ФАБ-3000 може впасти на будинки в Бєлгороді – Коваленко

Чому ФАБ-3000 небезпечна не лише для українців, а й для росіян, як захистити від дронових атак невеликі міста та села та які ризики несе дозвіл на цивільну зброю, розповів в інтерв’ю МГ «Об’єктив» Олександр Коваленко, український військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив». Це друга частина нашої розмови. Першу читайте тут.

Захистити маленькі міста та села від атаки БпЛА зможуть лише приватні групи ППО

– На початку повномасштабного вторгнення і досить тривалий час невеличкі міста, райцентри, села були набагато безпечнішими, ніж ті ж Київ або Харків. Наразі невеликі населені пункти, як то Лозова, Чугуїв, фактично беззахисні цілі, на відміну від мегаполісів, де є ППО. Як можна захистити райцентри чи вони приречені?

– Обласна військова адміністрація, територіальні громади (ТГ) мають цим займатися. Якщо у територіальних громад є така можливість, вони можуть організувати власну мобільну вогневу групу – у кожній територіальній громаді є підприємства, які можуть замовити приватну систему ППО.

– Власне, на Харківщині це вже відбувається – з’явилися приватні групи ППО.

– Тобто рішення може бути не лише на державному рівні. У нас є така проблема – усі чекають, коли держава щось зробить. До держави багато питань, безумовно. Як би це цинічно не звучало, але інколи доводиться рятувати самих себе власними руками. Деякі міста в центральній Україні вже мають захист на приватному рівні комплексами РЕБ (це узгодили з Міністерством оборони, з Генштабом), наприклад, системою «ЛІМА», про яку зараз вже можна відкрито говорити, і яка досить ефективно себе демонструє у боротьбі з російськими дронами. У той час, Одеса не має досі повноцінного захисту РЕБ. Про інші я не буду говорити – не знаю, яка ситуація в Харкові чи Сумах.

Хто має боятися ФАБ-3000

– Росіяни днями вдарили тритонною бомбою по Костянтинівці на Донеччині та знесли цілий квартал багатоповерхівок. Яка вірогідність, що вони застосують ФАБ-3000 ще десь, окрім Донеччини? І як можна захиститися від цього?

– Тритонна бомба – це зброя невибіркова, вона працює по площі. З урахуванням того, що ці бомби мають суттєве відхилення від цілі на сотні метрів, немає гарантії, що вони влучають саме туди, куди їх відправляють. Це не високоточна зброя. Але вибуху тритонної бомби достатньо, щоб навіть при відхиленні на 100 чи 200 метрів все одно був ефект вибухової хвилі. Використання її не в зоні бойових дій, а по якомусь місту з цивільним населенням можна одразу прирівнювати до воєнного злочину як масове вбивство цивільних.

– Росіяни можуть використати ці бомби по підприємствах?

– Є великий ризик для таких бомб, що, наприклад, у неї не розкриються крила в універсальному модулі корекції польоту, бо вони мають багато дефектів. І що ця тритонна бомба взагалі не долетить до своєї цілі, а може впасти на житлові квартали в Бєлгороді. Чи десь у Харкові. Тому використання цієї зброї по тилових містах, там де є цивільне населення, це 100% воєнний злочин.

– І не перший.

Легальну зброю можуть отримати не лише патріоти, а й вороги України

– Теракт у Києві спровокував дискусії щодо доступу до цивільної зброї. Мовляв, в Ізраїлі терориста швидко пристрелили б перехожі, в яких вона є. Хоча у нас забувають, що в Ізраїлі майже всі проходять обов’язкову військову службу та мають бойовий досвід, тож знають, як поводитися зі зброєю та розуміють відповідальність за її використання.

– Це непросте рішення від слова взагалі. Я від 2014 року виступаю проти того, щоб в Україні легалізували зброю. І події в Києві викликали ще більше питань і впевненості, з одного боку. Але парадоксально – якісь інші думки теж з’явилися з цього приводу особисто у мене.

– Чому ви проти?

– Почнімо власне зі стрільця. Ця людина мала легальну зброю – карабін пістолетного калібру 9 мм. І цей легальний карабін отримала людина проросійських поглядів, яка мріє про ковбасу по 2:20. Він був фактично латентним «сепаром». І він почав вбивати. У таких містах, як Одеса, Харків, Суми, Запоріжжя, Дніпро, Миколаїв, та чого там, Ужгород, Івано-Франківськ, Львів і навіть Чернівці, є багато людей проросійських поглядів, латентних сепаратистів, які з 2022 року «пішли на дно», почали навіть вишиванки вдягати, гімн співати, на «Славу нації!» відповідати «Смерть ворогам!», такі щирі патріоти, волонтери навіть. А насправді вони залишаються такими самими проросійськими «сепарами», які мріють про «Голубий вогник» на Новий рік, а засинають з портретом Путіна під подушкою, або Леніна, там вже інше питання, із ким вони там сплять ночами.

– І ось ці люди матимуть можливість легально отримати зброю…

– В Одесі, я не говорю про інші міста, я говорю за Одесу, в Одесі на сьогодні латентних «сепарів» приблизно 25-30% – третина населення, які навіть у вишиванках ходять на 24 серпня. Десь близько 1% – це активний прошарок. Деякі з них активно-реактивні: допомагають російським спецслужбам, зливають локації, підпалюють військові машини, здають місця, де живуть військові, готові на теракти – підкладати вибухівку. І от уявімо, що ці проросійськи налаштовані елементи отримують можливість вільно володіти зброєю. Що б сталося у 2022 році, 24 лютого, якби на узбережжя Одеси почалася б висадка російського десанту? На першій лінії оборони, там де стояли б наші військові та вели б на схилах бої з російськими «морпехами», їм би в спину стріляли саме ось такі одесити. Вони б отримали наказ, як «День Д» або «Час Ч», беруть свою легальну зброю і, знаючи, що їм за це нічого не буде, якщо «русский мир» прийде в Одесу та переможе, вели б вогонь по українських військових.

– Отже, є великий ризик, що легальну зброю, окрім українських патріотів, отримають ще й вороги країни.

– Другий момент. Київ. Перестрілка. Лунають крики, постріли. Уявіть, що в кожному домі живе український патріот, у якого є легальний короткоствол, «Форт», «Glock», рушниця, карабін, навіть напівавтоматична гвинтівка. І з кожного під’їзду виходить по українському патріоту зі своєю зброєю, який хоче врятувати цивільних. І на вулицях, окрім терориста з карабіном, з’являється ще 5, 10, 15 щирих українців зі зброєю в цивільному. І от питання: так, поліціянти вони втекли, «Корд» відпрацював професійно, знищив терориста, бо вони бачили його – людину зі зброєю. А тут на вулиці буде 15, 20, 30, 50 озброєних цивільних – хто із них терорист? Як розпізнати? Як вони один одного розпізнають, що вони не терористи? Будь-який терорист може мімікрувати, його побачить інша людина зі зброєю, а той скаже: «Я свій, слава Україні!» Той повернеться до терориста спиною – і все, постріл у потилицю, досвідос. Як це врегулювати?

– Та й дружній вогонь ніхто не скасовував

– Я проти легалізації зброї в повному обсязі, доки у нас на законодавчому рівні не буде врегульоване питання професійних дій поліціянтів, їхніх обов’язків, інструктажу, щоб не давали по п’ятах, коли лунають постріли. Якщо легалізувати зброю, також мають бути максимально жорсткі вимоги до перевірок. Щоб, приміром, психічно хвора людина не могла дати лікарю $100 і отримати довідку на отримання зброї, адже ми знаємо, що такі приклади є.

– Поки що у нас нема гарантій, що дозвіл на зброю отримає не та людина.

– Контррозвідка, СБУ повинні перевіряти людину, яка хоче отримати зброю. Кого вона лайкала, що писала. Чи не було випадків, коли він виходив на балкон і волав: «Не все так однозначно». Повинна бути масштабна та професійна перевірка кожного охочого, а не так, як це робиться зараз. Поки не буде таких змін, говорити про легалізацію зброї, я вважаю, недоцільно. Хоча питання важливе, і якраз на цьому прикладі його треба розглядати. Щоб колись ми дійсно мали можливість захищати себе самі, але з таким законодавством і правоохоронними органами – поки зарано.

Читайте також: У Харкові знову йде сніг. Чи буде тепло в травні – попередній прогноз