Яке енергообладнання можна ховати під землею, розповів професор з Харкова

Електростанції з генераторами та котлами заховати під землю неможливо — це надто дорого й довго. А от підстанції та трансформатори можна, але для цього потрібні складні інженерні рішення, зокрема системи охолодження, розповів в інтерв’ю МГ «Об’єктив» професор кафедри передачі електричної енергії НТУ «ХПІ» Дмитро Данильченко.

“Не можна опустити під землю те обладнання, яке потрібно обслуговувати і яке дуже габаритне. Умовно, якщо ми говоримо про електричну станцію, яка виробляє електричну енергію, то там є генератори, є котли — це надзвичайно велика махіна. Для того щоб це все закопати під землю, треба вирити надзвичайно велику площу. Це дуже-дуже дорого і дуже-дуже довго”, — пояснив експерт.

Проте для підстанцій, особливо високовольтних, в Україні вже будують захисні бункери, стверджує професор.

“На підстанціях трошки меншого рівня — там простіші споруди, вони можуть захистити від уламкових уражень, іноді навіть від “шахедів”, — зазначив Данильченко.

Найцінніше обладнання підстанцій — трансформатори — теж теоретично можна заховати під землю. Але тут постає інша проблема.

“Він дуже сильно гріється. Треба відводити від нього тепло, інакше він може перегрітися і вийти з ладу дуже швидко”, — пояснив професор.

Для цього потрібні складні інженерні рішення — системи вентиляції та охолодження, що робить проєкт надзвичайно дорогим.

У повному інтерв’ю Данильченко висловив переконання, що у Харкові потрібно прагнути не повної автономності кожного багатоквартирного будинку, що є найдорожчим сценарієм, а підвищення їхньої енергоефективності. Також він розповів:

• Чому систему зараз доводиться «латати» різнорідним обладнанням, створюючи «підстанції-Франкенштейни».
• Яке енергетичне обладнання можна й треба ховати під землею.
• Що робити з ТЕЦ – відновлювати чи шукати заміну.
• Чи врятують сонячні панелі на дахах багатоповерхівок.

Читайте також: Вітер чи малі атомні реактори? Думка експерта, де брати енергію Харкову