Де немає проблем з кадрами і платнею в Україні – експертка з працевлаштування

В яких галузях критично не вистачає робочих рук, як вплинув на ринок праці дозвіл на виїзд за кордон хлопців від 18 років до 22, чи можна «вилікувати» снобізм роботодавців щодо кандидатів 50+, в інтерв’ю МГ «Об’єктив» розповіла Тетяна Пашкіна, експертка з працевлаштування.

40% роботодавців відчули від’їзд за кордон хлопців 18-22 років

– Два місяці минуло від того часу, коли парубкам від 18 до 22 років дозволили виїздити за кордон. І зараз вже можна підбити якісь підсумки. Цей крок влади вплинув на ситуацію на ринку праці?

– У нас виходить цікавий результат, тому що держава запевняє, що нічого страшного не трапилося, це не така вже велика кількість людей, вони не так активно були залучені в економіку. І взагалі, все відбувається згідно плану. Але, на жаль, роботодавці цього не знають, і тому вони переймаються, що ті молоді люди 18-22 років, які були продавцями-консультантами, операторами контакт-центру, іншими фахівцями, на жаль, тепер не можуть займати ці посади. Ми маємо прогалини в штатному розписі, проблеми в працевлаштуванні, тому що і нових таких кандидатів не дуже багато.

– А якась статистика вже існує? Це 10% робочого ринку пішло, чи 20%?

– Вкрай важко про це казати, тому що наразі є перша хвиля, але 40% роботодавців помітили від’їзд. Але існує велика кількість молодих людей, які не поновлюють закордонний паспорт, тому що не вважають, що він може бути потрібним. Тому роботодавці, можливо, закриють якісь поточні проєкти. Я б рахувала десь у кінці року, дивилася з вересня. Мені здається, тоді можна буде дати оцінку того, що відбувається. Тому що, можливо, є категорія молодих людей 18-22, які поїдуть провідати своїх родичів за кордоном і повернуться, і це теж буде якась плюс-мінус цифра.

Інженерів не вистачає, а енергетики мають привілеї

– В Україні після кожної ночі або когось рятують, або щось ремонтують. Звідки поповнюють ці кадри? І чи вистачає їх у нас?

– По-перше, у нас є ситуація, коли намагаються одним махом всіх побивахом, в сенсі однієї вакансією зайняти людину, а посада вже дорівнює трьом довоєнним, і, відповідно, обсяг робіт великий, а зарплату трошки додали. Є можливість звернутися до молодих і до старих. До 16+ вже звернулися, до 60- ще ні. Тому резерв у нас є, і є шанс на те, що роботодавці врешті-решт подивляться на працівників 55+, 65+.

– Є в Україні дефіцит робочих рук в інженерії? Бо, щоб полагодити ту ж саму систему енергопостачання, потрібні фахівці, і, як мінімум, інженери.

– Інженерів у нас хронічний дефіцит. Енергетики в цьому сенсі трошки в привілейованому стані, тому що мали певний час на те, щоб, наприклад, в Київському політесі зробити факультет, який буде забезпечувати фахівцями, і відповідно бронювання таких фахівців додає переваги. І непогана зарплата дозволяє бути конкурентними на ринку праці.

Якщо ж ми кажемо про інженерів, наприклад, механіків, конструкторів чи технологів, щоб зробити обладнання, то з цим будуть серйозні проблеми.

Ціни на м’ясо і молочні продукти залежить від нестачі робочих рук

– Днями я почула від економістів, що цей стрибок цін, який ми спостерігаємо на м’ясо, яйця, молочні продукти, абсолютно прямо пов’язаний з тим, що не вистачає робітників, які мали б працювати на фермах, на великих  сільськогосподарських виробництвах…

– З одного боку ми бачимо вакансії від МХП, які досить суттєві, конкурентні по заробітній платні, щоб не сказати більше. З іншого боку, ми знаємо, що це лідер ринку, і, відповідно, не всі зможуть собі таке дозволити. Автоматизація – дороге задоволення, особливо на перших етапах, і тому його не завжди готові були застосовувати. А тепер воно коштуватиме грошей, які ми, звісно, зможемо заробити на покупцях. Ну, і, так, дефіцит в агросегменті людей – це вже не один десяток років, і агрокомпанія зазвичай вкладається в інфраструктуру тих населених пунктів, де вони розміщують свої виробництва і ферми.

В ОДА все добре з кадрами та зарплатами

– Військова і навколовійськова галузі мають сталий розвиток і критично важливі для держави. Але і там не все добре. Виробники дронів кажуть, що також не завжди можуть забронювати своїх інженерів…

– З бронюванням у нас є певні організаційні проблеми, але ми маємо ще велику кількість патріотично налаштованих громадян, які долучаються до мілтеху, аби підтримати фронт так, як вони можуть. І якщо мілтех – це офіційно сформоване підприємство з податками, з білою зарплатою і державі розповідати про нього, як про критично важливе, тоді буде легше домовитися з бронюванням.

– А є у нас в Україні галузі, де все добре? З заплатами, з кадрами?

– Ну хіба топменеджмент в обласних військових адміністраціях. Тому що навіть в ІТ, якщо ми кажемо про розробників, їм важче шукати роботу. Відповідно, роботодавцям трохи легше, але кандидати технічного напрямку кажуть, щоб перейти на зарплату в 1,5 раза більше, треба добре пошукати.

Харків за кількістю вакансій з другого місця переїхав на п’яте

– Згідно з офіційною статистикою, Харківська область увійшла до п’ятірки тих регіонів, де найбільше вакансій. Вона, щоправда, з кінця п’яте місце посіла. Але наскільки це відображає реальний стан дій?

– Харків був завжди на другому місці, потім він з’їхав, а на друге місце перейшов Львів, потім Дніпро й Одеса. І якщо врахувати, що на шостому місці завжди було Запоріжжя, то зрозуміло, що ситуація навряд чи покращиться в західних регіонах, щоб, наприклад, той самий Івано-Франківськ або Чернівці були на шостому або п’ятому місці, хоча у 2022-му році це відбувалося. Поки що, так, буде великий відрив, але ми маємо зараз в Харкові, наскільки я пам’ятаю, понад мільйон громадян і купу героїчних підприємств, які продовжують працювати, яким потрібні будуть руки.

– А якщо взагалі простежити тенденцію на ринку праці, які області найбільше акумулюють робочих місць?

– Західні регіони, і очолює Львів, це вже не перший рік такий тренд, і, так, ми кажемо про те, що там безпечніше.

Українських роботодавців вилікує від ейджизму ще більший дефіцит кадрів

– Чи почали роботодавці прихильно ставитися до фахівчинь, старших 50 років, чи все ще крутять носом?

– Фахівчині та фахівці 50+ наразі не дуже мають попит, хіба що, такий, знаєте, залишковий принцип, коли молодь не йде і нема ким закривати вакансію, а старші люди погоджуються на більш лояльні фінансові умови, і тоді мають шанс працевлаштуватися. Але це не завжди той профіль, який вони самі собі обрали.

– Що може вилікувати наш ринок праці, змінити погляд роботодавців?

– Хіба що ще більший дефіцит і відсутність кандидатів. Коли у нас стався перший дефіцит, роботодавці пішли у 25-, потім пішли у 16+. Але йти у наступні шкалу вікову вони поки не наважуються.

– Тобто всі мріють про молодих і досвідчених?

– Невибагливих і трудящих, так.

– А відтік робочої сили за кордон їх не лякає?

– Ні, тому що всі, хто могли відтекти, вже це зробили, остання хвиля дотікає. Можливо, поїде ще та частина, яка не хоче холодної зими, але це не дуже критично, і, відповідно, народ намагається якось викараскатися.

Читайте також: Яким буде листопад у Харкові та області – прогноз синоптиків