Сьогодні 13 вересня: яке свято та день в історії

13 вересня в Україні – День фізичної культури та спорту, День українського кіно та День українського борщу. У світі відзначають День Роальда Дала, адже відомий письменник народився в цю дату в 1916 році. А в 1766-му народився Семюел Вілсон – прообраз національного символу США Дядька Сема. У 1960 році – президент США Дуайт Ейзенхауер підписав закон про встановлення пам’ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні. У 1993-му році Ізраїль вперше визнав Палестинську автономію, а Іцхак Рабин і Ясір Арафат потиснули руки.

Свята та пам’ятні дати 13 вересня

13 вересня в Україні – День фізичної культури та спорту, День українського кіно та День українського борщу (усі три відзначають у другу суботу вересня).

Також друга субота вересня – це день міст Бахмут, Вінниця, Дніпро, Житомир, Луганськ, Луцьк, Миколаїв і Каховка.

У світі – День Роальда Дала, Всесвітній день надання першої медичної допомоги (друга субота вересня).

Також сьогодні: День обізнаності про вроджені вади розвитку домашніх тварин, День перукаря, День позитивного мислення, День Дядька Сема в США, Міжнародний день заповітів.

13 вересня в історії

13 вересня 1766 року народився американський торговець м’ясом Семюел Вілсон. За часів Громадянської війни в ​​США він постачав армію Штатів яловичиною. Свої бочки із м’ясом Вілсон патріотично маркував літерами “U.S.”. Він, звичайно, мав на увазі “United States” – “Сполучені Штати”. Але військові, які отримували цю провізію, пояснили скорочення по-своєму: “Uncle Sam” – “Дядько Сем”. Докладніше.

13 вересня 1916 року народився автор “Чарлі та шоколадної фабрики”, “Матильди”, “Відьом” та інших улюблених дитячих книг – Роальд Дал. Докладніше.

13 вересня 1960 року президент США Дуайт Ейзенхауер підписав закон про встановлення пам’ятника Тарасу Шевченкові у Вашингтоні. Це рішення дуже стурбувало радянську владу, про що свідчать документи КДБ, які розсекретила Служба зовнішньої розвідки України.

“Як свідчать довідки та звіти кдб, посольство срср здійснило два подання Держдепартаменту США стосовно спорудження пам’ятника, виступ в ООН у відповідному дусі та низку неофіційних демаршів. Зокрема посольство срср надіслало ноту протесту “Проти виконання контрреволюційного “гімну України” оркестром військових моряків армії США під час закладання пам’ятника Шевченку”, – прокоментували в СЗР.

Найдавніший із документів про монумент Шевченкові у Вашингтоні, який знайшовся в архіві КДБ, датований березнем 1963 року. У ньому йдеться про заснування у 1960-му в США Комітету зі створення пам’ятника Шевченку.

“Його очолили президент Головної ради наукових товариств імені Шевченка Роман Смаль-Стоцький, президент Української вільної академії наук у США Юрій Шевельов та голова Українського конгресового комітету Америки Лев Добрянський. Почесним головою Комітету згодився стати 33-й президент США (1945–1953) Гаррі Трумен. У документі зазначається, що українська громада домоглася від Конгресу США дозволу на будівництво пам’ятника на площі, що межує з респектабельною Массачусетс-авеню у Вашингтоні, і що це коштувало неабияких зусиль”, – пишуть у повідомленні СЗР.

Надалі Сенат США ухвалив резолюцію про вшанування пам’яті Тараса Шевченка, а 13 вересня 1960 року Дуайт Ейзенхауер підписав її, надавши статус закону. Цей документ має номер 86-749. Цього ж дня оголосили конкурс на проєкт монумента. Заклали пам’ятник 21 вересня 1963 року – з цією подією українську діаспору в США привітав уже новий президент Джон Кеннеді.

Кадебісти, збираючи дані про всі ці події, супроводжували свої повідомлення коментарями у стилі: “На організоване українськими буржуазними націоналістами збіговисько з Вашингтону та з різних частин країни прибуло близько двох тисяч американців українського походження. В цій черговій антирадянській демонстрації взяли участь також представники уряду США”.

Монументу українському поетові в США радянські розвідники та спецслужби приділяли таке значення, що в 1-му управлінні КДБ СРСР навіть порушили окрему інформаційну справу під назвою “Про пам’ятник Т. Г. Шевченку”. “У татку” збирали всі можливі відомості: які проходили заходи, хто був присутній, наводили цитати з промов, реакцію преси тощо. За оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, радянські агенти не лише були налаштовані спостерігати за створенням монумента, але “з самого початку мали намір певним чином перешкоджати, протидіяти та використовувати цю ситуацію для дискредитації українського національно-визвольного руху”. Зокрема, з цією метою кадебісти написали до Комітету зі створення пам’ятника Шевченку приватного листа нібито від українських письменників (зокрема, Максима Рильського та Миколи Бажана), де звертали увагу, що встановлення пам’ятника Шевченку в США – це, звичайно, велика та важлива справа, але її нібито опоганюють “шляхом розпалювання антирадянської пропаганди”.

“Сумніви нинішніх дослідників у тому, що текст “Звернення” безпосередньо писали відомі українські культурні, творчі й громадські діячі та реально підписували його, підтверджуються архівними документами. У них чітко зазначається, що то було справою рук кдб урср”, – відзначили в СЗР.

Крім написання листів до Вашингтона, були й інші підступи. Наприклад, під керівництвом КДБ створили та поширили за кордоном чималим тиражем брошуру “Народу син – народам брат”. У ній радянські пропагандисти, як вони вважали, викривали “фальсифікацію творчості Т. Г. Шевченка українськими націоналістами”. А саме намагалися переконати читачів, що Тарас Шевченко, коротко формулюючи, любив Росію і був чи не комуністом.

Попри всю влаштовану КДБ колотнечу навколо монумента, його все ж таки відкрили. Та ще й з написом, що засвідчив фіаско бурхливої ​​радянської діяльності: “Цей монумент Тарасові Шевченку, українському поету ХІХ століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його “новим і праведним законом”, було відкрито 27 червня 1964 року”. На відкриття пам’ятника зібралися тисячі людей із синьо-жовтими прапорами, у вишиванках та співали “контрреволюційний” гімн України.

13 вересня 1993 року на галявині біля Білого дому відбулося історичне потискання рук прем’єр-міністром Ізраїлю Іцхаком Рабином і головою Організації визволення Палестини Ясіром Арафатом. Докладніше.

Церковне свято 13 вересня

13 вересня – Передсвято Воздвиження чесного Хреста Господнього. Вшановують пам’ять оновлення (освячення) храму Воскресіння Христового в Єрусалимі та пам’ять священномученика Корнилія, сотника. Докладніше.

Народні прикмети

Якщо граки вже відлетіли, то зима буде ранньою.

Дощ 13 вересня буде останнім у році, більше дощів не буде. Але якщо він пройшов у цей день, то врожай буде хороший.

Що не можна робити 13 вересня

Не можна прибирати вдома.

Не варто в цей день одружуватися чи свататися, інакше шлюб буде невдалим.