Тактика росіян захлинається в річках Харківщини: огляд фронту (відео)

Чому Куп’янськ став “токсичним фетишем” Путіна та чи існує порятунок від реактивних “шахедів” – в огляді МГ “Об’єктив”.

Коротко про ситуацію на фронті

“Зеленка” не дуже допомогла окупантам на Харківщині. Кількість боїв тримається на “зимовому” рівні – від 10 до 20 на добу. Лінія фронту загалом стабільна. Аналітики Діпстейт зафіксували просування ворога тільки на Куп’янському напрямку. Йдеться про лівобережжя Осколу. Там контрольована окупантами територія розширилася на північ від села Синьківка. Інститут вивчення війни відзначив, що російська тактика просочування малими піхотними групами запнулася об річки. Форсування не дається.

Наступ захлинається – буквально

“Противник просувається малими групами, які зазвичай проникають, ховаються та навіть не виявляють своєї присутності, тобто вони не вступають в бойові зіткнення до моменту, коли вони накопичили цю певну критичну масу, де вже будуть переважаючі сили противника. Відповідно, наша задача – це знищувати їх, виявляти, а головне – це відрізати логістику їхню, не давати їм просуватися. У нас тут є дуже хороша перешкода – це річка Вовча, яка не дає повноцінно противнику просуватися на техніці на лівий берег, тобто на наш бік”, – розповідає про ситуацію в районі Вовчанська командир 57 ОМБр ім. кошового отамана Костя Гордієнка Віталій Попович.

Те саме про річки, які зупиняють окупантів, а часто стають для них могилою, розповів “Об’єктиву” колега Поповича – командир бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко. Одна з локацій, де діють сили бригади – це Куп’янський напрямок. І там ворогу протистоять не тільки захисники, але й Оскіл.

“Ситуація достатньо стабільна в Куп’янську правобережному, і Сили оборони роблять все можливе для того, щоб повною мірою противника витіснити з правобережного Куп’янська. На північних околицях міста противник намагається форсувати річку і нарощувати свої зусилля, але їх десятками тонне в річці Оскіл після вогневого враження Сил оборони, зокрема дронних систем”, – відзначив Федоренко.

Куп’янськ став “токсичним фетишем”

Тонути в Осколі загарбникам доводиться заради Куп’янська. Назву цього міста на Харківщині наразі знають у всьому світі. Адже фейкові заяви про “освобождение” цього міста стали головним болем для російського диктатора та його підлеглих.

“Я думаю, що в травні російські окупанти також активізуються і в районі Куп’янська, тому що Куп’янськ перетворився в токсичний фетиш для російського інформаційного простору. Російська пропаганда чомусь не згадує про те, що Куп’янськ, а також Куп’янськ-Вузловий вони вже там шість разів як були “звільнені”. Відповідно, ця тема, коли вона виникає в російському інформаційному просторі, вона дуже неприємна для російського керівництва, для героя Російської Федерації генерала Кузовльова, для Валерія Герасімова, для Бєлоусова, ну, і звісно ж для самого Путіна, який сказав, що те, що ситуація в Куп’янську буде повторюватися і в усіх інших містах України. А що він мав на увазі? Мабуть, тих самих російських окупантів, яких залишили не просто на декілька днів чи тижнів – на місяці. Залишили в центральній лікарні Куп’янська, де вони були без води, без провізії довгий час, ну і там вже майже один одного починали жерти”, – пояснює військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.

Залишки російських загарбників досі присутні в Куп’янську, підтверджують українські військові. На мапі DeepState локація, де вони перебувають, звузилася до невеликого острівця в центрі міста. Але й там ворог не веде героїчну “кругову оборону”, пояснюють захисники.

“Є певна їхня частина, які перебувають в неактивному стані. Що мається на увазі? Вони взагалі перевдягаються в цивільне та не проявляють себе жодним чином як військові. Війська знають, як потрібно правильно відрізнити цивільного від потенційного противника. Це займає час, це завжди ризик для життя і здоров’я, тому ми наголошуємо, що якщо в населеному пункті офіційна влада оголосила необхідність евакуюватися, це потрібно робити. Бо якщо цивільні не евакуюються, тоді військові мають розбиратися дуже ретельно і детально, хто цивільний, хто уже представник російських окупаційних військ і, наражаючи на небезпеку життя та здоров’я власне, вивозити цивільних з-під активних обстрілів противника”, – коментує “Ахіллес”.

Цивільні тим часом не тільки не евакуюються вчасно, але й періодично повертаються на небезпечні території вже після евакуації. Так, тиждень тому спецпідрозділ Нацполіції “Білі Янголи” повторно вивіз з Куп’янського району жінку з двома неповнолітніми дітьми. Про те, що вони знову під обстрілами, дізналися від учителів. Хлопці систематично пропускали онлайн-заняття. На їхню мати склали адмінпротокол за невиконання батьківських обов’язків. Подібних історій на Харківщині – десятки, якщо не сотні.

Зброя проти реактивних “шахедів” на Харківщині

Небезпека для цивільних постійно зростає. Ворог розробляє все нові засоби терору. Харків за цей тиждень пережив кілька атак безпілотниками. У тому числі – масований наліт дронів уночі на 29 квітня, вранці 1 травня, вночі та вдень 2 травня. Навесні справжньою бідою для населення регіону стали реактивні “шахеди”.

“Є факти збиття цих реактивних “шахедів”, такі факти були. Тобто боротися лише одним способом – це їх збивати”, – говорив начальник ХОВА Олег Синєгубов на початку квітня.

Збивати вже є чим. На Харківщині фіксували знищення реактивних ворожих БпЛА. У тому числі – приватною ППО. Про це повідомляв 17 квітня міністр оборони України Михайло Федоров. Оборонці підтверджують: засоби є. Але є й складнощі. Як об’єктивні, так і такі, котрі можна розв’язати.

“Плече підльоту з російської федерації, зрозуміло, що в Харкові дуже коротке. Час виявлення повітряної цілі та час знищення потребує злагодженості дій Сил оборони. Зокрема, протиповітряних засобів, які працюють, і додаткових технічних засобів, які можуть розвивати високу швидкість – таку, як реактивні “шахеди”. Такі засоби в Україні вже є, і вони є вже і в Харківській області. Необхідно наростити кількість екіпажів, щоб повною мірою закрити харківське небо й українське небо”, – відзначив Юрій Федоренко.

Він закликав тих, хто ще не долучився до Сил оборони, оцінити свої здібності – та зробити це. Адже захист неба над Харковом потребує не тільки техніки, але й людей. Загальна ж його оцінка ситуації у сфері протидронової оборони скоріше оптимістична.

“У березні 90% повітряних цілей, які атакували Україну, були збиті дронами-перехоплювачами. Я маю на увазі саме їхні ударні дрони. Це надзвичайно великий здобуток. З усім тим ми маємо розуміти, що, на жаль, деякі дрони можуть долітати. На деякі дрони не вистачає засобів в моменті часу. Тому, коли лунає повітряна тривога, обов’язково необхідно спускатися до безпечного місця чи укриття”, – попередив “Ахіллес”.