Сарана у Харкові та області: чи варто очікувати– ентомолог Терехова

Чи варто перейматися нашестям сарани у Харківській області, як вітер впливає на розповсюдження комах та чому хімічна ліквідація шкідників може спричинити справжню екологічну катастрофу, розбиралася МГ «Об’єктив».

Зграї сарани летять за напрямком вітру

Зграї сарани над Запоріжжям і віднедавна вже над Дніпропетровщиною – апокаліптичні відео стрімко ширяться мережею. Комахи сунуть наче хмари, не залишаючи після себе жодного листочка. Їх завзято дзьобають птахи, але численно програють сарані.

Днями Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області попередило, що через масове розповсюдження шкідників у південних областях України (Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Одеська) є висока ймовірність, що вони потраплять і на Харківщину. Коли саме – не уточнили, але зазначили, що це може статися від кількох діб до кількох тижнів.

Насправді спрогнозувати, куди саме завтра полетить сарана, важко, визнають біологи.

Дуже багато залежить від напрямку вітру, адже зграя шкідників не буде летіти проти нього, наголошує харківський ентомолог Вікторія Терехова. Але за сприятливих умов ці комахи можуть подолати до 200 км на добу.

«Вона (зграя – прим. ред.) не буде розсіюватися по всій Україні – шкідники тримаються купи. Тобто, зграя буде рухатися туди, де буде кормова база і куди їх спрямують сприятливі вітри. Наскільки я зараз бачу, вектор схожий на те, що зграя, якщо буде рухатися приблизно так само, зможе нас пройти та до Росії дійти. Тобто є і такий варіант», – зазначає ентомолог.

Цьогорічне нашестя сарани – продовження торішніх проблем

Цьогорічне нашестя сарани пов’язане із двома факторами. По-перше, у різних видів тварин є свої природні цикли, коли їхня популяція сильно знижується або навпаки стрімко зростає.

«Наприклад, кілька років тому у нас в Харкові раптом стало багато метеликів, що їдять лишайники. Люди їх роками не бачили, аж раптом ці метелики вкрило все. У 2023 році було дуже багато мишей. А останній популяційний сплеск сарани востаннє стався, здається, у 2006 році», – пригадує біолог Євген Кіося.

Сприяла сплеску у 2025 році рекордна торішня посуха.

«Тому, що сарана зимує на стадії яйця. Усі дорослі комахи до холодної пори року помирають, а зимує тільки нове покоління. І ця посуха минулого року влітку та восени дуже сприяла тому, що молоде покоління вижило», – зазначає Євген Кіося.

«Минулого року в Харківській області, на Зміївщині, був осередок масового розмноження сарани. Наші місцеві зреагували оперативно, обробили сарану на стадії личинок ще до того, як комахи почали літати. Тобто, цей рік – це продовження торішніх проблем. Просто на Харківщині вони не дійшли до тієї стадії, яку ми бачимо зараз в Україні», – каже ентомолог Вікторія Терехова.

Причина, чому на півдні розплодилася сарана та її вчасно не ліквідували, на поверхні – через активні бойові дії у тому регіоні.

«Якщо ці території – сільгоспугіддя, а не якась дика територія, то є багато методів уникнути масовому розмноженню сарани. Просто оранка ґрунту, поєднання засобів агротехніки та хімічних засобів боротьби може нормально спрацювати», – пояснює Вікторія Терехова.

Масове отруєння сарани може спричинити екологічну катастрофу

«Наразі ми не очікуємо навали сарани. У тих регіонах, що ближчі до потенційної зони ризику, умовно кажучи, Харківщина, – там ми вже фактично завершуємо жнива. Тож особливої загрози немає. Якщо ж ситуація раптом зміниться і навала сарани таки досягне наших полів, є достатньо засобів захисту, тому при потребі можна швидко та ефективно зреагувати», – коментує поточну ситуацію Олександр Овсяник, директор агропромислового департаменту Групи АГРОТРЕЙД.

Більшість аграрії дійсно налаштовані рішуче: рятувати врожай і боротися з сараною важкою артилерією – сильними хімікатами. Але наслідки такої війни можуть бути не менш жахливими, ніж власне нашестя шкідників: адже усі тварини, які у тому регіоні харчуються комахами, також загинуть.

«Якщо це вже така ситуація, яку ми бачимо зараз в Україні, труїти все навколо, по-перше, неефективно, а по-друге, фактично стане злочином проти природи. Звісно, птахи потруяться, про це ж мова! Якщо це поля, сільгоспугіддя, і стадія, коли сарана ще не літає, потруїти її можна акуратно і точково. Але зараз сарана швидко літає, то ж тварини передохнуть, а зграя шкідників просто вирушить далі», – моделює ситуацію ентомолог.

Тому варто вибирати препарати, які менше нашкодять, наголошує Вікторія Терехова. Наприклад, можна використовувати менш токсичні біопрепарати, ті ж ентомопатогенні гриби, що вражають комах. Але вони, звісно, не такі ефективні, ніж хімічна отрута.

Люди часто плутають сарану та коників

Більшість людей не можуть відрізнити звичайного коника від сарани, зазначає біолог Євген Кіося. Чи не в кожного в голові архетипічний образ, що коник стрибунець – малесенький, а сарана величезна.

«Насправді ті коники, що у нас живуть, за розміром бувають навіть більші за сарану. Коників у нас багато, вони бувають великі, з довгими вусами і мають дуже загрозливий вигляд. І більшість людей чомусь впевнено думає, що сарана – це оце. А у сарани короткі вуса. За розміром вона буває різною: трохи менша за коників або навпаки доволі велика», – пояснює Євген Кіося.

Уся сарана, яка є на фото- і відеоматеріалах зі зграй, що літають Україною – це саме перелітна сарана Locusta migratoria, наголошує ентомолог Вікторія Терехова.

А от Єгипетської сарани на українській землі, на відміну від звітів чиновників, наразі немає.

Читайте також: Завтра в Харкові почнуть боротися зі шкідниками