Перспективної професії вчать у Харкові за 2,5 місяця: зарплата – до 30 тисяч

Сонячна енергетика – це не про економію, а про енергонезалежність. Таку спільну думку висловлюють фахівці в Харкові та люди, які вже встановили сонячні панелі. Попри коштовність таких систем у часи блекаутів вони користуються все більшим попитом. Водночас робітників, які б вміли їх встановлювати, – не вистачає. У НТУ “ХПІ” запустили соціальний проєкт EcoSKILL, в межах якого монтувати сонячні панелі вчать переселенців, аби ті отримали затребувану спеціальність. Чи ефективні такі системи на Харківщині – у репортажі МГ “Об’єктив”.

Професорка кафедри мікро- та наноелектроніки НТУ “ХПІ” Ксенія Мінакова вже має досвід використання сонячних панелей, які виробляють електрику. Науковиця говорить, що обирала між купівлею автівки або енергонезалежністю, й аргументи на користь другого перевісили. І минулої осені на приватному будинку Ксенії в центрі Харкова з’явилися десять сонячних панелей.

Разом з інвертором та двома акумуляторами усе обійшлося у 250 тисяч гривень. Ксенія зізнається: можна було дешевше, але обирала якісні матеріали. Панелі встановили на південно-західному скаті даху – найбільш перспективному. Будинок може живитися і від панелей, і від струму в мережі. Взимку сонця мало, тож станція працює як резервна.

“Вона самостійно ввімкнеться, якщо зникне світло, – пояснює Ксенія. – Я навіть цього не побачу. І я спокійно три-чотири дні проживу на своїх акумуляторах. У мене дуже гарний інвертор, який дозволяє мені поєднувати електрику з мережі, тобто це такий гібридний режим роботи. І ось з середини березня я повністю енергонезалежна”.

А влітку сонячні панелі вироблять електрики з надлишком, продовжує науковиця. Тож вона намагається керувати своєю альтернативною електростанцією за допомогою гаджетів та розумних розеток. Попри вартість системи та всі її особливості молода професорка ні про що не шкодує. Єдине, зізнається, вкрай важко було знайти монтажників. І тепер саме вона разом з колегами з Політеху займається їхньою підготовкою з-поміж переселенців за освітньою програмою у сфері сонячної енергетики – EcoSKILL. Організатором виступила ГО «Об’єднання молодих науковців НТУ «ХПІ» за фінансової підтримки Razom Relief.

“З початку березня ми почали повноцінне навчання, – розповідає Роман Томашевський, директор Інституту енергетики, електроніки та електромеханіки НТУ “ХПІ”, проєктний менеджер програми EcoSKILL, очільник Об’єднання молодих науковців НТУ «ХПІ». – Сьогодні в нас набрано сто ВПО з Харківської області, які навчаються з нами. Це Балаклія, Вовчанськ, загалом десять громад ми охоплювали, але чутки розійшлися по інших громадах і до нас прийшло дуже багато людей. Навчання проходить невеличкими групами по 15-20 людей. Це грантові європейські кошти, але вони йдуть через українського глобального донора Razom for Ukraine, який організовує дуже багато проєктів, спрямованих на гуманітарні, суспільні історії успіху. Їм дуже сподобалася наша ідея щодо навчання і працевлаштування, й було зазначено, що нашою сильною стороною є те, що у проєкт залучені реальні академічні викладачі. Тобто вся наукова школа НТУ “ХПІ” може працювати зараз на те, щоб в цей невеликий курс запакувати ті знання, які потрібні роботодавцям. І ще окремий модуль, де ми вчимо переселенців також відкривати свій бізнес у цьому напрямку. Плюс дуже серйозна складова психологічна, щоб вони мали можливість спілкуватися з роботодавцем. Підготовка резюме, як себе вести при співбесіді, всі ці речі ми ж також охоплюємо”.

Оцінюючи перспективність напрямку, активний слухач курсу Олексій замислюється над тим, щоб відкрити власний бізнес. Будинок переселенця зі Слатиного згорів внаслідок бойових дій й тепер чоловік з родиною мешкає в Пісочині.

“Я займався послугами в будівельній сфері – електромонтаж та інші види робіт. Вирішив просто розширити перелік, так би мовити, своїх послуг і попутно дізнатися щось нове. Розвиватися, скажімо”, – говорить Олексій.

Він слухачів – середній, у групах 23 жінки. Майже всі переселенці мають базову технічну освіту.

“Деякі люди настільки інтегруються, що з лектором ведуть дискусії. Тобто йде класний навчальний процес. Люди спілкуються. Хтось працював колись в обленерго, хтось іще десь. Вони діляться досвідом”, – зазначає Томашевський.

Тобто мета проєкту об’ємна – інтегрувати ВПО у громаду, дати їм актуальну спеціальність і роботу, а також розвивати сонячну енергетику.

“І для цього ми робимо все можливе, – наголошує Томашевський. – Надаємо необхідні компетенції, залучаємо роботодавців, центри зайнятості, тобто максимально інтегруємо у громаду. Більш як 50% енергосистеми України зруйновано. І зараз йде серйозний тренд на розподілені системи. Тобто у вас є дуже багато сонячних панелей, які сходяться в якусь історію і потім розподіляються по господарствах, продаються в мережу, накопичуються. Ось, цей тренд буде не те що зберігатися, він буде нарощуватися. І для всього цього нам потрібні кадри, бізнесу потрібні кадри”.

Тривалість курсів для переселенців – два з половиною місяці, а після – ярмарок вакансій. Один з роботодавців, співініціатор проєкту, готовий забрати до 15 працівників.

“Заробітна плата за нашими розрахунками буде десь від 22 до 30 тисяч гривень, – говорить Олексій Жук, засновник та керівник компанії “Сонце України”. – Дефіцит кадрів обумовлений двома факторами. Перший – це стрімкий ріст відновлювальної енергетики, тобто обсягів будівництва сонячних електростанцій. І по-друге – це дефіцит кадрів у зв’язку з мобілізацією і питаннями міграції всередині країни. Наше підприємство минулого місяця мало не втратило мене у зв’язку з мобілізацією”.

Компанія Олексія займається виключно монтажем панелей. Їхнє виробництво, пояснює, в Україні стимулу з боку держави не отримало. Усе, що в нас встановлюють, везуть із Китаю.

Читайте також: Чи вистачає Харкову робочих рук, повідомив Терехов (відео)