Харківське конструкторське бюро імені Морозова знищують на наших очах

А давайте я розкажу вам про ХКБМ — Харківське конструкторське бюро імені Морозова, як його фактично знищують на наших очах, і нікого це не бентежить. ХКБМ ледь не довели до банкрутства через один єдиний контракт. Його, начебто, врятував новий президент, але начебто — ключове слово.

Тексту багато, але без деталей не розказати.

Коли нова влада каже: «То все папєрєднікі, ми-не вони, а вони-не ми» — одразу хочеться чесатися. Ні Свинарчуків, ні Гладковських вже немає, а справа живе.

У 2016-му ХКБМ отримало одне з найбільших державних замовлень в історії бюро. До літа 2019-го ХКБМ мало виготовити для української армії 45 БТРів. Невдовзі отримало ще один контракт на десяток БТРів для Нацгвардії. Контракт бюро не виконало і влітку опинилося на межі банкрутства. ХКБМ, яке було мертве до 2014-го, і яке ожило фактично з початком російської війни, отримало штраф у майже сто мільйонів, борги по зарплаті і масові звільнення людей.

Все чому? Бо ХКБМ і військова прийомка Міноборони протягом тривалого часу не могли порозумітися через якість броні, з якої мали виготовляти БТРи. І ніхто не втрутився. Зривається контракт для української армії на півтора мільярда гривень, а всі навколо просто чекають і спостерігають, як велике конструкторське бюро котиться у прірву.

ХКБМ закупило для БТРів фінську броню і заявило, що таку броню використовують країни НАТО. Закупили чомусь тільки у 2018-му році, чомусь через польських посередників. Військова прийомка Міноборони — та, без дозволу якої не можливо ні розпочати виготовлення техніки, ні пустити її до ЗСУ — цю сталь подивилася і забракувала, бо «годиться вона хіба що для сейфів». Імпортна сталь, говорили у прийомці, не промаркована, документи оформлені неналежним чином, були претензії і до хімічного складу броні — прийомка демонструвала документи, де було написано, що броня буквально отруйна. ХКБМ зробив кілька досліджень в лабораторіях і військова прийомка визнала, що в попередніх дослідженнях була помилка — «кОму в числах не там поставили».

Потім були випробування на полігоні, які жодного разу нормально не відбулися. ХКБМ запрошувало пресу, показувало стрільби і не пробиту в результаті стрільб броню, але військова прийомка говорила, що пресу дурять, показують броню, яку обстрілювали раніше, а тепер снайпер стріляє повз бронелиста. ХКБМ говорило, що можуть прямо зараз в присутності прийомки стрільнути, прийомка говорила, що в ХКБМ не такі кулі для стрільб. ХКБМ казало, що в Україні в принципі тільки такі кулі і інших немає, війська прийомка знизувала плечима — «що ж поробиш». І так вони качалися місяцями, а час йшов.

Я і досі не знаю яка зі сторін гальмувала, яка мала особисту зацікавленість, може, обидві одразу, а може це просто збіг обставин. Були навіть кримінальні провадження, в Укроборонпромі обіцяли розібратися, провести внутрішні розслідування та інші рішучі дії. Але поки ніяких результатів.

Качалися ХКБМ і військова прийомка аж до часу Ч. Що було потім — дивіться вище — зрив контракту, штрафи і межа банкрутства.

Що ж хотіла прийомка? А прийомка хотіла аби броню виготовляв український завод. Здорово? Здорово. Вітчизняний виробник, надійний і дешевший, говорила прийомка. Але головне, на чому наполягала військова прийомка — український завод виготовить якісну броню, не те що імпортна «для сейфів». Виготовити броню міг лише один український завод, і він приватний. Це «Лозівський ковальсько-механічний завод». Але, за даними ХКБМ, укрброня виходила приблизно така ж по вартості, як і імпортна, до того ж, лозівський завод не спроможний виготовляти 10 корпусів на місяць, як було треба, а лише півтора-два. В ХКБМ тоді й пояснювали, що закупили імпортну броню, щоб не зривати контракт.

Наприкінці минулого року в ситуацію красиво втрутився Зеленський, домовився з Міноброни щоб ХКБМ не штрафували, виконання контракту перенесли на літо 2020-го і навіть відправили до ЗСУ 12 БТРів. Щоправда, 7 з них були готові ще у серпні 2019-го і 5 були у стані виготовлення. Але ок, аби тільки техніка йшла до армії.

Військова прийомка задоволена, на завод повернувся директор, який за попереднього правління наполягав лише на українській броні, а броню виготовляє Лозівський завод. І раптом з’являється інформація (посилання у першому коменті) на сайті Defense Express, де показують тріщини і діри у броні, яку, начебто, виготовляє український завод, і на якій, начебто, стоїть знак якості військової прийомки Міноборони. Начебто, бо на власні очі броню поки не бачила. Але знаю, що в Укроборонпромі зараз страшний кіпіш. І суть його не в тому, що броню для наших військових могли виготовити із гівна, а в тому, хто ж злив фоточки журналістам.

В Укроборонпромі пообіцяли розібратися протягом доби, журналістам все показати і нічого не приховувати. Доба спливає сьогодні. Броню поки не показали.

І ось. Якщо виявиться, що броня дійсно з браком, лозівський завод мусить її переробити. А примусити його це зробити можна через суд. А суд це довго. А новий час Ч для виконання контракту, нагадую, літо 2020.

Фото: Інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express»

Текст публікації — сторінка журналістки Тетяни Доцяк у Facebook.