім схемам збагачення в Чечні) до керівництва “Роснафти” та московських “нафтових воротил” (через спроби створити чеченську нафтову компанію та залишати доходи від продажу нафти в Чечні).

9 травня 2022 року президент США Джо Байден підписав закон, відомий як “Ленд-ліз для України”.

Байден підписує ленд-ліз для України
Фото: The White House

Насправді документ має набагато довшу і складнішу назву – “Закон про надання Президентові розширених повноважень щодо укладання угод з Урядом України про позику або оренду оборонних виробів цьому Урядові для захисту цивільного населення в Україні від російського військового вторгнення та для інших цілей”. Він дозволяє значно скоротити бюрократичні процедури та прискорити передачу озброєння та всього необхідного Україні для відображення російської агресії.

Церковне свято 9 травня

9 травня – день священномученика Василія, єпископа Амасійського. Він підтримував і втішав християн, які страждали від гонінь язичників. Зокрема, він дав притулок праведній діві Глафірі – служниці дружини імператора Лікінія, до якої той запалився пристрастю. Втекти своїй служниці допомогла сама імператриця Констанція. Тож, отримавши притулок, Глафіра передала всі гроші, які їй дала Констанція, на будівництво храму. А потім написала своїй хазяйці листа, попросивши ще грошей на завершення будівництва. Та виконала прохання. Але лист Глафіри потрапив до імператора. Лікіній зажадав від правителя Амасії, щоб той вислав до нього святителя Василія та Глафіру. Але дівчина померла раніше, ніж наказ дійшов до Амасії. А Василія направили до імператора. На суді він відмовився зректися християнства, й був засуджений на смерть.

Народні прикмети

Сонячний день 9 травня – до хорошого врожаю ягід і овочів.

Якщо 9 травня мороз, то ще тиждень буде морозно.

Що не можна робити 9 травня

Не можна ловити птахів.

Не можна прибирати.

Краще не саджати в цей день картоплю.

Автор: Оксана Горун
Популярно


  • Щоб дізнаватися про найважливіше, актуальне, цікаве у Харкові, Україні та світі:
  • підписуйтесь на нас у Telegram та обговорюйте новини в нашому чаті,
  • приєднуйтесь до нас у соцмережах: Facebook , Instagram , Viber , а також Google Новини,
  • дивіться у Youtube, TikTok, пишіть або надсилайте новини Харкова до нашого боту.

Ви читали новину: «Сьогодні 9 травня: яке свято та день в історії»; з категорії Події на сайті Медіа-групи «Обʼєктив»

  • • Більше свіжих новин з Харкова, України та світу на схожі теми у нас на сайті:
  • • Скористайтеся пошуком на сайті Обʼєктив.TV і обов'язково знаходите новини згідно з вашими уподобаннями;
  • • Підписуйтесь на соціальні мережі Обʼєктив.TV, щоб дізнатися про ключові події в Україні та вашому місті;
  • • Дата публікації матеріалу: 9 Травня 2023 в 06:00;
  • Кореспондент Оксана Горун у цій статті розкриває тему новин про те, що "9 травня в Україні – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та День Європи. 9 травня 1919 року головою УНР обрали Симона Петлюру, 1920-го відбувся українсько-польський парад з нагоди звільнення Києва від більшовиків. А 2022-го президент США Джо Байден підписав закон про ленд-ліз для України".