Сьогодні 16 червня: яке свято та день в історії

16 червня 1934 року в Харкові розпочався Перший з’їзд письменників України. У 1919-му Папа Римський визнав незалежність УНР. У 1894-му зібрався конгрес з питання відновлення Олімпійських ігор. У 1578-му стратили козацького ватажка та молдавського господаря Івана Підкову. 

Свята та пам’ятні дати 16 червня

16 червня – Міжнародний день сімейних грошових переказів, Міжнародний день домашніх працівників.

Також сьогодні: День свіжих овочів, Міжнародний день африканської дитини, Всесвітній день морських черепах, Міжнародний день водоспаду.

16 червня в історії

16 червня 1578 року стратили козака Івана Підкову. Докладніше.

16 червня 1894 року в Парижі у великій залі Сорбонни відкрилося засідання конгресу, який зібрали для відновлення Олімпійських ігор. Докладніше.

16 червня 1919 року Папа Римський Бенедикт XV визнав незалежність УНР. Лист про це голові Директорії Симону Петлюрі направив державний секретар Ватикану П’єтро Гаспаррі.

16 червня 1934 року в Харкові розпочався Перший з’їзд письменників України. Завершувався він уже в Києві, куди повернули столицю України. На цьому з’їзді ухвалили рішення заснувати в країні Спілку письменників. Однак підстав відзначати цю дату як святкову немає. На той час в Україні на повну силу розгорнувся терор проти письменників, діячів культури та інтелігенції. На момент цього з’їзду вже заарештували Михайла Ялового (22 червня 1933-го, розстріляли 3 листопада 1937-го) та Михайла Драй-Хмару (21 березня 1933-го, помер у в’язниці 19 січня 1939-го), розстріляли Олеся Досвітнього (3 березня 1934-го), уже застрелився в Харкові Микола Хвильовий (13 травня 1933 року), повною мірою розгорталося цькування Миколи Куліша (у серпні 1934-го на першому всесоюзному з’їзді радянських письменників його оголосили буржуазно-націоналістичним драматургом, а згодом заарештували та розстріляли 3 листопада 1937-го).

Реальною метою створення Спілки письменників у радянській Україні було не об’єднання творчих особистостей. Адже вони нещодавно, в короткий період відродження 1920-х, без жодних вказівок зверху самі створили об’єднання: ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури), “Гарт”, ті ж ВУСПП (Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) і “Плуг” (союз селянських письменників). Частина з них зникли чи трансформувалися самі. А ВУСПП та “Плуг” з низкою менш численних об’єднань ліквідували постановою ЦК ВКП(б) “Про розбудову літературно-мистецьких організацій” у 1932-му. Діяльність письменників вирішили централізувати, підпорядкувавши “національні осередки” Всесоюзному союзу письменників. Метою, звісно, ​​було жорстко контролювати кожне написане слово, загнати всіх у визначені радянською владою рамки “соціалістичного реалізму” та методично цькувати тих, чия творчість не влаштовувала керівництво.

“Від організації вимагали дотримання чіткої ідеологічної лінії, продиктованої компартійною системою. Спілка була складником цієї системи, а її члени — гвинтиками в тоталітарній машині. Будь-які відхилення від регламентованого мислення розцінювалися як зрада, а інодумців клеймили “ворогами народу” й знищували морально, а часто й фізично”, – пише начальниця відділу використання інформації документів Центрального державного архіву громадських об’єднань України, кандидат історичних наук Світлана Власенко у виданні “Голос України”.

У цей “союз кріпаків” із самого початку вступили понад 200 осіб. Головою обрали Івана Кулика – відданого більшовика, який був членом РСДРП(б) ще з 1914 року, друкувався російською мовою, працював із 1917-го у так званому “уряді” Радянської України та був одним із керівників ВУСПП.

Він жив у будинку “Слово” в Харкові, а після переїзду до Києва – в аналогічній будівлі “Роліт”. Така ідеальна біографія відданого комуніста не надто допомогла Кулику. У 1937-му його заарештували, змусили підписати абсолютно маячне зізнання, що він нібито “зрісся з українськими націоналістами” та “вступив до української націоналістичної контрреволюційної організації”. Його розстріляли 10 жовтня 1937-го, а за два тижні перед ним – його дружину  Люціану Піонтек. Кулика реабілітували посмертно – наприкінці 1950-х.

“Хрущовська десталінізація позначилася й на діяльності Спілки письменників України, очолюваної тоді Миколою Бажаном (1953—1959). Почали з’являтися нові імена та нові твори. Надалі спілка, очолювана Олесем Гончарем (1959—1971), вела активну роботу з реабілітації репресованих письменників, поновлення їх у правах, видання їхніх творів тощо. Особливою віхою в історії організації можна вважати період кінця 1980-х — початку 1990-х років. У той час спілка, очолювана Юрієм Мушкетиком, стала одним із центрів національно-визвольного руху”, – описує еволюцію організації Світлана Власенко.

Церковне свято

16 червня вшановують пам’ять святителя Тихона, єпископа Амафунтського. Докладніше.

Народні прикмети

Дощ або гроза 16 червня означають, що до кінця червня часто буде негода

Якщо кульбаби й ромашки закрилися серед дня – до дощу.

Якщо собаки й коти неспокійно поводяться або відмовляються від корму – чекайте погіршення погоди.

Якщо вже відцвіла липа, то цього року буде рання осінь.

Що не можна робити 16 червня

Не можна приховувати свої проблеми та негативні емоції.

День не підходить для вартісних покупок.

Не можна лінуватися, спати допізна, відкладати важливі справи тощо.

День не підходить для любовних справ: побачень, зізнань, весілля.