Вітер чи малі атомні реактори? Професор розповів, звідки брати енергію Харкову
Фізичний захист ключових підстанцій у Харкові та розвиток відновлюваної енергетики у громадах області. Ці два головні напрямки підготовки регіону до наступного опалювального сезону виділив в інтерв’ю МГ «Об’єктив» професор кафедри передачі електричної енергії НТУ «ХПІ» Дмитро Данильченко.
“У Харкові треба захищати обладнання, яке передає електричну енергію. За можливості ховати під землю чи хоча б захищати бункерами. Тобто якимось чином захищати наші підстанції, головні підстанції, які ведуть в місто”, — наголосив Данильченко.
Натомість громадам області професор пропонує розвивати відновлювану енергетику. Вони можуть будувати сонячні та вітрові електростанції, а надлишки енергії передавати сусідам чи самому Харкову. Це дозволить зменшити залежність регіону від інших областей.
“Харківський регіон зменшить споживання за рахунок встановлення відновлюваних джерел у себе. І нам не потрібно буде багато передавати з інших регіонів”, — пояснив експерт.
Недоліки “зеленої” генерації (нестабільність виробітку) Данильченко пропонує компенсувати газотурбінними станціями, які можна швидко запускати в пікові години.
Окремо професор згадав про перспективу малих модульних реакторів. За його словами, Харків міг би стати пілотним майданчиком для впровадження цієї технології в Україні. Однак через близькість до лінії фронту реалізація такого проєкту під час війни неможлива.
У повному інтерв’ю Данильченко висловив переконання, що у Харкові потрібно прагнути не повної автономності кожного багатоквартирного будинку, що є найдорожчим сценарієм, а підвищення їхньої енергоефективності. Також він розповів:
- Чому систему зараз доводиться «латати» різнорідним обладнанням, створюючи «підстанції-Франкенштейни».
- Яке енергетичне обладнання можна й треба ховати під землею.
- Що робити з ТЕЦ – відновлювати чи шукати заміну.
- Чи врятують сонячні панелі на дахах багатоповерхівок.
