Якими деревами засадять центральні вулиці Харкова

Чому дерева Харкова страждають після кожного урагану і чи можна привчити комунальників “не голити” газони під нуль.

А ще – які рослини мають з’явитися на газонах міста, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповів біолог, викладач кафедри ботаніки ХНПУ імені Г.С.Сковороди Юрій Бенгус.

Липи та клени страждають від спеки у Харкові

– Днями сталася нарада разом із мером Харкова Ігорем Тереховим, де ви обговорювали, які дерева мають з’явитися на вулицях міста.

– Уточню, що спершу відбулася зустріч активістів з паном Тереховим, а наступного дня – нарада у КП «Харківзеленбуд». Нараду присвятили тому, які породи дерев варто садити на найбільш важливих місцях в центрі Харкова. Мова йшла, наприклад, про посадки алеї вздовж вулиці Сумської, на Площі Свободи.

– Я чула думки зоологів та орнітологів, що не варто на Харківщині висаджувати чужі, інвазивні види рослин, тому що вони не є харчовою базою для місцевих тварин і птахів.

– Так, це важливий аргумент, і хоч нас на нараді було мінімум п’ятеро фахівців з озеленення, у цьому питанні ми дійшли консенсусу. По-перше, потрібно використовувати місцеві види, а по-друге, використовувати види, стійкі в наших міських умовах до спеки. Ми спостерігаємо, що клен гостролистий або липа дрібнолиста, які були чи не найпоширенішими в озелененні Харкова, не витримують літню спеку: втрачають листя, підсихають або зовсім гинуть. Їх можна використовувати у великих масивах (в парках), а серед асфальту потрібні більш посухостійкі дерева.

Дуби, клени польові та в’язи посадять у центрі Харкова

– То які ж дерева висадять на центральних вулицях Харкова?

– Вирішили, що клен польовий (він має невелику крону) будуть саджати там, де менше місця, а дуб звичайний висаджуватимуть на просторих місцях, де його велика крона не заважатиме будівлям і електричним проводам. Клен польовий більш посухостійкий, ніж клен гостролистий. І третя запропонована порода — це в’язи. Є ще чимало цікавих видів, які будуть доречні у парках і скверах, але вздовж доріг їх, на жаль, висаджувати не можна. Наприклад, це стосується плодових дерев (мені особисто дуже подобаються горобини: шведська, арія, берека, яблуня Недзведського та інші). Рішення саджати дуб стало для мене великою перемогою. Тому що спочатку ним нехтували, бо вважали, що він повільно росте, його мало у продажу в порівнянні з кленом і липою. Але зараз ці аргументи відійшли на другий план. Поступово приходить розуміння того, що дуб звичайний – дерево для нашого міста. Старі дуби – це символи Харкова, які й зараз добре себе почувають.

– Сад Шевченкові яскравий тому доказ…

– Хоча це дерево велике, непросте, має велику кореневу систему. І щоб його успішно садити, потрібен якісний посадковий матеріал з досить великою грудкою землі.

– А чому не розглядають хвойні породи для центральних вулиць?

– Для кедрів ліванських – у нас ще не той клімат, ці дерева у Харкові будуть підмерзати. А щодо звичайної сосни – ми маємо сумну історію з загиблими через кореневу губку деревами цього виду на Журавлівці.

– А ялини, мабуть, взагалі у Харкові через зміну клімату погано ростуть…

– Ялина звичайна в умовах Харкова  не витримує. Їй не вистачає вологи, і ще додався шкідник, що атакує у спеку, коли можливості захисту дерева обмежені. З одного боку ялини потерпають від посухи, але змогли б це пережити, якби на них в цей самий час не нападав «прибулець» – короїд типограф. А от ялина колюча у Харкові росте добре, навіть в спекотному кримському кліматі виживає. Її хвоя захищена сизим восковим нальотом. Є ще й інші види ялиць, сосен і ялин, але мова на нараді йшла про першу лінію, що біля дороги, тому це не можуть бути ялини та інші хвойні з низькою кроною. Біля проїжджої частини зручніше використовувати дерева, що мають голий стовбур, щоб ніщо не затуляло огляд для водіїв і пішоходів.

– Є види дерев, які найменше вражають шкідники?

– Насправді, кожне дерево має свій перелік різних хвороб і шкідників, але не всі вони небезпечні для дерева. От зараз ясенева златка довела, що на ясені в озелененні робити ставку не можна. Вона їх вбиває. Кінські каштани від мінуючої каштанової молі не гинуть, але стають менш декоративними, дають менші прирости. На дубах, в’язах і кленах теж є певні шкідники, хвороби. Але в Харкові вони все ж таки менше дошкуляють цим деревам, ніж ясенева златка ясеням.

Читайте також: «Навчаю комунальників, що трави в Харкові – найкращі союзники» — біолог Бенгус

Чому в Харкові після кожного буревію повалені дерева

– Час від часу в Харкові вирують досить сильні для нашої місцини вітри, з поривами 15-20 м/с. Наслідки – купа повалених гілок і дерев. Мені довелося спостерігати шторми у Західній Європі, де вітер мав швидкість 90, 120 та навіть 150 км/годину. І чомусь там повалених дерев і поламаних гілок після шторму було набагато менше. У чому причина: у кліматі, недостатній кількості вологи для рослин?

– Тут маємо інші причини. Наприклад, я спостерігав, як біля Музею Природи був повалений величезний клен. Чому? Для прокладки чи ремонту комунікацій поруч із цим кленом прорили канаву і пошкодили частину коренів. Поки корені з усіх боків були цілі – дерево трималося. А коли з одного боку корені пошкодили, з того боку, де згодом подув сильний вітер – дерево не встояло. Коренів у дерева було ще багато для забезпечення водою, а от для всебічного утримування дерева їх виявилось недостатньо.

– То можна було уникнути погибелі того дерева?

– У нас немає культури поводження з деревами, і з кроною, і з корінням. Не можна висаджувати великі дерева там, де проходять підземні комунікації, труби водопостачання. Бо, коли розривають ці комунікації для ремонту, то пошкоджують коріння сусідніх дерев. А коли кореневі системи пошкоджені – дерево може впасти.

«Зеленбудівці трохи опираються висоті газонів у 10 см»

– Вам вдалося врешті-решт достукатися до міської влади та пояснити їй, що Харків – не Дублін, де щодня дощить, і тому не варто косити траву під нуль?

– Мабуть, вдається. Частково це було помітно ще торік. Тоді я почув про наказ, який забороняв скошувати траву «під нуль».

– Але в цьому році знову у Харкові косили траву на газонах за старою традицією «нехай помре все живе».

– Окрім працівників підприємств «Харківзеленбуд» та «Харківблагоустрій» є ще місцеві працівники, наприклад, у школах, які ніякі накази не підписували. Вони косять, як вміють. Боротися з цим буде складніше.

– Як зеленбудівці ставляться до стандарту висоти газонів у 10 см?

– Трошки опираються і пояснюють, що 10 см – це неправильна цифра. Мовляв, у них техніка не може бути налаштована на 10 см, тільки на 7 см. Але, здається, вони розуміють, що брити під нуль – не треба. І коли наводиш якісь приклади, кажуть, що це не ми, що, почасти так і є.

На газонах Харкова мали б бути шавлії, волошки й люцерни

– Торік ми з вами обговорювали, що місцева влада загалом не проти різнотрав’я на газонах Харкова…

– У країнах Європи теж часто замість злакових газонів використовують різноманіття квітучих трав. І це дуже цікаво, це наше майбутнє. Нам треба звикнути, що газон може бути не тільки рівно-зеленим килимом, а що може бути красивим навіть, якщо він різної висоти, навіть якщо на ньому ростуть будяки. Це має стати нормою, а не порушенням. Бо рівний газон з погляду біологів це монокультура, один-два види злаків. Де немає ані бджіл, ані метеликів, ані інших комашок, жучків, павучків. Для природи важливе біорізноманіття, це головна екологічна цінність і запорука сталого існування лісів і луків.

– Як біорізноманіття має з’явитися на газонах Харкова?

– За допомогою посіву насіння різних квітучих трав. Працівники «Харківзеленбуду» шукають, що є в продажу. І виявляється, що багато видів трав, які доцільно було б використовувати на квітучих газонах, або відсутні в продажу, або дорого коштують. І це питання ми будемо обговорювати на наступній нараді.

– Що ви порадите чиновникам посадити на газонах Харкова?

– Є багаторічні волошки, шавлія, люцерна, конюшина, лядвенець, в’язіль барвистий, королиця і ще десятки видів. Це різноманітні лучні й степові трави, які красиво квітують, дають нектар сотням видів комах і інших тварин, але вони мають недолік – різну висоту. У нас біля будинку, до речі, були чудові зарості живокосту з синіми квітками, біля яких завжди гули джмелі та бджоли – їх скосили. Тому що виконавчий директор кооперативу отримав припис терміново «прибрати високі бур’яни».

У місті варто знищувати рослини, що шкодять людям

– Навіть не уявляю, як переконати харківських комунальників не викошувати квіти льону або дикого маку, що розквітають на газонах.

– І це один з пунктів, який ми хочемо вписати в правила догляду за рослинами у місті. Що бур’янами ми будемо вважати не ті рослини, які вважають такими на городі, сіножаті чи на пасовиську. А рослини, що шкодять людям: амброзія, чорнощир, лобода і лутига – викликають алергію, їх доцільно знищувати.

Також потрібно косити там, де широкі рослини заважають проходу. Біля доріжки, щоб пагони великих рослин не хилилися на асфальт. А трохи далі від доріжки хай собі ростуть будь-які маки, волошки та інші квітучі рослини, навіть колючі.

– Ще у Харкові комунальники несамовито борються з будяками, нектаром яких харчуються прекрасні метелики сонцевик павиче око, а насінням восени та взимку – дрібні пташки.

– Ці колючі рослини мають свою красу. Свого часу композиції з участю будяків почали отримувати призи на конкурсах по ландшафтному дизайну в Англії. Але пересічні містяни можуть це не зрозуміти. Взагалі, коли у перехожих виникає питання, а чого не скосили, доцільно робити, як у Києві або у Рівному. Там на таких квітучих ділянках ставлять плакати з написом, що цю ділянку будуть викошувати тільки після дозрівання насіння.